Як українські чиновники ховаються від люстрації: топ-5 схем

    22 Жовтня, 2015 14:20
    В Україні за рік люстровано лише восьму частину чиновників, яким заборонено працювати на держслужбі. Такими темпами на люстрацію знадобиться близько семи років

    Закон про очищення влади виявився одним з найбільш багатостраждальних. Всього за рік у парламенті було зареєстровано 13 поправок до цього документа: від повного скасування закону до внесення норм, які перетворили б дію закону на фікцію.

    Окрім цього мали місце спроби скасувати люстрацію з подачі Венеціанської комісії з прав людини. А коли не вдалося, у квітні 2015-го відповідне звернення надійшло до Конституційного суду України. Але й це ще не все – 22 жовтня КСУ знову повернувся до розгляду конституційності закону про люстрацію.

    Два найбільших саботажника люстрації – МВС і Державна фіскальна служба.

    Попри те, закон цей все ще діє, і так-сяк, але виконується. Всього за два роки, відведених на люстрацію чиновників, має бути перевірено приблизно 700 тисяч осіб. З них близько 5500 повинні бути відсторонені від займаних посад із забороною працювати на держслужбі протягом 10 років.

    На сьогодні з цієї кількості до офіційного реєстру люстрованих чиновників Мін'юст вніс трохи більше ніж 700 чоловік. Ще близько 1200 чиновників залишили пости за власним бажанням, щоб не опинитися, у кращому разі, в незручному становищі, а в гіршому – на лаві підсудних.

    Однак незважаючи на те, що чистка в усіх ешелонах влади триває вже рік, проблем менше не стає. Організації, які безпосередньо займаються люстрацією, вже мають своєрідний рейтинг відомств, що дбайливо захищають своїх співробітників від кадрової чистки.

    Кадровою службою МВС керують ті ж люди, що й за часів Захарченка.

    Кому закон не писаний

    «Два найбільших саботажника люстрації – це МВС і Державна фіскальна служба», – стверджує голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік.

    За підрахунками цієї організації, з усієї кількості відомств, де люстрацію відверто ігнорують, більше половини становлять саме ці дві структури з показником 37% МВС і 23% ДФС.

    За словами директора Департаменту з питань люстрації Мін'юсту Тетяни Козаченко, у податківців ситуація взагалі ахова: 42% співробітників центрального апарату ДФС однозначно потрапляють під заборону обіймати свої посади. У територіальних відділеннях це стосується 15% співробітників.

    Не кращі справи й у правоохоронців. «Кадровою службою МВС керують ті ж люди, що керували нею за часів Захарченка», – констатує голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. Хоча, на його думку, найбільш проблемний напрямок зараз – це митниця.

    «Найстрашніша картина на митниці, – запевняє він. – За словами колишнього заступника голови митної служби Костянтина Лікарчука, офіційно керівника київської регіональної митниці Геннадія Романенка люстровано, але по факту ця людина і зараз все вирішує».

    Вища рада юстиції ухвалила всього 4 рішення стосовно порушення присяги суддями. Решту справ масово закривають.

    А судді, які в ідеалі повинні сприяти процесу люстрації, найчастіше займають протилежну позицію. Причина все в тому ж: перенасичення цієї системи старими кадрами.

    «За півроку до нас надійшло понад 3 тисяч заяв про неправомірні дії суддів, з них 360 справ розглянуто, – говорить член тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів Петро Варишко. – Ми опрацювали 66 суддів і по 49 з них визначили порушення присяги. Однак на сьогодні Вища рада юстиції ухвалила всього 4 рішення стосовно порушення присяги суддями. Решту справ масово закривають».

    Усе це дає можливість чиновникам ухилятися від люстрації. Причому чим більше нормативних документів обмежують їх перебування на посаді, тим винахідливішими і спритнішими вони стають.

    Безцінний досвід

    Сьогодні багато держслужбовців зі «старої гвардії» часів Януковича можуть давати справжні майстер-класи про те, як вийти сухим з води, зберегти свою посаду і примножити «нажите непосильною працею» на держслужбі.

    Чиновники старої формації не гребують нічим. Починаючи від відвертого криміналу, як у випадку із замначальника главку ДФС у Києві Анною Ігнатенко, яка підробила лист Мін'юсту про те, що люстрація до неї не застосовується, і закінчуючи банальним затягуванням перевірки, як це відбувається із сотнями інших чиновників.

    Але найчастіше держслужбовці, які потрапляють під люстрацію, застосовують вже сталий і перевірений набір інструментів щодо захисту свого службового крісла. Зараз серед них найбільш популярні п'ять основних схем.

    Поштовх до затягування перевірок по всій країні було дано київським Апеляційним судом.

    1. Участь в АТО. Одна з найперших схем уникнення люстрації. «Закон про очищення влади» передбачає певні поблажки для тих, хто потрапляє під люстрацію, але брав участь у бойових діях на сході.

    Через це чиновники масово кинулися отримувати посвідчення учасника бойових дій. І якби не реакція реальних учасників боїв на Донбасі, багато держслужбовців встигли б «проскочити» через цей чорний хід.

    Одним з найбільш резонансних випадків використання цієї схеми став досвід замміністра регіонального розвитку Дмитра Ісаєнка. Лише під тиском активістів, які намагалися з'ясувати у чиновника, в якому підрозділі він служив і в яких боях брав участь, Ісаєнко відмовився від статусу учасника АТО, і в січні 2015 року був звільнений з посади.

    А ось керівнику Українського бюро Інтерполу Василю Неволі та двом його заступникам саме ця схема досі дозволяє залишатися на своїх посадах, хоча вони й підлягають люстрації.

    Як з'ясували у Громадському люстраційному комітеті, Неволя протягом 4 днів перебував у Краматорську і за підсумками відрядження отримав статус учасника АТО, що огороджує його від звільнення.

    2. Переведення на іншу посаду. Найчастіше цю схему використовують фіскали. Чиновника, що підпадає під люстрацію, переводять на іншу посаду – радником або заступником. Причому це абсолютно не означає зниження статусу.

    Приміром, екс-начальник Київської міської митниці ДФС Юрій Дворак отримав переведення до апарату Верховної Ради. А колишня керівниця главку ДФС у Чернігівській області Христина Будзяновська тепер служить замначальника податкової інспекції Шевченківського району в Києві.

    Рідкісним винятком у цій схемі стала лише скандально відома на всю Житомирську область Лілія Куришко. З посади начальника ДФС області її перевели на посаду заступника начальника. Але роботу в структурі вона зберегла.

    Втім, й інші відомства успішно використовують подібну схему уникнення люстрації. Так, замміністра МВС Віталій Сакал, який 100% потрапляє під люстрацію, звільнився з посади заступника за власним бажанням, але одразу ж був призначений радником міністра. А вже на цю посаду дія люстраційного закону не поширюється.

    Службовці, які потрапляють під люстрацію, завдають превентивного удару: подають позов до суду про те, що закон їх не стосується, і звільняти їх не можна.

    3. Затягування перевірки. Одна з найпоширеніших на сьогодні схем у ключових міністерствах і відомствах – МВС, ДФС, ГПУ, митниці. Від початку поштовх до затягування перевірок по всій країні було дано київським Апеляційним судом.

    18 грудня 2014 року, за день до запланованого початку люстраційних перевірок, судді винесли рішення перенести початок люстрації на півроку.

    Цей же механізм використовується на регіональному рівні. Так, 23 березня 2015 року Сергій Юлдашев, який обіймав тоді посаду київського прокурора, розпорядився перенести люстрацію у столичній прокуратурі з квітня на жовтень.

    Своєю чергою, кожне з відомств використовує цю схему для того, щоб посадовці, які підпадають під люстрацію, продовжували залишатися на своїх місцях. Формально перевірка щодо цих співробітників почалася, але результатів немає по 3-5 місяців.

    4. Судова заборона на люстрацію. Теж досить популярна серед чиновників схема. Суть в тому, що службовці, які потрапляють під люстрацію, завдають превентивного удару: подають позов до суду про те, що їх закон не стосується і звільняти їх не можна. Судді своїм рішенням забороняють відомству звільняти такого співробітника.

    У цьому стосунку найпоказовіший випадок – досвід заступника київського прокурора Олега Валендюка, який наразі виконує обов'язки прокурора столиці.

    Наступного дня після набрання чинності люстраційним законом, він подав позов про визнання дій ГПУ, спрямованих на його звільнення за люстрацією, незаконними. У підсумку Окружний адмінсуд Києва постановив: заборонити ГПУ звільняти Валендюка із займаної посади.

    Цією ж схемою скористалася і начальник главку ДФС Києва Людмила Демченко. У квітні 2015-го вона подала позов до суду з вимогою визнати інформацію про те, що вона потрапляє під люстрацію, неправдивою.

    Суд став на бік головного фіскала столиці та всупереч усім нормам закону ухвалив: люструвати не можна. І Демченко й досі керує всіма київськими фіскалами.

    Це конфлікт між суспільством, яке виставляє владі свої вимоги, та владою, яка ці вимоги не готова виконувати.

    5. Клопотання вищого начальства. Якщо раптом жодна з чотирьох попередніх схем не спрацювала, чиновники вдаються до основного козиря.

    За законом начальство може клопотатися, аби службовець продовжив роботу, якщо він вкрай необхідний і цінний для відомства. Причому просити про це можуть керівники будь-якого рангу – від міністра і до президента.

    Найяскравіший приклад вдалого використання цієї схеми – генерал-майор міліції Олександр Терещук, у червні звільнений з посади начальника київської міліції. Однак за місяць знову в ній відновлений за розпорядженням президента з причини цінності цього співробітника у справі забезпечення обороноздатності держави.

    Світло в кінці тунелю

    Нинішня ситуація з виконанням норм люстраційного закону показова для оцінки процесів, що відбуваються в країні. «Це конфлікт між суспільством, яке виставляє владі свої вимоги, та владою, яка ці вимоги не готова виконувати», – вважає Дрік з Люстраційного комітету.

    Попри це, навіть ті дві тисячі чиновників, яких було офіційно люстровано і які добровільно пішли зі своїх постів, – це вже результат. По-перше, це звільнені для нових гідних претендентів місця. А по-друге, це сприяє додатковій кадровій чистці.

    «Зараз, якщо приходить новий керівник, він починає «здавати» людей попереднього, – наводить приклад Соболєв. – Попри всю мою нелюбов до Шокіна, він люстрував прокурора Києва Юлдашева, якого довго прикривав Ярема».

    Подальша стратегія – розробка нових норм і положень, які обмежили б доступ до влади чиновників, що скомпрометували себе.

    «Ми прийняли нові закони, які переслідують ту ж мету очищення влади, тільки вони по-іншому називаються, – говорить Соболєв. – Приміром, тепер в декларацію про доходи чиновник зобов'язаний вносити не лише записане на нього майно, але й те, яким він користується, нехай навіть воно оформлене на інших людей. Одним законом ми їх не дістанемо, але низкою законів і під тиском суспільства ми неодмінно досягнемо перемоги».

    Теги: МВС шокін юлдашев люстрація Мін’юст Венеціанська комісія судді Вища Рада Юстиції Віталій Ярема ДФС закон про люстрацію Громадський люстраційний комітет
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів