Вбиті можливості. Як країна втрачає мільярди доларів

    26 Вересня, 2016 10:55
    Через високий рівень корупції Україна щорічно втрачає суми, співставні з траншами МВФ. Але наразі мало що робить, аби змінити ситуацію

    «Зараз правильний час і місце для інвестування в Україну», – підбадьорював представників американського бізнесу Петро Порошенко під час візиту в США 19 вересня.

    Мотивацією служили аргументи про розпочату в Україні активну боротьбу з корупцією та про наведення порядку в судовій системі. Як успішний приклад президент навів американську компанію Bunge, що запускає на українських просторах промисловий вантажний комплекс.

    Потенційні інвестори на зустрічі з Порошенком в Нью-Йорку кивали головами і щось позначали у своїх блокнотах. Але від будь-яких коментарів утримувалися.

    Можливо, свою роль відіграло те, що президент навів не дуже вдалий приклад американо-українського співробітництва: два місяці тому представники Bunge-Україна заявили про неодноразові спроби рейдерського захоплення їхніх активів у вигляді елеваторів у Вінницькій області потужністю 80 тис. тонн.

    Захопити виробництво намагалися за вже класичною в Україні схемою рейдерства: держреєстратор Мін'юсту створив у електронному реєстрі підприємств дублікат файлу, в якому вказав інших власників елеваторів.

    І тільки безпосереднє втручання посла США в цей скандал дозволило американській компанії відстояти свої права і захистити інвестиції. Зрозуміло, історія ця не стала секретом для інших зарубіжних інвесторів, в тому числі й американських.

    А можливо, скепсис нью-йоркських бізнесменів пояснюється найсвіжішою й не дуже обнадійливою статистичною інформацією з України від інвесторів, які ризикнули вкласти гроші в український бізнес. А інформації своїх колег вони довіряють більше, ніж обіцянкам Порошенка.

    Основними бар'єрами для іноземних інвесторів в Україні були й залишаються корупція на всіх рівнях влади і занадто слабка судова система.

    Щорічно в ході опитування 117 ключових іноземних інвесторів діляться своїми спостереженнями та очікуваннями від ведення бізнесу в Україні. Ці дані публікує українська Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). І саме надані нею цифри й висновки стають одним з ключових факторів, які впливають на рішення іноземців відкривати чи розвивати тут свій бізнес.

    Черговий такий звіт «Економічні настрої-2017» став не зовсім депресивним, але все ж далеким від райдужних перспектив і очікувань. Так, 46% керівників іноземних компаній не планують нових інвестиційних проектів на 2017 рік. Крім того, 48% не збираються наймати нових співробітників, а 9% мають намір скорочувати персонал.

    Водночас виявилося, що лякають інвесторів зовсім не бойові дії на сході, як це можна було б припустити. Основні перешкоди нормальному веденню бізнесу вони бачать у високому рівні корупції та несправедливих судах.

    Корупційний застій

    Корупція стала найголовнішою перешкодою для інвестування з боку представників зарубіжного бізнесу. За даними ЄБА, 27% опитаних вважають боротьбу з корупцією першочерговим завданням української влади. Причому це завдання фігурує першим номером в результатах опитування вже кілька років поспіль.

    «Дослідження показало, що основними бар'єрами для іноземних інвесторів в Україні були й залишаються корупція на всіх рівнях влади та занадто слабка судова система, – констатує виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. – Попри спроби з боку влади поліпшити ситуацію шляхом створення відповідного антикорупційного відомства або за допомогою впровадження нової системи проведення державних закупівель, бізнес так і не відчув радикальних і видимих змін в цьому напрямку».

    Це підтверджують і статистичні дані інвесткомпанії DragonCapital. За інформацією її представників, іноземні інвестори переконані, що вкладати гроші в Україну не дозволяє саме широкомасштабна корупція.

    Не додає оптимізму й відсутність довіри до судової системи. Причому про це говорять й ті, хто вже інвестував, й ті, хто так і не наважився цього зробити.

    «Корупція – це не лише погано, це ще й дорого нам обходиться, – погоджується директор з досліджень Центру економічних стратегій (ЦЕС) Андрій Бойцун. – Ми бігаємо за траншами, хоча наш внутрішній резерв набагато більший».

    Як приклад він наводить економічні розрахунки співробітників ЦЕС. Зараз Україна займає 130 місце за рівнем корупції в рейтингу Transparency International. Сусідня Польща – на 30-му місці. Так ось, якби рівень корупції у нас був хоча б таким, як в Польщі, інвестиції збільшилися б на 74% (у грошовому вираженні – на $ 2,2 млрд).

    Однак цього не відбувається через чітко окреслені пропорції: чим вищий рівень корупції, тим менше інвестицій. Понад те, якість таких грошових вкладень залишає бажати кращого.

    «У країнах з високим рівнем корупції вищий обсяг державних інвестицій – так легше красти, – пояснює Бойцун. – І ставку роблять в основному не на підтримку на гідному рівні вже діючих інвестиційних проектів, а на відкриття нових. Адже завжди більш ефектно розрізати стрічку на відкритті чогось там, ніж відремонтувати дорогу чи міст. А це призводить до того, що багато проектів залишаються незавершеними».

    Приховані резерви

    «Без інвестицій зростання економіки не буде – це правило діє у всіх країнах світу, винятків немає», – стверджує гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала.

    Як приклад він наводить все ту ж Польщу: за 25 років поляки залучили прямих іноземних інвестицій на суму близько $200 млрд. В Україну за той же період надійшло $62 млрд. І тепер ВВП Польщі становить близько $600 млрд на рік, а ВВП України – $90 млрд . При цьому обидві країни свого часу стартували приблизно з однакових економічних позицій.

    В Україні від сплати податків ухиляються 62% підприємців. Середній розмір хабара складає 1,76% річного доходу підприємства.

    Висновки Фіали підтверджує і Борис Ложкін, екс-глава Адміністрації президента, а нині секретар новоствореної Національної інвестиційної ради України, яка має відшукати тих, хто захоче вкласти гроші в нашу країну.

    «Нам потрібно протягом найближчих трьох років 20 мільярдів доларів інвестицій, це 6-7 мільярдів на рік, – озвучив він на київському саміті YES мету свого відомства. – Це звучить фантастично. Але якщо придивитися, то ми побачимо, що існує великий інвестиційний потенціал у різних українських областях: енергетика, інфраструктура, агросектор».

    На думку експертів, фантастикою ці цифри й залишаться, якщо в уряді не прислухаються до рекомендацій самих інвесторів. За результатами опитування першими сигналами про те, що в Україну можна вкладати гроші, стане повний перезапуск судової системи та притягнення до відповідальності високопоставлених корумпованих чиновників і суддів.

    «Довіра до судів дуже низька, вони повністю корумповані, ніхто не сподівається на справедливе рішення справ», – констатує Фіала.

    «Це те, що ми досі не змогли зробити, – підтверджує виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. – Те, чого від нас очікували, – посадити топ-корупціонерів. Кілька втекло, але в основному ми не зрушили з місця».

    Він вважає, що для зміни ситуації необхідно терміново формувати антикорупційні суди, а також створити умови, за яких бізнес зможе працювати без хабарів.

    Сьогодні, за даними ЦЕС, в Україні від сплати податків ухиляються 62% підприємців. За хабар це роблять 47% опитаних, середній розмір хабара складає 1,76% річного доходу підприємства.

    Окрім того, економісти переконані, що слід звернути увагу й на потенціал внутрішнього інвестора – простих українців. Зараз вони не довіряють ані державі, ані її фінансовим інститутам. Їхні гроші не працюють на економіку.

    Водночас, за даними Нацбанку, лише у першому півріччі 2016 року українці, що працюють за кордоном, перевели в країну $1,2 млрд – більше, ніж транш МВФ, на який країна чекала рік.

    Корупція дорого нам обходиться – ми бігаємо за траншами, хоча наш внутрішній резерв набагато більший.

    Міф про Україну, як про вкрай бідну країну, здатне розвіяти елементарне виконання законів і контроль над держпідприємствами. Навіть побіжний аналіз деяких цифр показує – країна багата, але всі ці багатства йдуть в тінь через корупцію.

    Наприклад, за підрахунками генпрокурора Юрія Луценка, лише в зоні незаконного видобутку бурштину щодня обертається щонайменше $ 800 тис. готівки. У рік це понад 240 млн гривень, які йдуть в тінь.

    Ще один яскравий приклад – держпідприємство «Укргазвидобування». Новий менеджмент підприємства підрахував, що тільки на держзакупівлі перевитрата грошей становила до 2 млрд гривень на рік – стільки ж в бюджеті країни закладено на виплати академічних стипендій у наступному році.

    Поки ж, за словами Бойцуна із ЦЕК, ситуація виглядає так: «Держслужбовці зацікавлені в отриманні хабарів – звідси політична нестабільність і бюрократизація, що своєю чергою знижує якість управління і контроль над держінститутами та впливає на зростання тіньової економіки. Від корупції ми стаємо реально біднішими».

    Теги: США корупція інвестиції Мін’юст Борис Ложкін Юрій Луценко Петро Порошенко податкова політика тіньова економіка Transparency International ЄБА Укргазвидобування судова система бурштин рейдерське захоплення Томаш Фіала
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів