Судити і захищати. Якими будуть нові українські судді

    2 Грудня, 2015 12:37
    UA1 з'ясував, коли і за якими критеріями почнуть відбирати суддів для системи нових реформованих судів і хто найбільше цього побоюється

    Те, чого так довго вимагав від України Євросоюз, і чекали мільйони українців, які щорічно стикаються з особливостями вітчизняного правосуддя, відбулося.

    Президент нарешті подав до парламенту проект змін до Конституції, що стосується реформування судової системи.

    Інтрига навколо реформи зберігалася до останнього: у експертів Конституційної комісії (КК), які працювали над проектом, і членів правозахисних організацій не було твердої впевненості в тому, що президент не внесе правок, які зведуть реформу нанівець.

    Попри те, підготовлений КК текст пройшов майже без змін, а ті, що було внесено, не впливають на загальний зміст і мету реформи.

    У результаті реформи служителі Феміди зможуть приймати рішення, не озираючись на можливу реакцію парламенту або Адміністрації президента.

    Приміром, з остаточного варіанту прибрали норму про обов’язкове проживання судді перед призначенням протягом мінімум 10 років в Україні. Це пояснили тим, що багато хто вчиться за кордоном, і основне в цьому питанні – громадянство.

    Головне, що правками не було порушено основоположних і революційних нововведень, які юристи вже встигли охрестити справжнім проривом.

    Найголовніше – суди створюються законом, а не указом президента. А на кар'єру суддів впливають не президент і парламент, а новий орган – Вища рада правосуддя (ВРП), аналогічний нинішній Вищій раді юстиції.

    Саме він, а не нардепи чи глава держави, буде давати згоду на затримання, арешт і звільнення судді. Таким чином, служителі Феміди зможуть приймати рішення, не озираючись на можливу реакцію парламенту або Адміністрації президента.

    А через два роки до ВРП перейде і право переведення судді з одного суду до іншого – до 2017 року ця преференція залишається за президентом.

    Крім того, суддю будуть призначати на посаду відразу ж безстроково, а не зі своєрідним «випробувальним терміном» на 5 років, як це відбувається зараз. Система «спочатку п'ятирічка, а вже потім безстроково» робить суддів більш поступливими, особливо напередодні закінчення першого п'ятирічного терміну на посаді.

    Також в недалекому майбутньому суддя не зможе бути молодшим від 30 років і мати стаж роботи в галузі права менше 5 років. Якщо ж суддя вже перебуває на посаді, але не може підтвердити легальність нажитого ним і його ріднею майна, то це привід для звільнення, без жодних застережень.

    Очисний страх

    Для претендентів на посаду судді передбачено прозорий конкурс з індивідуальним оцінюванням за критеріями компетентність, професійна етика і добропорядність.

    Немає жодного сумніву в тому, що люди, які здійснювали «кривосуддя», були професіоналами своєї справи з великої букви «п». Але результати їх діяльності не влаштовують суспільство.

    Однак саме ця умова найбільше засмутила й схвилювала суддів. Конкурс мають пройти співробітники реорганізованих або новостворених судів, а таких буде чимало.

    Але найбільше хвилюються судді Вищого Суду України (ВСУ) – на законодавчому рівні вже передбачено реорганізацію цього органу у Вищий суд. І юристи кажуть, що навряд чи йдеться просто про зміну назви, оскільки юридично це вже зовсім інший орган. Відповідно, всі судді, які в ньому працюють – а це близько 350 осіб, – повинні пройти конкурс.

    «Коли до процедур оцінювання або конкурсу суддя ставиться з підозрою, у мене це викликає подив, – зізнається координатор проекту організації Democracy Reporting International і член КК Андрій Козлов. – Особливо з огляду на те, які події ми пережили, і яку роль у цьому відіграла судова система».

    Водночас суддів не заспокоюють навіть запевнення в тому, що звільнення максимального числа співробітників не є самоціллю.

    «Йдеться про конкурс, який за об'єктивними критеріями максимально ефективно дасть можливість визначити, хто повинен піти, хто має залишитися, а хто – йти на підвищення», – запевняє Михайло Жернаков, екс-суддя, експерт організації «Реанімаційний пакет реформ».

    Втім, дотримання балансу між професіоналізмом і доброчесністю кандидата на посаду може стати основною проблемою судової реформи, вважають експерти.

    Психологічні тести з питань схильності до отримання хабарів, винесення неправосудних рішень не передбачено.

    «Немає жодного сумніву в тому, що люди, які здійснювали «кривосуддя», були професіоналами своєї справи з великої літери «п», – говорить Козлов. – Але результати їх діяльності не влаштовують суспільство».

    Експерт упевнений, що крім професійних навичок необхідно оцінювати кандидатів ще й за іншими якостями.

    «Особисто я думаю, що нам потрібно оцінювати моральні якості, різні персональні, соціальні компетенції, а не лише професіоналізм, – упевнений він. – І можливо навіть дійти до перевірки рівня IQ, бо не секрет, що у багатьох представників судової системи просто гарна пам'ять, не більше».

    Втім, у глави Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергія Козьякова інша позиція. Він вважає, що таку перевірку повинні проходити тільки нові претенденти на пост судді, а діючих суддів за цими параметрами перевіряти не треба.

    «Психологічні тести з питань схильності до отримання хабарів, винесення неправосудних рішень не передбачено, – констатує він. – Можливо, їх варто було б ввести, але виключно в процедурі додаткового набору суддів, коли кандидат на посаду судді претендує на професію. А коли він працює вже 20 років – не потрібно».

    Як би там не було, ВКК вже розробила певний механізм оцінювання суддів: вивчення суддівського досьє, іспит та індивідуальне оцінювання.

    Передбачається, що до іспиту увійдуть запитання щодо усталених правових позицій ВСУ та рішень Європейського суду з прав людини. У комісії переконані, що немає потреби екзаменувати суддю, який працює багато років, щодо елементарних позицій – що таке норма права, згода сторін тощо.

    Але більшість діючих суддів лякає далеко не іспит, а саме перспектива індивідуального оцінювання – відповідність кандидата встановленим жорстким вимогам.

    Ця перспектива лякає служителів Феміди, навіть незважаючи на те, що для її проведення потрібен не один рік.

    Завдання на десятиліття

    На зауваження UA1 про те, що на індивідуальну перевірку всіх суддів знадобиться з десяток років – це якщо витрачати по півдня на кожного з 8 тисяч осіб, – Костянтин Красовський, член КК і керівник Головного департаменту правової політики АП відповів, що іншого шляху немає.

    «А що ви пропонуєте? Так, дійсно понад десять років, якщо перевіряти всіх. Але сенс в тому, щоб насамперед очистити вищий рівень судової системи, тоді ефект матиме місце набагато раніше», – пояснює він.

    Очищення Верховного та Вищих судів триватиме приблизно півроку після старту процедури оцінювання. На реформу Апеляційних судів знадобиться два роки.

    За розрахунками експерта, реформовані Верховний суд і Вищі суди стануть гарантом того, що прийняте неправосудне рішення не пройде всіх інстанції і не набуде чинності.

    «Верховний суд, Вищі суди – коли вони почнуть працювати належним чином (а це більше 2 тисяч суддів), то почне працювати вся система, – переконаний Красовський. – І коли почне належним чином працювати апеляція, це стане запобіжником від неправосудних рішень».

    Експерт вважає, що коли суддя райсуду знатиме, що апеляційний суд скасує його неправосудне рішення і що йому загрожує дисциплінарна відповідальність за сумнівний судовий вердикт, він на цей ризик не піде.

    За підрахунками Красовського, очищення Верховного та Вищих судів триватиме приблизно півроку після старту процедури оцінювання. На реформу Апеляційних судів знадобиться два роки.

    Водночас, членів ВККС турбує, що в процесі очищення судова система втратить висококваліфікованих фахівців.

    «Процеси у Вищій раді юстиції з розгляду дисциплінарних справ продемонстрували, що до відповідальності залучаються висококваліфіковані юристи», – констатує Козьяков, натякаючи на проблеми, що послідують за цим.

    За його словами, в країні досі немає єдиної бази даних щодо кількості суддів, яка б дала можливість планувати резерв і підготовку фахівців у цій сфері.

    «На сьогодні в кадровому резерві є приблизно 1200 осіб, підраховує він. – Результати іспиту, який вони здавали, дійсний 3 роки і зараз за цим критерієм з резерву мають вибути 600 осіб. З решти резервістів приблизно 20-25% претендентів комісія не рекомендувала б на посаду судді».

    Рівні перевірки

    Ставлячи під сумнів доцільність відкритого конкурсу для діючих суддів, Козьяков говорить про те, що вони й без того проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, коли їх призначають безстроково.

    Це перевірка стану здоров'я, оскільки не кожен за медичними показниками може здійснювати правосуддя, відсутність судимості, перевірка за Реєстром корупційних правопорушень, а також того, чи був претендент підприємцем або членом акціонерних товариств, яка його декларація про доходи.

    Чому вдалося з поліцією? Тому що про це багато говорили, це рекламували.

    «Наприклад, одна дама приїхала в комісію на Мерседесі з номерами ВР, вартістю 120 тис. доларів, – говорить Козьяков. – Це вже змушує задуматися».

    Також, за його словами, багато інформації надходить від активістів та громадських організацій. Але переважно або у інформації немає документального підтвердження, або повідомлення анонімні.

    Жернаков визнає, що наразі справді не ясно, як перевірити того чи іншого суддю на добропорядність.

    «Думаю, потрібно активніше залучати громадськість, – припускає він. – Людям на місцях завжди видніше, на чому їздить суддя, як і які рішення він приймає. ВККС просто не може знати абсолютно все про всіх суддів».

    Щоправда, в такому разі проблемою може стати вже помітна тенденція до інертності суспільства – люди почали зневірюватися в тому, що систему можна дійсно змінити, причому своїми ж силами.

    Однак і тут у Жернакова є рецепт: «Чому вдалося з поліцією? Тому що про це багато говорили, це рекламували. Потрібно дати суспільству сигнал, що реформа судів дійсно відбувається і що є політична воля забезпечити оновлення суддівського корпусу».

    Незважаючи на різні думки та різницю в оцінках судової реформи, практично всі експерти одностайні в тому, що не варто очікувати миттєвих змін одразу ж після її запуску.

    Та й офіційної відмашки про її початок за найоптимістичнішого сценарію чекають не раніше весни.

    Згідно з процедурою, парламент має відправити законопроект до Конституційного суду (КС) для проведення правової оцінки, і тільки після отриманого висновку можливе попереднє затвердження.

    Члени Конституційної комісії припускають, що до кінця року проект буде відправлено на розгляд до КС, і лише на лютневій сесії нардепи можуть за нього проголосувати. У такому разі в силу він вступить через три місяці після прийняття, тобто не раніше травня або червня 2016-го.

    Теги: Президент Конституційна комісія Конституційний суд суд законопроект АП ВР Верховний Суд України Козьяков судова реформа
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів