Тимошенко на стежці війни

    15 Вересня, 2015 14:46
    Політичний сезон 2009 року розпочався появою масованої політичної реклами «ВОНА працює». Вона – це Тимошенко Юлія Володимирівна, тодішній прем’єр, яка програла президентські вибори Віктору Януковичу. Сьогодні беззмінний лідер партії «Батьківщина» намагається втретє здобути прем’єрський портфель

    Юлія Володимирівна – політик з практично ідеальною жагою влади. Цей чинник неодноразово проявлявся, проте останнім часом грає проти Тимошенко. Після звільнення з ув’язнення, несправедливий характер якого не викликає сумнівів навіть у її опонентів, Леді Ю варто було витримати паузу та не йти на дострокові президентські вибори. Це дозволило б Юлії Володимирівні усвідомити зміни, що відбулись у суспільстві за час її перебування за ґратами, розширити простір для політичного маневру. Проте такий розвиток подій суперечив би самій сутності політичної поведінки лідера «Батьківщини». Вона взяла участь у виборах – і зазнала розгромної поразки, фактично виступивши в ролі статиста на святі тріумфальної перемоги Петра Порошенка.

    Основне завдання, яке поставила Тимошенко на осінь, – звільнення уряду.

    Однак є і свій позитив: участь у президентській кампанії дозволила «Батьківщині» зберегти парламентську прописку. Щоправда, подолання 5-відсоткового бар’єру значною мірою було обумовлено обранням на роль першого номеру партійного списку Надії Савченко – української військової, яка перебуває в російському полоні. Проте історія не має умовного способу, і 19 «сердечників» працюють у парламенті восьмого скликання. Є делегований партією міністр молоді, спорту та туризму Ігор Жданов у складі уряду. Ще одного високопоставленого чиновника, делегованого «Батьківщиною» до уряду за своєю квотою, – Ігоря Шевченка, який опікувався питаннями екології та природніх ресурсів, парламент влітку з легкістю звільнив.

    Основне завдання, яке поставила Тимошенко на осінь, – звільнення уряду. Його роботу вона вважає непрофесійною та некомпетентною. При цьому Юлія Володимирівна буквально на останньому партійному з’їзді запевнила, що її політична сила не збирається залишати лави коаліції. Після розставання з «Європейською Україною» Радикальної партії Ляшка «Батьківщині» нема особливого сенсу торпедувати коаліцію. Проте її парламентська фракція, як запевнила Юлія Тимошенко, не голосуватиме за жодне з питань до заслуховування звіту ТСК, що розглядала питання обґрунтованості тарифів на послуги ЖКГ. Бути водночас у владі та в опозиції – не нова ситуація для Тимошенко, у подібному становищі вона перебувала, наприклад, у 2001 році, працюючи віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка.

    Наскільки реальними є шанси Тимошенко стати прем’єром восени 2015 року? Вони присутні, проте не абсолютні. Потрібно враховувати, що найбільші парламентські фракції – БПП та «Народний фронт» – не відчувають душевного піднесення від подібної перспективи. Важко уявити, що Петро Порошенко забув про досвід протистояння з лідером «Батьківщини» у 2005 році та його політичні наслідки, а Арсеній Яценюк пробачив Юлії Володимирівні всі образи. Ще одна проблема – відсутність 226 голосів на підтримку Тимошенко як прем’єра. Звісно, могла б і домовитися з «Опозиційним блоком» про свою підтримку, і заручитися голосами «людей Коломойського», з яким Юлія Володимирівна має складну історію відносин, однак отримати заповітну більшість під парламентським куполом – нехай і ситуативну – буде непросто.

    Отже, Юлія Тимошенко буде приречена шукати зручний момент, роблячи ставку на місцеві вибори. Там «Батьківщині» доведеться конкурувати за електорат з «радикалами» Ляшка, і далеко не факт, що перемога буде за «сердечниками». Лідеру партії треба бути у стані підвищеної готовності, щоб скористатися єдиним шансом, який може раптом з’явитися цілком несподівано.

    Теги: Савченко Порошенко Ляшко Арсеній Яценюк юлія тимошенко Батьківщина БПП Ющенко Народний Фронт місцеві вибори
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів