Жорстка посадка. Чому маєтки держслужбовців стануть «невидимими»

    8 Вересня, 2016 12:38
    Чиновники планують жорстко обмежити використання апаратури, за допомогою якої здійснено найбільш резонансні антикорупційні розслідування

    Іграшка, розвага, спосіб заробітку і навіть зброя – все це про сучасні дрони, квадрокоптери або – офіційно – безпілотні літальні апарати (БПЛА).

    А ще саме за допомогою такої техніки, обладнаної відеокамерами, активісти різних громадських організацій і журналісти провели не одне резонансне антикорупційне розслідування. А також продемонстрували платникам податків спосіб життя колишніх і нинішніх чиновників, зарплати яких навряд чи дозволили б обзавестися таким майном.

    У різний час до об'єктивів дронів потрапляли київський особняк наближеного до президента нардепа Ігоря Кононенка, володіння міністра енергетики Ігоря Насалика у Конча-Заспі, хотянівський палац екс-заступника голови «Нафтогазу» Сергія Кацуби, столична садиба судді Вищого господарського суду Олександра Сибіги, який не задекларував ніякого майна, та ще десятки маєтків і особняків, що належать представникам влади.

    Та й відео розташованого на трьох гектарах землі триповерхового палацу Петра Порошенка на березі річки Козинка не викликає позитивних емоцій у більшості не надто заможних українців.

    Саме на пік викриттів, розслідувань і демонстрації способу життя чиновників несподівано припала ініціатива Державіаслужби врегулювати використання дронів на території України. Таку пропозицію пояснили просто – безпілотників стало занадто багато, а тому пора виписувати правила для їх використання.

    Дійсно, контроль над польотами дронів – це загальносвітова практика. В окремих країнах використання такої техніки взагалі заборонено, але в більшості польоти дронів просто регламентуються правилами для безпеки оточуючих, і це нормально.

    Однак з огляду на українську специфіку, у нас є всі шанси побачити іншу сторону медалі: в руках у чиновників виявиться ідеальна можливість приховати від чужих очей за високими парканами все, що нажито непосильною працею. І перші напрацювання у цьому напрямку вже зроблено.

    Нагальні правила

    Навесні нинішнього року Державіаслужба розмістила на своєму сайті для обговорення проект концепції, яка, крім усього іншого, регламентує використання безпілотників.

    Наразі передбачається, що пропозиції відомства торкнуться апаратів вагою понад 20 кг, однак, з огляду на загальносвітові тенденції, цю норму згодом можуть поширити на всі без винятку дрони.

    Чиновники пропонують закріпити за власниками безпілотників звання «зовнішній пілот» з відповідним сертифікатом. І так само, як для пілотів усіх інших літаків, запровадити іспити зі знання пристрою дрона, його керованості, а також в обов'язковому порядку проходити медкомісію.

    Одночасно з цим пропонується ввести класифікацію БПЛА залежно від їхніх технічних характеристик – маси, дальності польоту та методу управління.

    А поки зазначені нововведення перебувають у процесі розробки, Державіаслужба пропонує дозволити запуски дронів виключно у зарезервованому повітряному просторі або на висоті не більше 150 м поза межами населених пунктів. Якщо ж власник захоче запустити безпілотник в місті або селі, він зобов'язаний буде брати дозвіл у місцевої влади та в Державіаслужбі.

    Також передбачається, що за замовчуванням для безпілотників у небі існуватимуть закриті для польотів зони. Хоча таке правило вже діє – воно передбачене Повітряним кодексом України.

    Буде зроблено все, аби власника елітної нерухомості із зарплатою держчиновника не застали зненацька.

    Цей документ – свого роду правила дорожнього руху для літальних апаратів, в якому вказано й заборонені для польотів зони, наприклад, околиці аеропортів, військові та стратегічно важливі об'єкти. Проте, поки для власників безпілотників ці правила здебільшого залишаються лише теорією.

    Чим це може закінчитися, наочно продемонстрував один із засновників проекту зі створення вітчизняних безпілотників для армії Юрій Касьянов.

    27 квітня 2016 року над артилерійським полігоном під Києвом під час демонстрації новітніх зразків озброєння вищому керівництву країни – членам уряду, секретаріату РНБО, керівному складу ЗСУ та Нацгвардії – волонтери безперешкодно запустили дрон і здійснили зйомку. За словами Касьянова, якби це була бойова машина, то вона б з легкістю могла одним ударом знищити перших осіб держави.

    «Умовна атака на весь «цвіт української нації» виявляється такою ж легкою, як недільна прогулянка, – написав він у своєму звіті на Фейсбук. – Тому що немає ніякої державної політики в області БПЛА, немає елементарного розуміння, що це таке, як з цим боротися і як застосовувати».

    Відповідно, регламентувати такі польоти справді потрібно, тим паче, що в країні війна. Багато в чому через це концепція від Державіаслужби передбачає залучення МВС, СБУ і Держприкордонслужби до контролю над польотами в районі заборонених зон.

    Але тут ми підходимо до найцікавішого питання – що собою представляють ці заборонені зони і чому шикарні маєтки українських чиновників залишаться невидимими для сторонніх очей.

    Де заховати маєток

    У листопаді 2011 року українськими ЗМІ малопоміченою пройшла новина: над Межигір'ям заборонили літати. На той час там знаходилася резиденція Віктора Януковича, саме вона й увійшла до забороненої для польотів зони.

    Офіційно це пояснили близькістю стратегічного об'єкта – Київської ГЕС, хоча навігаційні авіакарти чітко показували, що центр цієї забороненої для польотів зони знаходиться саме в Межигір'ї.

    Рішення про заборонені зони виведе з-під удару організаторів незаконного видобутку бурштину, нелегальних піщаних кар'єрів або вирубки лісу.

    Оскільки на той час безпілотники в Україні були мало поширені, ця звістка схвилювала небагатьох. Хоча нечисленні користувачі дронів вже тоді почали активно обговорювати розширення меж заборонених зон.

    Наприклад, безліч заборон стосувалися Київської області. Офіційно через велику кількість стратегічних об'єктів, таких, наприклад, як дамба Київського моря. Але за випадковим збігом обставин чиновницькі хороми виростали якраз у безпосередній близькості до таких об'єктів. Власне, ця тенденція збереглася й зараз.

    Ось чому незабаром розкішні вілли на берегах озер, річок і серед лісів можуть стати недосяжними для безпілотників – вони легко увійдуть до складу заборонених для польотів зон.

    А тим чиновникам, яким не пощастило побудуватися поблизу дамб або розташованих у лісах військових об'єктів, на виручку прийдуть народні депутати.

    Наприклад, нардеп від «Народного фронт» Антон Геращенко так бачить процедуру запуску дрона: «Особа, яка бажає провести зйомку населеного пункту зі свого літального апарату, має подати повідомну заявку до місцевих органів влади або міліції хоча б за годину до здійснення польоту, де вказати свої контактні дані, передбачувану зону польоту, мету польоту та зйомки. Органи влади не повинні мати права забороняти літати над населеними пунктами, крім зон безпеки повітряного руху, однак мають право знати, хто буде здійснювати політ, де і з якою метою».

    Іншими словами, буде зроблено все, аби власника елітної нерухомості із зарплатою держчиновника не застали зненацька. І він міг хоча б прибрати з двору свій автопарк та підготуватися до візиту журналістів-розслідувачів і громадських активістів.

    У Молдові вже підготовлено законодавчу базу щодо заборони вільного використання дронів – якраз після журналістських розслідувань.

    Також ініціатива Геращенка зі стовідсотковою гарантією виведе з-під удару організаторів нелегального бізнесу, такого, як незаконний видобуток бурштину, нелегальні піщані кар'єри чи вирубування лісу. Контрабандисти і старателі заздалегідь знатимуть, де і в який час з'явиться дрон.

    І з високою ймовірністю можна прогнозувати, що організатори нелегального видобутку природних ресурсів, який приносить мільйони доларів на день, неодмінно захочуть ближче познайомитися з людьми, які цікавляться їхнім бізнесом. Тим більше, що це не буде проблемою – у місцевих чиновників і правоохоронців залишаться всі контактні дані людини, яка керувала дроном.

    Також не забуваймо про ініціативу залучення представників СБУ, МВС і Держприкордонслужби до процесу контролю над польотами дронів. У багатьох випадках в кримінальних провадженнях щодо злочинних схем нелегальних копачів, лісорубів і контрабандистів як «дах» фігурують представники саме цих відомств.

    Європейським шляхом

    У світі існують країни, де використання дронів заборонено. Таке законодавство діє, наприклад, у Туреччині та Азербайджані. Але в більшості країн безпілотники можна піднімати в повітря, хоча й за певних умов.

    Зараз Україна йде шляхом Молдови: там вже підготовлена законодавча база щодо заборони вільного використання дронів і запроваджується безліч обмежень. Сталося це якраз після того, як журналісти за допомогою безпілотників показали молдаванам життя та приватну власність багатьох впливових в державі осіб.

    Приблизно той же шлях для себе бачать і українські чиновники. Тим більше, що у них є залізне алібі: приведення законодавства у відповідність з європейськими нормами, в тому числі й щодо використання дронів.

    Справді, у більшості країн Європи чітко прописано, де, на якій висоті може з'являтися безпілотник, як далеко він може віддалятися від власника і скільки повинен важити. А в США і Росії з цього року введено обов'язкову реєстрацію власників усіх типів дронів.

    Водночас у кожній країні є свої заборонені для польотів зони. Але не в кожній країні в цих зонах розташовуються чиновницькі маєтки або відбувається нелегальний видобуток природних ресурсів.

    «Обмеження застосування, ліцензування, заборонені польотні зони – все це має бути в розумних межах, – вважає Касьянов. – Обмеження і заборони лише заважають розвитку вітчизняного дронобудування і ніяк не зупинять зловмисників, які можуть використовувати дрони зі злочинною метою».

    Теги: США СБУ Порошенко БПЛА Антон Геращенко Європа безпілотник чиновники туреччина Державіаслужба правила контроль проект Азербайджан
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів