Вороги держави. За що влада ув’язнюватиме антикорупціонерів

    31 Березня, 2017 09:13
    Оточення президента підготувало законодавчу базу для масових арештів борців з корупцією і закриття антикорупційних громадських організацій

    У січні 2014 року Віктор Янукович, який усіма можливими способами намагався придушити Майдан, захотів собі таке ж законодавство щодо прав і свобод громадян, як в Росії.

    Нашвидкуруч проголосований пакет законів, які відразу ж назвали «диктаторськими законами 16 січня», включав вимогу до фінансованих західними донорами громадських організацій звітувати про кожну витрачену копійку.

    У Податковий кодекс ввели поняття «іноземний агент» і передбачили жорсткий контроль таких організацій – щоквартальний та щорічний з можливістю безкінечного числа позапланових перевірок.

    Тодішня парламентська опозиція відразу ж заявила, що це засіб боротьби з інакодумцями, які не підтримують дії правлячих сил. А використовувати ці норми будуть вибірково для припинення діяльності опозиційних структур.

    Через три роки екс-опозиціонери на чолі з Петром Порошенком, які стали чинною владою, запропонували ввести контроль над витратою коштів у фінансованих західними донорами організаціях. А їх співробітників зобов'язати подавати е-декларації. За порушення – абсолютно конкретні тюремні терміни.

    Навіть не намагайтеся знайти різницю між «диктаторськими законами 16 січня» та ініціативою нинішньої влади. Цієї різниці просто немає – суть документів, розділених сотнею розстріляних на Майдані та трьома роками правління екс-опозиції, одна й та ж. Власне, як і мета – взяти під повний контроль незалежні громадські організації.

    «Коли громадянське суспільство контролює владу – це демократія, коли влада контролює громадянське суспільство – це диктатура, – констатує волонтер Олександр Равчев. – Цікаво, коли Порошенко вирішить заборонити їздити колонами по п'ять машин і носити каски?».

    Причому удар завдано точково – нові норми, внесені в ст.3 Закону про протидію корупції стосуються виключно організацій і приватних осіб, що займаються антикорупційною діяльністю. Не екологічною. Не медичною. Не освітньою. А роботою в сфері запобігання, протидії корупції, моніторингу антикорупційної політики в Україні. А також якщо ці люди беруть участь у заходах, пов'язаних з протидією корупції. Тобто, потримав плакат на антикорупційному мітингу і не подав е-декларацію – в тюрму.

    Під виглядом фінансової прозорості розроблено механізм блокування діяльності антикорупційних організацій.

    «Тепер у Наталії Седлецької, яка розслідувала приховування президентом України його іспанської вілли, набагато більше шансів опинитися під звинуваченням, ніж у Петра Порошенка», – вважає глава парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв.

    З колегою повністю згоден член цього комітету Сергій Лещенко. «Це найгірші російські практики боротьби з інакомисленням, – наводить приклад нардеп. – Порошенко не декларує свою віллу в Іспанії, НАЗК його не притягає до відповідальності, за брехню в деклараціях не покарано жодного злодія і бариги, а контрольована Порошенком більшість вирішила повоювати з антикорупціонерами. Упевнений, частина з тих, хто так бездумно або свідомо тисне кнопки, з таким же завзяттям голосували б за диктаторські закони Януковича 16 січня 2014 року».

    Спритність рук

    Спочатку, як водиться у Верховній Раді, мета змін до Закону про запобігання корупції була благородна – звільнити від е-декларування частину військовослужбовців. Ну, немає у бійців, які стримують постійні атаки бойовиків на Донбасі, часу і можливості декларувати свої доходи, і нардепи це чудово розуміють.

    Також вони розуміють, що іншої такої ж слушної нагоди підкоригувати антикорупційне законодавство незабаром може й не бути. А тому до одного-єдиного положення внесли правок на 32 сторінки, причому таких, що абсолютно не стосуються військовослужбовців.

    Саме серед них і крилася одностайно підтримана Опоблоком, «Народним фронтом», БПП і Радикальною партією пропозиція «борця з режимом Януковича» Тетяни Чорновол про те, щоб антикорупціонери в обов'язковому порядку звітували про отримані від іноземних фінансових донорів гроші. За це рішення проголосували 265 з 363 присутніх депутатів.

    «Нас зрівняли з упирями у владі, які розпоряджаються нашими податками і національними багатствами, розкрадають їх, привласнюють, списують на війну, на ОРДЛО, на Януковичів, на олігархів, і самі в деклараціях залишаються «церковними мишами» без вілл в Іспанії», – такою офіційною заявою відреагували в Центрі протидії корупції (ЦПК) на ініціативу влади.

    Депутати настільки захопилися ідеєю вивести антикорупціонерів на чисту воду, що проголосували за правки, які суперечать одна одній.

    Однак і це ще не все. Електронні декларації зобов'язали подавати структуру або фізичну особу, що надає антикорупціонерам будь-які послуги.

    «Закон прописаний буде так, що зобов'яже декларувати активи і всіх підрядників громадських організацій, які отримують донорське фінансування на антикорупцію. Тобто, наші постачальники води в офіс також будуть зобов'язані декларуватися », – констатує виконавчий директор ЦПК Дар'я Каленюк.

    З нею згоден виконавчий директор організації Transparency International Україна Ярослав Юрчишин: «Це курам на сміх – вимагати у продавця паперу чи води, або в орендодавця залу чи офісу е-декларацію».

    Таким чином, під виглядом фінансової прозорості розроблено механізм блокування діяльності антикорупційних організацій: якщо ця норма набуде чинності, то ніхто не захоче мати з ними справу, аби уникнути заповнення разом з усіма іншими податковими звітами ще й сорока сторінок е-декларації.

    «Відбувається зачистка сектора, який був контролером влади», – переконаний Лещенко.

    Проте й це ще не всі сюрпризи, одностайно підтримані парламентською більшістю. Під шумок депутати позбавили обов'язку подавати е-декларації представників місцевої влади.

    «У позитивний законопроект, який звільняє окремих військовослужбовців від обов'язку е-декларування, протягнули правки, якими звільнили від декларування місцевих депутатів, голів сільських і міських рад, щодо яких вже зараз зареєстровано десятки кримінальних проваджень!» – обурюється нардеп Андрій Журжій.

    Мета виправдовує дурість

    Введення контролю над громадськими організаціями автор цієї ініціативи Тетяна Чорновол виправдовує просто: а чого їм боятися, якщо у них все по-чесному? Крім того, борець за справедливість стверджує, що екс-нардеп-утікач Олександр Онищенко платив мільйони доларів для блокування улюбленого законопроекту НФ – спецконфіскації. І гроші ці, нібито, йшли саме в антикорупційні органи.

    Водночас, нардепа, чиє прізвище тісно пов'язують з просуванням інтересів її патрона Сергія Пашинського, не бентежить, що антикорупційні організації не витрачають бюджетних грошей, але чомусь повинні звітувати про свої витрати під загрозою кримінального переслідування.

    Понад те, такі організації щорічно проходять міжнародний аудит і звітують перед своїми донорами, а результати діяльності та фінансові звіти, як правило, є у вільному доступі на їхніх сайтах. Але депутатам цього видалося замало.

    Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості, робити їх мішенню – робити крок назад.

    При цьому вони настільки захопилися ідеєю вивести антикорупціонерів на чисту воду, що проголосували за правки, які суперечать одна одній.

    «Наголосували купу дурниць, коли норми суперечать одна одній, але в процесі шабашу на це вже ніхто не звертав уваги», – засвідчила нардеп Світлана Заліщук.

    Приклад таких нестиковок і дурниць наводить Єгор Соболєв.

    «Ухвалений закон вимагає від активістів подати ці декларації до травня цього року і... в наступному році. Я не жартую. Прийняті ідеї депутатів Тетяни Чорновол з «Народного фронту» та Ігоря Алексєєва з БПП встановили різні терміни для одних і тих же дій, – аналізує нардеп. – Про що я чесно попереджав клептократів під час голосування. Їм було все одно, а в результаті закон суперечить сам собі».

    Ці протиріччя – ще один фактор, що дозволяє контролюючим органам, насамперед НАЗК, застосовувати закон, як заманеться. І зрозуміло, клопотати про відкриття кримінальних справ щодо тих, хто не розібрався – в травні якого року від них вимагають декларацію.

    Глухий кут для влади

    Грою з правками до антикорупційного законодавства Порошенко заганяє себе в глухий кут, вважають противники видозміненого закону і передрікають вкрай гостру реакцію західних партнерів на таку законотворчість.

    Так вже було в листопаді 2016-го, коли в парламенті зареєстрували законопроект авторства нардепа Юрія Дерев'янка, який передбачає обов'язкове е-декларування для антикорупційних громадських організацій. Реакція представництва ЄС в Україні була негайною і досить різкою: така ініціатива спрямована проти досягнень антикорупційних реформ.

    Аналогічна реакція була й на нинішні правки закону. «Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості, робити їх мішенню – робити крок назад», – опублікувало свою позицію посольство США.

    Схожим чином висловилася і посол Великобританії Джудіт Гоф у своєму Twitter: «Зміни в е-декларуванні – серйозний крок назад, що може обмежити можливості громадських об'єднань, посилити тиск на них, зашкодити реформам. Необхідно переглянути».

    У результаті президенту, залежному від фінансової та військової допомоги західних партнерів, зараз стане вкрай незатишно. Доведеться робити вибір: або не сваритися із Заходом заради подальшої підтримки, або продовжувати гнути свою лінію, захищаючи себе і своє оточення від антикорупційних розслідувань.

    «Ризикну припустити, що підписання та публікація цього документа стратегічно й тактично зіграє проти глави держави. Законопроект № 6172 має бути ветований», – вважає нардеп Мустафа Найєм.

    З ним згодна Світлана Заліщук: «Вето президента – єдиний вихід з цієї ганьби. Звичайно, якщо вхід в цю ганьбу не було зрежисовано на вулиці Банковій».

    І хоча глава профільного комітету Соболєв запропонував президенту і спікеру зібрати позачергове засідання парламенту, аби заново переглянути норми закону, його ініціативу проігнорували. 27 березня Порошенко підписав цей закон – через чотири дні після його прийняття парламентом, хоча інші закони припадають пилом на президентському столі місяцями.

    У відповідь на це представники антикорупційних організацій заявили, що лякати їх диктаторськими поправками марно.

    «Якщо, голосуючи у спільному угарі, БПП, НФ, «радикали», Опоблок і тушкогруппи думають, що це зменшить наш тиск на вас для створення антикорупційного суду або обрання гідного аудитора для НАБУ – не сподівайтеся, – заявив Юрчишин з Transparency International. – А тиск на НАЗК лише посилиться, і ми його змусимо перевірити першу хвилю або звільнити з посад його керівництво».

    Теги: корупція Майдан Порошенко закони 16 січня Янукович Радикальна партія сергій лещенко Тетяна Чорновол БПП сергій пашинський аудит Народний Фронт НАБУ єгор соболєв НАЗК Transparency International олександр онищенко світлана заліщук центр протидії корупції е-декларування
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів