Знай своє місце. Чим закінчується критика влади

    25 Сiчня, 2018 13:23
    Влада наполегливо намагається закрити рота представникам громадянського суспільства: кримінальне переслідування незадоволених стає масовим явищем

    «Використання штампа «агент Кремля» стає дедалі популярнішим засобом для розправи з людьми або організаціями, які викривають незаконні дії державних чиновників чи не підтримують певні рішення державних органів або їх посадових осіб», – з такою заявою виступили українські правозахисні організації, серед яких Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група, Amnesty International-Україна та низка інших.

    Приводом для такої заяви стали масові вручення підозр у скоєнні кримінальних злочинів членам різних громадських організацій, які послідовно критикують владу.

    Лише за останні кілька тижнів такі підозри Генпрокуратура вручила членам «Автомайдану», Центру протидії корупції (ЦПК) і Фонду «Пацієнти України».

    Усі ці організації вже давно стали поперек горла високопоставленим чиновникам аж до найближчих соратників президента. Автомайданівці – своїми поїздками в заміські резиденції чиновників з нагадуванням про взяті ними на себе зобов'язання. ЦПК – за постійні розслідування про корупцію у вищих ешелонах влади. Фонд – за протидію махінаціям у сфері держзакупівель медпрепаратів.

    Але замість того, щоб адекватно реагувати на факти і докази корупції, підконтрольні Банковій силовики з ГПУ і СБУ діють за старим відпрацьованим принципом – була б людина, а стаття знайдеться.

    Саме за таким принципом представникам громадських організацій направо і наліво роздають повістки на допити і підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Найпоширеніший привід – робота на Кремль і хуліганство. Іноді – махінації зі сплатою податків.

    На думку правозахисників, така політика неминуче призведе до того, що будь-яка критика діючої влади розцінюватиметься як спроба політичної дестабілізації в країні.

    Реакція на критику

    Імовірність отримати від чотирьох до семи років в'язниці – такий «подарунок» до новорічних свят піднесла ГПУ активістам «Автомайдану» Сергію Хаджінову, Олегу Пушаку і Богдану Мельнику. Так для них може закінчитися звіряче побиття трьома курячими яйцями державного діяча, нардепа від БПП Олега Барни в липні 2017-го.

    Примітно, що справа ця довго припадала пилом у столах слідчих без будь-якого руху, але різко відновилася після поїздки «Автомайдану» в заміський маєток Юрія Луценка з акцією «Ковдра для генпрокурора».

    У схожу ситуацію активісти цього руху вже потрапляли після пікету заміського будинку глави МВС Віталія Захарченко 26 грудня 2013 року. Щодо них порушили кримінальну справу за хуліганство, вчинене групою осіб, – до чотирьох років в'язниці.

    Тоді руки «злочинної влади» до них не дотяглися. Зате нинішня вимагає для Автомайданівців від чотирьох до семи років за ґратами – формально, за Барну.

    Тут цікаво, що свого часу яєчний скандал з Януковичем залишився без наслідків для метальника яйця. 24 вересня 2004 року в Івано-Франківську прем'єра Януковича звалило з ніг кинуте в нього куряче яйце.

    Щодо студента Дмитра Романюка, який вчинив «замах» на прем'єра, порушили дві кримінальні справи, але у кровопивці Януковича вистачило розуму не доводити ситуацію до абсурду, і він дав команду залишити хлопця в спокої.

    Але ж нардеп президентської партії Барна – це вам не якийсь злодій-утікач Янукович. Тому – з усією суворістю, згідно зі ст.346 ч.2 за насильство щодо державного діяча.

    У спробах закрити рот незручним громадським організаціям лідирують звинувачення у роботі на Кремль, у фінансуванні сепаратистів і підготовці, страшно подумати, держперевороту.

    Втім, з огляду на вкрай хворобливу реакцію генпрокурора на будь-яку критику на його адресу, можна припустити, що жахливий замах на нардепа – лише формальна причина кримінального переслідування.

    Насправді ж Юрій Луценко отримав чудовий привід розквитатися за виявлену до нього неповагу і ворота фамільного маєтку, обклеєні гаслами «Іра, винеси козла!».

    Хвороблива реакція на критику не вперше стає приводом для кримінального переслідування. Наприклад, восени минулого року в Запоріжжі «під роздачу» потрапив місцевий активіст «Руху нових сил» Максим Іванищев.

    Він погрожував опублікувати документи, що підтверджують факти багатомільйонної корупції глави Запорізької області Костянтина Бриля. Той, в свою чергу, пообіцяв активіста «закрити».

    Іванищев йому відповів у своєму Facebook: «У разі якщо мене закриють, вся країна буде знати всі адреси вашого проживання, і передасть вам привіт від мене». Одразу ж до нього з обшуком нагрянули силовики, у пошуках «пристрою, за допомогою якого активіст міг розмістити загрози в соціальній мережі».

    У результаті звинувачення за тією ж 346-ю статтею – загроза державному діячеві. Байдуже, що непряма і віртуальна. Треба ж проблему якось вирішувати, а тут така зручна і незамінна для всієї нинішньої системи влади стаття.

    Абсурдність цього випадку нагадує не таке вже й далеке минуле, коли в лютому 2014-го в Одесі порушили кримінальну справу за публічне спалення фотографій генпрокурора Пшонки та глави МВС Захарченка. Правда, й тоді злочинна влада виявилася гуманнішою – порушникам світило до чотирьох років максимум.

    Вороги народу і рука Кремля

    Незважаючи на таку корисну 346-ту статтю КПК, на перше місце у спробах закрити рот незручним громадським організаціям вийшли звинувачення у роботі на Кремль, у фінансуванні сепаратистів і підготовці, страшно подумати, державного перевороту.

    Один з найбільш показових випадків – скандал із затриманням членів організації «Автономний опір» у Львові восени минулого року. Активісти, відомі проведенням маршів Бандери та боротьбою з незаконною забудовою, на той час вже встигли набриднути місцевим ділкам.

    Справа закінчилася обшуками СБУ з вибиванням дверей і лежанням обличчям в підлогу. Причина – підозра у роботі на Кремль та підготовці до держперевороту. Тобто всі сорок членів організації були готові на раз-два повалити владу в Києві та взяти її у свої злочинні руки.

    До того ж, ці найнебезпечніші люди, серед яких учасники Євромайдану, бійці АТО, соратники Кольченка і Сенцова, які сидять у російських в'язницях, за версією СБУ «поширювали в соцмережах матеріали, спрямовані на дестабілізацію політичної ситуації в регіоні». Наприклад, називали самого Петра Порошенка паразитом – хіба не обурливо?

    Найсмішніше, що в лютому 2014-го за точно таким же обвинуваченням у підготовці держперевороту силовики «розбомбили» офіс «Батьківщини» в Києві – точно так само з вибиванням дверей, лежанням обличчям в підлогу та виїмкою всієї оргтехніки. Чого тільки не зробиш заради безпеки держави.

    До речі, восени 2017-го силовики у складі ГПУ, СБУ і Нацполіції виявили довгі руки Кремля ще в одній організації – Благодійному Фонді «Пацієнти України».

    Фонд вже давно не давав спокійно жити чиновникам і парламентаріям, які курирують корупційні схеми у сфері закупівель медикаментів. Люди, що сидять на багатомільйонних потоках, почали втрачати цілком конкретні й досить значні суми.

    Ось тут у чиїйсь голові й виникла думка: а чи не працює фонд на Кремль? А чи не фінансує сепаратистів на окупованих територіях? Нехай силовики перевірять, мало що. А то серед партнерів цієї організації Глобальний фонд по боротьбі зі СНІД, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Дитячий фонд ООН (UNICEF) і ще маса західних інституцій – хто знає, що у них на думці?

    У результаті фонд отримав три кримінальні справи, десять постанов суду, багатогодинні допити співробітників. Потім силовиків змінили фіскали, за ними прийшли державні аудитори – і ніяких протиправних дій у роботі цієї організації не знайшли. Зате дали зрозуміти, з ким краще не зв'язуватися.

    Висмикнути по одному

    Окрім усього іншого, нинішня влада перейняла від попередників ще одну технологію – по одному «висмикувати» координаторів, організаторів протестних акцій і глав громадських організацій в надії, що поки вони будуть розгрібати кримінальні звинувачення, протест зійде нанівець, а громадські організації не вчинятимуть активних дій.

    За таким добре відпрацьованим сценарієм, наприклад, діяли одеські силовики, «упакувавши» відразу трьох активних учасників організації «Вуличний фронт», яка бореться з невгамовним апетитом забудовників з оточення одеського мера.

    Приводом для арешту став протест проти забудови Літнього театру, в ході якого учасники протесту жорстко зійшлися з поліцією і провокаторами мера.

    У результаті члена «Вуличного фронту» Дем'яна Ганула, який намагався втихомирити дві протиборчі сторони, заарештували на два місяці без права внесення застави. Разом з ним у СІЗО відправили й екс-главу одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Їх звинуватили в організації масових заворушень. А поки вони намагаються довести свою невинуватість, руки у забудовників з оточення мера Одеси Труханова розв'язані.

    Абсурд з переслідуванням громадських організацій був би смішним, якби не настільки загрожував базовим правам і свободам звичайних громадян.

    Таким чином, влада намагається нейтралізувати громадянське суспільство старими перевіреними методами. Точно так само у 2011 році силовики погрожували кримінальними справами керівникам «Союзу Чорнобиль України» і Союзу підприємців, які вийшли під Верховну Раду, протестуючи проти скасування низки пільг. Загрози подіяли, і протест «здувся».

    Але, мабуть, найяскравішою демонстрацією методики дії влади щодо громадських організацій, які її дратують, стала підготовка до судового процесу над головою ЦПК Віталієм Шабуніним.

    Формально причиною його кримінального переслідування стала бійка з блогером-провокатором Всеволодом Філімоненком, що називає себе журналістом.

    Це стало відмінною зачіпкою, аби «притиснути» порядком обридлий і нардепам, і всім силовикам, і найближчому оточенню президента Центр протидії корупції. Саме ця організація послідовно відстоювала е-декларування, провела десятки розслідувань про корупцію у вищих ешелонах влади, а зараз у суді добивається відкриття декларацій співробітників СБУ.

    За фактом бійки силовики миттєво збудилися з приводу завдання тілесних ушкоджень громадянину, тобто Філімоненку. Але розуміючи всю малозначність і ефемерність покарання за таку провину, слідчі перекваліфікували справу на побиття журналіста, а це вже до п'яти років в'язниці.

    Причому справу, яка тяглася з літа 2017-го, перекваліфікували лише 15 січня цього року, після того, як стало зрозуміло, що ЦПК не знижує обертів і продовжує активну діяльність, замість того щоб піти в глухий захист. Одночасно з цим стосовно ЦПК відкрили кримінальне провадження щодо нібито несплачених податків.

    Увесь цей абсурд з переслідуванням різних громадських організацій по всій країні був би смішним, якби не настільки загрожував базовим правам і свободам звичайних громадян.

    Сьогодні практично відпрацьовано схеми, як швидко, легко й ефективно заткнути рота будь-якому незадоволеному або «неугодному». Будь-кому, хто посміє засумніватися у правильності й безкорисливості влади будь-якого рівня. І окремо тих, хто наполягає на своєму законному праві вимагати від влади звіт про її дії. А про те, що цей абсурд здатний фізично знищувати опонентів, свідчить один показовий випадок часів Януковича.

    У 2010 році на відомого вінницького правозахисника Дмитра Гройсмана відкрили кримінальну справу за опубліковане фото з Конституцією України та імітацією чоловічого статевого органа на ній. І пригадали публікацію з приводу передачі влади від Ющенка до Януковича, яку правозахисник проілюстрував фотографією Ющенка, що тягне руки до статевого члена.

    Гройсмана звинуватили у розповсюдженні порнографії й три роки тягали по допитах і судах. Зрештою, правозахисник помер від серцевого нападу, так і не дочекавшись вироку суду, який повністю його виправдав у 2013 році.

    За цим сценарієм діє й нинішня влада: від абсурдних звинувачень до тюремного терміну або фізичного знищення. Все для того, аби й далі безперешкодно набивати власні кишені під гімн України.

    Теги : ООН США ГПУ МВС генпрокуратура СБУ Порошенко Янукович Amnesty International БПП Юрій Луценко Віталій Захарченко Автомайдан Шабунін центр протидії корупції Олег Барна геннадій труханов костянтин бриль Рух Нових Сил Максим Іванищев Харківська правозахисна група Українська Гельсінська спілка
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів