Вільні стрілки. Чому влада боїться українських добровольців

    12 Листопада, 2015 11:03
    Батьківщину захищати потрібно виключно згідно з законом – у цьому переконують уряд та армія. А оскільки закону про добровольців немає, то і захищають вони всіх нас незаконно

    «Усі військові формування, які не були повністю інтегровані до складу регулярних збройних сил або поліції, і продовжують надалі діяти за межами регулярного командування, мають бути роззброєні та розпущені без зволікання».

    Ця фраза з доповіді комісара Ради Європи з прав людини Нілса Муйжніекса викликала черговий виток переполоху і напруженості відносно добровольчого руху України, як у Європі, так і всередині країни.

    Думки розділилися на кардинально протилежні: від «Європа вимагає, потрібно негайно виконувати», до «Європа нас зливає, намагаючись послабити добровольчі батальйони, що протистоять терористам».

    Українські очільники стурбовані неможливістю контролювати повною мірою людей, які мають бойову зброю та вкрай критично ставляться до дій влади.

    Реакція самих добробатів гранично зрозуміла: не вказуйте нам, як потрібно захищати Батьківщину і воювати. А ДУК «Правий сектор» в якості офіційної реакції на заяву єврочиновника поширив пост командира цього формування Андрія Стемпіцького.

    «Якийсь Нілс Муйжніекс розповідає, що нам треба робити. Всі лізуть з рекомендаціями та порадами. Як схід, так і захід намагаються у своїх обіймах задушити нашу Батьківщину. Ідіть з мігрантами спочатку розберіться ... «миротворці», – порадив командир.

    Ця віртуальна перепалка вкотре показала, наскільки гостро стоїть питання легалізації добровольчого руху.

    Сьогодні сформовані з добровольців батальйони, які не ввійшли до складу Міноборони чи Нацгвардії, викликають побоювання як у чиновників з ЄС, так і в українському уряді.

    Перших тривожить невизначений правовий статус озброєних військових формувань. Другі стурбовані неможливістю контролювати повною мірою людей, які мають бойову зброю та вкрай критично ставляться до дій влади.

    Крім того, добровольці фінансуються за рахунок приватних пожертвувань, і в уряді серйозно побоюються формування своєрідних приватних армій, підконтрольних лише своїм фінансовим донорам.

    «Не секрет, що безліч добробатів фінансувалися заможними бізнесменами, – констатує Леонтій Шипілов, експерт організації «Реанімаційний пакет реформ» та співавтор одного з проектів легалізації добровольців. – У наших умовах фактор фінансування може сприяти створенню приватних міні-армій – це є загрозою, про яку теж потрібно думати».

    Саме тому весь останній рік Міноборони, МВС та підзвітна йому Нацгвардія відчайдушно намагаються розчинити у своїй структурі добровольчі батальйони. А ті, у свою чергу, так само відчайдушно чинять опір, намагаючись залишатися незалежними формуваннями.

    Не зійшлися в поглядах

    Від початку АТО в країні було сформовано близько 40 добровольчих батальйонів загальною чисельністю близько 25 тисяч осіб. Саме вони взяли на себе перший удар бойовиків на сході в умовах практично повного розвалу української армії, системи постачання і озброєння.

    Вже за підсумками перших боїв стало зрозуміло, що добровольці більш мотивовані, ніж мобілізовані і навіть регулярна армія. Недаремно зараз в уряді задумалися над ініціативою, озвученою Арсенієм Яценюком, про створення нових спецпідрозділів МВС саме на основі добровольців, які увійшли до складу міністерства і воюють під його началом.

    На сьогодні більшість батальйонів, які спочатку створювалися як добровольчі структури територіальної оборони, увійшли до складу Міноборони чи Нацгвардії.

    За підрахунками міністра МВС Арсена Авакова, наразі діють 24 добровольчих батальйони, з них тільки дві структури відмовляються входити до складу регулярної армії або міліцейських спецпідрозділів: це бійці ДУК «Правий сектор» і ОУН. А це, за найскромнішими оцінками, – понад 10 тисяч осіб.

    Багато добровольців не хочуть мати нічого спільного ні з Міноборони, ні з МВС, пояснюючи свою позицію тим, що занадто багато представників старої влади перебувають на високих постах.

    Оскільки окремого закону, який регламентує діяльність добробатів немає, то юридично вони існують поза законом, хоча й координують свою діяльність з Генштабом.

    Генштаб, у свою чергу, всіляко намагається повністю взяти їх під контроль, за будь-якої можливості підкреслюючи, що добровольці знаходяться поза правовим полем і повинні легалізуватися в офіційних силових структурах.

    Умовляннями справа не обходиться: регулярні війська сьогодні краще забезпечуються продовольством, спорядженням, озброєнням. Про більшість благ, доступних гвардійцям або армійцям, добровольцям залишається лише мріяти.

    Природно, такий показний пресинг витримують не всі. За даними Генштабу від початку року близько 300 осіб з різних добровольчих батальйонів попросилися до складу регулярних військ.

    У тих, що залишилися «вільними» позиція принципова: збереження автономності та безпосереднє підпорядкування тільки своїм командирам, які погоджують і координують дії з Генштабом.

    Багато добровольців не хочуть мати нічого спільного ні з Міноборони, ні з МВС, пояснюючи свою позицію тим, що занадто багато представників старої влади перебувають на високих постах. Воювати разом готові, але не в складі згаданих структур.

    Саме в цьому питанні погляди військових і добровольців кардинально розійшлися, через що питання легалізації вирішується вже рік і поки без особливих успіхів. Генштаб рапортує, що в цьому напрямку «ведеться активна робота», добровольці говорять, що вони своє слово сказали – тепер справа за владою.

    Підвести базу

    Говорити про те, що добробати існують взагалі поза правовим полем, все ж буде неправильно. Їх діяльність регулюється ст. 18 «Закону про оборону» і Указом президента, який вводить положення про територіальну оборону країни.

    В умовах активних бойових дій не було ні часу, ні ресурсів, аби підводити під нашвидку сформовані батальйони територіальної оборони потужну законодавчу базу.

    Добровольців пропонувалося виділити як окремий вид Збройних сил або в якості резервної армії.

    Але восени 2014 року після ряду конфліктних ситуацій між добровольцями та регулярними військами, питання легалізації добробатів остаточно назріло.

    Добровольцям було висунуто безапеляційну вимогу: перейти під командування регулярних військ. Вибір лиш в тому, куди саме інтегруватися: в Міноборони, МВС чи Нацгвардію.

    І тільки тоді обурення і незгода представників добровольчого руху почали набувати вигляд законодавчих ініціатив: до парламенту пішли законопроекти з варіантами, як легалізувати добровольців.

    Першим своє слово сказав колишній комбат «Айдара» Сергій Мельничук, який у січні 2015-го подав законопроект «Про українську військову організацію».

    Він пропонував створити громадську організацію, яка б займалася питанням територіальної оборони, і бійці якої мали б право володіти зброєю.

    Потім були інші проекти – добровольців пропонували виділити як окремий вид Збройних сил або в якості резервної армії.

    Окремий законопроект про легалізацію ДУК «Правий сектор» подав Дмитро Ярош. Він запропонував свій варіант: добровольці є автономною воєнізованою структурою з підпорядкуванням безпосередньо Генштабу.

    Нарешті, остання пропозиція надійшла від міжфракційного об'єднання «Самооборона Майдану», яке розробило законопроект про територіальну оборону, згідно з яким добровольчі батальйони формуються за територіальною ознакою і є резервом Нацгвардії. Розглянуто також питання базування і фінансування.

    Попри те, компроміс, який міг би влаштувати всі сторони, так і не знайдено. Хоча варіант відповідної моделі, яка вже довела свою ефективність і спроможність, все ж існує.

    Можлива модель

    Сьогодні все більше експертів схиляються до естонського варіанту легалізації добровольчого руху.

    В Естонії ця структура називається «Кайтселійт». Вона складається з добровольців і діє у сфері управління Міноборони як самостійна одиниця – саме те, чого домагаються українські добровольчі батальйони.

    У нас, якщо ти доброволець, тебе можуть послати в будь-яке місце, зокрема й під Верховну Раду – мають право.

    У законодавстві Естонії чітко обумовлено структуру цієї організації, особливості функціонування та озброєння. І за необхідності протягом всього декількох годин країна може мобілізувати понад 12 тисяч добре навчених і озброєних добровольців-членів цієї військової організації.

    Водночас, спочатку «Кайтселійт» мав ті ж проблеми, що й українські добровольці: побоювання і недовіра з боку уряду та Міноборони. Але після ухвалення всіх необхідних законів та інструкцій, естонські добровольці стали офіційною та цілком відчутною військовою силою.

    «Якщо естонський громадянин йде в добровольчу воєнізовану організацію, яка має зброю і займається військовою підготовкою в системі Міноборони, то в законі чітко прописано всі його обов'язки та зобов'язання держави перед ним, – наводить приклад засновник Українського легіону Святослав Стеценко. – У нас, якщо ти доброволець, – йди, там скажуть, що робити. І можуть послати в будь-яке місце, зокрема й під Верховну Раду – мають право».

    Тому експерти переконані, що українському парламенту потрібно насамперед сформувати і ухвалити чітко вивірені та грамотно складені нормативні документи, що стосуються добровольців, а не намагатися «розчинити» їх у регулярних військах.

    Власне, рух у цьому напрямку парламентарії вже задекларували. Є постанова Верховної Ради про необхідність розробки законів про територіальну оборону до кінця цього року або на початку наступного.

    Але поки це лише своєрідний «договір про наміри», не підкріплений якимись реальними діями. Приміром, наприкінці жовтня поданий урядом проект про територіальну оборону, який певною мірою регулював би діяльність добровольчих батальйонів, так і не було проголосовано – у парламенті знайшлося всього 170 нардепів, готових вирішити цю проблему.

    Теги: АТО Дмитро Ярош Міноборони МВС Верховна Рада Правий сектор Нацгвардія Айдар ОУН Генштаб законопроект добровольці Самооборона Естонія ДУК мельничук добровольчі батальйони Андрій Стемпіцький Святослав Стеценко Кайтселійт Реанімаційний пакет реформ
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів