За що боролися. Чотири міфи, які повели протестуючих на штурм Ради

    3 Вересня, 2015 10:47
    Жертв під парламентом 31 серпня можна було уникнути, якби маніфестанти просто прочитали, за що голосує парламент

    Троє вбитих, 141 поранений і 30 затриманих за безлади – так почався процес децентралізації влади в Україні.

    31 серпня під час проведення парламентської сесії глави політичних сил розпалювали мітингувальників під Верховною Радою декількома тезами, що в результаті й призвело до кривавого протистояння під стінами парламенту.

    Суть основних претензій в тому, що в період війни змінювати Конституцію протизаконно. Що парламент голосує за закон, вигідний Кремлю і написаний під його диктовку.

    Крім того, протест викликало й нібито внесення в текст Конституції норми про особливий статус Донбасу.

    Своєю чергою, норми цього «особливого статусу» глибоко шокували людей. Зі слів політичних лідерів, за новим законом мало чи не сам Моторолла в компанії з Гіві засідатиме у стінах парламенту.

    UA1 на основі чинної Конституції, нормативних актів і висновків парламентських юристів проаналізував, наскільки всі ці тези відповідають дійсності.

    Міф №1. Під час війни не можна вносити зміни до Конституції

    Насправді головний закон не можна змінювати лише коли в країні введено воєнний або надзвичайний стан (ст.157 Конституції України).

    Офіційно військовий конфлікт на сході має назву Антитерористична операція. Відповідно, жодних порушень немає – Конституцію можна змінювати, що й підтвердив Конституційний Суд України (КСУ).

    Зобов'язання реалізувати Європейську хартію місцевого самоврядування, взяте на себе Україною, означає більше прав місцевим громадам і відхід від централізованої моделі управління державою.

    Крім того, є висновок КСУ від 30 липня 2015 року № 2-в/2015 про те, що запропоновані до Конституції зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини та громадянина й не спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України. І їх можна приймати.

    Міф №2. Рада проголосувала за закон, вигідний Кремлю і написаний під його диктовку

    Перш за все, слід розуміти, що парламент голосував не за закон. Те, що відбувалося в стінах парламенту 31 серпня, було лиш попереднім затвердженням законопроекту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.

    Тобто це не закон. Це свого роду протокол про наміри, визначення напрямку, в якому буде рухатися країна. Поряд з тим йдеться про європейську модель управління державою.

    Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов'язання реалізувати Європейську хартію місцевого самоврядування. Це означає більше управлінських і фінансових прав місцевим громадам та відхід від централізованої моделі управління державою.

    Проект змін до Конституції України розроблено з урахуванням рекомендацій експертів Венеціанської Комісії (Європейська комісія за демократію через право) – консультативного органу з конституційного права при Раді Європи.

    При цьому всі зміни відповідають встановленій у ст.2 Конституції України унітарній формі державного устрою.

    Посил щодо «руки Кремля» виник виключно через наявність у тексті законопроекту вказівки на те, що запропоновані зміни «відповідають комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року».

    Міф №3. У текст Конституції вноситься положення про особливий статус Донбасу

    У тексті запропонованих змін до Конституції щодо децентралізації влади взагалі немає такого поняття як «особливий статус Донбасу».

    Є розділ 10 «Адміністративно-територіальний устрій України». І в ньому є пункт 18, у якому зазначено: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом».

    Але окремий закон – це ще не особливий статус. Понад те, такий закон ухвалено ще минулого року, але через ситуацію на сході він просто не може бути введений в дію, що й закріплено українським законодавством.

    І до речі, «особливий статус» прописаний також для Києва та Севастополя: «Особливості Києва, Севастополя в системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами».

    Але в Києві не стріляють, Севастополь анексовано, тому вся увага сконцентрувалася на 18 пункті, який стосується Донбасу.

    Міф №4. Сепаратистам дають легалізуватися за допомогою «особливого статусу», і в парламенті тепер засідатимуть представники бойовиків Донбасу

    Поправки до Конституції говорять про те, що місцеве самоврядування деяких районів Донбасу визначається окремим законом. Яким саме – не вказано. Тобто законодавство в цьому напрямку може ще тільки формуватися.

    Дійсно, на сьогодні єдиним нормативним актом з цього приводу є прийнятий у 2014 році Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Причому із застереженням, яке дано вже в ст.1: «тимчасово, на три роки з дня набрання чинності цим законом».

    І правда, з урахуванням нинішнього стану справ на сході, в документі зафіксовано неприйнятні для багатьох українців положення.

    Наприклад, ст. 3 говорить про «недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб-учасників подій на території Донецької, Луганської областей».

    Стаття 7 передбачає фінансування цих територій: «У законі про Державний бюджет України щорічно передбачаються видатки, що спрямовуються на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей».

    А стаття 9 передбачає особливу «донбаську міліцію»: «створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів».

    «Особливий статус» не діятиме, доки на Донбасі не відбудуться місцеві вибори за українським законодавством.

    Людей, які називають себе патріотами України, позбавляє спокою й те, що статтею 4 обумовлено «право мовного самовизначення кожного жителя в окремих районах Донецької та Луганської областей». У тому числі й вільне використання російської мови.

    Усіма цими пунктами вміло маніпулюють політичні лідери на всіляких мітингах. Звучали вони й на «розігріві» перед трагічними подіями 31 серпня.

    От тільки ніхто з партійних вождів не згадав у своїх полум'яних революційних промовах один єдиний факт. Про те, що 17 березня цього року парламент проголосував за законопроект №2378 «Про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

    Згаданий документ говорить про те, що «особливий статус» не діятиме, доки на Донбасі не відбудуться місцеві вибори за українським законодавством.

    І не просто вибори, а з обов'язковим дотриманням стандартів ОБСЄ. А саме: за участі спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, інших міжнародних організацій та іноземних держав, а також інших офіційних спостерігачів.

    Для цього в обов’язковому порядку необхідно створити безпечні умови – з території України мають бути виведені всі незаконні збройні формування, їх військова техніка, а також бойовики та найманці.

    Водночас на визначених законом територіях має бути відновлено українське теле- і радіомовлення та забезпечено вільне поширення українських друкованих ЗМІ.

    Іншими словами, у Моторолли немає жодних передумов брати участь у виборах і засідати в парламенті, як цим лякають патріотично налаштованих, але таких, що не читали закони, українців.

    Єдиний висновок, який можна зробити, зіставивши норми документів та їх інтерпретацію партійними лідерами перед своїми прихильниками, – читайте першоджерела.

    Надалі це дозволить уникнути жертв на шляху формування європейської моделі державного управління в Україні.

    Теги: Верховна Рада законодавство сутички особливий статус Донбасу зміни до конституції 31 серпня
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів