Спритність рук: зворотна сторона закону про спецконфіскацію

    22 Березня, 2016 08:12
    Закон про конфіскацію активів Януковича легалізує вже вкрадені й розтрачені сотні мільйонів гривень, раніше схованих чиновниками-втікачами

    «Такої явної істерики навколо законопроекту я не пригадаю за всю історію України», – так описав нардеп Віктор Чумак агітацію представників «Народного фронту» за ухвалення законопроекту про конфіскацію активів Віктора Януковича і людей з його оточення.

    Всі зауваження з приводу того, що проект слід приймати тільки після доопрацювання, прибравши з нього ретельно виписані й досить відчутні корупційні ризики, зводять дискусію з прихильниками цього документа в площину «хто не голосує, той агент впливу Януковича».

    Додатковим аргументом є дряпання недоторканних депутатських облич у виконанні Тетяни Чорновол, одного зі співавторів цього документа.

    Виступаючи з парламентської трибуни і періодично зриваючись на вереск, інший співавтор проекту й одна з ключових фігур «Народного фронту» Сергій Пашинський погрожував колегам: «Ми приймемо цей закон навіть у тому разі, якщо нам доведеться завести в цей зал справжніх активістів!».

    Нервозність головних лобістів законопроекту про спецконфіскацію цілком зрозуміла: якщо він не пройде, з-під особистого контролю Пашинського вислизне сума в 7 млрд гривень. Саме стільки в держбюджеті-2016 передбачено виділити на оборонний комплекс за рахунок конфіскованих коштів.

    А оборонний комплекс – це якраз сфера впливу Пашинського. Він глава парламентського Комітету з питань нацбезпеки та оборони, екс-член наглядової ради «Укроборонпрому», а його син Антон працює топ-менеджером в одному з підрозділів цього держконцерну.

    У первісному вигляді закон про спецконфіскацію практично неможливо зістикувати з Конституцією.

    Непоступливістю нардепів у цьому питанні серйозно занепокоївся і глава «Народного фронту» Арсеній Яценюк. У ситуації, коли йому загрожує відставка, а в країні назрівають дострокові парламентські вибори, він ще й втрачає контроль над нечуваною сумою конфіскату, який попередньо оцінюють в 50 млрд гривень.

    Ціною неймовірних зусиль, довгих консультацій і незрозумілих домовленостей в кабінеті спікера парламенту Володимира Гройсмана депутатів переконали прийняти скандальний проект №4057 за основу майбутнього закону.

    Водночас спікер пообіцяв, що проект детально допрацюють за участю закордонних експертів: «Кілька мільярдів доларів мають бути повернуті на користь держави й українського народу. Але так повернуті, щоб жодна непорядна людина не могла цим скористатися».

    А з цим виникають серйозні проблеми, і закладені вони в положеннях самого закону, які саме й дають широкі можливості «непорядній людині».

    За відпрацьованою схемою

    Влітку 2014 року представники Служби фінансового моніторингу заявили, що знайшли чотири десятки фірм, пов'язаних з Віктором Януковичем і його оточенням. На рахунках, які вдалося заблокувати, зберігається загалом 1,5 млрд доларів, значна частина – в держоблігаціях внутрішньої позики.

    Приблизно через рік, 3 вересня 2015 року, група депутатів на чолі з заступником голови фракції «Народного фронту» Сергієм Пашинським і його близькою подругою Тетяною Чорновол зареєстрували в парламенті законопроект про конфіскацію цих коштів. З тих самих пір не вщухають дискусії про те, кому цей закон потрібен більше – державі чи вузькій групі його ініціаторів.

    Уже перші експертні оцінки показали, що законопроект суперечить як внутрішньому законодавству, так і міжнародним нормам права. Документ одразу ж було забраковано юристами з Головного науково-експертного управління парламенту, а також у профільному комітеті.

    І не так тому, що в первісному вигляді його практично неможливо зістикувати з Конституцією. А тому, що прийняті на підставі цього закону рішення легко оскаржить першокурсник юрфаку, не кажучи вже про адвокатів з ЄС, які захищають інтереси підслідних українських чиновників.

    Усі законодавчі ініціативи Сергія Пашинського рясніють грамотно вписаними в них корупційними ризиками.

    Крім того, досить швидко стало ясно, що конфіскувати заблоковані активи, під які й був прописаний законопроект, можна просто зараз, використовуючи вже наявні законодавчі норми.

    «У правоохоронних органів є вся зброя і всі механізми для того, щоб забезпечити повернення активів, але вони цим не займалися», – констатував глава Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін.

    З ним повністю згодна віце-спікер парламенту Оксана Сироїд: «Парламент прийняв вже достатньо рішень для повернення активів всієї попередньої злочинної влади: не лише про спецконфіскацію, а й про заочне провадження, і про управління конфіскованим майном».

    Саме тому щонайменше половина депутатів парламенту не сумніваються, що законопроект не має нічого спільного з конфіскацією активів Януковича. На цю думку багатьох наштовхують два факти.

    По-перше, правоохоронці так і не змогли визначитися, що ж заважає їм конфіскувати активи просто зараз, і чи потрібен їм для цього новий закон.

    По-друге, в парламенті вже звикли, що всі законодавчі ініціативи Сергія Пашинського рясніють грамотно вписаними в них корупційними ризиками.

    «Нам, схоже, треба вже підготувати методичку законопроектів, поданих Пашинським, щоб розбирати корупційні схеми», – запропонував на одному із засідань Комітету по боротьбі з корупцією його член Олег Осуховський.

    Кілька корупційних схем легко знайшли і в законопроекті про спецконфіскацію. Зокрема – легалізація вкрадених грошей від конфіскованого та проданого палива олігарха Сергія Курченка. За попередніми даними правоохоронців, йдеться про мінімум вкрадені щонайменше 250 млн гривень.

    У законопроекті не прописано хто, як і на яких умовах буде проводити спецконфіскацію.

    Справа в тому, що в 2015 році держпідприємство «Укртранснафтопродукт» зобов'язалося продати заарештовані нафтопродукти Курченка, який переховується від слідства, а виручку перерахувати до держбюджету на потреби армії.

    Замість цього паливо перепродали за заниженою вартістю комерційним структурам бізнесмена Сергія Тищенка – близького друга Сергія Пашинського, який так активно просуває закон про спецконфіскацію. Гроші ж від цієї угоди зникли.

    За вказаним фактом наразі ведуться два кримінальні провадження, в офісах і за домашніми адресами керівників «Укртранснафтопродукт» нещодавно пройшли обшуки.

    Слідчим вдалося виявити понад 100 млн гривень, виручених від продажу палива Курченка. І найближчим часом вони з банку, що входить до сфери впливу Тищенка, мають бути переведені на рахунки Управління внутрішніх справ Одеської області.

    Але якщо почне діяти закон про спецконфіскацію, ця сума може залишитися у нинішнього власника, а для кримінального переслідування не буде підстав. Адже в законопроекті не прописано хто, як і на яких умовах цю спецконфіскацію проводить.

    «Згідно з отриманою мною інформацією, на рахунках банку «Фортуна», в якому майже 95% належить М.І. Тищенко (прізвище нікого не нагадує?) нібито лежить 100 млн грн від реалізації палива Курченка, – написав у своєму Фейсбук Віктор Чумак. – Які теж чекають на прийняття цього закону. Згідно з рішенням суду, вони сьогодні мають бути перераховані на рахунки Одеського УВС, як речові докази. Боюся, що цього може не статися».

    До слова, в стінах парламенту закон про спецконфіскацію депутати вже негласно охрестили проектом «паливо Курченка-2».

    Конфіскація з компенсацією

    Ще один закладений в законопроекті корупційний ризик полягає у продажу конфіскованих цінних паперів за демпінговими цінами «своїм» людям, після чого власник зможе оскаржити конфіскацію і отримати назад свої гроші та ще й з неабиякою компенсацією.

    Ось як цю схему описує Сироїд: «Реалізовувати кошти і цінні папери, які «спецконфіскують», буде невідомо хто і невідомо як. Невідомі отримують 2 мільярди доларів, які розчиняться в невідомості. Янукович звернеться до Європейського Суду з прав людини, де зі 100% гарантією виграє справу. Як наслідок – поверне собі втрачені доходи з бюджету України, плюс компенсація, яку визначить суд».

    Ініціатори законопроекту стверджують, що цього не може бути в принципі. Але практика роботи української правоохоронної системи говорить про інше. 

    Наприклад, екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, з якої зняли санкції в ЄС. В Україні вона звинувачувалася у крадіжці 6,5 млн гривень в 2012 році. Однак під час слідства з цього приводу в 2014-му комерційні підприємства, на рахунки яких було виведено вкрадені гроші, перерахували все до копійки назад Міністерству охорони здоров’я.

    Європейський суд постановив: раз немає матеріальної шкоди – немає і санкцій. У результаті Богатирьова прокрутила геніальну схему. За курсом 2012 року 6,5 млн гривень – це 812 тис. доларів. У 2014 році, коли ці мільйони повернули, це вже було 500 тис. доларів. Тобто екс-міністр залишилася з прибутком у 312 тис. доларів і зняла з себе санкції ЄС.

    Якби до цього часу в Україні встигли конфіскувати і продати її арештоване майно, все довелося б відшкодовувати з держбюджету і, зрозуміло, з компенсацією.

    Усе виключно згідно з законом, який так активно просувають борці за справедливість Тетяна Чорновол і Сергій Пашинський. І хто не з ними – той грає на руку Януковичу та його соратникам. Тому голосуємо, й терміново.

    Втім, цій бурхливій активності знайшлося ще одне пояснення. «Знаючі люди підказали, що така завзятість у просуванні проекту може бути через те, що ці мільярди, які знаходяться в українських банках, давно вкрадено. А закон це лиш легалізує», – стверджує Чумак.

    Теги: закон Янукович Арсеній Яценюк Тетяна Чорновол Оксана Сироїд сергій пашинський Курченко сергій тищенко раїса богатирьова Укртранснафтопродукт Віктор Чумак спецконфіскація
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів