Звичайна брехня. Що приховують "Національні дружини"

    7 Лютого, 2018 10:22
    Концепцію діяльності громадської організації з наведення порядку на вулицях побудовано на обмані – UA1 проаналізував основні постулати "Нацдружин"

    Поліція не справляється зі своїми обов'язками, вулиці стали небезпечними, країні загрожує повномасштабна агресія і соціальна депресія, а бізнес вбиває рейдерство. Відповідно, назріла необхідність навести порядок, і зробити це може тільки одна сила – «Національні дружини».

    Нацдружинники забезпечать охорону громадського порядку, візьмуть під захист бізнес, пропагуватимуть здоровий спосіб життя та, за необхідності, займуться обороною країни.

    Це основні меседжі, які зараз озвучує глава «Нацдружин» Ігор Михайленко. Однак про деякі речі він вважає за краще не говорити, а з приводу основ діяльності цієї організації просто бреше.

    Брехня перша: активізм і альтруїзм

    «Національні дружини» існують за рахунок активізму та альтруїзму людей, які знаходяться в моїй організації», – так головний дружинник Ігор Михайленко відповідає на розпитування про джерела фінансування.

    За його словами, все функціонує за рахунок членських внесків, при цьому чітко фіксованої суми внеску немає, кожен платить, скільки зможе. Зокрема, за ці гроші купують форму.

    UA1 вивчив розцінки на амуніцію, в якій красуються члени «Нацдружин», і з'ясував, що все це досить дорого коштує.

     

    Наприклад, найдешевша мілітарі-футболка обійдеться приблизно в 150 гривень. Чорний фліс, у якому дружинники марширували по Києву, коштує 1 465 гривень, а формена куртка – 1705 гривень. Зимова шапка і літня бейсболка – це ще близько двох сотень гривень. У підсумку отримуємо вартість обмундирування на одну людину в межах 3,5 тис. гривень.

     

    Навряд чи школярам і студентам, які, за словами Михайленка, входять до організації разом із ветеранами АТО, такі витрати по кишені. Проте він наполягає на своєму: «Всі бійці «Національних дружин» мають уніформу та шеврони, які треба заслужити. Ми купуємо все це на членські внески наших бійців».

    З внесками дружинникам щастить: з урахуванням того, що на присязі у формі хизувалися 600 чоловік, то тільки одяг цього «параду» обійшлася в 2,1 млн гривень. Якщо ж вірити словам Михайленка про те, що до організації входять вже тисяча осіб, то «вливання» у форму для нацдружинників склало близько 3,5 млн гривень.

    Одночасно з цим він запевняє, що організація «не потребує жодних олігархічних спонсорів», тому що інших витрат у неї немає. І знову бреше.

    Михайленко і Білецький служили в батальйоні «Азов», який перебуває в підпорядкуванні Національної гвардії. А гвардійцями керує особисто глава МВС Аваков.

    У прес-службі «Національних дружин» підтверджують, що члени організації постійно тренуються з бойовою зброєю на полігонах. Регулярні звіти з фото та результатами нацдружинники розміщують на своїй сторінці у Facebook.

    UA1 вивчив актуальні ціни на «постріляти на полігоні». В середньому ця послуга коштує близько 100 євро на людину.

     

    Це означає, що таке навчання для всіх нацдружинників, чисельністю в тисячу чоловік обійдеться у 100 тис. євро – це ще понад 3,4 млн гривень. Таким чином, в організацію вже влили близько семи мільйонів гривень. Досить непогано для альтруїстів.

    Брехня друга: Аваков і «Нацкорпус» ні до чого

    На словах нацдружинники намагаються усіляко дистанціюватися від «Національного корпусу», його глави нардепа Андрія Білецького та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Мовляв, у «Нацкорпусу» свої справи – партійне будівництво. Білецький – просто друг Михайленка, який передав йому управління батальйоном «Азов». А глава МВС Арсен Аваков – взагалі не авторитет.

    Насправді ж все виглядає зовсім інакше – ці організації та їхні керівники переплетені якнайтісніше. Ланцюжок зв'язків виглядає таким чином: голова «Нацдружин» Михайленко – давній друг і соратник глави «Нацкорпуса» Білецького, який приймав присягу в нацдружинників у Києві 28 січня.

     

    Вони обидва служили в батальйоні «Азов», який знаходиться у підпорядкуванні Національної гвардії. А гвардійцями керує особисто міністр внутрішніх справ Аваков. Він же брав безпосередню участь у формуванні «Азова», і сьогодні всі дії цього батальйону та «Нацкорпуса» координуються саме з його кабінету.

    На додаток до всього штаб нацдружинників зареєстровано за адресою тренувальної бази батальйону «Азов» – Київ, проспект Перемоги, 83, завод АТЕК. У січні 2016 року азовці взяли в оренду всю територію цього підприємства. Це 3,5 га землі з цехами, складами, адмінкорпусом і спорткомплексом.

    Тому, або главі «Нацдружин» доведеться визнати, що до витрат на утримання його організації входить ще й плата за оренду приміщення, або підтвердити «спонсорську допомогу» аваковського «Азову».

    Михайленко і Білецький у 2011 році опинилися під слідством відразу за кількома статтями Кримінального кодексу: за спробу вбивства, розбій та незаконний обіг зброї.

    Також Михайленко стверджує, що дружинники жодним чином не дублюють діяльність «Нацкорпуса», мовляв, завдання у цих двох організацій абсолютно різні. Однак і це твердження є хибним.

    Наприклад, 21 січня вулиці селища Солоне Дніпропетровської області патрулював загін з представників «Нацдружин» і «Нацкорпусу». А в Дніпрі того ж дня спільні патрулі цих організацій розчищали сніг.

    Брехня третя: згідно з законом

    Михайленко продовжує стверджувати, що «Нацдружини» діють строго згідно із законодавством. Зокрема, керуються законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», а також ст. 207 Кримінального кодексу про так зване цивільне затримання правопорушника.

    Однак жоден з цих документів не підходить під визначення дій нацдружинників у міськраді Черкас 29 січня, коли кілька десятків молодих людей із закритими обличчями зайшли в зал і контролювали голосування депутатів за прийняття бюджету.

    Також жодна зі згаданих Михайленком законодавчих норм не в'яжеться з активною пропагандою серед членів «Нацдружин»: носити з собою в якості самозахисту щонайменше ножа, якщо немає легальної зброї.

     

    Та й на проблему судимості тих, хто декларує боротьбу за порядок на вулицях, в «Нацдружинах» дивляться крізь пальці. «Як перевіряємо, судимий чи ні? Він приходить і каже, що не судимий, так і перевіряємо», – пояснює Михайленко нюанси відбору дружинників.

    Найімовірніше, така лояльність пояснюється не таким вже далеким минулим самого Михайленка, який зі своїм другом і босом Білецьким у 2011 році опинився під слідством одразу за кількома статтями Кримінального кодексу: за спробу вбивства, розбій та незаконний обіг зброї.

    Тоді від рук полум'яного націоналіста постраждав харківський журналіст Сергій Колесник, який отримав чотири ножові поранення і три удари молотком по голові. Для надійності його намагалися задушити телефонним дротом, але не встигли – хтось викликав міліцію.

    Від солідного тюремного терміну Михайленка та Білецького врятувала тільки Революція Гідності – 27 лютого 2014 року борці зі злочинним режимом Януковича їх амністували.

    Брехня четверта: буде треба – підемо воювати

    У «Нацдружинах» кажуть, що основу організації складають ветерани АТО і екс-бійці «Азова», які вже віддали Батьківщині свій борг і тепер бажають навести порядок на вулицях мирних міст, а не поблизу лінії розмежування на сході.

    На зауваження на кшталт того, що такі браві хлопці могли б підсилити армію в зоні проведення бойових дій, Михайленко відповідає – час дружинників ще не настав. Ось буде справжня велика війна, тоді й підуть воювати.

    «Не сумнівайтеся, в разі повномасштабної війни саме «Нацдружини» стануть основою територіальної оборони, тими, хто буде стояти за кожен метр української землі, – з пафосом заявляє він. – Кожен день ми готуємося до вирішального бою з Росією. Бою, за результатами якого ми відновимо територіальну цілісність України, звільнивши від окупантів Крим і Донбас».

    Водночас, на службу за контрактом у ЗСУ відкрито сотні вакансій, а про гостру нестачу командирів нижчої ланки в зоні АТО говорять уже четвертий рік війни – командири взводів і рот нарозхват.

    Проте, дружинники запевняють, що головне їхнє завдання – порядок на вулицях мирних міст. Але й тут вони лукавлять, ігноруючи той факт, що некомплект співробітників Нацполіції, прямий обов'язок яких стежити за порядком на вулицях, становить майже 16 тисяч осіб.

    За бажання достатньо просто поповнити лави правоохоронців. Але дружинники стоять на своєму: порядок можуть навести виключно вони й ніхто інший.

    Це наштовхує на думку, що справжні цілі організації далекі від декларованих. Принаймні, на це вказує концепція функціонування «Нацдружин», яка старанно вибудовується на брехні

    Хто насправді стоїть за дружинниками, як їх збираються використовувати і яка їхня справжня роль в загостреному політичному протистоянні провладних кланів – читайте у наших наступних публікаціях.

    Теги : МВС Арсен Аваков АЗОВ національна поліція Михайло Білецький Нацполіція АТЕК Нацкорпус національні дружини Ігор Михайленко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів