За сімома замками: що приховує МВС

    11 Березня, 2016 11:48
    Попри всі спроби реформування, силове відомство залишається закритою держструктурою, котра не хоче втрачати контроль над інформацією та фінансами

    «Міністр Аваков, скажіть, будь ласка, що я не права, і це непорозуміння – буду рада бути неправою», – звернулася до міністра МВС експерт Агентства з питань електронного уряду України Яніка Мерило.

    З березня цього року вона взяла на себе зобов'язання публікувати списки держорганів, які відчайдушно чинять опір реформам у сфері відкриття баз даних і переведення послуг в доступний і зручний електронний формат. І першим відомством в списку Мерило, свого роду гальмом №1, виявилося МВС.

    Ще зовсім недавно міністр Арсен Аваков заявляв: «МВС перетворено на цивільний орган управління, будемо говорити, на такий відкритий хоум-офіс з чітким розмежуванням сервісних та правоохоронних функцій, що відповідає загальноприйнятим нормам і європейським стандартам». Однак реальність виявилася далекою від європейських зразків.

    Міністерство наполегливо відмовляється спрощувати доступ до послуг і передавати свої повноваження Центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП) на місцях. МВС за жодних умов не хоче розлучатися зі своїми базами даних і платними сервісами, намагаючись за будь-яку ціну зберегти контроль над інформацією і грошовими потоками від платних сервісів.

    За словами Мерило, МВС створює свої сервісні центри. «Це для мене взагалі не зовсім зрозуміло, оскільки деякі функції за коаліційною угодою мали бути передані місцевим органам самоврядування, а деякі можна ЦНАП», – переконана експерт.

    МВС продовжує залишатися одним з найбільш закритих відомств, справжньою територією мовчання.

    Водночас, відмову передавати свої повноваження в міністерстві ніяк не пояснюють. «Ні, не будемо. Чому? На якій підставі? Забороняє що? Ну, ось просто ні, та й все», – озвучує позицію чиновників Мерило.

    Крім того, згідно із законом МВС зобов'язане передати базу даних реєстру жителів місцевій владі кожного міста. Орієнтовна дата завершення цієї процедури – 4 квітня 2016 року. Проте наразі передачу таких даних міністерство повністю блокує.

    «Починається знову гра – ні, ми передумали, може, й не віддамо. Які дані передамо? Отримаєте – побачите. Заздалегідь нічого не скажемо. І чи взагалі передамо, теж ще не знаємо», – наводить приклад спілкування з міністерством Мерило.

    І це лише верхівка айсберга правоохоронної системи, принцип роботи якої сьогодні повністю відповідає буддистському «нічого не бачу, нічого не чую, нічого нікому не скажу».

    Незважаючи на оптимістичні повідомлення про небачені раніше реформи, МВС продовжує залишатися одним з найбільш закритих відомств, справжньою територією мовчання, за межі якої інформація або не виходить взагалі, або надходить настільки дозовано, що отримати уявлення про роботу міністерства практично неможливо.

    Зона мовчання

    Те, що в МВС не поспішають ділитися інформацією, стало зрозуміло ще в жовтні минулого року, коли було презентовано перші відкриті держреєстри – нерухомості та землі. Серед них мав бути і реєстр власників автотранспорту, який готувалися відкрити 6 жовтня 2015 року.

    Однак тоді керівництво МВС, пославшись на складнощі з об'єднанням локальних і регіональних баз даних автотранспорту, пообіцяло відкрити доступ до інформації пізніше.

    Через два місяці, на початку грудня, на сайті міністерства справді з'явився банер цієї послуги. Але пошук був некоректним, працював з багатьма помилками, і наступного дня сервіс видалили з сайту, пообіцявши його доопрацювати.

    З тих пір минуло вже майже три місяці, але результату досі немає – МВС не надто поспішає ділитися своєю інформацією.

    Показовим з тієї точки зору, наскільки це відомство є закритим, а інформація, що циркулює в ньому, – засекреченою, став також судовий розгляд з приводу відкриття бази даних МВС: кого, за які заслуги і якою вогнепальною зброєю було нагороджено.

    Позов подав Олексій Святогор, якому в міністерстві категорично відмовилися надати ці відомості, що суперечило не лише здоровому глузду, але й нормам права.

    Крапку в цій суперечці було поставлено Київським апеляційним адмінсудом, який ухвалив, що інформація про нагородження громадян України за визначенням не може бути таємною.

    Вердикт суду говорить: «Така нагорода – це завжди публічний прояв заохочення громадянина державою. Тому інформація про нагороджених осіб за своєю природою є публічною і доступ до неї обмеженим бути не може».

    Закритість міністерства ретельно прикривають гаслами про проведення небачених досі реформ.

    Пеленою секретності оповита і робота деяких підрозділів МВС, наприклад, Поліції охорони – колишньої Державної служби охорони. Ця структура претендує на монополію з охорони величезної кількості об'єктів.

    Монополія – це відсутність конкуренції та стабільно висока ціна, про що зараз і говорять на ринку охоронних послуг. МВС вже пропонує охорону в кілька разів дорожчу, ніж в альтернативних структурах.

    Водночас, відомості про прайси на послуги Поліції охорони є закритою інформацією, як повідомили UA1 в цій структурі. Хоча на сайті будь-якого охоронного агентства ви без зусиль знайдете докладні ціни на кожен вид послуг.

    Втім, для ознайомлення не доступні не лише прайси, але й декларації про доходи керівництва Поліції охорони. Співробітників регіональних відділень – будь ласка, у вільному доступі, а ось керівництва – немає.

    Та й будь-яку іншу інформацію від МВС добути непросто. Найчастіше інформаційні запити громадян перекидають з одного департаменту в інший, посилаючись на те, що це поза їхньою компетенцією. В результаті чіткої відповіді на своє запитання ви з міністерства не отримаєте.

    Ось один із яскравих прикладів цієї відпрацьованої до дрібниць тактики. На запит до міністерства щодо особливостей роботи Національної поліції UA1 отримав відповідь, що це в компетенції самої поліції, вона й відповість.


    А в Національній поліції, в свою чергу, також відповіли, що це поза їхньою компетенцією – коло замкнулося.


    За фактом вся відкритість міністерства – це звіти прес-служби про досягнення патрульної поліції і вояжі міністра Авакова. Перспективи роботи відомства? Останнє повідомлення рубрики «Плани роботи МВС» на офіційному сайті датується вереснем минулого року. Або планів немає, або вони теж засекречені.


    Звіт про використання бюджетних коштів? Щоб викласти у відкритий доступ фінзвіт відомства за 2014 рік, МВС знадобилося близько року – його було опубліковано лише в жовтні 2015-го.


    Криза довіри

    «Не довіряйте нам. Особливо не довіряйте словам. Судіть нас по справах і строго», – рекомендувала українцям перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе.

    Виконати її рекомендацію сьогодні простіше простого: як можна довіряти відомству, інформацію з якого неможливо отримати, дані якого засекречені, до інформаційних баз якого всупереч закону немає доступу?

    Водночас, закритість міністерства ретельно прикривають гаслами про проведення небачених досі реформ.

    У кращих традиціях подвійних стандартів з трибун звучить одне, а в реальності відбувається зовсім інше.

    Попросіть будь-якого чиновника МВС назвати топ-10 реформ його відомства за два роки перебування Арсена Авакова на посаді міністра. Нічого, крім проекту «Моя нова поліція», ніхто вам не назве.

    Особливо просунуті похизуються стандартною і вельми сумнівною трійцею – децентралізація, деполітизація та гуманізація відомства. Більше ніхто нічого не згадає, бо згадувати нічого.

    І в кращих традиціях подвійних стандартів з трибун звучить одне, а в реальності відбувається зовсім інше.

    «Нам потрібна інституційна революція. Нам потрібні Майдани – сотні, у кожній з наших установ», – озвучувала Згуладзе плани реформування відомства.

    А всього через два місяці після цього виступу глава Одеського облуправління Нацполіції Гіоргі Лорткіпанідзе заявив: «З мого прямого підпорядкування було виведено кілька ключових підрозділів, зокрема, Управління боротьби з економічною злочинністю, Управління протидії наркозлочинності та Міжрайонний реєстраційно-екзаменаційний відділ Державтоінспекції».

    За його словами, це саме ті структури, під час реформування яких він стикнувся з відчайдушним опором на рівні вищого керівництва МВС в Києві.

    Теги: реформи МВС Арсен Аваков Ека Згуладзе електронний уряд національна поліція яніка мерило лорткіпанідзе
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів