Якщо завтра вибори: чого очікувати простим українцям

    1 Березня, 2016 15:13
    З імовірністю 90% – такими є експертні прогнози щодо можливості дострокових парламентських виборів. UA1 з'ясував, до яких наслідків це призведе

    Парламентарії не довіряють чинному уряду, але попри все він продовжує працювати – такою є суть політичної кризи, що вибухнула 18 лютого.

    Це означає, що будь-які урядові ініціативи та підготовлені документи з великою ймовірністю не отримають більшості голосів у Верховній Раді та не будуть ухвалені.

    Депутати навряд чи захочуть брати на себе відповідальність погоджувати будь-які ініціативи Кабміну й особисто прем'єра, яких обвинувачують у широкомасштабній корупції, виведенні фінансів з України та неадекватній економічній політиці.

    Водночас, майже два тижні політичних торгів щодо переформатування парламентської більшості, Кабміну та нових кандидатів на пост прем'єр-міністра і спікера парламенту поки не дали жодних результатів. А це прямий шлях до дострокових парламентських виборів.

    Інформацію про безрезультатні політичні консультації між представниками парламентських фракцій днями озвучив Олег Ляшко в інтерв'ю одному з телеканалів: «На жаль успіху немає. Я бачу, що багато хто налаштований на дострокові вибори».

    Найактивніше проти дострокових виборів виступають політичні сили двох заклятих друзів: президентський БПП і прем'єрський «Народний фронт».

    У тому, що цього не уникнути, впевнений і політтехнолог Тарас Березовець. У своєму відеоблозі він стверджує, що за нинішнього розвитку подій вибори неминучі. І питання лише в тому, коли вони відбудуться. За його словами, події можуть розвиватися за одним з двох ймовірних сценаріїв.

    «Якщо президентська сторона вирішить зіграти на випередження, вибори можуть відбутися восени нинішнього року, – припускає Березовець. – Якщо буде прийнято сценарій затягування, вони відбудуться навесні 2017 року».

    За та проти

    На сьогодні дострокові вибори просувають три абсолютно різні політсили: «Опозиційний блок», «Батьківщина» та рух Міхеїла Саакашвілі «Рух за очищення», який набирає популярності.

    Аргументи у всіх різні, але об'єднує ці партії одне: в результаті виборів згадані політсили збільшать свою присутність в парламенті. А Саакашвілі має шанс скласти значну конкуренцію найбільш рейтинговим партіям.

    Так, за оцінкою Київського міжнародного інституту соціології, позиції «Оппоблоку» піднімуться з нинішніх 9.4% до 14.2%, «Батьківщина» поліпшить результат з 5.7% до 15.1%.

    Саме з огляду на це Юлія Тимошенко наполягає на тому, що коаліція фактично розпалася, і через 30 днів, до двадцятих чисел березня, президент має право розпустити парламент, що він, на її думку, і зобов'язаний зробити.

    Тимошенко переконана, що в результаті дострокових виборів депутатський корпус істотно оновиться, а це дозволить позбутися корупціонерів з депутатською недоторканністю:

    «Прийде більше громадянського суспільства, більше представників «Самопомочі», прийде команда, яка представлятиме Саакашвілі, прийдуть інші люди».

    Основними опонентами прихильників дострокових виборів виступають політичні сили двох заклятих друзів: президентський БПП і прем'єрський «Народний фронт».

    Втім, їх позиція багато в чому також пояснюється результатами рейтингових досліджень.

    Тільки 34% українців не підтримують ідею дострокових парламентських виборів, 50% – за розпуск нині діючого парламенту.

    За оцінками соціологів, результати передвиборчих перегонів для цих політсил будуть невтішними: позиції президентської партії впадуть з 21.8% до 16.6%, а «фронтовики» взагалі не увійдуть до парламенту, опустившись з 22.1% до непрохідних 2.5%.

    Багато в чому зазначені цифри диктують протестну риторику представників цих партій.

    «Не потрібно посипати голову попелом і робити кроки, які призведуть до хаосу або дезінтеграції держави. У своєму зверненні я чітко підкреслив: я проти дострокових парламентських виборів», – заявив Петро Порошенко.

    А в «Народному фронті» Арсенія Яценюка заявляють, що ні про який розпуск парламенту президентом мова не йде, оскільки юридично коаліція існує. «Фронтовики» навіть озвучили низку причин, з яких дострокові вибори до парламенту в жодному разі не можна допустити.

    У партії говорять про те, що під час війни перевибори недоречні та грають на руку планам агресора, про дорожнечу цього процесу, на який згідно з підрахунками доведеться витратити 2-3 млрд гривень. І ще десятки аргументів, які лунають не надто переконливо з вуст представників політсили, яка в разі виборів гарантовано залишиться поза стінами парламенту, втратить своїх представників в уряді, свого прем'єра і контроль над фінансовими потоками в країні.

    «У розпал війни, коли треба було зайти двом найбільшим фракціям, проводили вибори до парламенту в Україні. І ніхто нічого не сказав», – відповідає противникам виборів у воєнний час Тимошенко.

    А що стосується дорожнечі виборів, то, на думку лідера «Батьківщини», це в будь-якому разі дешевше, ніж залишити працювати корумпованих нардепів, уряд і прем'єра:

    «Кожен день перебування на посадах кланово-олігархічної влади коштує країні мільярди доларів, які корупційним шляхом виводяться з бюджету».

    Щодо самих виборців, то за оцінками соціологічної групи «Рейтинг», лише 34% українців не підтримують ідею дострокових парламентських виборів, 50% – за розпуск нині діючого парламенту.

    Вигоди та ризики

    Очікувані дострокові парламентські вибори матимуть короткострокові та довгострокові перспективи.

    На побутовому рівні це відремонтовані дороги, щедрий потік соціальної допомоги, благоустрій прибудинкових територій – тобто все те, що допомагає партіям заручитися підтримкою виборців.

    У більш активних з'являється можливість заробити: досвід минулих виборів показав, що працюючи в агітнаметах, можна заробляти від 100 гривень в день, координатори по округах за свою роботу отримують за підсумками виборів до 2 тис. гривень, спостерігачі на виборчих дільницях – приблизно 500 гривень.

    До того ж для роботи у виборчих штабах і безпосередньо в день виборів потрібно багато персоналу – від технічних працівників до юристів та адвокатів. Одним словом, заробіток є для всіх.

    Однак більш важливими є довгострокові перспективи, які не відчуваються на другий день після виборів, хоча в майбутньому істотно вплинуть на якість життя кожного.

    Країна так і не отримала очікуваний транш 1,7 млрд доларів саме через діяльність нинішнього уряду та прем'єра.

    Так, до парламентської більшості не ввійде «Народний фронт», чиї представники частіше, ніж представники інших політсил виявляються втягнутими в корупційні скандали.

    Відповідно, лідер цієї партії Арсеній Яценюк втратить місце прем'єра. За оцінками Міхеїла Саакашвілі, це плюс п'ять мільярдів доларів до держбюджету щорічно. Саме стільки Україна втрачає від діяльності прем'єра, як показали результати опублікованих Саакашвілі розслідувань.

    Істотно скоротиться кількість представників президентського БПП, до яких останнім часом теж з'явилося занадто багато питань з приводу участі в корупційних схемах.

    Ще один плюс – ймовірне відновлення фінансування України з боку МВФ. Країна так і не отримала очікуваний транш 1,7 млрд доларів саме через діяльність нинішнього уряду та прем'єра.

    Глава фонду Крістін Лагард заявила, що продовження фінансування безпосередньо залежатиме від темпу і якості проведених реформ. Проте саме цими показниками в фонді незадоволені.

    Відстрочка кредитування рано чи пізно вплине на курс гривні – вона почне падати, потягнувши за собою ціни на паливо, продукти харчування і практично всі види споживчих товарів.

    А з урахуванням того, що до держбюджету цього року закладено курс 24 грн/долар, в який держава вже не вписується, ситуація буде плачевною і позначиться на всіх.

    Брак грошей в бюджеті – це насамперед недофінансування соціальних програм. Не виключено, що під різними приводами активно почнуть зачищати списки тих, кому надається субсидія на оплату послуг ЖКГ.

    Увесь цей негатив можуть нівелювати лише дострокові парламентські вибори з формуванням нової більшості, нового уряду та обранням нового прем'єр-міністра.

    Втім, не варто недооцінювати й можливі ризики цього процесу. За українською традицією в передвиборний період робота урядових установ практично зупиняється – всі готуються до виборів.

    Також, за оцінками політологів, в новому парламенті може з'явитися занадто багато популістів: до стін Верховної Ради, найімовірніше, повернуться представники «Свободи», збільшиться фракція «Радикальної партії».

    Але навіть з урахуванням цих ризиків вигода від проведення дострокових виборів буде все ж більш відчутною:

    «Вибори можуть стати новою надією, оновленням, відкриттям нового для залучення в парламент нових людей, – впевнена Тимошенко. – У перший парламент після Революції Гідності прийшло 30% динамічних і сильних людей, що представляють громадянське суспільство, а в наступний може прийти 60%».

    Про те, наскільки це реально, можна буде робити висновки вже до середини місяця – 14-15 березня повинні з'явитися перші попередні результати переговорів між фракціями парламенту. Їх відсутність стане найчіткішим сигналом – вибори на носі.

    Теги: Ляшко Арсеній Яценюк юлія тимошенко Батьківщина БПП Опозиційний блок Петро Порошенко Самопоміч Народний Фронт парламентські вибори відставка уряду
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів