Великі плани. За що візьметься партія влади насамперед

    30 Липня, 2019 08:32
    Наскільки знизять тарифи, чи введуть обов'язкові медстраховки, чи скасують призов до армії – депутати більшості розповіли UA1 про свої першочергові плани

    Усього трохи більше місяця тому, коли був повністю сформований список кандидатів в нардепи від «Слуги народу», в партії створили робочі групи з розробки першочергових законопроектів.

    Зараз члени цих груп складають основу майбутніх профільних парламентських комітетів і вже в перші дні роботи нового скликання ВР обіцяють подати десятки готових законопроектів.

    Реформа парламенту, переформатування антикорупційних органів, нововведення в оборонній сфері, а також медицина та економічна політика – цим напрямкам парламент приділить увагу насамперед.

    UA1 поспілкувався з майбутніми членами комітетів ВР, експертами «Слуги народу» і з'ясував, як парламентська більшість планує змінювати життя українців.

    Чи заощадимо на комуналці

    Гарні новини для тих, хто через жорсткість критеріїв не зміг оформити субсидію. Вимоги до претендентів на державну допомогу пом'якшать. Це допоможе приблизно мільйону сімей знову отримувати субсидію.

    За словами представника президента в Кабміні і кандидата в депутати від СН Андрія Геруса, за останні півтора року кількість субсидіантів зменшилася майже вдвічі. З семи мільйонів сімей, які раніше отримували допомогу від держави, зараз її змогли оформити лише 3,6 мільйона.

    «Є сім'ї, які формально не підпадають під субсидію, але реально мають право її отримувати, – вважає Герус. – Зараз проходить аналіз, як змінити критерії, щоб ще близько мільйона домогосподарств могли отримувати субсидії».

    А ось з тарифами поки нічого не ясно. «Думаю, що за певних обставин можна говорити про зниження тарифів в межах року, – прогнозує в розмові з UA1 Герус. – Але це буде залежати від ринкових факторів, від того, чи буде Росія блокувати транзит газу. А також від того, що буде на оптовому ринку електроенергії, тому що для підприємств тариф виріс, а це впливає і на ціну комуналки. Наприклад, водоканали підняли вартість холодної води».

    До ідеї використовувати газ власного видобутку для потреб населення і таким чином знизити тариф для населення Герус ставиться скептично.

    «Українського газу не вистачає для потреб населення, так що тут математика дуже проста, – пояснює він. – Україна споживає 30 млрд кубів і мінімум 10 з них імпортуємо, тому що не вистачає. Тільки якщо ми скоротимо споживання і одночасно збільшимо видобуток, тоді ціна газу може знизитися на 20-30%».

    Скільки за лікування?

    У «Слузі народу» впевнені – ідея обов'язкового медичного страхування, коли держава забезпечує базові потреби громадян в медобслуговуванні, цілком здійсненна. І гроші на це за бажання можна знайти. Називають навіть термін реалізації – приблизно через два роки. Але до цього здійснять низку важливих змін.

    «Для того щоб щось робити в медицині, потрібно провести перепис населення. Без цього ми не можемо планувати бюджет на медицину», – говорить радник президента і №18 у списку СН Михайло Радуцький.

    Також, за його словами, готується аудит матеріально-технічної бази лікарень і розробляються стандарти якості надання медпослуг. На підході закон про ліцензування лікарів.

    Крім того, є ймовірність, що новий парламент ліквідує подвійну сертифікацію медичних препаратів: якщо, наприклад, ліки сертифіковані в США, то в Україні отримувати на них сертифікат буде не потрібно.

    Після цього можна буде говорити про введення обов'язкового медичного страхування. Передбачається, що кожному українцеві буде гарантована оплата лікування онкологічних, генетичних та інфекційних захворювань, а також трансплантації.

    Базову страховку для малозабезпечених планують оформляти за рахунок держави. Для тих, хто може собі дозволити оплатити медпослуги, 70% вартості страховки компенсує держава, решту людина сплачує самостійно.

    На питання UA1, де взяти на все це мільярди гривень, Радуцький називає відразу три джерела.

    «Насамперед, потрібно перевірити, як використовуються бюджетні гроші. Наприклад, 2,8 млрд гривень на рік країна витрачає на Академію медичних наук, а це, до речі, громадська організація. Я не проти академії, але у мене є питання з цього приводу», – говорить він.

    Другим джерелом фінансування, на його думку, можуть стати українські фармакологічні компанії.

    «Сьогодні вони забезпечують 2,5% ВВП. А якщо створити для них нормальні умови роботи, вони зможуть давати 6-7% ВВП, це додаткові гроші в бюджет на медицину», – стверджує він.

    Третє джерело грошей на медстрахування Радуцький бачить в ліквідації монополії «Укрспирту».

    «Сьогодні 60% алкоголю виробляється в «чорну», – каже він. – Якщо позбутися монополії, то виробники обіцяють повністю перейти на «біле» виробництво і платити податки. І я не думаю, що трапиться соціальний вибух, якщо ввести додаткову акцизну марку на алкоголь і тютюн, гроші від якої будуть направлятися тільки на медицину».

    Злочин і кара

    Повернути покарання за незаконне збагачення, ввести процедуру цивільної конфіскації і перезапустити НАЗК – такими будуть одні з перших кроків парламентського антикорупційного комітету. Принаймні, так обіцяють кандидати в депутати від «Слуги народу».

    Насамперед, комітет планує домогтися права проводити експертизу законопроектів на корупційні ризики не тільки перед першим читанням, як це відбувається зараз, а й перед другим, коли депутати готові голосувати. Саме на цьому етапі в законопроекти часто вносять правки, з «зашитими» в них корупційними ризиками.

    Також в пріоритеті внесення змін до законодавства, щоб слідство стосовно нардепа можна було проводити, як і щодо всіх інших громадян. І поряд з цим повернути норму про покарання за незаконне збагачення.

    «Ми повернемо її, – обіцяє Анастасія Красносільська. – Багато хто вважає, що через її скасування настала амністія. Хочу передати привіт – амністії не буде».

    Одночасно з цим профільний комітет ініціює впровадження інструменту цивільної конфіскації.

    «Це не про те, щоб посадити в тюрму, – пояснює Красносільська. – Це про те, щоб повернути державі майно, походження якого чиновник не може пояснити. Система успішно працює в Великобританії, деяких європейських країнах. Має працювати й у нас».

    Для забезпечення чіткої роботи антикорупційних механізмів, у комітеті планують навести порядок в профільному суді та правоохоронних органах, що займаються боротьбою з корупцією.

    Насамперед роботу Антикорупційного суду хочуть сфокусувати тільки на розгляді справ про топ-корупцію. Наразі лише 5% справ, які передадуть у цей суд, стосуються масштабних розкрадань. Решта 3,5 тисячі справ про дрібну корупцію і, як вважає Красносільська, будуть просто гальмувати роботу суддів.

    Також, за її словами, на часі перезапуск НАПК, реформування ДБР і спостереження за роботою НАБУ.

    «Нам потрібно детально вивчити питання, що можна зробити з ДБР, щоб воно працювало ефективно, – розповідає вона UA1. – Що стосується НАБУ, то президент відвів термін в три місяці, щоб там показали результат. Ми обговорювали проміжні дані тиждень тому, і поки динаміка позитивна. Будемо дивитися, що з цього вийде».

    Чистка в ГПУ та приватні детективи

    Кардинальна реформа прокуратури, зміни до Кримінального кодексу і легалізація приватних детективів – цим в першу чергу мають намір зайнятися майбутні члени парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

    «Реформи прокуратури не було, кваліфікаційне оцінювання пройшли тільки районні прокурори, – говорить Сергій Іонушас. – Це першочергове завдання. Також наш команда підтримує ідею, що генпрокурором може бути виключно людина з вищою юридичною освітою».

    Поряд з цим депутати СН планують вносити зміни до Кримінального кодексу, наприклад, скасувати сумнозвісні «правки Лозового», які зараз гальмують роботу правоохоронців і фактично заблокували роботу слідчих. А також заборонити брати на поруки фігурантів справ про топ-корупцію.

    Крім того, знову постало питання про легалізацію приватних детективів. «Закон про них було вже прийнято, але заветовано Порошенком, – каже Денис Монастирський. – Ми бачимо необхідність цього інституту».

    Також, за його словами, в СН ініціюють створення нового правоохоронного органу – служби фінансових розслідувань, яка буде розслідувати економічні злочини. А для більш ретельного контролю над правоохоронцями планують створити ще один парламентський комітет – з нагляду за правоохоронними органами.

    Передбачається, що він підсилить парламентський і громадський контроль в цій сфері і забезпечить швидку реакцію на резонансні справи.

    Що стосується поліції, то Монастирський планує поліпшити забезпечення, щоб поліцейським не доводилося заправляти і ремонтувати патрульні автомобілі за свій рахунок, як це часто буває.

    «І ще поліцейських потрібно прибрати з доріг. «Поліція зникла з патрулювання і стала на дорогах, – каже він. – З одного боку добре, можливо, водії стали більш дисциплінованими. Але з іншого боку, час приїзду на виклик іноді становить кілька годин, це неприпустимо».

    Таємне стане явним

    Зміни законодавства про секретність, державне оборонне замовлення і посилення громадянського контролю над оборонно-промисловим комплексом – першочергові завдання комітету з нацбезпеки і оборони.

    «Закон про держтаємницю, щоб ви розуміли, не змінювався з часів Сталіна, – каже UA1 Анна Коваленко, яка курирує в СН оборонну сферу. – У результаті маємо непрозоре формування державного оборонного замовлення – з корупційними ризиками і під впливом різних політичних груп. Все це сильно шкодить, і потрібно говорити про часткове відкриття оборонного замовлення».

    На її думку, повністю відкривати замовлення не можна, оскільки з аналізу потреб оборони противник може планувати протидію.

    А «Укроборонпром», підприємства якого постійно фігурують у кримінальних провадженнях про виведення грошей, Коваленко пропонує перетворити на корпорацію з посиленням громадського контролю.

    Що стосується Збройних Сил, то призов до армії на найближчий час залишається. Експерт вважає, що зараз у країни немає можливості повністю перейти на контрактну армію.

    Разом з тим, в СН хочуть змінити підхід щодо військовослужбовців. «Зараз, якщо виникає проблема, на завдання пошлють десяток солдатів замість однієї бронемашини, яку потім потрібно ремонтувати, – стверджує Юрій Федоренко. – Ми змінимо цю ситуацію. Життя і здоров'я бійця мають бути на першому місці».

    Також військові експерти СН планують приділити більше уваги цивільній обороні з урахуванням того, що в Україні йде війна.

    «Жителі країни повинні вміти користуватися зброєю і розуміти ази військової справи, – впевнений Федоренко. – Не для мілітаризації, а щоб бути ефективними в захисті країни, своєї сім'ї і не ставати гарматним м'ясом, як це часто траплялося».

    Працюй або йди

    Швидкий і ефективний старт цих та інших ініціатив СН планує забезпечити реформуванням парламенту та оптимізацією його роботи.

    Насамперед претендент на пост спікера і глава партії Дмитро Разумков обіцяє, що сенсорні кнопки для особистого голосування хоч і через десять років після установки, але все ж таки запрацюють.

    Одночасно з цим майбутні парламентарі ініціюють кримінальну відповідальність за кнопкодавство.

    «Є чітка норма закону про особисте голосування, тож можна застосовувати кримінальну відповідальність», – підтверджує Разумков.

    Ще одним фактором, який має підвищити дисциплінованість нардепів, стане механізм позбавлення мандата за прогули і кнопкодавство.

    Якщо фракції СН вдасться зібрати під цю ідею конституційну більшість, тобто 300 голосів, то до Конституції внесуть відповідні зміни. Те ж стосується і зняття депутатської недоторканності.

    При цьому про підвищення зарплат народних обранців наразі не йдеться.

    «Рівень доходів громадян нижчий, ніж зарплати в ВР, тож це не першочергове питання», – вважає Разумков.

    Якщо Раду вдасться реформувати, то в СН обіцяють, що до весни наступного року ми побачимо новий парламент – без кнопкодавства та масових прогулів.

    Теги : ГПУ Укроборонпром Укрспирт НАБУ кнопкодавство НАЗК Володимир Зеленський Антикорупційний суд ДБР "Слуга народу" Дмитро Разумков Андрій Герус Анастасія Красносільська Михайло Радуцький Денис Монастирський Сергій Іонушас Анна Коваленко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося


    Архів