Як розсипається реформа Національної поліції

    28 Сiчня, 2016 09:01
    Недоліки переатестації екс-міліціонерів призводять до того, що за красивим фасадом патрульної поліції ховаються старі міліцейські кадри

    За кілька днів у Києві та області завершується переатестація співробітників ліквідованої міліції, які вирішили продовжити службу в Національній поліції. Процес цей розпочався 7 грудня 2015 року і в теорії його результатом має стати оновлена й очищена від «перевертнів у погонах» нова поліція.

    Однак на практиці все складається не так гладко, і у поліцейської реформи є всі шанси повторити провальне реформування прокуратур. Старі міліціонери, відчуваючи, що в нову поліцію їм пройти не вдасться, використовують цілий арсенал прийомів, аби залишитися в строю та при посаді. У результаті нова Нацполіція трансформується в добре забуту стару міліцію, адаптовану до нинішніх реалій.

    Нерідко однією з лазівок для старих кадрів стають самі атестаційні комісії, які знову й знову дають шанс представникам старої системи збагатити власним «досвідом» роботу нової поліції.

    У результаті всього за півтора місяці переатестації правоохоронці старого формату встигли освоїти необхідні їм для виживання в нових умовах прийоми та збагнути, як змінити кітель міліціонера на форму поліцейського, не змінюючи підходу до методів роботи.

    У хід йде все – від «прогалин» у законах і наказах МВС до апеляції на рішення комісій та використання особистих зв'язків.

    Кращі з гірших

    Процес набору кадрів в Національну поліцію з лав колишніх міліціонерів планувався як максимально відкритий і ефективний. Відкритість і ефективність мали забезпечити Центр рекрутингу в Нацполіцію та незалежні атестаційні комісії.

    Рекрутинговий центр – незалежна організація, що надає послуги з пошуку та відбору персоналу в рамках проекту міжнародної технічної допомоги з проведення реформ в Україні. Зараз саме його співробітники обробляють дані комісій.

    За проміжними підсумками переатестації по Києву та області до звільнення було рекомендовано понад 11% претендентів на службу в поліції.

    Самі ж комісії формуються на принципах відкритості: поряд зі співробітниками центрального апарату МВС, патрульної поліції та нардепів в них можуть брати участь представники будь-яких ЗМІ та громадських організацій на правах повноправних членів.

    За даними представника Центру рекрутингу Олени Дятлової, на сьогодні таких комісій 17. Оскільки переатестація в Нацполіцію стартувала з Києва та області, всі вони зосереджені в цьому регіоні. Три з них займаються переатестацією співробітників центрального апарату МВС, вісім комісій тестують кандидатів з Києва і шість – з області.

    Всього через них повинні пройти близько 13,5 тисяч осіб. На черзі Хмельницька область, де необхідно протестувати 2200 співробітників. Далі переатестація почнеться у всіх областях – комісії для цього зараз формуються в кожному регіоні.

    Міліціонерам, які мають намір продовжити службу в Нацполіції, доведеться здолати тест на загальні здібності та знання, а також професійний тест на знання законодавства. Оперативників та слідчих додатково тестують на знання Кримінального кодексу і Закону про оперативно-розшукову діяльність.

    Після проходження тестів члени комісії вивчають атестаційний лист кандидата: інформацію про проходження служби з характеристикою керівника, декларацію про доходи, довідки про фізичну та вогневу підготовку, а також – за наявності – матеріали про нього з відкритих джерел.

    На свій розсуд комісія викликає претендентів на співбесіду, під час якої уточнює отриману інформацію і намагається з'ясувати бачення кандидатом реформи Нацполіції та свого місця в ній.

    Часто саме неформальне спілкування розкриває невідповідність домагань кандидата на посаду в Нацполіції та його здібностей.

    Відповіді міліціонерів, які хочуть потрапити в поліцію, вже перейшли в розряд анекдотів. Зібрані учасниками атестаційних комісій і викладені без коментарів на Фейсбуці під хештегом #атестаційнібудні, вони з успіхом можуть конкурувати з найбільш рейтинговими комедійними серіалами.

    І це було б справді смішно, якби не було так сумно – від того, які люди хочуть служити в поліції та які туди проходять. Адже за проміжними підсумками переатестації по Києву та області до звільнення було рекомендовано понад 11% претендентів на службу в поліції.

    Решта залишаються служити, навіть демонструючи мінімально можливі показники в ході тестування. Або просто уникають переатестації за вже перевіреними та дієвими схемами.

    Грамотно перечекати

    Про схеми ухиляння від переатестації розповів член однієї з комісій Роман Синіцин, опублікувавши їх на своїй сторінці у Фейсбуці.

    Атестаційні комісії не тестують службовців Поліції охорони.

    За його спостереженнями, зараз діють два основні методи: переведення в Поліцію охорони (колишня Державна служба охорони) або в один із київських полків міліції, сформований з учасників АТО.

    «В обласну та міські ДСО за останні кілька місяців перевелися десятки й сотні різних співробітників. Переважно ДАІ. Переважно майори-полковники. Переважно ті, які рулили схемами. Навіть колишні керівники та заступники обласних ДАІ», – свідчить Синіцин.

    Пояснюється це тим, що атестаційні комісії не тестують службовців Поліції охорони.

    «ДСО ми не атестуємо чомусь. Це начебто госпрозрахункова організація, і буде атестувати себе сама. Склад, принципи формування та принципи функціонування комісії з їх атестації – невідомі», – констатує він.

    Точно така ж ситуація і з переведенням до київських полків міліції «Миротворець» і «Київ», частково сформованих з учасників АТО, які воювали у складі батальйонів «Київ-1», «Київ-2», «Київщина», «Золоті Ворота» й низки інших підрозділів.

    До тестування цих полків атестаційні комісії не мають стосунку. Водночас, Синіцин так описав те, що відбувається в цих структурах: «Крім реальних атошників та добровольців, які воюють давно, туди теж попереводились десятки й сотні чортів останнім часом».

    А ті міліціонери, що з якихось причин не встигли або не змогли скористатися цими двома схемами, намагаються оскаржити рішення атестаційних комісій про звільнення, подаючи апеляційну скаргу.

    За даними Дятлової, таких скаржників лише по Києву та області набралося вже 845 чоловік. З їх заявами працюють дві апеляційні комісії.

    Проміжних даних про те, який відсоток скарг задовольняється, наразі немає. Відомо лиш, що частину відсіяних раніше міліціонерів все ж рекомендували в Нацполіцію.

    Зрозуміти і пробачити

    За словами полковника Володимира Жиденка, який виконує обов'язки начальника правового департаменту Нацполіції, приводу сумніватися в правильності рішень атестаційних комісій немає.

    «Комісії повністю збалансовані. Немає такого, що більшість членів становить якась одна категорія, – заявляє він. – Рішення повністю незаангажовані».

    «Моя комісія керується всього 2-ма принципами: «Ми не можемо звільнити всіх» і «Цей хоч щось знає, давайте його залишимо», – член атестаційної комісії.

    Однак оптимізм полковника поділяють не всі. Представник Автомайдану, член третьої обласної атестаційної комісії Валерій Невструєв поділився у Фейсбуці своїми враженнями від роботи.

    «Моя комісія почала пропускати кандидатів з балами нижче 25, колишніх ППСників і ДАІшників, начвідділень на BMW X3 та начальників ізоляторів тимчасового тримання, які явно проносили заборонені предмети затриманим у камери, а також багатьох інших, хто явно не гідний служити в рядах Новій Поліції України», – написав він.

    На думку Невструєва, є кілька причин того, що відбувається. Перша – це неспроможність багатьох членів комісії та їх нездатність якісно проводити переатестацію.

    Наприклад, з якихось причин люди вірять розповідям про те, що співробітники ДАІ ніколи не брали хабарів, а дорогі авто міліціонерів – просто майно родичів.

    Друга причина – це принцип голосування за того чи іншого кандидата. Цей процес Невструєв описує так: «Моя комісія керується всього 2-ма принципами: «Ми не можемо звільнити всіх» і «Цей хоч щось знає, давайте його залишимо».

    На думку автомайданівця, це призведе до того, що в поліції неминуче опиняться хабарники і перевертні в погонах, а наслідки цього будуть плачевні та не змусять довго чекати.

    Не зовсім зрозумілі та непублічні рішення комісій вже встигли призвести до низки скандалів. Так, справжнім шоком для багатьох стала переатестація співробітників розформованого спецпідрозділу «Беркут», які за підсумками співбесід отримали форму Нацполіції, попри вкрай низькі показники тестування.

    Спочатку про цей факт стало відомо активістам Майдану, які на власному досвіді знайомі з методами роботи спецназівців. Потім інформацію підхопила Генпрокуратура, заявивши про успішне проходження переатестації тих співробітників «Беркута», які брали участь у розгоні Майдану.

    Керівництву Нацполіції довелося нагально спростовувати ці дані. За словами Дениса Казвана, радника з комунікації глави Нацполіції, сталася плутанина в термінології.

    «У документах ГПУ йшлося про внутрішню переатестацію щодо присвоєння звань. Це внутрішня процедура, яка проходить щорічно в органах МВС. А сприйняли це як переатестацію, яка проходить в рамках програми «100 днів якості Нацполіції», – заявив він.

    У поліцейської реформи є всі шанси повторити провальне реформування прокуратур.

    Правда, пізніше йому довелося визнати, що шість беркутівців все ж таки пройшли переатестацію в Нацполіцію. Водночас, Казван запевнив, що вони не брали участі в розгонах демонстрантів, не обіймали керівних посад і не приймали відповідальних рішень.

    «З одного боку, для суспільства дуже поганий знак, що «Беркут» проходить атестацію, – погоджується полковник Жиденко. – З іншого боку, потрібно дивитися на це з тієї точки зору, що «Беркута» вже не існує. Є полк особливого призначення, до якого входять люди, які раніше служили в «Беркуті».

    Він вважає, що міліціонери, які скомпрометували себе, не зможуть потрапити в поліцію, оскільки рішення приймає атестаційна комісія, куди входять і громадські активісти.

    «Я впевнений в тому, що жоден одіозний співробітник не може бути пропущений комісією і рекомендований на подальше проходження служби», – заявляє Жиденко.

    Поряд з тим, досвід показує зворотне: всі недоліки роботи комісій і всього процесу переатестації вже призводять до непоправних для іміджу Національної поліції наслідків.

    Підсумки переатестації

    Всього через два дні після переатестації співробітників колишнього ДАІ, що продовжили службу на КПП в Березані у якості поліцейських, від водіїв надійшли неспростовні факти вимагання хабара з боку правоохоронців. Такі наслідки недостатньо кваліфікованої роботи атестаційних комісій наводить Невструев.

    Понад те, практика показує, що старі кадри системи МВС, які ховаються від переатестації, які незрозуміло як уникли її та які працюють, але ще не переатестовані, можуть за необхідності діяти спільно й злагоджено, застосовуючи старі звичні методи.

    Один з найяскравіших прикладів такої взаємодії – захоплення кримінальними структурами кондитерської фабрики «ЖЛ» в Житомирі на початку року, яке прогриміло на всю країну.

    Полковник поліції наказав своїм підлеглим не втручатися в бійню, яка відбувалася просто на очах у поліцейських.

    Тоді начальник Поліції охорони Житомирської області Ігор Товкач, який не підлягає перевірці атестаційною комісією, керуючись лише йому відомими мотивами, підписав договір на охорону чужого майна з фіктивною комерційною структурою, яка назвалася ЗАТ «Житомирські ласощі».

    І коли на житомирській кондитерській фабриці в грудні 2015 - січні 2016 почалися безлади, влаштовані міні-армією озброєного криміналітету, старі кадри Поліції охорони, які також не підлягають переатестації, невідомо з яких мотивів допомагали «тітушкам» в процесі розграбування підприємства.

    Начальник департаменту Поліції охорони України Сергій Будник не бачить жодної проблеми у тому, що його підлеглі фактично брали участь у розбійному нападі на фабрику. На підставі яких документів було укладено фіктивний договір, в департаменті так ніхто й не зміг пояснити.

    У той же час колишній міліцейський чин, а нині полковник поліції і начальник главку Нацполіції в Житомирській області Валерій Рудик, який поки не проходив переатестацію, наказав своїм підлеглим не втручатися у влаштовану на фабриці бійню, яка відбувалася просто на очах у поліцейських.

    Природно, що рішення свого безпосереднього начальника в цьому питанні підтримав і його заступник Юрій Лебідь, прізвище якого значиться в Реєстрі осіб, які підлягають люстрації, складеному Люстраційним комітетом України.

    Та й представник старої когорти правоохоронців, начальник міськуправління МВС Житомира Михайло Сорока був не проти такого розвитку подій. У коментарях журналістам він уточнив, що його завдання – виключно охорона порядку на вулицях, а припинити злочин на території фабрики поліція не збирається.

    У свою чергу, керівництво слідчого управління міськвідділу поліції, також з якихось лиш їм відомих мотивів або відмовляється, або затягує реєстрацію заяв законних власників фабрики «ЖЛ» про протиправні дії загарбників. При тому, що заяви надійшли як у письмовій формі, так і за телефоном 102.

    Дивує й допомога, яку надає житомирська поліція рейдерам, що захопили фабрику. Так, 4 січня начальник слідчого відділу Житомирського міського управління поліції Микола Бовсуновський, після дзвінка керівника рейдерів Олександра Рогаля, моментально віддав наказ заарештувати фуру з продукцією, що належить кондитерській фабриці «ЖЛ».

    Або свіжий приклад із захопленням мережі магазинів одягу в Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську 20 січня. І знову в зведеннях фігурують підрозділи Нацполіції, які впритул не помічають правопорушень, а фактично прикривають рейдерів.

    Журналісти UA1 майже два тижні намагалися отримати коментар від голови Національної Поліції Хатії Деканоїдзе. Але так і не змогли з нею зустрітися. Деканоїдзе майже весь цей час перебувала у Європі. Складається враження, що в ЄС вона буває набагато частіше, ніж у рідному відомстві.

    Аналогічно ані в МВС, ані в Національній поліції не змогли прокоментувати факти захоплення. Прес-служби посилалися на надзвичайну зайнятість керівників відомств. Прес-секретар МВС Артем Шевченко спочатку обіцяв організувати зустріч, однак потім просто припинив відповідати на телефонні дзвінки.

    Тим часом переатестація в оновлену Національну поліцію йде своєю чергою. Чуйні й доброзичливі представники багатьох комісій намагаються максимально лояльно ставитися до старих міліцейських кадрів – куди ж бо їх ще? Комусь до пенсії залишилося досидіти рік-другий, у когось сім'я велика... І кожного треба зрозуміти й пробачити.

    Вже зараз стає зрозуміло, що реформування міліції в нову поліцію повністю провалено. І сьогодні це лише одна з численних претензій до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. В останні місяці у Верховній Раді почали активний збір підписів за відставку міністра. І що характерно – віддати свої голоси готові навіть його однопартійці з «Народного фронту».

     

    Видання UA1 неодноразово зв'язувалося з прес-службою Національної поліції та МВС з проханням про коментар. На жаль, журналісти видання не змогли отримати потрібної інформації. Редакція готова надати слово керівникам вказаних відомств для пояснень чи спростування фактів, викладених в цій статті.

    Теги: ГПУ МВС генпрокуратура Арсен Аваков реформа переатестація беркут житомир Артем Шевченко національна поліція рейдерське захоплення «ЖЛ» хатія деканоїдзе Олександр Рогаль Сергій Будник
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів