Зміна варти. Чого чекати від нового уряду

    15 Квiтня, 2016 11:25
    Новий уряд починає роботу в атмосфері підозрілості, недовіри та початку формування системи стримування й противаг

    «Цей крок ми чекали з середини лютого місяця, – так за всю фракцію президентського БПП прокоментувала заяву Арсенія Яценюка про відставку з поста прем'єр-міністра нардеп Ольга Червакова. – Ми говорили про те, що народних депутатів не влаштовує робота уряду і Арсенія Яценюка. Але, незважаючи на всю критику, Яценюк вперто не хотів йти з посади, придумуючи нові й нові аргументи, чому він повинен залишитися».

    Лише після двох місяців запеклих і завзятих політичних торгів за своїх людей у майбутньому новому уряді, які йшли між президентським «Блоком Петра Порошенка» і прем'єрським «Народним фронтом», Арсеній Петрович все ж здав пост. Але перед цим розставив всі акценти у своєму останньому відеозверненні в статусі прем'єра.

    Він ще раз озвучив своє вже звичне «за крісло не тримаюся» і звернув увагу, що його однопартійці «не боролися проти союзників і не опускалися до бруду, а такі стандарти виявилися багатьом партнерам не під силу». Камінь було кинуто в город БПП.

    Президентська фракція в боргу не залишилася, і її представники все частіше почали повторювати слово «шантаж», пов'язане з відходом Яценюка. Тим більше що пауза, яку було взято для вирішення проблеми перезавантаження уряду, непристойно затягувалася. Партнери по новоствореній із БПП та НФ коаліції звинувачували в цьому один одного.

    Про те, наскільки запекло велися «бої» за кожного представника в новому уряді, свідчить пост у Фейсбук колишнього члена БПП Єгора Фірсова: «Цікаво, що торг йшов навіть щодо крісла «міністра Кабінету міністрів», позиція якого зникає з Кабміну в травні, зі вступом в силу закону «Про держслужбу».

    Міністерські портфелі, як вже давно заведено, ділили не так за здібностями та професійними навичками, як за політичною доцільністю.

    Лише за кілька днів до голосування за нового прем'єра стало відомо, що крім «своїх людей» у Кабміні однією з основних умов відставки Арсенія Петровича є скасування рішення парламенту про незадовільну роботу його уряду.

    А щоб уникнути неприємних несподіванок з боку партнерів із президентської фракції, в «Народному фронті» заявили, що голосуватимуть за відставку свого лідера тільки пакетом з трьох пунктів: одночасно відставка Яценюка, скасування постанови про незадовільну роботу Кабміну від 16 лютого і призначення на посаду прем'єра Володимира Гройсмана.

    Лідер фракції БПП Юрій Луценко і його колега з НФ Максим Бурбак зареєстрували в парламенті постанову №4423, де й було вказано всі три потрібних пункти.

    Абсурд ситуації полягав у тому, що формальним приводом для відставки прем'єра стала його незадовільна робота на своїй посаді та всього уряду загалом. І після скасування цієї постанови втрачався привід відправляти Яценюка у відставку – претензій же до нього немає.

    Зберегти обличчя

    Усю цю ситуацію нардеп Сергій Лещенко вважає договорняком, який дозволив Яценюку піти, зберігши обличчя. А саму ініціативу пакетного голосування охарактеризував просто: «Більш абсурдний пакет уявити складно».

    Міністри, яких особливо виділяли західні партнери України, до нового складу уряду не увійшли.

    Його колега Мустафа Найєм так озвучив зрозумілу всім істину щодо пакетної постанови:

    «Цей листок – символ недовіри і абсурду, породженого обопільним страхом бути обдуреним, а якщо висловитися грубіше – кинутим партнером по коаліції».

    Лідер «Свободи» Олег Тягнибок назвав це «ноу-хау української політики», а ініціаторів – аферистами і шантажистами. «За все одним голосуванням, всупереч здоровому глузду і регламенту. Така коаліція – не довіряють навіть собі, бояться «кидка», – написав він у Фейсбук.

    Попри все, представники новоствореної коаліції та окремі нардепи з інших фракцій за цю пакетну постанову проголосували. Мовляв, чого тільки не зробиш заради того, щоб відправити у відставку Яценюка.

    Політолог Віталій Бала вважає такий старт нового уряду з «пакетного голосування» поганим початком. «Вже не сумно і не смішно, а просто неприємно, що у такий неконституційний спосіб зробили», – констатував він.

    Голосування стало водночас і моментом істини: скільки депутатів та з яких фракцій підтримують нового прем'єра й уряд.

    Хоча Юрій Луценко озвучив, що до нової парламентської коаліції входить 230 депутатів із 226 необхідних, за відставку Яценюка та призначення Гройсмана проголосувало лише 206 коаліціянтів із 257 тих, хто голосував.

    Новий уряд буде працювати мінімум до середини квітня 2017 року, навіть якщо все буде йти вкрай погано.

    На думку лідера Радикальної партії Олега Ляшка, це і є точна кількість депутатів парламентської більшості. І залежатиме ця кількість від того, скільки необхідних для прийняття будь-якого рішення голосів будуть давати екс-регіонали і наближені до олігархів нардепи.

    «Вирішальний внесок в призначення Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра зробили група Коломойського («Відродження») та група газових олігархів «Воля народу», де смотрящим від Банкової призначено соратника Кононенка-Березенка з часів космічного мера Олеся Довгого, – прокоментував історичне голосування Лещенко. – Причому для того, щоб засвідчити відданість Гройсману, група «Відродження» навіть кнопкодавила».

    Нардеп звернув увагу, що голоси, яких бракувало, дали депутати, «що експлуатують державні надра через договори про спільну діяльність – Москаленко, Онищенко і Кацуба». Також за це рішення, на думку Лещенка, був Ігор Коломойський, який крім групи нардепів з «Відродження» допоміг двома голосами від «Укропу». «Слідкуйте за руками уряду», – рекомендує з цього приводу Лещенко.

    Про те, що такий союз стане постійним, написав і політолог Володимир Фесенко:

    «Новий формат парламентської коаліції: 2+2 («два пишемо, два в умі»). Інакше кажучи – два офіційних члена коаліції і два неофіційних міноритарних партнера».

    Великий поділ

    Міністерські портфелі, як вже давно заведено, ділили не так за здібностями і професійними навичками, як за політичною доцільністю.

    Наприклад, «фронтовик» Остап Семерак визнавав, що не має жодного відношення до екології, але зате у нього є досвід управлінської та політичної роботи, тому його кандидатуру й розглядали в якості очільника екологічного відомства.

    Перше ж голосування за програму уряду депутати провалили двічі – не вистачило голосів.

    Відповідно, всі портфелі розподілили за принципом квот. Людям президента відійшли два міністерства – Міноборони та МЗС.

    Прем'єр Гройсман отримав свого віце-прем'єра, міністра Кабінету міністрів і главу Мінсоцполітики.

    «Народному фронту» відійшли шість міністерств: давно уподобані МВС з Мін'юстом, а також Мінекології, Мінінфраструктури, Міносвіти, Міністерство молоді та спорту. До того ж вони отримали свого віце-прем'єра, тобто в цілому сім портфелів в уряді.

    Президентська фракція отримала десять посад: Мінагрополітики, Міненергетики, Мінкульт, Мінінформполітики, Мінфін, МОЗ та нове Міністерство окупованих територій. А також чотири віце-прем'єра.

    Примітно, що міністри, яких особливо виділяли західні партнери України, до нового складу уряду не увійшли. Водночас, ніхто із зарубіжних представників не виразив розчарування відкрито. Лише американці тонко потролили новий Кабмін.

    Глава Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер в офіційній заяві від імені цієї організації просто подякував членам колишнього уряду «і насамперед, міністрам Наталії Яресько, Айварасу Абромавічусу, Андрію Пивоварському та Олексію Павленку за відкритість до діалогу, професіоналізм, відданість справі та підтримку інвесторів» .

    Екс-прем'єр готує платформу для свого повернення вже зараз.

    Жодного цього прізвища у новому Кабміні немає. Зате свої пости зберегли такі одіозні чиновники, як Арсен Аваков із МВС і Павло Петренко з Мін'юсту.

    Перший прославився активним просуванням у свої заступники Василя Паскала, який у часи Майдану очолював Карний розшук та потрапляє під люстрацію. Фігурував Аваков і в скандалі із закупівлею рюкзаків для армії. За два своїх пришестя в уряд так і не зміг здолати бурштинову мафію. А переатестована Нацполіція все частіше фігурує у рейдерських захопленнях, виступаючи на стороні загарбників.

    Другий же відомий тим, що за час його перебування на посаді міністра юстиції по країні прокотилася хвиля рейдерських захоплень. Причому за однією схемою: держреєстратор або нотаріус, які знаходяться у підпорядкуванні Мін'юсту, вносять неправдиві відомості до Держреєстру прав на нерухоме майно, а потім на підставі цих змін відбуваються рейдерські захоплення.

    Смутні перспективи

    Незважаючи на всі сумнівні методи формування нового Кабміну, Євросоюз вже підтвердив, що буде співпрацювати з новим урядом, а біржа відреагувала на цю інформацію зростанням котирувань українських євробондів.

    Сам же прем'єр пообіцяв протягом місяця скласти покроковий антикризовий план до кінця року, хоча новий уряд буде працювати мінімум до середини квітня 2017-го, навіть якщо все буде йти з рук геть погано. За Конституцією новообраний Кабмін не можна відправити у відставку протягом року з моменту обрання.

    Однак вже в перший день обрання нового уряду стала очевидна загроза того, що парламент не завжди зможе забезпечити потрібну кількість голосів за ініціативи Кабміну. Перше ж голосування за програму уряду депутати провалили двічі – не вистачило голосів.

    Новоспечений спікер парламенту Андрій Парубій пояснив цю незручну ситуацію тим, що нардепи просто на якийсь час розійшлися попрацювати в комітетах. Однак можливість тиснути на партнерів по коаліції за принципом «дамо голоси чи не дамо голоси» стала очевидною.

    І насамперед цим може скористатися Арсеній Яценюк, у якого, судячи з його висловлювань, великі амбіції – аж до президентських. «З сьогоднішнього дня бачу свої завдання ширше, ніж повноваження керівника уряду», – заявив він у своєму прощальному відеозверненні.

    Генпрокуратура розслідує інформацію про отримання колишнім прем'єром хабара в три мільйони доларів.

    А його однопартієць Антон Геращенко прямо заявив: «Арсеній Яценюк пішов, щоб коли-небудь повернутися». І схоже, що платформу для свого повернення екс-прем'єр готує вже зараз.

    По-перше, парламентського рішення про його незадовільну роботу як не бувало – все можна почати з чистого аркуша. По-друге, він не втомлюється повторювати, що нова угода в парламенті ґрунтується на цілях і принципах програми саме його уряду. Що його Кабмін вберіг країну від дефолту, створив нову армію та поліцію, забезпечив країні енергетичну незалежність... І перераховує ще з десяток різних досягнень.

    Однак схоже, в БПП знають, як остудити запал гарячого «фронтовика». У стінах парламенту періодично починають звучати пропозиції провести розслідування роботи Яценюка та його уряду. А «Батьківщина» взагалі вимагає створити Тимчасову слідчу комісію з розслідування завданих країні збитків у результаті роботи Яценюка. І цей механізм можна задіяти в будь-який момент.

    Одночасно з цим нардеп Дмитро Добродомов підтвердив інформацію щодо розслідування Генпрокуратурою ймовірного отримання екс-прем'єром хабара у розмірі трьох мільйонів доларів за призначення главою «Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення» Володимира Іщука. А ГПУ – це вотчина президента з усіма можливими наслідками.

    Тож наразі все виглядає, як у притчі про змію і черепаху, які перепливали річку. Черепаха побоювалася, що, коли скине змію, та її вкусить. Змія ж боялася, що, коли вона вкусить черепаху, та її скине.

    А закінчується ця притча простим висновком: дружба змії з черепахою можлива лише доти, доки змія не навчиться плавати, а черепаха – кусатися.

    Теги: Гройсман Абромавічус Мустафа Найєм МВС Верховна Рада Порошенко Арсен Аваков Яресько призначення Мін’юст Павло Петренко Ляшко Арсеній Яценюк сергій лещенко коаліція БПП Юрій Луценко Андрій Парубій Народний Фронт Пивоварський Олексій Павленко Кабмін Тягнибок прем'єр-міністр
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів