Злити по-тихому. Як закривають справи проти топ-корупціонерів

    4 Квiтня, 2017 12:29
    Підконтрольні президенту силовики і суди розвалюють кримінальні справи проти топ-корупціонерів, адже наступними підозрюваними можуть стати їхні покровителі

    4 квітня НАБУ вчергове спробує оскаржити рішення Солом'янського суду Києва про закриття кримінального провадження щодо екс-нардепа Миколи Мартиненка – соратника і фінансиста Арсенія Яценюка, який одночасно входить і до найближчого оточення Петра Порошенка.

    Цього «сірого кардинала» уряду часів Арсенія Петровича підозрювали в корупції щонайменше на 30 млн франків під час закупівлі обладнання для «Енергоатому». Але в січні 2017-го суд вирішив, що слідство триває занадто довго, а переконливих доказів злочину немає. Тому справу стосовно Мартиненка потрібно закрити.

    Цей приклад яскраво демонструє взятий владою курс на повну реабілітацію топ-корупціонерів, щодо яких порушено кримінальні провадження. Причому корупціонерів як часів Януковича, так і нової влади.

    Екс-міністр екології Микола Злочевський, який поклав до кишені за рахунок ухилення від сплати податків 1 млрд грн. Екс-заступник голови «Нафтогазу» Олександр Кацуба, який привласнив палива на 0,5 млрд грн. Гендиректор держпідприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Руслан Журило, що полегшив держбюджет на 300 млн грн. Найближчий соратник Януковича Юрій Іванющенко, який збагатився як мінімум на 72 млн швейцарських франків і 170 млн грн з «кіотських» грошей.

    Цих людей об'єднала одна спільна риса: після зміни влади і втечі покровителів усі вони за свої фінансові махінації опинилися під слідством з перспективою тривалого тюремного ув'язнення.

    Наразі ж їх об'єднує вдалий для них результат справ – до жодного з цих чиновників-бізнесменів у Генпрокуратури і суддів немає ніяких претензій. Взагалі. Ні до всіх разом, ні до кожного окремо.

    Такими є результати проведеної ГПУ і судами політики розвалу та закриття кримінальних справ. З урахуванням того, що Генпрокуратуру очолює відданий президенту Юрій Луценко, а суди знаходяться під повним контролем представника АП Олексія Філатова, неважко здогадатися, в чиїх інтересах вони діють.

    Причому діють все швидше й швидше: з початку 2017-го механізм «реабілітації» запрацював на повну потужність і прізвища високопоставлених корупціонерів часів Януковича, до яких ГПУ більше не має претензій, почали з'являтися одне за одним.

    «Злив» справ відбувається за кількома вже добре відпрацьованими сценаріями. Перший – це планомірне затягування і зрив термінів розслідування справи, внаслідок чого адвокати підозрюваного клопочуть про закриття справи через рік після її початку.

    Другий – угода зі слідством, в ході якої підозрюваний відшкодовує збитки і виходить на свободу. Те, що так зване офіційне відшкодування ледве чи становить п'яту частину вкраденого, правоохоронців не турбує.

    Якщо підконтрольні АП силовики і суди будуть такими ж темпами закривати справи щодо топ-корупціонерів, то вже цьогоріч можлива повна реабілітація всього оточення Януковича.

    Усім цим процесам, як правило, передують тривалі переговори між владою та переслідуваними чиновниками через наближених до АП посередників, що зайвий раз підтвердила поширена екс-нардепом-втікачем Олександром Онищенком інформація.

    В ході таких торгів і досягають домовленостей – фінансових та політичних. При цьому інформація про закриття кримінального провадження з'являється через кілька місяців, щоб зайвий раз не турбувати громадськість і не дратувати громадських активістів.

    Тягнути до останнього

    В кінці січня 2017-го адвокат втікача Юрія Іванющенка через суд змусив ГПУ закрити кримінальне провадження проти свого підзахисного, відкрите за фактом розкрадання мільйонів доларів на утепленні шкіл та лікарень.

    Адвокат домігся цього без особливих зусиль тільки тому, що заступник генпрокурора Юрій Столярчук не забезпечив розумних термінів розслідування: за рік не було прийнято жодного процесуального рішення.

    На цій підставі захист Іванющенка довів, що це є порушенням його прав, оскільки його «без наявності достатніх підстав підозрюють у скоєнні злочину».

    ГПУ слухняно по-тихому справу закрила, і на цій підставі 3 березня ЄС зняв усі раніше введені проти Іванющенка санкції.

    Коли інформація про це спливла, генпрокурор Юрій Луценко всю відповідальність переклав на Верховний Суд – мовляв, це судді так вирішили, а ми не послухатися не можемо. Втім, все виявилося дещо не так, як це подав громадськості генпрокурор.

    «Цю справу суд ще в минулому році закрив, тому що ГПУ так «старалася» розслідувати, що жодної слідчої дії за рік не провела, – пояснив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. – ГПУ потім довго заперечувала це закриття, а зараз ВСУ просто послав, адже такі рішення взагалі не підлягають оскарженню. Ось такий недешевий цирк».

    За схожим сценарієм зараз розвивається і кримінальне провадження щодо Миколи Мартиненка. Точно так само, як і у випадку з Іванющенком, після того, як минув рік бездіяльності, адвокат Мартиненка клопотав про закриття справи щодо свого підзахисного.

    При цьому захист екс-нардепа послався на практику Європейського суду про те, що строки розслідування слід відраховувати з моменту, коли органи державної влади сприймають людину як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.

    Оскільки з початку цього процесу минув рік, а підозр Мартиненку досі не пред'явили і доказів злочину не надали, то справу потрібно закривати.

    Зараз це рішення суду намагаються заблокувати і оскаржити САП і НАБУ, але поки безуспішно – судові засідання постійно переносять, що дало привід говорити про негласну домовленість між кураторами ГПУ та судів в АП з представниками Мартиненка. У зв'язку з цим називають прізвище людини з найближчого оточення президента – Ігоря Кононенка.

    Саме ця людина в пальто за 216 тис. грн, що стежить за новинами по телевізору за 500 тис. грн і зберігає готівкою майже мільйон євро та мільйон доларів, серед усього іншого блокує судовий розгляд стосовно екс-директора «Нафтогазу» Андрія Пасішника в незаконному впливі на екс-міністра економіки Айвараса Абромавічуса. У цій же справі фігурує і прізвище самого Кононенка.

    За цією «справою Кононенка» САП направила обвинувальний акт до суду ще 22 квітня 2016 року, але прізвище найближчого бізнес-партнера Порошенка творить справжні дива: до сьогодні не відбулося жодного засідання по суті справи. Судді всі як один постійно беруть самовідвід, і розгляд справи відкладається на невизначений термін.

    За долю малу

    «Результат взаємної багатомісячної роботи двох команд – Генеральної прокуратури України та Burisma Group», – так підсумували закриття кримінальної справи проти екс-міністра екології Миколи Злочевського на сайті газовидобувного холдингу, який йому належить.

    Чим взаємно багатомісячно займалися дві шановні структури, докладно не описано. Відомо лише, що компанія соратника Януковича перерахувала 180 млн грн податкових платежів, і справу про несплату 1 млрд грн податків закрили.

    Екс-заступник голови «Нафтогазу» потрапив під слідство за привласнення 500 млн грн, а уникнув в'язниці, виплативши лише 100 млн грн компенсації завданих ним держбюджету збитків.

    Примітно, що перед цією знаменною для Злочевського подією в ЗМІ потрапили знімки його зустрічі з Кононенком в одному з віденських ресторанів. На що генпрокурор Луценко заявив, що між цією зустріччю і закриттям кримінального провадження немає жодного зв'язку. А Генпрокуратуру не повинна цікавити віденська зустріч нардепа від БПП і підозрюваного. При цьому Луценко знову «забув» згадати одну цікаву деталь.

    «Справу закрито з посиланням на припинення розслідування в Британії, яке відбулося після виправдувального листа Генпрокуратури України, – заявив нардеп Сергій Лещенко. – А в Україні справу розвалював екс-перший заступник генпрокурора Герасим’юк, знайомити з яким депутатів водив особисто Грановський. Напевно, після цього частина грошей Злочевського потрапила в чиїсь липкі ручки – теж абсолютно випадково».

    За тією ж схемою «відшкодування збитків» закрили справу і проти екс-заступника голови «Нафтогазу» Олександра Кацуби. Під слідство він потрапив за привласнення 500 млн грн, а уникнув в'язниці, виплативши 100 млн грн компенсації завданих ним держбюджету збитків. Питання про те, де ще 400 млн, Генпрокуратуру не зацікавило.

    Але оскільки цим питанням жваво зацікавилися журналісти і громадські активісти, які стежили за справою, то прокурор ГПУ клопотав про судове засідання в закритому режимі. І по-тихому, без зайвих свідків суд постановив: Кацуба виходить на свободу, оскільки співпрацював зі слідством, арешт з його майна зняти, внутрішній і закордонний паспорти повернути.

    Виправдовуватися знову довелося генпрокурору. Луценко заявив, що Кацуба дав свідчення про високопоставлених членів української чиновницької мафії.

    Але судячи з того, що за цими заявами не було ніяких арештів цих невідомих «членів мафії», то або свідчення були не такими вже й цінними, або вони настільки секретні, що заарештовувати поки нікого не можна, щоб не злякати.

    Дуже схоже, що до подібного сценарію зведеться справа гендиректора «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила, заарештованого за корупцію на 300 млн грн.

    Впроваджена ним схема полягала в реалізації за заниженими цінами фірмам-прокладкам продукції для авіаційної і хімічної промисловості. А фірми ці були пов'язані з керівництвом ОГХК, причому одна з них – з Миколою Мартиненком.

    Не дивно, що за Журила заступилися перші особи «Народного фронту», а член цієї політсили Микола Княжицький вніс за підозрюваного заставу у вигляді 12 млн грн, хоча НАБУ вимагало 2 місяці арешту або 100 млн грн застави. У цьому випадку, втім, як і у всіх інших, суд прислухався до доказів представників влади.

    З думкою про майбутнє

    Якщо підконтрольні АП силовики та суди будуть й надалі такими ж темпами працювати на закриття справ щодо топ-корупціонерів, то вже цьогоріч можлива повна реабілітація всього оточення Януковича.

    А наближені до нинішньої влади, які потрапили під підозру, гарантовано отримають індульгенцію – хто за політичну лояльність, хто за кілька сотень мільйонів, це вже кому як пощастить.

    Уже зараз сформовано методику легального відходу від відповідальності для топ-корупціонерів.

    Чому це відбувається? Та тому, що екс-чиновники, їхні лобісти і захисники глибоко інтегровані в нинішню владу. Елементарний приклад – екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Два роки на нього не могли відкрити кримінальну справу. Коли тягнути далі було вже непристойно, ГПУ, нібито з великими труднощами, вдалося це зробити і отримати від суду дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.

    Про причини такої лояльності висловився блогер Денис Казанський у своєму Facebook.

    «Часто можна почути вигуки: чому Олександр Клименко втік, а його партія спокійно собі працює в Україні? Клименко пов'язаний з партією влади і, очевидно, має певні гарантії».

    Про це свідчить те, що член політради партії Клименка «Успішна країна» Олена Петряєва є помічником нардепа від БПП Олега Недави. Того самого, який горою став на захист Юрія Іванющенка, через що в парламенті розгорівся справжній скандал.

    «Ось тільки з фракції цього токсичного Недаву вперто не виключають. У нього недоторканність, попри очевидні зв'язки з Іванющенком і Клименком, – констатує Казанський. – Ймовірно, у президента є дуже вагомі причини тримати у своїй фракції таку сумнівну особистість».

    Водночас одну з головних ролей у повальній реабілітації топ-корупціонерів відіграє Генпрокуратура та особисто Юрій Луценко, ставленик Петра Порошенка і затятий прихильник його політики.

    Адвокати і раніше звертали увагу на згубність практики його безпосередніх підлеглих, в ході якої кримінальне провадження затягується на рік, а після закінчення цього терміну в судовому порядку його закривають.

    При цьому відновити розслідування або направити справу до суду в загальному порядку Кримінальний кодекс не дозволяє. Тобто це 100%-на індульгенція від представників влади.

    Інакше кажучи, вже зараз сформовано методику легального відходу від відповідальності для топ-корупціонерів. І відбувається це через розуміння вищою чиновницькою верхівкою того факту, що в недалекому майбутньому підозри у протиправних діях можуть пред'явити їм самим.

    Теги : Нафтогаз ГПУ генпрокуратура Порошенко Адміністрація Президента Янукович Арсеній Яценюк БПП микола мартиненко Юрій Луценко Енергоатом олександр клименко Андрій Пасішник НАБУ Шабунін Юрій Іванющенко олександр онищенко Ігор Кононенко спеціалізована антикорупційна прокуратура центр протидії корупції микола злочевський кацуба Олег Недава
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів