Вічний ЦВК. Чому влада не поспішає проводити ротацію у Центрвиборчкомі

    3 Липня, 2015 16:11
    Повноваження більшості членів Центрвиборчкому закінчилися ще рік тому. Торік їх продовження аргументували виборами президента і Верховної Ради. Тепер експерти не радять поспішати з ротацією в ЦВК через наближення місцевих виборів

    Нагородження голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського орденом Ярослава Мудрого з нагоди Дня Конституції нагадало українським політикам і суспільству про державний орган, який після перемоги Євромайдану практично зовсім не змінився.

    У гонитві за створенням видимості проведення реформ, боротьби з корупцією та розподілом більш престижних посад, політики зовсім забули про ЦВК. А тим часом 12 з 15 членів Центрвиборчкому вже на рік переробили строк своїх повноважень. І це, схоже, ще не межа.

    Як же так вийшло, що люди, котрих звинувачували у фальсифікації парламентських виборів 2012 року, які працювали разом із Сергієм Ківаловим і відстоювали інтереси Віктора Януковича, залишилися на своїх посадах після Майдану?

    Правова колізія

    У законі про Центральну виборчу комісію чітко прописано, що строк повноважень члена комісії становить 7 років. Раніше, після закінчення семирічного строку, припинення повноважень члена Центрвиборчкому проходило автоматично, і президент разом з депутатськими фракціями мали призначати нового члена комісії.

    Але в 2014 році, після Революції Гідності та перед президентськими виборами в закон було внесено зміни. Згідно з ними було додано норму щодо припинення повноважень члена ЦВК у зв'язку з прийняттям рішення Верховної Ради про його звільнення з посади. Тобто не автоматично, як раніше, а окремим рішенням парламенту.

    Необхідність таких змін парламентарії аргументували тим, що в червні 2014-го спливав строк повноважень все тих же 12 з 15 членів ЦВК, і тоді комісія не змогла б нормально провести вибори президента.

    Саме цей склад комісії нинішня влада, перебуваючи в опозиції, звинувачувала у фальсифікації парламентських виборів 2012 року.

    У результаті вийшло, що в законі одночасно існують дві норми, одна з яких (про 7-річний строк повноважень) порушується більшою частиною нинішнього складу комісії, а друга – ні. Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель в коментарі UA1 зазначив, що не бачить у такій колізії прямого порушення норм чинного законодавства, і до рішення Ради члени ЦВК можуть ще працювати і два, і три роки, і взагалі скільки завгодно часу.

    У 2014 році членів Центрвиборчкому не змінювали через проведення президентських і парламентських виборів. Відтоді минув рік, питання не вирішене досі, зате на носі нові вибори, цього разу – місцеві.

    Депутат Верховної Ради від фракції «Блоку Петра Порошенка», Комітету виборців України Олександр Черненко нагадав UA1, що подання про призначення нових членів ЦВК вносить до парламенту президент після консультацій з фракціями Ради. «Якщо президент внесе такі пропозиції, то парламент їх підтримає», – каже Черненко, але поки ні про кандидатів у члени ЦВК, ні про консультації щодо їх нічого не чути.

    Старі «гріхи» ЦВК

    У більшості державних органів нова влада активно бореться з представниками минулого режиму, або хоча б вдає таку боротьбу. Чиновників, які перебували у владі за часів Януковича, звільняють, люструють, але в ЦВК цього не відбувається.

    Хоча саме цей склад комісії нинішня влада, перебуваючи в опозиції, звинувачувала у фальсифікації парламентських виборів 2012 року. Цей ЦВК приймав рішення про неможливість встановити результати голосування в п'яти проблемних мажоритарних округах, на яких перемогу здобули опозиційні кандидати. Цей ЦВК відмовлявся реєструвати кандидатами в депутати Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, а після зміни влади, при тих же умовах зареєстрував кандидатом, а згодом і визнав депутатом Надію Савченко. З цим Центрвиборчкомом судилася Юлія Тимошенко в 2010 році через фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переміг Віктор Янукович. Зрештою, в цьому складі комісії з 12 членів, у яких закінчився строк повноважень, семеро обрані до Центрвиборчкому за квотою Партії регіонів, Комуністичної партії та Соціалістичної партії, яких вже немає ані в парламенті, ані в активному політичному житті країни.

    Виходить, що в Раді колишнім регіоналам навіть до керівництва комітетів не дають увійти, а в ЦВК їм продовжують строк повноважень.

    Голова ЦВК Михайло Охендовський в 2004 році у Верховному суді відстоював позицію тодішнього керівника Центрвиборчкому Сергія Ківалова щодо перемоги Віктора Януковича у другому турі виборів. До ЦВК Охендовський обраний в 2007 році за квотою Партії регіонів, а головою комісії він став за президентства Януковича в липні 2013 року.

    Секретар ЦВК Тетяна Лукаш – сестра екс-міністра юстиції Олени Лукаш, яка підозрюється у заволодінні державними коштами, перебуває у карному розшуку і санкційному списку ЄС. Тетяну обрано членом ЦВК, зрозуміло, за квотою ПР, а в 2012 році саме вона займалася виборами в трьох із п'яти проблемних округів.

    Тамара Астахова, Юрій Данилевський та Олександр Шелестов обрані членами комісії теж за квотою партії Віктора Януковича. Данилевський працював у ЦВК ще в 1999 - 2004 роках, зокрема й під керівництвом Сергія Ківалова, а Шелестов до призначення в комісію трудився керівником юридичного департаменту Центрального апарату Партії регіонів.

    Броніслав Райковський обраний членом ЦВК за квотою комуністів, а Олександр Чупахін – Соціалістичної партії.

    Закінчилися повноваження й п'яти членів, обраних до комісії за квотами тоді ще «Блоку Юлії Тимошенко» і партії «Наша Україна» – Ігоря Жиденка, Андрія Магери, Жанни Усенко-Чорної, Юлії Швець і Валерія Шелудька.

    Місцеві вибори = продовження повноважень ЦВК

    Олексій Кошель визнає актуальність питання довіри до нинішнього складу Центрвиборчкому, адже ротація не відбувалася вже досить давно. Разом з тим, голова КВУ вважає, що питання змін до ЦВК надмірно заполітизовано, напередодні місцевих виборів на ньому намагаються спекулювати і перетворити на виборчий лозунг.

    «Ротацію проводити потрібно, але зараз це зручна тема для виступів з трибуни, зараз це не є найбільш важливим. Серйозних претензій до ЦВК немає, вона працює якісно», – вважає Кошель. На його думку, на даний момент ключове питання – це прийняття нового закону про місцеві вибори, який може закласти основу для повноцінної реформи виборчого законодавства.

    Кошель переконаний, що в період, коли закон про вибори змінюється трохи більше ніж за місяць до старту виборчої кампанії, дуже важливо, щоб у ЦВК працювали люди з серйозним професійним досвідом. Тому зараз проводити ротацію її членів досить ризиковано та небезпечно.

    Згоден з ним і Олександр Черненко, який називає зміну складу ЦВК перед місцевими виборами проблематичною, адже вона може ускладнити підготовку до проведення даного голосування.

    Разом з тим, варто зазначити, що під час проведення місцевих виборів функції ЦВК досить обмежені. Вона не встановлює результатів виборів, не реєструє кандидатів. Головне завдання ЦВК – формування територіальних виборчих комісій, прямого впливу на результати місцевих виборів у Центрвиборчкому немає.

    Невже, щоб впоратися з таким завданням обов'язково необхідний багаторічний досвід нинішнього складу ЦВК?

    «Золота акція» Центрвиборчкому

    Політолог Володимир Фесенко пояснює таку «живучість» нинішнього складу Центральної виборчої комісії тим, що її члени нейтральні та влаштовують усі політичні сили. «Сьогоднішня ситуація, як не парадоксально, влаштовує всіх. Претензій до ЦВК, крім того, що це люди з минулого, немає. Претензій з приводу їх роботи на президентських і парламентських виборах немає. Їх робота влаштовує. Тому вони й залишаються на своїх постах за принципом «шлях до кращого – це дорога до гіршого», – підкреслює експерт у коментарі для UA1.

    Чиновники в Україні продовжують підлаштовуватися під кожну нову владу, уникаючи відповідальності за свої попередні дії.

    Політолог вважає, що призначення нових членів ЦВК перед місцевими виборами спровокувало б масу конфліктів, а значить, легше поки залишити старих представників на своїх місцях. «Одні захочуть, щоб в комісії мали перевагу люди президента, у представників нинішньої опозиції, звичайно, будуть невдоволення з приводу того, що коаліція може взяти під повний контроль ЦВК. Та й всередині коаліції можуть бути суперечності», – зазначає Фесенко.

    Проте політолог переконаний, що довго така ситуація з ЦВК тривати не може й після місцевих виборів, наприкінці 2015-го - на початку 2016-го, ротація членів Центрвиборчкому все-таки відбудеться.

    Вручення ж Охендовському державної нагороди Фесенко називає процедурним рішенням, пов'язаним з бюрократичною логікою. «Звичайно, у багатьох прихильників Майдану це викликає неприйняття, критику, тому що йдеться про людину, висунуту на цей пост Віктором Януковичем та Партією регіонів. Він людина з минулого, але він знайшов собі місце і в новому житті, таке у нас часто буває», – доходить висновку експерт.

    Так і виходить, що чиновники в Україні продовжують підлаштовуватися під кожну нову владу, уникаючи відповідальності за свої попередні дії. Приклад ЦВК в цьому плані класичний – залежно від позиції керівництва держави можна приймати різні рішення з одним і тим же питанням, але все-одно вважатися професіоналами, які справляються зі своєю роботою. Уміння догодити владі, вчасно перефарбуватися завжди допомагало чиновникам зберегти роботу, нехай навіть на рік довше граничного строку.

    Хтось може сказати, що саме зараз ЦВК почав працювати правильно, керуючись виключно буквою закону, зберігаючи нейтралітет. Але чому тоді він цього не робив попередні шість років своїх повноважень, і хто відповість за порушення у ті роки?

    Теги: Верховна Рада Янукович юлія тимошенко Юрій Луценко Володимир Фесенко цвк Олександр Черненко Михайло Охендовський
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів