«Монополію на столичну владу передано одній політичній силі» – Василь Гацько

    10 Серпня, 2015 13:22
    З депутатом Київради Василем Гацьком говоримо про столичну владу, проблеми Києва, реорганізацію ЖЕКів та необхідність створення ОСББ
    Василь Гацько
    Фото: UA1
    Василь Гацько

    Тиждень тому депутат Київради Василь Гацько 77 годин прожив у кабінеті директора одного з приватних київських ЖЕКів. І все для того, щоб мешканці отримали доступ до технічної документації на свої будинки. Зараз одне з ключових питань, яким займається Гацько, – створення ОСББ.

    Після того, як очолювана ним партія не потрапила в парламент, «Демократичний альянс» сконцентрувався на проблемах місцевих громад. Проте й тут виявилось зовсім не легко. Вся справа в ресурсах.

    «У нас колосальна проблема з пізнаваністю, навіть в Києві, – розповідає Гацько в офісі політсили на вулиці Леонтовича у столиці. – Думали, що зможемо подолати конкуренцію в Інтернеті, але де там. Це ілюзія. Для мережі теж виділяються шалені бюджети. Розповісти про себе – це колосальні ресурси».

    Гацько очолює «Демократичний альянс» з 2010 року. До цього п’ять років керував молодіжною громадською організацією з однойменною назвою. Нині в партії тисяча членів. «ДемАльянс» брав активну участь у подіях на Майдані. У Києві добре пам’ятають наліпки з написами «Янукович підарешт!», «Майданемо Януковича!», «Тільки повна люстрація».

    Попри те, що сам Василь Гацько родом із Луганщини, «ДемАльянс» активно проводив акції проти тодішнього президента Віктора Януковича. У квітні 2013-го після акції під Межигір’ям Гацько відсидів п’ять діб. Тоді активісти вимагали від Януковича відремонтувати дороги в Україні з такою ж якістю, як і дорогу до резиденції президента.

    У червні 2014-го Гацько став депутатом Київради.

    В Амстердамі кандидат за 10 тисяч євро легко проводить виборчу кампанію на окрузі. В Україні у вибори вкладаються мільйони гривень або й доларів.

    Які плани в «ДемАльянсу» на місцеві вибори?

    Півроку тому ставили собі мету – отримати фракції в багатьох обласних центрах. Але після ухваленого нового закону про вибори зрозуміли, що влада консервує ситуацію. Бо підвищено прохідний бар’єр – з трьох відсотків до п’яти. На виборах збільшиться фактор грошей. Тому що раніше будь-яка міська рада формувалась 50 на 50. Відтепер все місто поділять на округи. І вся міськрада буде сформована за результатами виборів на округах. Це означає, що у вибори вкладатимуть більше грошей. Відтепер весь склад міськради проходитиме туди за гречку, подарунки та підкуп.

    У нас в країні й так фактор грошей на виборах просто гігантський. Вартість виборчих кампаній в Україні і в Європі – це небо і земля. Наприклад, в Амстердамі кандидат за 10 тисяч євро легко проводить виборчу кампанію на окрузі. В Україні за такі гроші на окрузі нічого не проведеш. Вкладаються мільйони гривень або й доларів. Говорив зі шведами про вартість їх виборчих кампаній національного рівня, то суми менші в 30-50 разів.

    На вибори підете окремо від «Громадянської позиції»?

    Так, підемо самостійно. Не плануємо ніяких союзів зі списками інших політичних партій. Гриценка вважаю поряднішим за тих, хто сьогодні сидить в парламенті та Кабміні. Але результати парламентських виборів показали, що виборці не сприйняли такого союзу. Не розуміють, коли ми у пошуках більшого впливу на політику намагаємось знайти собі політичного партнера з минулого. 

    Порошенко і Турчинов на виборах до Київради вимагали перерахувати голоси «ДемАльянсу». Які у вас зараз стосунки з БПП та «Народним фронтом»?

    Вони підтримали нас не через те, що ми на якомусь короткому повідку з ними. А тому що в перші дні нової влади вперше зіштовхнулись з фальсифікацією на виборах. Зустрічався з Порошенком з його ініціативи. Обмінялись думками стосовно того, що відбувалось на київських виборах. Він разом з Кличком несли за це відповідальність. Бо їх політичний союз організовував у місті вибори. Турчинов вже дзвонив після того, як ми оприлюднили відомості про фальсифікації. Не вважаю це ознакою близькості до них. То була тенденція вимог Майдану щодо нових правил та чесності.

    «Народний фронт» за місяць до виборів мав нульовий рейтинг, а отримав 22 відсотки. У результаті виявився мильною бульбашкою і знову опустився до нуля.

    Ви казали, що «ДемАльянс» фінансується за рахунок членських внесків та пожертв громадян. Які суми членського внеску?

    Невеликі. Новачки платять сто гривень, потім щомісяця 20 гривень. Минулого року під час виборчої кампанії ми назбирали близько мільйона гривень. Це добровільні пожертви громадян. У такий спосіб і зараз формується наш партійний бюджет. У 2012 році збирали кошти на парламентську кампанію. У нас було півмільйона гривень, а на заставу для участі у виборах треба було два мільйони.

    Торік Ви стали депутатом Київради. Які головні досягнення цієї столичної влади за рік?

    Монополію на столичну владу передано одній політичній силі. Дві третини депутатів міської ради від УДАРу, як і сам міський голова. Такої концентрації влади в Києві не мав ще ніхто. З одного боку, це прекрасна нагода розпочати й реалізувати зміни. З іншого – коли є монополія на владу, то існує й спокуса зловживати нею. Це зловживання є і було. Київрада живе своїм ізольованим життям. Може повністю ігнорувати ініціативи фракцій меншості.

    Зараз вливаються колосальні кошти з міського бюджету в округи. Видають депутатам по півмільйона гривень під виглядом матеріальної допомоги, заміни поштових скриньок, купівлі м’ячів для шкіл та садочків. Роблять свою кампанію за кошти платників податків.

    Очікував, що після Революції гідності в міську раду від партій прийде багато громадських активістів. Але фактично їх там не побачив. На 95 відсотків – це бізнес. Причому бізнес, який тривалий час сидів і заробляв на схемах, побудованих навколо київської влади.



    Днями СБУ разом з Генпрокуратурою затримали на хабарі в мільйони гривень депутата від «УДАРу-Солідарності» Віталія Даниленка.

    І це тільки один випадок із сотень. Думаю, набагато більш корумпованими є питання щодо землі, будівництва. Даниленко створив рішенням Київради тимчасову контрольну комісію з перевірки газових заправок. Вони почали якісь демонтажі. Виявилось, що все це відбувалось з метою тиску на бізнес і стягнення хабарів за можливість працювати спокійно. За рік столичній владі не вдалося досягнути успіхів у вирішенні навіть тих проблем, які лежали на поверхні.

    Наприклад?

    У місті понад сотня житлових комплексів, які будуються без документації або з суттєвими порушеннями. Тут Кличку варто почати з себе. Він завів багато забудовників за своїми списками. Мали з ним розмову щодо цього. Сказав йому: якщо зараз не зупиниш своїх забудовників, то вся ця вакханалія з незаконними забудовами продовжуватиметься. Але Кличко зобов’язав себе перед сформованим бізнес-пулом, який сам і привів до Київради.

    Говорили про проблеми міста з Кличком у приватних розмовах?

    Так, але це не спрацьовувало. Кличко не готовий до публічного обговорення. Йому немає що сказати киянам. На сесіях у Кличка стандартна відповідь на запитання, очевидно, написана його технологами. Говорить, що все це – клубок проблем, який зав’язаний попередниками, і нам його треба якимсь чином, в правовому полі, розплутати.

    На що Кличко робитиме ставку в виборчій кампанії, зважаючи на відсутність реальних результатів його діяльності?

    Він скотився до популізму. Втратив середній клас, який не бачить причин знову голосувати за нього. Тому підуть до людей, які перебувають у складному фінансовому становищі з соціальним хлібом, пільгами на аптеки та транспорт, з картками киянина. Обіцятимуть, що не дадуть підвищити плату на житлово-комунальні послуги. Зараз вливаються колосальні кошти з міського бюджету в округи. Видають депутатам по півмільйона гривень під виглядом матеріальної допомоги, заміни поштових скриньок, купівлі м’ячів для шкіл та садочків. Роблять свою кампанію за кошти платників податків.

    Бюджет нашої кампанії на виборах у Чернігові – 100 тисяч гривень. Переконаний, що за півгодини Корбан роздавав гречки більше, ніж на 100 тисяч.

    До крісла мера приглядається нардеп Борислав Береза. Він вже розгорнув активну кампанію – проводить зустрічі з киянами, по місту висять білборди з ним. Він реальний конкурент Кличку?

    В Україні конкурентом може бути кожен, хто вкладає у свою розкрутку гроші. Є кошти на медійну розкрутку – є шанс на перемогу. Подивимось на «Народний фронт». За місяць до виборів мав нульовий рейтинг, а отримав 22 відсотки. У результаті виявився мильною бульбашкою і знову опустився до нуля.

    Ваша партія висувала свого кандидата на 205-му окрузі в Чернігові – це Ігор Андрійченко. Які висновки зробили з цих виборів?

    Вісім відсотків людей проголосували за кандидата від «ДемАльянсу», попри абсолютну нерівність умов і найбрудніші вибори за увесь час незалежності України. Ці 8 відсотків зроблені ніжками. Ігор з шостої ранку й до пізнього вечора зустрічався з людьми. Бюджет нашої кампанії на виборах у Чернігові – 100 тисяч гривень. Переконаний, що за півгодини Корбан роздавав гречки більше, ніж на 100 тисяч. Так само й Березенко через збудовані ним піраміди.

    На ремонти під’їздів за останні кілька років було витрачено кілька сотень мільйонів гривень. Абсолютно нерозумне використання коштів платників податків. У той час як наші будинки є енергетичними друшляками, ми фарбуємо під’їзди.

    Давайте поговоримо про проблеми Києва. Нещодавно Ви 77 годин жили й працювали у кабінеті директора приватного ЖЕКу столичного Голосіївського району, аби мешканці отримали доступ до технічної документації на свої будинки. Навіщо жителям знадобилась ця документація, яку не хотів видавати директор ЖЕКу?

    На кожен будинок є свої документи, зокрема, паспорт, який описує сам будинок: кількість поверхів, метражі приміщень, розміщення мереж опалення. Ця документація потрібна мешканцям, щоб запустити об’єднання співвласників у своєму будинку. Наприклад, для здійснення розрахунків або звернення до спеціалістів, які мають розуміти, з чим працювати. Ще для створення ОСББ треба мати доступ до інформації про власників. Інакше не знатимеш, хто твій сусід. Тобто не матимеш можливості управляти власним будинком.

    Це перший такий випадок, коли виборюєте запуск ОСББ?

    Ні. Шість років тому створював об’єднання співвласників у своєму будинку. Тоді зіштовхнувся з колосальним опором з боку забудовника та перешкодами, які створюють комунальні й приватні ЖЕКи. Ці останні взяли у рабство кілька тисяч людей і качають з них гроші, тому сьогодні вони борються за грошовий капітал. Забудовники через суди забороняють створювати ОСББ або ліквідовують їх. Ще один із варіантів протидії ОСББ – дискредитація ініціативних груп.

    В Європі співвласники будинку збираються восени, щоб підсумувати попередній рік і запланувати наступний. У цей час до них у чергу стають безліч компаній і пропонують свої послуги різної ціни та якості. Це і є конкуренція.

    Ідею ОСББ на сьогодні й так спаплюжено. Минулоріч у Києві їх було створено лише 37. Бо викривили мотивацію. Якщо створюєш ОСББ, то міська влада вже ніяк фінансово не допомагатиме. У іншому разі тобі щось відремонтують. Вкрадуть, але можливо, дах полагодять чи пофарбують під’їзд. На ремонти під’їздів за останні кілька років було витрачено кілька сотень мільйонів гривень. Абсолютно нерозумне використання коштів платників податків. У той час, як наші будинки є енергетичним друшляком, ми фарбуємо під’їзди.

    У чому переваги ОСББ?

    ОСББ – це інструмент, який дозволяє нам попрощатися з однією компанією і винайняти іншу. Тоді б ми отримали якісні житлово-комунальні послуги. Оскільки зруйнували б монополію і створили конкурентний ринок. Наприклад, у Європі співвласники будинку збираються восени, щоб підсумувати попередній рік і запланувати наступний. У цей час до них у чергу стають безліч компаній і пропонують свої послуги різної ціни та якості. Це і є конкуренція.

    Що потрібно для того, аби люди створювали ОСББ?

    Перше – створити умови, щоб мешканці легко, простими рішеннями, отримували доступ до всієї документації та швидко реєстрували ОСББ.

    Друге – закласти економічні мотивації. Умовно кажучи, будинок, де функціонує ОСББ, повинен вигідно відрізнятися. Недостатньо просто створити об’єднання співвласників. Потрібно ще й знайти ресурс для модернізації. У балтійських країнах місцева влада спільно з фінансовими інституціями забезпечила програми дешевого кредитного ресурсу. Співвласники взяли кредит, термомодернізували будинок, отримали економію споживання електроенергії, енергії тепла в 30-50 відсотків. За рахунок цієї економії повернули кошти банкам або фінансовим інституціям.

    Третє – для підтримки об’єднання співвласників потрібен потужний центр з кваліфікованими спеціалістами, які зможуть допомогти зареєструватися, отримати всі документи. Бо, наприклад, зібрались мешканці будинків у дворі, а з’ясувалось, що немає жодної людини з досвідом управління будинками, прибудинковими територіями.

    Ринок нелегальної реклами складає понад 200-300 мільйонів гривень на рік. Це ті кошти, які не надходять до столичного бюджету.

    Як загалом просувається реорганізація ЖЕКів?

    У Києві їх було 63. Об’єднали в десять, а зараз – в один. Кличко називає це реформою ЖКХ. Насправді це не так. У нас є природні монополії – «Київенерго», «Київгаз», «Київводоканал». Сьогодні створили монополію, яка не є природною, – це один супер-ЖЕК. За своєю суттю він нічим не відрізнятиметься від тих 63-х. Навіть, якщо зроблять центр прийому громадян. Фасад непоганий, а в середині те ж саме. Для прикладу, довідка Київської міської держадміністрації 1551. Можна зайти на сайт, швидко зареєструвати звернення, проте, як і раніше, воно не опрацьовується, або приходять відписки. От і вся реформа від Кличка.

    «ДемАльянс» бореться з нелегальною рекламою. Хто контролює цей бізнес? Кому йдуть гроші в кишеню?

    Ринок нелегальної реклами складає понад 200-300 мільйонів гривень на рік. Це ті кошти, які не надходять до столичного бюджету. Впродовж років функціонувало кілька основних корупційних схем заробляння цих грошей. Надавали дозволи або подовжували їх. За кожен дозвіл стягувалося від 500 до 1000 доларів. Це вважається легальною корупцією. Нелегальна реклама – коли за окрему винагороду незаконно встановлені конструкції «не помічаються», або затягується їх демонтаж. Масштаби – третина від 23 тисяч конструкцій. Багато з них висіли в центрі Києва.  

    Усе це покривалось і організовувалось чиновниками. У цьому брали участь профільні департаменти міської держадміністрації – інформаційної політики та містобудування і архітектури. Крім того, було задіяно комунальне підприємство «Київреклама», ДАІшники, представники погоджувальних органів. Власники нелегальних конструкцій – депутати, прокурори, міліціонери, СБУ. Люди, які своїм статусом завжди могли наполягти, аби їх конструкцію не демонтували.

    Ми викрили, що коли КП «Київреклама» очолювалась депутатом Київради від УДАРу Олегом Калініченком, вся ця історія продовжувалась. Після наших публічних заяв Кличко змушений був зняти його з посади. Зараз така ж участь чекає на Андрія Вавриша – заступника директора департаменту містобудування і архітектури. Але змін у країні не буде, якщо просто зупинятимемо корупцію – треба карати винних.

    Теги: корупція Порошенко Віталій Кличко передвиборча кампанія Київрада місцеві вибори партія УДАР закон про місцеві вибори демократичний альянс василь гацько
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів