Звичайна змова: як Кличко з Ахметовим труби ділили

    18 Лютого, 2019 08:32
    Киянам доведеться звикати до перебоїв з гарячою водою та опаленням: жителі столиці стали розмінною монетою у домовленостях Ріната Ахметова і Віталія Кличка

    У середньому до сорока проривів труб на добу, близько дев'яти сотень аварій на тепломережах з початку року і понад 4,3 тисячі з початку опалювального сезону – найочевидніша причина того, чому в квартирах у киян постійно немає то опалення, то гарячої води.

    Але є ще одна, менш помітна, про яку не згадують в офіційних зведеннях новоствореного комунального підприємства «Київтеплоенерго»: міська влада охоче прийняла тепломережі в такому жалюгідному стані від компанії «Київенерго».

    Цей структурний підрозділ ДТЕК Ріната Ахметова 17 років заробляв на них, забезпечуючи теплопостачання столиці та довівши зношенність труб, за словами представників «Київтеплоенерго», до 80%.

    Лише в 2019 році з міського бюджету на ремонт тепломереж доведеться витратити щонайменше 686 млн гривень. А загальні вкладення попередньо оцінюють у 1,3 млрд доларів.

    У 2018 році термін угоди на поставку тепла між «Київенерго» і міською адміністрацією закінчився, і столична влада ініціювала повернення тепломереж в управління міста, створивши для цього окреме комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

    Тож на сьогодні ситуація виглядає таким чином, що компанія Ахметова вичавила все можливе з отриманих в оренду труб, і в критичний для експлуатації момент «скинула» їх на баланс Києва. А міська влада беззаперечно взяла на себе цей непід'ємно важкий фінансовий тягар.

    «Головне питання в тому, яка посадова особа у київській міськадміністрації і в «Київтеплоенерго» підписували акт прийому на баланс цих тепломереж, – констатує в розмові з UA1 екс-міністр ЖКГ, голова «Спілки власників житла» Олексій Кучеренко. – Це має бути головне питання для прокуратури і слідчих органів».

    На його думку, йдеться про банальну корупційну змову. Місто дало покористуватися тепломережами компанії Ахметова, при цьому не контролюючи її діяльність і не проводячи аудиту. А потім в рамках якихось домовленостей все це «вбите» господарство Київ взяв до себе на баланс, а разом з ним і необхідність багатомільярдних вкладень в ремонт. Гроші візьмуть з міського бюджету – тобто з кишені киян, а також заклавши їх в комунальні тарифи.

    «Тепер Віталій Володимирович говорить, що у нас знос труб під 100%. І значить, можна під це пиляти бюджетні гроші», – вважає Кучеренко.

    У результаті вигоду від угоди отримала і ахметівська ДТЕК, і міська влада. Крайніми в цій ситуації залишилися кияни.

    Рятувальники, вперед!

    Влітку 2017 року, коли в київській міськадміністрації вперше заговорили про відмову від послуг компанії Ахметова і пошуку альтернативи, киян переконували, що це єдине правильне рішення.

    Неякісно і дорого – це були основні аргументи не продовжувати з «Київенерго» угоду про теплопостачання столиці. Мовляв, постачати гарячу воду й опалення киянам можна дешевше і без постійних перебоїв на аварійний ремонт та перевірку тепломагістралей.

    Кличко, за своїм звичаєм, наводив у приклад європейський досвід, а комунальники підтакували, обіцяючи забезпечити все на вищому рівні.

    Додатковим аргументом на користь відмови від послуг «Київенерго» стала потреба в буквальному сенсі рятувати тепломережі, що перебували в критичному стані.

    «Фактично ми рятуємо теплоенергетичний комплекс, адже ще кілька років роботи без належного ремонту, й відновлювати було б нічого», – стверджував заступник голови міськадміністрації Петро Пантелєєв.

    Таким чином, на балансі міста опинилися ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», 180 котелень і три станції теплопостачання. Все це господарство постачає гарячу воду в 14,8 тисячі київських будинків і 15,7 тисячі об'єктів забезпечує опаленням.

    Але в підсумку після всіх обіцянок Київ отримав практично повністю зношені й такі, що потребують дорогого ремонту і модернізації, тепломережі, витрати на утримання яких лягли на плечі киян.

    А ті в свою чергу отримали завищені тарифи на тепло та гарячу воду і звикають тижнями сидіти без цих благ цивілізації, регулярно читаючи звіти «Київтеплоенерго», скільки одиниць спецтехніки задіяно в ремонті труби, що вкотре розірвалася, і скільки годин витратили на усунення пробоїни.

    «Сенсу змінювати «Київенерго» на комунальне підприємство жодного не було, мені це було очевидно, але спробуй це скажи, – згадує Кучеренко. – Вони ж взялися все повернути. Ну, й повернули. Так ті хоч професіонали були, а ці просто шарлатани».

    За словами екс-міністра, найбільш оптимальним варіантом було входження міста в капітал «Київенерго». Восени 2017 року можна було домовлятися про пакет в 25% акцій. Тоді міськадміністрація отримала б право контролювати собівартість, інвестиційні програми компанії.

    «Понад те, я вам відкрию таємницю: ДТЕК був готовий йти на умови 51% акцій місту і 49% собі. Але в міськадміністрації це нікому не було потрібно», – констатує Кучеренко, натякаючи на отримані обома сторонами бонуси.

    Обопільна вигода

    Внаслідок передачі тепломереж назад у комунальну власність міста, ДТЕК вбила відразу декількох зайців.

    По-перше, компанію Ахметова позбавили необхідності роками збирати заборгованість киян за надані послуги. Цей борг у розмірі 2,4 млрд гривень взяло на себе КП «Київтеплоенерго».

    По-друге, новостворене комунальне підприємство викупило у «Київенерго» вже непотрібну їй спецтехніку і майно на 270 млн гривень, також позбавивши компанію необхідності кудись її прилаштувати.

    По-третє, користуючись відсутністю контролю з боку міськадміністрації над тим, в якому обсязі та які роботи «Київенерго» проводила з ремонту труб, ДТЕК виставила столиці рахунок на 900 млн гривень на відшкодування «невід'ємних поліпшень тепломереж».

    І, по-четверте, «Київенерго» залишила після себе близько двох тисяч розриттів, які не довела до ладу. Витрати на відновлення благоустрою взяло на себе місто.

    Втім, міськадміністрація також не залишилася без бонусів у вигляді можливості маніпуляцій з бюджетними грошима.

    Під проект повернення тепломереж у комунальну власність тільки на створення КП «Київтеплоенерго» витратили 1,2 млрд гривень, відзвітувавшись, що гроші пішли на закупівлю протиаварійної техніки й обладнання, оплату енергоносіїв, закупівлю матеріалів для ремонту теплових мереж, зарплату робітникам.

    Але це лише початок. У керівництві підприємства вже підрахували, що на закупівлю всієї необхідної техніки знадобиться понад два мільярди гривень.

    Окремий ласий шматок – це бюджетні кошти на ремонт і модернізацію київських тепломереж. «Роками не було системної заміни мереж, і сьогодні ми маємо це виправити», – заявив заступник голови КМДА Пантелєєв, маючи на увазі далекосяжні плани із залучення в цілому 1,3 млрд доларів.

    При цьому згідно із законом контролювати діяльність «Київтеплоенерго», його витрати, освоєння дотацій і тарифну політику має Нацкомісія з держрегулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

    Однак київська влада успішно уникла держконтролю під формальним приводом: комісія бере під свій контроль лише підприємства, які мають не менше 90% загальнобудинкових вузлів обліку тепла. Як стверджує Пантелєєв, у Києві цей показник дорівнює 88,6%, відповідно, під регулювання Нацкомісією «Київтеплоенерго» не підпадає.

    «Комісія передала регулювання міській адміністрації, тобто щуку пустили в річку, – пояснює Кучеренко. – Мовляв, самі собі списуйте борги, самі регулюйте, самі встановлюйте тариф. Це чорний ящик, куди нескінченно можна списувати гроші. У цьому вся ця схема».

    За словами експерта, нинішній депутатський склад Київради не здатен ефективно контролювати міськадміністрацію. Точно так само немає контролю з боку профільного міністерства.

    У цих умовах «Київтеплоенерго» стає одним з головних чинників розпилу міського бюджету. А до проривів труб і відсутності гарячої води доведеться просто звикнути.

    «Ви ще побачите, що таке комунальні бандити порівняно з приватними», – зітхає Кучеренко.

    Теги : тарифи Рінат Ахметов Київ Київенерго Віталій Кличко КМДА тепломережі Київтеплоенерго
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося


    Архів