Страх, ненависть і надія: що чекає на президента Зеленського

    25 Квiтня, 2019 08:38
    Опір парламенту, кадровий голод, битва за посади і взаємодія з олігархами – з якими викликами стикнеться президент Зеленський, з'ясовував UA1

    «Не позаздриш», – так максимально коротко характеризують майбутній початок президентства Володимира Зеленського більшість експертів, з якими спілкувався UA1.

    Насамперед, вже зараз його команда терміново намагається вирішити кадрове питання, і людей на центрові посади шукають ще «на вчора», що може позначитися на якості кадрової політики.

    Про те, що інтенсивні переговори з можливими кандидатами на центрові посади досі тривають, говорив член команди Зеленського екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. Цю ж інформацію UA1 підтвердили і кілька народних депутатів.

    Ситуація ускладнюється ще й тим, що самі члени команди нового президента наразі слабо уявляють свої перспективи у формуванні нового складу держструктур.

    У бесіді з UA1 політтехнолог Зеленського Дмитро Разумков акцентував увагу на тому, що в команді від початку не було розподілено посади на випадок перемоги – всі працювали на результат.

    Але зараз, коли настав час ділити крісла та портфелі, це може зіграти злий жарт: якщо під час президентської кампанії така позиція була додатковим стимулом, то тепер відсутність попередніх домовленостей може стати предметом запеклих суперечок, очікувань, що не збулися, і прихованих образ.

    Ще одна проблема, з якою найближчим часом доведеться зіткнутися президенту Зеленському – це взаємодія з парламентом, у нинішньому своєму складі повністю сформованому під Петра Порошенка.

    І це лише частина проблем, котрі новому президенту доведеться вирішувати вже через місяць. Але є ще низка викликів, які він змушений буде прийняти.

    «Очевидно, що вже найближчим часом новий президент зіткнеться з внутрішніми і зовнішніми викликами. З внутрішніх – це зміна генпрокурора, вибудовування роботи з парламентом і олігархами, – перераховує у бесіді з UA1 глава фракції «Самопоміч» Олег Березюк. – Головним зовнішнім викликом залишається російська агресія».

    Закон і гроші

    На думку більшості експертів, одним з перших і головних кроків, який доведеться зробити президенту Зеленському – це представити своє бачення кандидатури на пост генерального прокурора.

    «Люди вибрали Зеленського, в тому числі і через відчуття несправедливості в суспільстві, тому питання обрання генпрокурора для нього буде ключовим, – упевнений Березюк. – І це має бути не просто гарний юрист, він зобов'язаний зайнятися реальною справою і бути незалежним від олігархічного режиму, що буде нелегко. Але це виклик номер один».

    До речі, в парламенті ініціатива за відставку генпрокурора вже набирає обертів. Депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко, який і збирає підписи нардепів, сподівається, що зараз є реальний шанс змістити з посади найближчого соратника Петра Порошенка.

    «Імідж генпрокурора Луценка – це імідж одного з найбільш одіозних персонажів корупційної епохи Порошенка. І якщо Зеленський хоче зберегти репутацію, Луценка потрібно позбавлятися і вирішувати цю проблему», – вважає депутат.

    Проте, за його словами, в оточенні Зеленського є дві позиції. Публічна, яку озвучив сам новий президент, свідчить про твердий намір звільнити Луценка. Але є й друга, непублічна: готовність Луценка співпрацювати у власних інтересах з окремими людьми, які підтримують Зеленського. І це може стати проблемою.

    Також одним з основних викликів залишиться питання вибудовування відносин з олігархами. Цього року зовнішній борг України становить 15,7 млрд доларів. Його потрібно платити, і пошук грошей для цього неминуче зачепить інтереси найзаможніших людей країни.

    «Головне завдання у вирішенні цієї проблеми – це пошук можливостей повернути низку олігархічних схем державі, – вважає Березюк. – Маючи неймовірну постмайданівську енергію, Порошенко не зібрав олігархат і не сказав, наприклад: 30% прибутку на стіл – і все. Порошенко це очолив. Зеленський, маючи енергію зовсім іншого плану, але неймовірну енергію, може стати в цьому успішним».

    Але все ж головною проблемою нового президента стане співпраця з Верховною Радою.

    Примус до співпраці

    З одного боку, нинішній склад парламенту повністю заточений під Петра Порошенка, який програв вибори. І який, до того ж, має амбіції формувати майбутню парламентську опозицію.

    З іншого боку, багато положень програми Зеленського збігаються з ідеями «Самопомочі», «Батьківщини», а також мають підтримку серед позафракційних депутатів. Все це може збалансувати можливе протистояння між парламентом і новим президентом.

    «Особисто моя думка, що кожен день роботи цього парламенту – це мінус країні, – зізнається UA1 Ігор Луценко. – Але тут все залежить від того, що в команді Зеленського вважатимуть вигідним. Якщо він розпустить парламент, це сприймуть як сильний крок незалежного президента. Разом з тим, чим довше буде працювати цей склад парламенту, тим слабшою ставатиме команда Порошенка. Вони будуть розповзатися, і Порошенко стане найгіршим опозиціонером Зеленському».

    Одним із варіантів розвитку подій Луценко вважає яскраве парламентське шоу, коли новий президент подасть кандидатуру на пост, наприклад, глави СБУ. Парламент його не підтримає. Так буде зроблено кілька підходів, після чого рейтинг Зеленського піде верх, а парламенту вниз, і на цій хвилі новий президент заявить, що не хотів розпускати парламент, але йому доводиться це робити.

    Водночас у Раді обговорюють й інший дієвий механізм примусу нинішнього складу парламенту до співпраці.

    «Маючи потужну підтримку народу, Зеленський може вносити в Раду такі закони, не проголосувати за які буде не можна, й у депутатів не буде іншого виходу, – вважає Березюк. – Наприклад, закон про зняття недоторканності з депутатів і президента, закон про тимчасові слідчі комісії або якісний закон про вибори – як за них не голосувати?».

    З колегою згоден і позафракційний нардеп Юрій Дерев'янко. «Рівень довіри до парламенту низький, а довіра до ідей висока. І якщо ці ідеї потраплять до парламенту і не будуть підтримані депутатами, Зеленський просто скаже – у нас парламентські вибори, давайте не будемо вибирати тих, хто не хоче підтримувати правильні й потрібні закони. Думаю, що такий підхід буде результативним», – каже UA1 нардеп.

    Крім того, він стверджує, що вже зараз у парламенті достатньо депутатів для підтримки законодавчих ініціатив Зеленського. А якщо не будуть набиратися необхідні для голосування 226 голосів, можна нагадати про розпуск парламенту.

    Питання лише в тому, які підніжки новому президенту може поставити Порошенко, залишаючи посаду.

    Привид опозиції

    У Петра Порошенка ще є місяць на посаді президента, а в подальшому він має намір позиціонувати себе мало не як лідера парламентської опозиції.

    Але нинішні парламентарії не схильні всерйоз сприймати його амбіції та хвилюватися з приводу «мін уповільненої дії», які Петро Олексійович може підкласти майбутньому президентові до інавгурації.

    «Те, що Порошенко проголосив себе лідером опозиції, просто навіть смішно слухати, – каже Березюк. – Він створює опозицію, щоб зберегти свої активи, які його компанії намагалися забрати з держбюджету».

    Про сумнівну ідеологію опозиційності Порошенка говорить і Дерев'янко: «Він просто сподівається, що ажіотаж спаде, Зеленський не зможе представити гідну команду. Що з'являться в його оточенні якісь токсичні люди, які будуть збивати його рейтинг, що буде якась некомпетентність. Це розрахунок на те, щоб показати – вибрали не ту людину».

    Що стосується «мін», то співрозмовники UA1 схиляються до того, що протягом місяця, який залишився, Петро Олексійович вкрай обмежений у своїх можливостях.

    «Зараз будь-яку дію Порошенка розглядатимуть під мікроскопом, прораховуючи наслідки на кілька кроків уперед. Тому навряд чи йому це вдасться», – вважає Дерев'янко.

    А Ігор Луценко звертає увагу на те, що система вже фактично не підконтрольна Порошенку.

    «Він зараз дуже обмежений у своїх можливостях, – каже нардеп. – Ви ж бачите, вже почалося з суддів, оскільки у них найбільший зуб на нього. Він у брутальному режимі керував судовою системою і зараз отримує по заслугах. Думаю, що зараз його будуть сильно обмежувати у будь-яких діях».

    Єдиним «запобіжником» Порошенка нардеп вважає його людей, розставлених по всій вертикалі влади.

    «Власне, запобіжники він вже розставив – це вся кадрова вертикаль, його люди, крім перебіжчика  Юрія Віталійовича, – говорить депутат. – А Зеленському потрібно шукати всі ці кадри. Яких у нього поки немає».

    Попри все, демократична опозиція нинішнього складу парламенту налаштована оптимістично.

    «Ризики ми розуміємо – олігархія буде намагатись використовувати президента у власних цілях, це ясно. Точно так само Росія буде намагатися якось на нього вплинути, – констатує Дерев'янко. – Але зараз відкрите вікно можливостей, яке треба використовувати, щоб змінювати країну».

    Своєю чергою, Березюк посміюється над подивом політтехнологів з приводу результатів всенародного вибору президента й обнадіює: «Українці іноді роблять речі, які спочатку незрозумілі. Але я вірю в їхню мудрість і силу».

    Теги : Верховна Рада Порошенко Юрій Луценко Ігор Луценко Березюк Самопоміч Олександр Данилюк Володимир Зеленський юрій дерев’янко президентські вибори 2019 Дмитро Разумков
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося


    Архів