Злочини прем'єра і президента: хто очолить розслідування

    15 Листопада, 2016 10:37
    Навколо створення Держбюро розслідувань України розгорілися неабиякі баталії: вже на етапі формування влада має намір взяти ДБР під свій повний контроль

    Створюваний наразі український аналог ФБР розслідуватиме можливі злочини, вчинені прем'єром, міністрами, головою парламенту і депутатами, генпрокурором і всіма його підлеглими, секретарем РНБО, СБУ, військовими, прикордонниками, фіскалами і співробітниками пенітенціарної служби. А на довершення – президентами, повноваження яких завершилися.

    Надзвичайно широкі повноваження цього органу вже зараз змушують насторожитись як Адміністрацію президента, так і представників депутатських фракцій та груп.

    На думку головного експерта групи з реформування органів правопорядку організації «Реанімаційний пакет реформ» Олександра Банчука, саме з цим пов'язані складнощі з прийняттям закону про ДБР – попри порушення Конституції, президент два місяці не міг вирішити, підписувати цей закон чи накладати вето.

    А зараз, на етапі формування бюро вже з'явилися кандидати, яких, очевидно, буде проштовхувати влада у власних інтересах. І серед претендентів на пост глави ДБР з'являться «темні конячки».

    Крім того, низка експертів відзначають ще цілий комплекс проблем, який максимально гальмує запуск ДБР і може поставити під питання якість та ефективність відбору його співробітників.

    Українське ФБР

    Логіка створення ДБР полягає в тому, що не може прокуратура, поліція або СБУ ефективно розслідувати справи, до яких причетні їхні ж співробітники. Для цього потрібен незалежний орган.

    Вже на етапі тестування кандидатів постало питання про незалежність, незаангажованість і якість роботи членів конкурсної комісії з відбору кандидатів до ДБР.

    Понад те, можливі злочини співробітників ДБР буде розслідувати виключно служба внутрішньої безпеки самого бюро. «Якщо віддати розслідування злочинів ДБР іншим органам, вони можуть почати діяти, аби помститися», – пояснює Банчук UA1 нюанси майбутньої роботи бюро.

    За його словами, саме тому всіх працівників внутрішньої безпеки новоствореного органу обиратиме не директор, а конкурсна комісія, яка вибирає й увесь керівний склад ДБР.

    «Також вперше в українському законодавстві задіяли квоти: щоб не було ризику переведення слідчих з прокуратури в цей новий орган, передбачено, що не менше 51% співробітників під час первинного набору повинні бути люди не з системи», – наводить ще один аргумент Банчук.

    Є ще низка факторів, які зобов'язують Україну створити ДБР. У Конституції з 1996 року передбачено, що функція досудового слідства залишається у прокуратури тільки на перехідний період. Тобто в прокуратурі повинні працювати виключно прокурори, а не слідчі. Але в реальності цей перехідний період затягнувся на 20 років.

    Крім того, Україна отримала рекомендації Європейського комітету з питань запобігання катуванням – створити незалежний орган для прозорого та об'єктивного розслідування злочинів правоохоронців. І зобов'язалася цю рекомендацію виконати.

    У результаті зі значною затримкою, проте процес все ж стартував. На сьогодні проведено перший етап тестування кандидатів, і з 14 листопада почнуться співбесіди з тими, хто пройшов відбір.

    Але вже на цьому етапі постало питання про незалежність, незаангажованість і якість роботи членів конкурсної комісії з відбору кандидатів до ДБР.

    Гідні люди

    «Конкурсна комісія складається з дев'яти осіб, – розповів UA1 член цієї комісії Денис Монастирський. – Її формували представники трьох гілок влади, а саме: троє вчених від Адміністрації президента, трьох представників делеговано урядом і три депутати від Верховної Ради».

    Один з представників конкурсної комісії від парламенту чотири рази побував під слідством за кримінальні правопорушення.

    Попутно Монастирський висловив побоювання, що хтось із зацікавлених осіб може спробувати дискредитувати окремих членів комісії, через що конкурс можуть визнати недійсним.

    UA1 зацікавився, чим саме можуть так сильно скомпрометувати членів комісії, і виявилося, що докладати до цього якихось неймовірних зусиль не потрібно. Принаймні, щодо нардепів, які входять до комісії.

    «Народний фронт» в комісії представляє депутат Євген Дейдей. Той самий, який з лайкою накинувся на Сергія Горбатюка – «кіборга», який захищав Донецький аеропорт, а нині очолює департамент спецрозслідування ГПУ – з істерикою про те, що він, Дейдей, цілих три місяці пробув у зоні АТО, не те, що деякі.

    Тоді ж глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив про тиск на його відомство з боку Дейдея у справі про приватизацію Одеського припортового заводу, з яким у представників «Народного фронту» пов'язані бізнес-інтереси.

    Понад те, Холодницький звернувся до генпрокурора, щоб розслідувати тиск Дейдея відразу за двома статтями – «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу» і «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу».

    А за інформацією екс-заступника генпрокурора Давіда Сакварелідзе, цей нардеп взагалі чотири рази побував під слідством за кримінальні правопорушення.

    Не все добре і з двома іншими представниками конкурсної комісії від парламенту.

    Прізвище Миколи Паламарчука з президентського БПП не далі як у квітні цього року спливло у скандалі з рейдерським захопленням агрофірми в Херсонській області – у іноземних інвесторів відібрали сільгосптехніку та посівні.

    Тоді працівники підприємства зважилися на перекриття траси і звернулися безпосередньо до прем'єра Гройсмана с вимогою навести лад зі свавіллям, яке було влаштоване підконтрольними Паламарчуку людьми.

    Влада отримала урок на прикладі НАБУ, коли вирішила, що глава цієї організації їй підконтрольний, а вийшло не зовсім так.

    Цікавий і третій член комісії від парламенту – представник «Батьківщини» Владислав Бухарєв. Провівши все життя на державній службі, він зумів обзавестися двома квартирами в Києві, двома іномарками і готівкою в сумі 217 тис. гривень, 38 тис. євро і 31 тис. доларів.

    Це не рахуючи майна дружини, яка в минулому році заробила трохи більше 46 тис. гривень, але має квартиру і земельну ділянку в Криму, дві земельні ділянки в Київській області, будинок на 700 «квадратів» під Києвом, дві іномарки та ні багато, ні мало – 418 тис. доларів на банківському рахунку.

    Саме ці люди, серед інших членів конкурсної комісії вирішуватимуть, хто гідний очолити український аналог ФБР.

    Спроби не проколотися

    Неоднозначні особистості в конкурсній комісії – це ще не всі проблеми, що виявилися в процесі формування ДБР. Одна з головних – затягування терміну запуску роботи цього органу.

    «Сьогодні питання кворуму, системна робота нашої комісії – це велике питання, – визнає Монастирський. – Були приклади, коли доводилося переносити засідання комісії через відсутність кворуму».

    Крім того, за його словами, комісія вже зараз повинна вибрати близько 150 чоловік на посади співробітників бюро. І в умовах, коли дев'ять осіб, з яких кілька постійно відсутні, повинні зробити такий вибір, не сприяє оперативності створення ДБР.

    До речі, цей факт став приводом для того, що в парламенті вже зареєстрували кілька ініціатив щодо передачі директору бюро повноважень вибору співробітників для відділу внутрішнього контролю.

    А це повністю нівелює особливість створення цього органу – всіх співробітників вибирає не одноосібно директор, а конкурсна комісія. І в разі, якщо главу ДБР пролобіюють люди з АП, то результати такого вибору будуть занадто передбачувані.

    Ще один незрозумілий для відкритого конкурсу момент – недопущення спостерігачів до процесу тестування кандидатів.

    «Мені здається, абсолютно закономірно, коли за процесом вибору стежать спостерігачі, – каже Монастирський. – Це стало здоровою нормальною практикою в роботі інших конкурсних комісій. Але рішенням нашої комісії, спостерігачів на тестування не допустили. Мотивація – буде проходити онлайн-трансляція. Ми розуміємо, що довіра суспільства не формується тільки за рахунок трансляції. Вона формується з відгуків реальних спостерігачів, в тому числі й відомих правозахисних організацій. Але це рішення не було прийняте».

    Чергова проблема виникне після того, як кандидати, що пройшли тестування, почнуть проходити обов'язкову для них перевірку на поліграфі, як це передбачено законом.

    Справа в тому, що поки ніхто не може сказати, які саме поліграфологи проводитимуть це дослідження. Зараз кажуть, що одні з найбільш кваліфікованих працюють в МВС і СБУ. Тобто в органах, які в майбутньому будуть підслідні ДБР, а це вже явний конфлікт інтересів. І як зазначена проблема буде вирішена, поки неясно.

    Поки ДБР не запущено, слідство над правоохоронцями проводить Генеральна прокуратура, і вони можуть маніпулювати цим.

    Втім, один з учасників конкурсу, адвокат Віталій Титич переконаний, що все зроблено для того, аби у влади не було жодних несподіванок від обраного керівництва ДБР.

    «Я адвокат, юрист і не хотів би спиратися на якісь припущення, – поділився він з UA1. – Наші висновки спираються на встановлені факти – діяльність конкурсної комісії не відповідає законам в частині прозорості та зрозумілості, як у відмові певним кандидатам, так і в прийнятті деяких претендентів».

    За його словами, комісія свідомо порушила законний порядок, коли продовжила розгляд кандидатури, що досягла віку 35 років. Хоча усіма іншими претендентами віковий ценз витримано.

    «Одна з кандидаток, на яку зроблено ставку, досягла віку 35 років. Її спочатку виключили з конкурсу, а зараз знову включили, – розповідає Титич. – Це майбутній кандидат прокурорської групи Кононенко-Грановського пані Варченко, і я думаю, що це і є та «темна конячка».

    На думку адвоката, влада отримала урок на прикладі НАБУ, коли вирішила, що глава цієї організації їй підконтрольний, а вийшло не зовсім так.

    «Якщо ті, хто зараз організовують протидію, прокололися на НАБУ, і ми бачимо тепер ці сутички з ГПУ, то тепер вони прийняли рішення не допустити такий прокол в контексті ДБР. І не буде ніяких проколів».

    Паніка в ГПУ

    Про те, що почалося перетягування повноважень зі ще нествореного ДБР на користь правоохоронних органів, що вже працюють, свідчить переполох у ГПУ.

    Так, заступник генпрокурора Анжела Стрижевська офіційно заявила, що до 20 листопада 2017 року, коли Генпрокуратура зобов'язана буде передати функцію слідства Державному бюро розслідувань, ця структура не зможе повною мірою розпочати свою діяльність. І з цього приводу ГПУ ініціює надання їй права розслідувати всі підслідні ДБР справи аж до 20 листопада 2019 року. На думку прокурорів, до цієї дати передача законних повноважень Держбюро розслідувань є недоцільною.

    У ГПУ нагально вже й законопроект розробили, аби продовжити термін здійснення нею функцій слідства щодо вищих чиновників держави ще на три роки. А попутно створюють так звану Генеральну інспекцію, яка буде виконувати функції ДБР, але під наглядом генерального прокурора.

    Все це в майбутньому може підняти питання підслідності – що розслідує Генінспекція ГПУ, а що в повноваженнях ДБР. І це неминуче призведе до чергового витка конфліктів між силовими структурами, як це зараз відбувається між ГПУ і НАБУ.

    Запуск ДБР може зайняти близько року.

    Один зі співавторів закону про ДБР і заступник голови парламентського комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Купрій бачить в такій ініціативі ГПУ пряму загрозу розслідуванням резонансних кримінальних справ проти правоохоронців.

    «Поки ДБР не запущена, слідство над правоохоронцями проводить Генеральна прокуратура, і вони можуть маніпулювати цим, оскільки одна з категорій правоохоронців, які вчиняють злочин, це прокурори, – пояснює UA1 нардеп. – Вони самі проти себе не будуть нічого розслідувати. Це можливо лише в дуже малоймовірних випадках, як це було з «діамантовими прокурорами».

    Саме тому, за його словами, частина нардепів у парламенті готуються заблокувати законодавчу ініціативу генпрокурора.

    «Генеральну інспекцію, яку хоче створити Юрій Луценко, ми однозначно на своєму комітеті не дозволимо», – обіцяє Купрій.

    Але навіть якщо Генпрокуратурі не вдасться на законодавчому рівні закріпити за собою повноваження протягом трьох років розслідувати злочини правоохоронців та вищих чиновників, аж до прем'єр-міністра та колишніх президентів, то ще як мінімум рік займатися цим буде нікому, крім самої ГПУ. Надто вже невизначені терміни запуску ДБР.

    «На початку роботи комісії я бачив, що можна вибрати директора ДБР і його заступників до літнього сезону, але цього не тільки не вдалося зробити, але й терміни постійно переносяться», – констатує Монастирський.

    За його підрахунками, щонайменше місяць піде на так звані спецперевірки тих, хто пройшов співбесіду. Орієнтовно вони закінчаться у кращому разі до середини січня. І якщо після новорічних свят конкурсній комісії вдасться зібратися у легітимному складі, то про обрання керівництва ДБР можна буде говорити в лютому 2017 року.

    Але й це ще не все. Якийсь час піде на затвердження кандидатур прем'єр-міністром, на подачу президенту і затвердження вже ним. І навіть після цього повноцінна робота новоствореного органу почнеться не одразу.

    «З урахуванням того, як запускалося НАБУ, на що пішло приблизно 7 місяців, і того, що ДБР набагато масштабніше, то можливо, його запуск займе близько року», прогнозує Монастирський.

    Теги: Гройсман генпрокуратура СБУ купрій законопроект сакварелідзе РНБО Батьківщина БПП АП ФБР депутат Народний Фронт НАБУ Державне бюро розслідувань Назар Холодницький юрист євген дейдей
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів