Змагання Брюсселя з Афінами вийшло на фінішну пряму

    22 Червня, 2015 11:17
    Ситуація з Грецією вже настільки далеко зайшла в глухий кут, що для її термінового вирішення в понеділок увечері в Брюсселі скликають саміт лідерів країн єврозони

    Привид розвалу зони євро

    Якщо Афінам не вдасться домовитися з кредиторами (так званої «трійкою» – МВФ, Європейський Центробанк і Єврокомісія), існує загроза, що країна оголосить дефолт, тобто відмовиться сплачувати борги. За цим може послідувати вихід греків з єврозони. А потім, можливо, і з Євросоюзу. Кілька великих європейських фінансових корпорацій ще в січні цього року провели стрес-тести своїх дій на випадок виходу Греції із зони євро. Написано масу матеріалів провідними світовими ЗМІ, зроблено безліч прогнозів експертами-економістами, однак все це – не більше ніж просто версії. Механізм виходу із зони дії євро ніде не прописаний, і насправді ніхто точно не знає, до чого це призведе.

    Найімовірніше, перед самітом у понеділок прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас зустрінеться з представниками "трійки": президентом Єврокомісії Жан Клодом Юнкером, главою МВФ Крістін Лагард, главою ЄЦБ Маріо Драгі та головою міністрів фінансів єврогрупи Йеруном Дейсселблумом.

    «Шанси того, що уряд Греції та її кредитори домовляться і країна отримає черговий транш від трійки кредиторів, високі, оскільки розрив невигідний нікому. Відпрацьованих варіантів технічного дефолту з мінімальними втратами немає іншої жодної зі сторін. У разі дефолту обидві сторони зазнають серйозної шкоди», – розповів UA1 грецький журналіст Сократ Грамматікопулос.

    Поточна ситуація

    Конкретно зараз йдеться про виплату Афінами частини боргу в розмірі 1,6 млрд євро. Для чого грекам до кінця червня необхідно отримати від тих же кредиторів транш в 7,6 млрд євро. Всього країна заборгувала «трійці» понад 320 млрд євро.

    Уряд Греції в ситуації цугцванга. СІРІЗА на чолі з Алексісом Ціпрасом прийшла до влади на гаслах відмови від політики жорсткої економії. «Трійка» вимагає прямо протилежного: урізання соціальних пільг, підвищення пенсійного віку. А також поширення ПДВ на ті зони економіки, де він поки не діє, та виходу держбюджету в плюс.

    Проблема в тому, що, не погоджуючись на умови «трійки», Греція залишається без грошей, які потрібні для виплати пенсій, соціальних пільг і т.д. Таким чином, Ципрас і співтовариші, які обіцяли зробити життя греків кращим, ризикують зробити його ще гіршим. Що, у свою чергу, не тільки позбавить їх влади, але може до того ж спровокувати соціальну кризу, аж до голодного бунту. Перший дзвіночок вже пролунав: минулого тижня почався відтік депозитів з банків Греції. У перспективі це може призвести до того, що банки почнуть валитися, і влада, щоб врятувати їх від колапсу, введе мораторій на виплату депозитів. Прецедент є – саме так вчинило свого часу керівництво Кіпру.

    Реверанси Москві

    Виходом із ситуації для греків міг би стати кредит від інших країн, серед яких називають Росію і Китай. Але це в теорії. На практиці Росія не здатна «купити Грецію». Про це ще навесні докладно писав експерт Московського центру Карнегі, головний редактор Carnegie.ru Олександр Баунов (кілька років пропрацював у російському посольстві в Афінах). Зокрема, зазначав він, навіть у разі найщедріших російських інвестицій мова йде про сотні мільйонів євро, тоді як грекам потрібні мільярди.

    У Європі та в Україні сильно побоюються, що Ципрас може зробити предметом торгів з Європою економічні санкції проти Росії. Ці розмови ведуться з моменту приходу прем'єра-марксиста до влади. Однак поки всі проросійські заяви Ципраса так і залишилися словами. «Росія не в змозі та й не збирається засипати Грецію грошима, а грецький уряд, хоч і має славу радикального, насправді ненабагато більше проросійський, ніж його попередники, з якими Захід уживався навіть за часів холодної війни», – зазначав Баунов.

    Схожі перспективи щодо отримання кредиту у Китаю. Пекін гроші просто так виділяти грекам не збирається, вимагаючи натомість віддати їм контроль над перспективними шматками грецької промисловості. Зокрема, китайці давно хочуть повністю приватизувати порт Піреус, через який їх товари йдуть до Європи. Але уряд Ципраса недвозначно заявив, що цьому не бувати. СІРІЗА, нагадаю, – ліві, причому радикального спрямування (Ципрас, наприклад, позиціонує себе марксистом). Відповідно, на їхню думку, стратегічно важливими об'єктами має володіти держава і тотальна приватизація, розпочата попередниками, – зло. Тому й китайських грошей Ципрасу не бачити. Залишається тільки один шлях – шукати компроміс із «трійкою».

    Мистецтво компромісу

    Переговори в Брюсселі нагадують гру в покер. Противники маневрують, чекаючи, у кого першого не витримають нерви. Меркель, Юнкер та інші європейські політики роблять останнє китайське попередження, а грецькі міністри гарячково міркують, як отримати гроші, зберігши обличчя перед виборцями.

    «Нинішній уряд Греції складається з партій, які йшли у владу під гаслами, радикально протилежними тим діям, які тепер їм доводиться здійснювати. Вони вже пішли на компроміс і, якщо дещо спростити ситуацію, від протилежної сторони переговорів шукають розуміння цього факту та деякої м'якості у формулюваннях, а також в умовах продовження програми надання фінансової допомоги.

    Нагадаю, урядову коаліцію в Греції очолює Союз Радикальних Лівих, що стоїть на комуністичній ідеологічній основі. Їх союзники по коаліції (партія «Незалежні греки» – Авт.) заграють з націонал-популізмом. Їх головним передвиборчим гаслом був розрив боргових угод. Наразі ж вони не лише не згадують про розрив, а готові заради порятунку власного імені продовжувати працювати на колишніх умовах з невеликою корекцією. Звідси всі ці непривабливі ігри та блеф щодо дефолту, а також кокетування з Володимиром Путіним », – резюмує Сократ Грамматікопулос.

    Теги: Путін Євросоюз дефолт греція ципрас держборг СІРІЗА
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів