Як депутатам нагадують про партійну дисципліну

    14 Березня, 2016 10:59
    Для посилення контролю над парламентарями влада вирішила згадати про давню проблему з імперативним мандатом

    Поки керівництво Верховної Ради продовжує наполягати на тому, що юридично парламентська коаліція все ще існує, депутати продовжують залишати фракції цієї псевдо-більшості.

    Причому найрегулярніше своїх представників втрачає президентська політична сила – «Блок Петра Порошенка». В кінці лютого про вихід з фракції БПП і парламентської коаліції заявили нардепи Сергій Каплін та Олександр Сугоняко. Таким чином, президентську фракцію залишили вже 17 депутатів – це абсолютний рекорд поточного скликання парламенту.

    І якщо виходу з фракції парламентаріїв, обраних у мажоритарних округах, владі важко щось протиставити, то метод для залякування списочників знайшовся.

    В інформаційному просторі було актуалізовано тезу про те, що депутат Верховної Ради, який був обраний від політичної партії і вийшов зі складу її фракції в парламенті, може бути позбавлений мандата.

    Причому в якості провідника цієї ідеї був використаний не хто-небудь, а керівник органу, який безпосередньо бере участь як в наданні, так і в позбавленні депутатського мандата, – Центральної виборчої комісії.

    Заява Охендовського

    Глава ЦВК Михайло Охендовський вирішив нагадати, що норма про позбавлення мандата депутата, який обраний за списком партії, але залишив її фракцію в Раді, міститься в Конституції України.

    «Говорити про нереальність дострокового припинення повноважень депутата, який вийшов зі складу фракції тієї партії, за списком якої він був обраний, – значить сумніватися в тому, що норми Конституції є нормами прямої дії... Не можна посилатися на те, що через відсутність якогось закону конституційну норму можна не виконувати», – сказав він.

    Невирішеність на законодавчому рівні проблеми позбавлення мандата депутата, який був обраний від партії, але залишив її фракцію в парламенті, сприяє появі у Верховній Раді так званих «тушок».

    Охендовський підкреслив, що норми Конституції є нормами прямої дії, відповідно, вони мають конкретний юридичний вплив на суспільні відносини та конкретні наслідки.

    Згідно з Конституцією, невходження обраного від партії депутата Ради до складу депутатської фракції цієї партії або вихід з такої фракції є підставою для дострокового припинення його депутатських повноважень.

    Однак закон «Про статус народного депутата України» не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутата у зв'язку з його виходом з фракції тієї партії, від якої його було обрано.

    Таким чином, Конституція, вказуючи на імперативний мандат, відсилає до неіснуючого закону.

    Політолог Костянтин Бондаренко, в коментарі UA1 зазначив, що така норма дійсно є в Конституції, але на практиці в Україні вона ніколи не застосовувалася.

    «За замовчуванням, в принципі, всі погодилися, що вихід депутата з фракції – це його особиста справа. Але Конституцію ніхто не відміняв», – підкреслив експерт.

    Насправді проблема з можливістю забрати мандат у депутата, який обраний від партії, але залишив її фракцію в парламенті, існувала в Україні завжди. І до кінця на законодавчому рівні так і не була вирішена, сприяючи появі у Верховній Раді так званих «тушок».

    Політолог Володимир Фесенко вважає, що вирішити цю проблему може тільки Конституційний суд.

    «У нас немає імперативного мандата, тобто позбавити мандата обраного за партійними списками депутата за вихід з фракції не можна. Процедура позбавлення мандата не врегульована. Є норма в Конституції, але що з нею робити – не зрозуміло. Конституційний суд повинен дати своє трактування, нехай роз'яснить», – зазначив Фесенко в розмові з UA1.

    Чому згадали

    Вихід депутатів з провладних парламентських фракцій не можна назвати масовим, однак провести профілактичні роботи не буде зайвим. Особливо в нинішній ситуації, коли для хоча б формального існування коаліції кожна людина важлива.

    Здебільшого з фракцій поки виходили депутати-мажоритарники. Серед парламентаріїв, обраних за партійним списком, з «Блоку Петра Порошенка» вийшли Микола Томенко та Єгор Фірсов, а з Радикальної партії – Артем Вітко.

    За позбавлення мандата будь-кого з депутатів доведеться голосувати парламентаріям, а «рити самим собі яму» навряд чи хтось захоче.

    Радикали не приховують, що давно вже хочуть забрати мандат у Вітка. Після гучних виходів з БПП Томенка і Фірсова, які звинувачували президентську команду в корупції та відсутності реформ, теж з'являлися розмови про позбавлення критиканів депутатських повноважень.

    Той же Фірсов слова Охендовського відразу сприйняв на свій рахунок. «Поговорив з одним зі своїх колег, близьких до Адміністрації президента. За його інформацією, там прийнято рішення позбавити депутатських мандатів мене і Віктора Чумака (ще один депутат, який залишив БПП). За інакомислення і критику... З такої нагоди про себе нагадав наш старий знайомий Охендовський. Відбирати мандат намагатимуться його руками», – написав нардеп на своїй сторінці в Facebook після виступу глави ЦВК.

    Костянтин Бондаренко пов'язує порушення питання з мандатами саме з проблемами коаліції.

    «Сьогодні депутатам, які вийшли зі складу фракцій, пропонують замислитися над тим – або ви повертаєтеся назад у фракцію і поповнюєте ряди коаліції, для того щоб БПП і «Народний Фронт» удвох могли набрати більшість, або ж ви залишитеся без мандата», – вважає політолог .

    На його думку, цілком можливо, що зразково-показові покарання можуть застосувати до найнепокірніших.

    Володимир Фесенко, в свою чергу, вважає, що заява Охендовського – це здебільшого спосіб психологічного впливу, тиску на депутатів, своєрідний дисциплінуючий чинник.

    У будь-якому разі, за позбавлення мандата котрогось із депутатів доведеться голосувати парламентаріям, а «рити самим собі яму» навряд чи хтось захоче. Звичайно, тільки якщо подібне голосування не буде предметом чергового політичного торгу.

    Політсили можуть отримати просто безпрецедентний контроль над депутатами. Адже нещодавно був ухвалений закон про «партійну диктатуру», що дозволяє партіям змінювати свої виборчі списки після виборів. Радикальна партія, до речі, вже скористалася новим законом і почистила свої списки. Якщо разом з цим вдасться ще й позбавляти мандатів депутатів, які залишили фракції, то парламентарії опиняться у справжніх «їжакових рукавицях».

    Безвідмовний ЦВК

    Найбільш цинічно виглядає те, що рупором дотримання законів виступив Михайло Охендовський. Незабаром виповниться вже два роки, як термін його перебування в Центрвиборчкомі минув, а він все продовжує обіймати високу посаду.

    Глава держави не хоче втрачати абсолютно лояльний поточний склад ЦВК і затягує його ротацію.

    Повноваження 12 з 15 членів ЦВК, в тому числі й Охендовського, закінчилися ще в червні 2014 року. А перспектив зміни складу ЦВК досі не видно.

    У листопаді 2015 року спікер Верховної Ради Володимир Гройсман закликав фракції невідкладно подати своїх кандидатів на посади членів Центрвиборчкому. У підсумку всі фракції своїх кандидатів представили, крім, власне, фракції самого Гройсмана – БПП.

    Виходить, що процес зміни складу ЦВК гальмує найбільша фракція Ради і особисто президент Петро Порошенко, який і має внести подання на призначення нових членів Центрвиборчкому. Глава держави не хоче втрачати абсолютно лояльний поточний склад ЦВК і затягує його ротацію.

    Нинішній Центрвиборчком, опинившись на гачку у президента, готовий безвідмовно виконувати всі вказівки влади, озвучуючи спірні заяви, ухвалюючи вигідні їй рішення.

    Так, наприклад, вже понад півроку ЦВК не може призначити вибори депутата Ради в мажоритарному окрузі №23 у Волинській області, який звільнився після трагічної загибелі нардепа Ігоря Єремеєва. Борис Філатов став мером Дніпропетровська ще в листопаді, а вибори в його окрузі №27 теж не призначаються. Чому? Швидше за все, тому, що у президентської команди своїх кандидатів у цих округах немає, а ось у одного з головних конкурентів Петра Порошенка – Ігоря Коломойського – є, причому вони виглядають очевидними фаворитами.

    Володимир Фесенко, коментуючи проблему з позбавленням депутатів мандатів, зазначив, що в законодавстві «є шпарини, як і з дуже багатьох інших питань, і проблему не врегульовано остаточно».

    Але складається враження, що Україна – це країна шпарин. Шпарини в питанні позбавлення мандатів, в питанні існування коаліції, в питанні терміну повноважень ЦВК тощо. Українські закони досить часто передбачають подвійне тлумачення, практично ніколи не надаючи однозначного трактування і залишаючи простір для маніпуляції.

    Та чи варто дивуватися, якщо ми знаємо, хто ці закони пише, приймає, а потім використовує для боротьби з конкурентами, виконуючи лиш вигідну собі в той чи інший момент частину.

    Теги: Верховна Рада Каплін Ляшко Ігор Єремеєв борис філатов БПП Володимир Фесенко Петро Порошенко мандат ОСАЦВ Єгор Фірсов цвк Микола Томенко Михайло Охендовський артем вітко вихід зі складу сугоняко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів