У чергу. Чи запрацює в Україні електронний уряд

    19 Червня, 2015 17:01
    Ми стоїмо в чергах багато і довго. Це неминуче скрізь, де є потреба у контакті з держструктурами. Рішення проблеми вже звично взяли на себе волонтери

    Щоб одружитися, потрапити на консультацію до лікаря, отримати довідку про доходи, потрібно неодмінно відстояти у черзі, і це сприймається як зло, якого неможливо уникнути.

    «Люди хочуть не в черзі стояти, а за допомогою декількох кліків мишкою отримати потрібну послугу. Бізнес вже давно до цього прийшов, – констатує – заступник голови Адміністрації президента з питань проведення реформ Дмитро Шимків. – На жаль, в держорганах влади це проходить повільно».

    За результатами міжнародної оцінки розвитку електронного урядування «United Nations E-Government Survey 2014» Україна посіла 87 місце серед 193 країн-членів ООН. Для прикладу, в 2010 році у нас було 54 місце.

    Вже три роки йде розробка Єдиного державного порталу адміністративних послуг, який так і не запрацював

    Таке стрімке падіння керівництво Держагентства з питань електронного урядування, яке й озвучило цю інформацію, пояснює тим, що держструктури здебільшого не надають необхідні людям послуги в електронному вигляді.

    Варто визнати, що зрушення в цій області все ж є. Працює кабінет адмінпослуг Мін'юсту та кабінет платника податків у Державній фіскальній службі.

    На порталі Архітектурно-будівельної інспекції доступні деякі послуги для забудовників. В електронному варіанті записують малюків у дитсадки Києва та Івано-Франківська. Успішно діє інтерактивний портал Центру оцінювання якості знань для абітурієнтів.

    Але цього замало. Вже три роки йде розробка Єдиного державного порталу адміністративних послуг, який так і не запрацював. І попри десятки нормативних актів і законів, що регулюють сферу отримання електронних послуг, більшість українців, як і колись, простоюють у чергах за паперовою довідкою.

    У цьому плані Україна відстала від Європи на 15 років. Ще в 2000 році Європейська комісія заснувала ініціативу «Електронна Європа» (e-Europe). І проблема паперових довідок зникла.

    Сьогодні в ЄС є затверджений перелік базових державних електронних послуг. До нього увійшли такі сервіси для фізосіб, як подача податкових декларацій, отримання соціальної допомоги, оформлення цивільних документів, реєстрація автотранспорту – в цілому 12 позицій. А також 8 послуг для бізнесу, зокрема, реєстрація підприємства, держзакупівлі, різні види фінансової звітності.

    Українцям про це поки залишається тільки мріяти, а чиновники посилаються на низку проблем, які не дають розвивати цифрове суспільство.

    Що заважає чиновникам

    Глава Держагентства з питань електронного урядування Олександр Риженко каже, що запланований прорив у цій сфері стикається з комплексом проблем, рішення яких, за його словами, зараз у пріорітеті.

    Законодавці ніяк не можуть визначитися, як людина в мережі буде доводити, що це саме вона

    Перш за все, в Україні немає чіткого переліку адмінпослуг. Ніхто не знає, скільки їх взагалі – цифри найрізноманітніші. За останніми даними Мінекономіки, їх кількість сягає 3 тисяч. Які з них можна «оцифрувати», а які ні – невідомо, оскільки ніхто цим питанням не займався.

    Крім того, держструктури практично не взаємодіють в плані електронної комунікації – кожне живе своїм життям.

    «Наприклад, людина сплатила за послугу, і гроші йдуть на рахунок держказначейства, – наводить приклад Риженко. – А держорган, який надав послугу, не може отримати звідти підтвердження, що гроші отримані, а тому вимагає паперову квитанцію».

    Також один з головних принципових моментів – проблема ідентифікації особи при отриманні послуги. Законодавці ніяк не можуть визначитися, як людина в мережі буде доводити, що це саме вона. Проте навіть в такій ситуації вихід є.

    «Реально діюча модель – це створені громадськістю та бізнесом інформаційні ресурси, якими почне користуватися держава, – вважає Шимків. – У виграші всі: на створення таких ресурсів не потрібні бюджетні кошти, а люди у повній мірі отримуватимуть послуги в електронному варіанті. Це класичний приклад державного і громадського партнерства».

    Як доказ він наводить приклад успішно діючої громадської платформи для здійснення держзакупівель prozorro.org.

    Її створили волонтери спільно з бізнесменами, а міністерства використовують для проведення тендерів. Першопрохідцями стали Міноборони, Мінекономіки, Адміністрація президента та Мін'юст. Потім за рекомендацією президента підтяглися й усі інші відомства.

    У результаті відкритих торгів на цьому майданчику з початку року вдалося заощадити 36 млн бюджетних гривень. При цьому портал залишається під контролем громадської організації, а держава просто ефективно його використовує.

    Система в дії

    Подібний проект для більш широкого кола користувачів під назвою igov.org.ua вже запущено у тестовій версії. Він має взяти на себе функції викладеного в мережу, але «мертвого» Єдиного державного порталу адміністративних послуг.

    Не дочекавшись електронних благ від держави, волонтери з громадської організації протидії корупції ICT вирішили зробити це самостійно.

    У їхніх планах зібрати на одній платформі всі послуги, які держава повинна надавати своїм громадянам.

    До кінця року волонтери планують 20% всіх держпослуг перевести в електронний варіант

    Один із співзасновників організації Дмитро Дубілет розповів, що поки на порталі доступні лише 9 послуг для Дніпропетровська та Львова. Але найближчим часом з'являться ще 47, в роботі – 492. Доступні вони будуть по всій Україні.

    «Це буде залежати від того, наскільки швидко розвиватиметься співпраця з держорганами в усіх регіонах, – каже Дубілет. – Досвід доводить, що якщо є бажання, то все розгортається дуже швидко».

    За його словами, готовність надавати послуги за допомогою цього порталу вже висловили близько 60 держорганів, підтримка є, і до кінця року волонтери планують 20% всіх держпослуг перевести в електронний варіант.

    У найближчих планах пілотний проект реєстрації автотранспорту в Києві та Дніпропетровську, попередня згода ДАІ вже є. А також оформлення закордонного паспорта та реєстрація місця проживання.

    Дубілет продемонстрував, наскільки єдиний портал може полегшити життя на прикладі отримання довідки про несудимість.

    «Щорічно її отримують до 500 тис. українців, і кожному з них доводиться мінімум тричі простоювати в чергах, – говорить він. – Перший раз для того, щоб подати заявку. Вдруге – щоб отримати довідку, і втретє – щоб віднести її туди, де вимагають».

    На порталі все це робиться протягом декількох хвилин: користувач вибирає потрібну послугу, авторизується, і запит автоматично відправляється до МВС. Через 10 днів довідка готова.

    Цей механізм вже діє для жителів Дніпропетровська. Коли експеримент пошириться на всю країну, розробники планують отримання довідки та надання її до потрібної структури також зробити в електронному вигляді.

    Що стосується проблеми ідентифікації особи для отримання послуги, то на iGov це питання вирішили просто і в правовому полі.

    При авторизації людина або використовує індивідуальний цифровий підпис (поширений здебільшого серед юридичних осіб), або авторизується за допомогою системи Mobile-банкінг того банку, в якому обслуговується.

    Зараз авторизацію на цьому порталі підтримують один комерційний і один державний банк, до кінця року в системі будуть всі найбільші банки України.

    Питання безпеки

    Перше питання, яке виникає під час користування електронними послугами – наскільки це безпечно в плані захисту особистих даних.

    «Особисті дані не перебувають на порталі, – пояснює Шимків. – Вони знаходяться в банку, через який ви авторизуєтеся в системі. При оформленні банківської карти всі ваші дані, включаючи скан паспорта, отримує банк, він же і вирішує всі питання безпеки».

    Механізми кібер-атак і захисту добре відомі, тому держава зможе подбати про безпеку системи

    Але залишається ще проблема глобальної безпеки системи електронного надання послуг. Наприклад, в Естонії на тлі інформаційного протистояння з Росією в 2007 році портали держструктур і найбільших банків протягом двох тижнів були повністю паралізовані хакерськими атаками росіян.

    За словами розробників, механізми кібер-атак і захисту добре відомі, тому держава зможе подбати про безпеку системи.

    «Нам над цим працювати немає потреби, оскільки ми використовуємо готові засоби і рішення, – пояснює UA1 один з творців платформи Володимир Білявцев. – Поки це приватна ініціатива, це припустимо. А до того часу, коли портал передадуть державі, вона створить ресурс для надійного захисту від хакерських атак та інших неприємностей».

    Коли зникнуть черги

    За словами Шимківа, зараз держава не готова взяти створений волонтерами портал електронних послуг.

    «Портал відразу ж потрапляє в сферу діяльності великої кількості обмежуючих факторів, – визнає він. – Держструктури скажуть, що їм потрібно будувати для обслуговування сайту великий дата-центр, потрібно багато грошей, персоналу тощо».

    Тому зараз поки мова йде тільки про партнерські відносини між IT-волонтерами та державою.

    Тим часом передбачається, що уряд нарешті затвердить розроблену Держагентством з питань електронного урядування концепцію щодо електронних послуг.

    До кінця наступного року передбачено запуск пілотних проектів та доопрацювання нормативно-правової бази. А на 2017-2018 роки заплановано запуск пріоритетних електронних послуг – таких само, як в ЄС.

    «Це досить складний процес, тому що доводиться переконувати держоргани влади, що електронні послуги це нормально, це не страшно, – зізнається Шимків. – Доводиться пояснювати, що так працює весь світ, і нам теж доведеться працювати в цьому напрямку».

    Теги: реформи дніпропетровськ Київ Євросоюз львів євростандарти е-урядування
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів