Тільки для своїх: як Мін'юст організував схему на мільярди

    3 Жовтня, 2016 11:22
    Через підконтрольне держпідприємство чиновники Мін'юсту підім'яли під себе торгівлю всім заарештованим в Україні майном на мільярди гривень

    Так склалося, що система торгівлі конфіскатом і арештованим майном десятиліття була золотим дном для сотень українських держчиновників, які мали до цього хоч якийсь стосунок. І потрапити в цю систему ззовні було практично неможливо.

    Саме через це два роки тому Кабмін розпорядився створити прозорий механізм реалізації такого майна – для його продажу на відкритих електронних аукціонах.

    Передбачалося, що це залучить багато зацікавлених у цьому ринку структур, завдяки чому сфера почне активно розвиватися, а арештоване майно продаватиметься швидко і з максимальною вигодою.

    Відповідальним за активний розвиток конкуренції та прозорість таких торгів було призначено Мін'юст. Саме це відомство мало залучити до процесу суб'єктів усіх форм власності, і чим більше, тим краще.

    Але в міністерстві пішли іншим шляхом. Наказом міністра Павла Петренка було створено державне підприємство СЕТАМ (Система електронних торгів арештованим майном), за яким закріпили особливі ексклюзивні права на організацію та проведення торгів арештованим майном, а віднедавна й реалізацію майна неплатоспроможних банків.

    Тобто зараз жодна інша структура в Україні не може торгувати таким майном, тільки підконтрольний Мін'юсту СЕТАМ. Таким чином, система замкнулася на міністерстві. Будь-який вихід на цей ринок іншої структури офіційно закрито.

    Своєю чергою, СЕТАМ отримав гарантований міністерством прибуток, гарантоване коло покупців і гарантований захист від будь-якої конкуренції.

    Але оскільки надто вже впадала в очі повна невідповідність дій міністра з тим, що розпорядився зробити Кабмін, підлеглі Петренка одразу ж підвели теоретичну базу і зробили феєричні висновки.

    Виявляється, на думку Мін'юсту, торгівля арештованим майном – це не ринок. Ну і що, що є всі класичні його ознаки, такі, як наявність пропозиції й попиту, організація торгів за винагороду від суми проданого і т.д. От не ринок, і все.

    Далі більше. Закрита і замкнута на підконтрольному Мін'юсту СЕТАМ система – це благо для країни. «Концентрація всіх послуг, пов'язаних з реалізацією арештованого майна в межах одного підприємства сприяє спрощенню процедури звернення стягнення на арештоване майно» – це з офіційного роз'яснення Мін'юсту.

    Понад те, у відомстві запевняють, що комерційні структури просто не в змозі займатися торгівлею арештованим майном. Мовляв, у комерсантів на першому місці прибуток, а його вони не зможуть отримати, тому що 85% лотів на аукціонах СЕТАМ не знаходять покупців.

    Тому це держпідприємство просто проводить державну політику, працює на благо держави і стягувачів за смішні гроші, не цікаві комерсантам. Відповідно, тільки СЕТАМ може нести цей тяжкий тягар відповідальності, безкорисливості, і тільки це підприємство має торгувати арештованим майном.

    Лише в квітні за офіційними даними обсяг переданого на реалізацію арештованого майна склав у грошовому вираженні понад 4,2 млрд гривень.

    При цьому чиновники скромно мовчать про те, що держпідприємство отримує 5% від вартості розпроданого майна. А кількість звернень до Антимонопольного комітету від потенційних гравців цього ринку свідчить, що просто зараз з десяток компаній готові включитися в цей процес.

    На це у Мін'юсту також є відповідь – тільки СЕТАМ може забезпечити прозорі торги, в ході яких не буде прихованих корупційних ризиків, як це може бути у комерційних структур.

    Але й тут чиновники намагаються не згадувати про запроваджену їхніми ж руками схему, яка не діє на жодному електронному аукціоні України. І за рахунок цієї схеми всі розмови про відсутність корупційних ризиків викликають лиш здивування.

    Про що мовчить Мін'юст

    Активна позиція відомства щодо недопущення до торгів «сторонніх» структур цілком зрозуміла, адже мова йде про ринок ємністю навіть не в мільйони, а мільярди гривень. Наприклад, лише в квітні за офіційними даними обсяг переданого на реалізацію арештованого майна склав у грошовому вираженні понад 4,2 млрд гривень.

    Арештоване майно розпродається на аукціоні СЕТАМ. З молотка може йти все – від карти флеш-пам'яті до машин і будинків. Умови аукціону класичні – хто запропонував найвищу ціну, той і отримує товар.

    Але в ці класичні правила Мін'юст вніс власні нововведення у вигляді так званої «особливої ставки». Її суть в тому, що будь-який учасник аукціону може запропонувати максимальну ціну, яку здатний заплатити за предмет торгів і далі не стежити за ходом аукціону. Якщо в результаті його пропозиція виявиться найвигіднішою, він виграв.

    У міністерстві заявили, що це зроблено з метою оптимізації процесу та зручності користувачів – не потрібно годинами сидіти перед монітором, досить зробити ставку і чекати результату. Однак саме ця схема призвела до того, що зараз особливо ласі, але дорогі лоти можна купити за мінімально можливою ціною.

    Схему вже відпрацьовано до дрібниць: кілька учасників аукціону, об'єднаних однією метою, починають торгуватися за лот, піднімаючи ціну й створюючи видимість ажіотажу. При цьому один з них робить особливу ставку, яка не набагато перевищує первісну вартість або ціну, заявлену реальним покупцем не з їхнього кола.

    Далі торги проходять між іншими двома-трьома учасниками. Природно, виграє той, хто запропонував найбільшу ціну. Але ось тільки після аукціону він раптом відмовляється від покупки. Те ж роблять й інші учасники цінової змови. І в результаті лот переходить до того, хто зробив особливу ставку, причому за ціною набагато нижчою від реальної ринкової вартості.

    «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» відчайдушно воюють за переділ повноважень на багатомільярдному ринку торгівлі арештованим майном.

    При цьому не забуваймо, що вся система продажу арештованого майна замикається на Мін'юсті: виконавча служба, яка оцінює майно, а також СЕТАМ, який керує торгами, перебувають у повному підпорядкуванні відомства. І доступ ззовні у це вузьке коло повністю перекрито. Відповідно, можна лиш здогадуватися, хто саме отримує вигоду від механізму під назвою «особлива ставка».

    На порозі переділу

    Потенційні конкуренти мін'юстівського СЕТАМ б'ють на сполох: «Щодо ринку реалізації арештованого майна конкуренція, навіть гіпотетична, відсутня взагалі, – заявляють представники альтернативного ресурсу «Електронні торги України». – З моменту введення СЕТАМ, як системи реалізації арештованого майна, Мін'юст свідомо не вживає жодних заходів щодо впровадження ринкових механізмів, які хоч і віртуально, але існували до 2014 року».

    Ці зловживання Мін'юсту в сфері продажу арештованого майна так і залишилися б непоміченими, якби не підкилимна боротьба двох «заклятих друзів» – партій «Блок Петра Порошенка» і «Народного фронту». Офіційно перебуваючи в коаліції і називаючи один одного колегами та однодумцями, згадані політсили відчайдушно воюють за переділ повноважень у різних сферах. У тому числі й на багатомільярдному ринку торгівлі арештованим майном.

    Оскільки глава Мін'юсту Павло Петренко – наближений до Арсенія Яценюка ставленик НФ, а глава Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв – висуванець президента, конфлікт був очевидним і прогнозованим. Тому розслідування АМКУ щодо дій СЕТАМ стало цілком очікуваним. Втім, як і висновки, зроблені в ході цього розслідування.

    В середині вересня відомство Терентьєва постановило: «ДП СЕТАМ має ознаки суб'єкта, що займає домінуюче становище на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів з часткою 100%. Такий стан підприємство отримало за відсутності об'єктивних вагомих підстав».

    АМКУ заявив, що залежність ефективності виконання судових рішень з продажу майна боржників виключно від одного підприємства – це ненормально.

    Крім того, вартість послуг СЕТАМ необґрунтована, при цьому покупець позбавлений вибору, у кого саме купувати арештоване майно, і змушений миритися з численними проблемами сервісу в цій сфері. Але стимулів покращувати сервіс у СЕТАМ немає, оскільки конкуренти відсутні.

    На доводи Мін'юсту про те, що лише підконтрольне йому підприємство може здійснювати такі торги, АМКУ резонно заявив, що тільки відкритий ринок зможе показати, чи зможуть інші структури займатися продажем арештованого майна, чи це їм буде невигідно. Не спробувавши, ніхто цього не зрозуміє. Відповідно, необхідно відкрити доступ до організації торгів іншим електронним майданчикам.

    У рекомендаціях Мін'юсту – допустити до ринку інших учасників, чітко визначити верхню межу винагороди організатору торгів, аби сторонні структури могли конкурувати, пропонуючи свої послуги дешевше.

    А найголовніше – організатор торгів не повинен бути одночасно власником відповідного програмного забезпечення, а також забезпечувати захист, зберігання даних, техдоступ до торгів.

    На ці рекомендації Мін'юст зобов'язаний відреагувати до кінця жовтня. Тоді й стане зрозуміло, наскільки активно і якими методами відомство намагатиметься утримати контроль над прибутком, що вислизає з рук.

    Теги: корупція Порошенко Мін’юст Павло Петренко АМКУ БПП Народний Фронт конфіскація торги сетам
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів