Вперед у минуле. Як згорнули три ключові реформи

    13 Травня, 2016 10:03
    Реформи у ключових сферах не просто зупинено – вони починають рухатися в протилежну сторону до своїх вихідних позицій, до того, з чого все починалося

    «Прокуратура не змінилася, судова система не змінилася, корупція – без змін, економічну реформу не проведено, оборонну реформу не проведено. Як і раніше, всім заправляють олігархічні клани через кишенькові партії та псевдодемократичні вибори», – таке бачення сьогоднішньої ситуації висловлює на своїй сторінці в Фейсбук волонтер та ініціатор проекту зі створення безпілотників для української армії Юрій Касьянов.

    Через два роки після декларування кардинальних перетворень усієї державної машини та великих кадрових чисток у всіх сферах держуправління, боротьби з корупцією та курсу на деолігархізацію, ініціатори реформ все частіше констатують провал або гальмування будь-яких перетворень.

    Навіть при побіжному аналізі видно, що це не просто припинення перетворень або їх неефективне впровадження. Ситуація почала рухатися в протилежну сторону, відкочуючись на колишні дореформні позиції.

    І чим більше часу минає, тим стрімкішим стає цей відкат. Поодинокі випадки перетворюються на тенденцію. Одна нереформована структура починає підтримувати «статус кво» інших таких же структур, ретельно оберігаючи мережу старих кадрів з круговою порукою в усіх ключових сферах.

    Клептократія в Україні пережила Революцію Гідності, як пережила і Помаранчевий Майдан.

    У цьому зійшлися інтереси представників старої системи і бізнес-інтереси людей, які звикли заробляти великі гроші не зовсім законними методами.

    Першим вигідно залишатися на своїх місцях, очолюючи старі перевірені схеми заробітку за рахунок бюджетних коштів. Другі зацікавлені, аби такі люди продовжували працювати на держслужбі, забезпечуючи потрібні рішення у потрібний час.

    «На жаль, клептократія в Україні пережила Революцію Гідності, як пережила і Помаранчевий Майдан. Її ватажками є півдесятка олігархів, більшість з яких отримали багатство через контракти з Росією, – вважає нардеп і голова парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв. – Всередині України вони зберігають контроль над усім телебаченням, більшістю політичних партій, прокуратурою і судами. Топ-корупція, стовпами якої ці олігархи є, зсередини знищує наші Збройні Сили, спецслужби і підриває віру людей в демократичні методи управління державою. Це не дивно – олігархи досі забезпечують перемоги більшості своїх ставлеників на будь-яких виборах».

    Таким чином, успішно перечекавши смутний час оголошення курсу на швидкі радикальні реформи, представники старої системи шукають і успішно знаходять все нові способи, як пригальмувати цей неприємний для них процес, а в ідеалі – повернути все до вихідної точки. Авангард цього процесу – прокуратура, суди і МВС. Саме в цих структурах реформування фактично повернуто назад.

    Ліга недоторканних

    Справжнім провалом року №1 стала реформа прокуратури. Жодного зовнішнього кандидата на посади керівників місцевих прокуратур. Зі 154 новопризначених прокурорів більшість – колишні керівники прокуратур та їх заступники.

    З 15 тисяч співробітників прокуратур для зовнішніх кандидатів відведено лише 232 посади – півтора відсотка від загальної кількості. Тобто система продовжує залишатися максимально закритою і спиратися виключно на старі кадри, частина з яких підпадає під закон про люстрацію.

    За 2014 рік десять суддів виграли й отримали в подарунок по півмільйона гривень, чотирьом подарували по мільйону, а двом – півтора мільйона гривень кожному.

    Примарні шанси на те, що всередині прокуратури ще можна хоч щось змінити, було остаточно втрачено з формуванням Дисциплінарно-кваліфікаційної комісії прокурорів.

    Серед її повноважень – проведення конкурсу на будь-яку посаду, дисциплінарні стягнення та звільнення прокурорів. В ідеалі цей орган прокурорського самоврядування повинен відстоювати незалежність прокурорів у повністю оновленій і реформованій прокуратурі.

    Але оскільки реформу провалено, ситуація вимальовується кардинально протилежна – прокурорів, що дискредитували себе, практично неможливо буде звільнити. Найбільш вірогідний сценарій, уже випробуваний на суддях – затягування розгляду справи на рік, аж поки закінчиться термін притягнення до дисциплінарної відповідальності.

    Виглядають сумнівними й персоналії тих, хто цим буде займатися. Наприклад, одним з членів комісії став Сергій Костенко, добре відомий одеським активістам Автомайдану.

    «Сергій Костенко – одіозний одеський прокурор, друг і касир Артема Пшонки. Той самий, якого Автомайдан зовсім недавно збив на конкурсній комісії відбору в нову прокуратуру Одеси. Тепер це г... призначатиме і звільнятиме всіх прокурорів країни», – так охарактеризував це призначення представник Автомайдану Сергій Хаджинов.

    А глава Департаменту з питань люстрації Тетяна Козаченко вважає, що зроблено останній крок до збереження старої системи прокуратури. «Ці гопники-наперсточники обдурили всіх: до формування органів самоврядування прокуратури мали відбутися реформи, очиститися кадровий склад, пройти імплементація нової системи роботи. «Продинамили» все, прокуратура заїхала відразу з чорного входу і цементується».

    Аналогічна ситуація склалася і в судовій системі, яка на сьогодні виступає авангардом протидії будь-яким реформам у правоохоронній системі.

    Правда людей в мантіях

    За статистикою Верховного суду щорічно в Україні виноситься близько 600 тисяч судових рішень, що викликають сумнів у їх правосудності. З них близько 42 тисяч рішень в остаточному підсумку визнаються неправомірними, тобто незаконними, прийнятими з порушенням усіх норм і правил. Так працює нинішня судова система.

    Можливо, цим пояснюється надзвичайна удачливість людей у мантіях. Публікуючи дані про доходи київських суддів за 2014 рік, представники Transparency International Україна відзначили, що десять суддів виграли й отримали у подарунок по півмільйона гривень, чотирьом подарували по мільйону, а двох обдарували сумою в півтора мільйона гривень кожного.

    Судова система завзято намагається не лише зберегти в недоторканності свої старі кадри, а й відстоювати правоохоронців, які повністю дискредитували себе.

    На тлі цих даних вже не так дивно виглядають вердикти судів про повернення затриманої в зоні АТО контрабанди назад контрабандистам. Про відправку під домашній арешт злочинців, які прогнозовано втікали, як це було з майором «Беркута» Дмитром Садовником. А також про поновлення на посаді суддів і чиновників з правоохоронної системи, які скомпрометували себе.

    Водночас представники Вищого суду не втомлюються заявляти, що ситуація у судовій системі мало не ідеальна, а вся критика – не що інше, як спланована акція з дискредитації суддів.

    Одночасно з цими заявами Одеський суд постановляє повернути контрабандистці 60 кг бурштину, який вона нелегально намагалася вивезти до Туреччини. Зрештою вона заплатить 1700 гривень штрафу і забере конфісковане каміння на суму 2,7 млн гривень.

    А днями особливо відзначився Солом'янський райсуд Києва, заборонивши Національному антикорупційному бюро проводити перевірку компанії «Укрнафта» на предмет завдання держбюджету збитків у особливо великих розмірах. Суддів не збентежив навіть той факт, що відмова у перевірці фактично заблокувала кримінальне провадження з цього приводу.

    Причому судова система завзято намагається не лише зберегти в недоторканності свої старі кадри, а й відстоювати одіозних і таких, що повністю дискредитували себе, правоохоронців, насамперед у структурі МВС.

    За фасадом «успішної реформи»

    Переатестація міліціонерів взагалі незаконна, а поновлення на посаді звільненого раніше голови Головного слідчого управління Нацполіції Григорія Мамки, підозрюваного в корупції та здирництві, навпаки – цілком законне. Так вважає глава київського Окружного адмінсуду Павло Вовк, один з ідеологів опору суддівській реформі та перетворенням в МВС.

    Водночас колеги Вовка справно виносять рішення на користь колишніх міліціонерів, які провалили переатестацію і яких було звільнено з органів. Причому не лише високопоставлених, як у випадку з Мамкою.

    Саме суддівська підтримка старих міліціонерів і призвела до того, що вони масово почали поновлюватися на посаді, тобто процес оновлення рядів співробітників правоохоронних органів було фактично згорнуто і почався зворотний процес «старіння» особового складу.

    «18.04.2016 суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О. поновила на посаді старшого оперуповноваженого – людини, яку було звільнено атестаційною комісією, людини, яка набрала на тестуванні 31 бал із можливих 120 за сумою двох тестів. Суддю дуже здивувало, як ми могли звільнити такого цінного співробітника», – наводить приклад одного з таких рішень автомайданівець Євген Голубенко.

    Нам не вистачає цивілізованих методів утвердження демократії, оскільки суди і прокурори далі служать клептократії.

    Спочатку поодинокі, а потім все більш масові випадки поновлення старих міліціонерів на посаді дали підстави іншим «непрохідним» подавати сотні подібних позовів і вимагати визнання наказу про переатестацію у Нацполіції незаконним.

    Так, за рішенням Апеляційного суду Києва у столичній поліції продовжує роботу екс-беркутівець Дмитро Страшок, якого підозрюють у жорстокій розправі над активістами Євромайдану. Аналогічне рішення прийнято і щодо його колеги Антона Зазимка, котрий влився до лав переатестованої поліції.

    І це лише кілька оприлюднених прикладів, що показують, які скелети ховаються за красивими вивісками нової переатестованої Нацполіції. Разом із сумнівними кадровими призначеннями, процес поновлення звільнених старих співробітників міліції фактично поставив хрест на гучній реформі МВС.

    Член однієї з атестаційних комісій, журналістка Ольга Кудецька так характеризує «реанімацію» старих кадрів: «Суди міліціонерів про поновлення – це коли на атестаційних співбесідах вони розповідають, що немає ні паперу, ні бензину, ні нормальних зарплат, ні вихідних, ні відпусток, а потім несамовито б'ються в судах за поновлення на роботу в цих нестерпних умовах».

    Повернення старих кадрів на свої робочі місця стало агонією радикальної реформи МВС, що так бадьоро почалася, але забуксувала і була провалена.

    Ці поразки у всіх сферах доповнюються повним провалом люстрації, а також ініціативами в судовому порядку скасувати обов'язкове електронне декларування чиновниками своїх доходів і скасувати положення про очищення влади.

    У такій ситуації Соболєв бачить лише один вихід: тиснути на кінцевих вигодонабувачів невдалих реформ і просити в цьому допомоги зарубіжних партнерів.

    «Нам не вистачає цивілізованих методів утвердження демократії, оскільки суди і прокурори далі служать клептократії, – констатує він. – Давайте спроектуємо спільні місії ФБР і Антикорупційного бюро України. Давайте створимо спеціальний суд із залученням американських і європейських суддів для розгляду найгучніших корупційних справ в Україні. Нарешті, давайте розробимо персональні міжнародні санкції проти стовпів цієї клептократії».

    Але поки ці пропозиції залишаються лише ідеалістичним планом.

    Теги: корупція МВС суд прокуратура антикорупційне бюро переатестація судді Автомайдан єгор соболєв Transparency International судова реформа Рада прокурорів України Нацполіція
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів