Заморожена війна. Прифронтовий репортаж із-під Мар’їнки

    16 Червня, 2015 09:50
    У воєнній зоні визнають, що за такого командування війна може затягнутися ще надовго, а на Донбасі буде холодний конфлікт. Проте настрій у військових бойовий, щоправда – не без підтримки волонтерів
    У розташуванні танкового батальйону
    Фото: UA1
    У розташуванні танкового батальйону

    Виїжджаючи в рейс із волонтерами, розпитувала про ситуацію на окремих позиціях 1-го танкового батальйону на передовій. "Там війна…" – коротка, але глибока відповідь, яка не потребує роз’яснень. Після неї ти не ставиш зайвих питань волонтерам, після неї ти ставиш питання самому собі, адже ніщо так не змушує задуматись, як поїздка на війну. Іще примітно: за весь час ні від кого з бійців не доводилось чути, що хтось знаходиться в зоні АТО, – вони на війні.

    Волонтерська поїздка була запланована раніше, але якраз напередодні виїзду сталася найбільша за останній час атака бойовиків на Мар’їнку. Третє червня пам’ятає вся Україна, яка на тлі зневіри та втоми від війни знову об’єдналась у національній емпатії. Страх і переживання у переміш з вірою в перемогу, мабуть, відчував кожен свідомий українець. Але найсвідоміші – волонтери та військові-добровольці – не змогли сидіти вдома.

    На запитання, чи не страшно їхати у район Мар’їнки, волонтер, відомий під псевдонімом Арсен Звенигора, відповів: "Тут сидіти страшніше". Ще один доброволець, який мав їхати, "не витримав" і поїхав туди раніше, не дочекавшись виїзду волонтерської машини.

    У кожного подарунку – своя цінність

    Мабуть, найціннішим із волонтерського вантажу для танкістів був безпілотник (квадрокоптер), вартість якого сягає близько 50 тисяч гривень. Також волонтери доставили бійцям не менш цінні портативну радіостанцію, переносний радіокомплекс, прилад нічного бачення, саморобну метеостанцію, планшети. Із більш побутового – пральну машину, бензопилу, бак для душу, набір інструментів тощо, не рахуючи продуктів.


    Розвантаження волонтерської допомоги
    Фото: UA1

    Усе "тільки необхідне" вилилось у понад 80 тисяч гривень. Гроші волонтери збирали як власними силами, так і за допомогою небайдужих компаній та звичайних людей. Усі витрати суворо обліковуються. На спеціальних актах про передачу майна обов’язково ставиться підпис представника військового підрозділу. Як розповів волонтер Олексій Гавриш, який завідує питаннями забезпечення, це важливий момент: "Тільки так можна гарантувати, що куплене волонтерами обладнання знаходиться на місці, а в разі чого спитати з командира, який ставив підпис та був відповідальний за передане майно".

    Проте, мабуть неправильно казати про більш чи менш цінний вантаж – бо "цінність" вимірюється зовсім не ціною в гривнях. Коли танкістам немає в чому воювати, – вони радіють одягу навіть більше, ніж дорогому квадрокоптеру. Вогнетривкі танкові комбінезони, половину з яких передала громада Мюнхена (Німеччина), а іншу волонтери закупили в Польщі, бійці розбирали, як гарячі пиріжки. Хто встиг першим – тому пощастило з розміром. Настрій одразу піднявся: "а потім сєпари кажуть, що за нас тут воюють німці і поляки" (судячи за нашивками на формі – Ред.) – сміються хлопці.

    Що вже казати про цінність дитячих малюнків та листів: здається, для бійців вони безцінні. "Буду носити під серцем," – сказав один із танкістів, складаючи малюнок у ліву кишеню комбінезона. Ще більше малюнків прикрашають стіни військових землянок.



    Окремо слід сказати про неймовірно цінний подарунок програмістів-ентузіастів, які розробили перший мобільний додаток для танкістів, що може використовуватись у польових умовах. Йдеться про програму, яка містить зручні інструменти для роботи з мапами, а також танкову балістику з урахування метеоумов. Волонтер Олексій Гавриш, який постійно співпрацює з розробниками, доступно пояснив завдання програми: "Хлопці хочуть зробити World of Tanks в реалі".

    "Хлопці хочуть зробити World of Tanks в реалі".

    Бійцям вже привезли певну кількість планшетів зі встановленим додатком, але софт постійно вдосконалюється. Наразі програма проходить дослідну експлуатацію, щоб отримати офіційний дозвіл від Міноборони, однак вже попередні випробування дали дуже точні результати. Волонтери відзначають, що програма встигла набути популярності: про неї чули танкісти  інших підрозділів, які телефонують і нетерпляче запитують, коли вже закінчаться дослідження та можна буде отримати її в експлуатацію. "Що ще раз доводить, наскільки це якісна і дуже корисна річ", каже Олексій Гавриш.


    Волонтери показують начальнику штабу танкового батальйону мобільний додаток
    Фото: UA1

    Київська Хунта

    "А ви випадково не волонтери?" - на блокпостах, дізнавшись, що ми веземо допомогу військовим, цікавились нашим вантажем та запитували щось для себе. Одному перевіряючому таки пощастило: йому дістались нові берци, які нікому не підходили за розміром. "Дякую, хлопці, бо я ось у звичайних туфлях…".

    На іншому блокпості нас зустріли жартома, але досить прискіпливо, звернувши увагу на нашивку волонтера Арсена Звенигори "Київська Хунта": "Тааак. Київська Хунта? Не знаю такого підрозділу в нашому секторі".

    Волонтер так і не зрозумів, був це гумор чи ні. Якщо ж ні – "треба повернути в армію політпідготовку для всіх рівнів військовослужбовців, щоб всі чітко розуміли, хто така "Київська хунта". Наступного разу поїду через цей блокпост із шевроном "Рабовласник", хай начуваються," – жартує Арсен.


    "Київська Хунта" в дорозі
    Фото: UA1

    Військові ретельно оглянули вантаж та перевірили, чи зареєстрована в нас зброя. Арсен, власник цивільної версії автомата Калашникова, розповів, що на блокпостах обов’язково дивляться дозвіл на АК, набої до нього та дотримання правил поводження зі зброєю. Цивільні не мають права користуватись бойовими набоями (тільки мисливськими). Крім того, цивільний АК не стріляє чергами та має ще деякі обмеження.

    Волонтер говорить від імені Асоціації власників зброї, що вони абсолютною більшістю "за" легалізацію короткоствольної вогнепальної зброї, тим більше в часи війни. Противники ж легалізації заявляють, що українське суспільство нібито ще не готове до того, аби спростити систему отримання зброї. Арсен вважає, що це найбільш хибне переконання. На його думку, легалізація короткоствольної зброї дасть можливість не лише захистити себе та оточуючих, але й загалом підвищити рівень обороноздатності країни.  

    Заморожений конфлікт

    Наостанок у розташуванні однієї з бригад 1-го танкового спілкуємось із бійцями про настрій, війну та "коли це все закінчиться".

    "Який настрій? Пригнічений, всі плачуть" – жартують хлопці. Уже серйозніше додають, що насправді у більшості місцевого населення західної частини Донеччини переважають сепаратистські настрої. Можливо тому, що вони ще не пожили під владою прибічників "русского мира". Хоча й тут не без добрих людей: бійці розповіли, що дехто з місцевих приносить їм їжу "з грядки".


    Боєць тримає "послання" для сепаратистів
    Фото: UA1

    А у військових настрій "нормальний", хоча визнають, що війна закінчиться не скоро. Тим більше, що так звані "мінські домовленості" цьому лише сприяють: "режим тиші" на користь бойовикам, які за цей час перегруповуються, накопичують сили та агітують людей. Якщо не зміниться політика командування з оборонної на атакувальну, – цей конфлікт може затягнутися ще надовго, впевнені бійці.

    "Генерал сказав, що війна затяжна, так що, мовляв, перевозьте сюди свої сім’ї, купляйте тут квартири, садіть городи… Дякую. Давайте ви краще самі перевезете сюди сім’ю, купите тут квартиру – тоді точно будете обороняти," – каже заступник командира БТГР 1-го танкового батальйону.

    На думку начальника штабу 1-го танкового, війна закінчиться – не в цьому, так у наступному році. Але на Донбасі буде заморожений конфлікт. "Зараз він заморожений як якась хвороба, яка себе проявляє іноді. Ось вони спробували взяти Мар’їнку – все, не вийшло, заморозилось. Немає ніяких наступальних дій – ті зализують рани". Начштаб відзначає, що бойовики самі б не наступали.

    "Без команди Путіна вони, як собаки, не наступають".

    "Сепаратисти ніколи самі не наступають, тому що в них підтримка – Путін. Без його команди вони, як собаки, не наступають. Собакам сказали взяти Мар’їнку, а собаки не взяли. Тому вони розказують по новинах, що хоч вони і не взяли, але вбили всіх українців, - щоб хоча б на 50% виправдатись перед Путіним. Не перед нами, бо нам це нецікаво".

    На питання, до яких пір буде цей "заморожений стан" на Донбасі, начштаб відповів: "В основному, до тих пір, доки саме населення Російської Федерації не зрозуміє, що якщо вони будуть як "бидло" слухати все, що їм говорять, вони ніколи не стануть жити краще. Адже зараз їх гроші повністю вичерпують і йдуть на Донбас. Але цей краник колись же закриється"... 



    Теги: АТО волонтери війна Мар'їнка репортаж танкісти танковий батальйон
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів