Приключения бравого солдата Щура

    11 августа, 2015 09:54
    День 11-й.

    Сніданок.
    Черга в їдальню. Коротка. 10 хв.

    Також дізнався, ще раніше окремим документом з Міноборони було сказано, що черг бути не має і запропоновано, що зробити. 

    Щодо посуду:
    Посуд не одноразовий. Не одноразовий. Тобто багаторазовий. Ось фото крупніше.

    Саме тому його миють. Який посуд кращий для солдатів – залізний, пластиковий чи фарфоровий, я не знаю. І (випереджаючи коментарів 10-20) ви теж не знаєте. Це знають лише ті, хто брав проби, робив аналізи і т. д. А ті, хто "та що тут аналізувати, тут ітак все видно" – не пишіть тут, будь ласка. Це дратує, підіймає зайві хвилі і годує тролів.

    Після сніданку сказали, що складають список тих, хто хоче їхати в зону АТО без навчання. Чи зголосився хтось – не знаю. Вроді так. 
    В іншій роті точно знаю про одного. 

    Мій знайомий, з яким ми жили в наметі на полігоні у Рівному. Він – старший за мене. Років на 20. Зараз в танкістах. За спеціальністю водій-механік БТРа (якщо я щось не наплутав). Він каже: "я йшов воювати, а не наново чомусь вчитись. Може мене ще на літаку навчать літати?"

    Гаупвахта
    Позавчора я дізнався, що тут є гаупвахта. Попросив мені її показати. Сказали – організують. Сьогодні мене туди зводили. 
    Коли заходив туди в супроводі двох офіцерів, вартовий вигукує "стій!" І ми зупиняємось метрів за 10 від воріт гаупвахти. Нас зустрічає начальник. Питаю чи можна фотографувати. Він каже, що ні. Не фотографую. 

    Гаупвахта – це вузький коридор з дверями по обидва боки. Двері ведуть в камери. Ми заходимо у одну. Два солдата стоять "струнко" і по-черзі чеканять, за що вони там сидять. Цікаво, що зараз для того, щоб посадити солдата на гаупвахту, потрібне рішення суду. 

    Скоро на гаупвахті з'являться прогулянкові камери. Їх вже будують. 

    Далі мені показують кімнату, де буде душ. А потім заводять у караульне приміщення. На цьому екскурсія завершується. Начальник гаупвахти справляє враження спокійної і врівноваженої людини. 

    Гаупвахта працює з першого липня.

    На обід не ходив. Приїхали рідні. Був з ними.

    Після того розбирав привезене. Мед, лимони, випрану форму (залишив її, коли заїжджали в Київ по дорозі з Рівного), крем для взуття. 

    Потім попив теплу воду з медом і лимоном. Зараз кашель минув майже повністю. Насмарк ще трохи є.

    Оригинал текста

    Теги: АТО Минобороны военные учения призывники
    ТАКЖЕ ЧИТАЙТЕ
    Комментарии
    1000 символов осталось
    ТОП МАТЕРИАЛОВ



      Архив