Справжні репресії. Три причини відкритого полювання на активістів

    8 Серпня, 2018 11:33
    Дедалі більше соціальних груп, у тому числі й політичних, починають використовувати насильство для досягнення політичних цілей.

    Страшно жити. Останнім часом цей вислів особливо актуальний для громадських активістів та журналістів. Менш ніж за тиждень в Україні було скоєно відразу три гучні напади на людей, які активно протистояли тим чи іншим структурам і політичним силам у різних регіонах. Як наслідок, загиблий у Бердянську ветеран АТО Віталій Олешко, госпіталізована в тяжкому стані активістка з Херсону Катерина Гандзюк і дивом врятовані одесити Григорій Козьма та Михайло Кузаконь. Інтернет-видання UA1 проаналізувало основні причини жорстокої розправи.

    Зазначимо: висновки щодо ймовірних причин злочинів зроблено журналістами на основі коментарів постраждалих чи близьких до них людей, і вони не є офіційними версіями нападів.

    Причина перша – політична

    Ветеран війни на Сході України, учасник боїв за Іловайськ Віталій Олешко з позивним «Сармат» мав гарний імідж у Бердянську і активно боровся за порядок в місті, розповідають його друзі. 31 липня його вбили, розстрілявши з рушниці у спину посеред білого дня. Сталось це у дворі готелю, яким володіє його дружина, на очах у його друзів і кількох свідків події.

    Перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін згодом повідомив про п’ятьох затриманих, яких підозрюють в організації вбивства Олешка. А під час обрання їм міри запобіжного заходу в Бердянському райсуді заявили, що ймовірною причиною для вбивства є підприємницька діяльність ветерана. Про це писали місцеві ЗМІ.

    Однак побратим «Сармата», який став свідком вбивства, Андрій Маджаров у коментарі інтернет-виданню UA1 називає таку версію нісенітницею і впевнений у політичних мотивах замовного вбивства.

    «Після повернення з війни життя «Сармата» проходило в прямому ефірі. У нього на сторінці (в соціальній мережі – ред.) можна побачити велику кількість стрімів. Він займався активною діяльністю у відношенні влади, показував проблемні моменти. Ми виявляли корупційні схеми і показували їх у прямому ефірі. Віталій серйозно збирався йти в політику і балотуватись у народні депутати. Заради цього він відійшов від бізнесу, яким почала займатись його дружина. Він не мав ніякого відношення до нього. Його вбивство – це політична репресія та відповідь системи, яка боялась, що Віталій стане народним депутатом і так само буде продовжувати викривати їх схеми», – сказав Андрій.

    Він наголосив ще на одній деталі, яку, за його словами, правоохоронці намагаються не брати до уваги.

    «Віталій був журналістом. Але поліція чомусь не ставить на цьому акценти. У нього була громадська організація «Справедливість», яка мала сайт «Час справедливості», де Віталій публікував свої розслідування про корупцію влади», – розповів Андрій.

     

    Агресія до журналістів у Бердянську не є новиною. Активних і всюдисущих журналістів там «карають» жорстко. Подібні ситуації раніше теж потрапляли в поле зору Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

    «Свого часу на очах у поліції побили журналістів місцевої телекомпанії. Потім прокуратура відмовлялась приймати заяву про побиття. Також недавно стався інцидент з побиттям іншого журналіста. Загалом у Бердянську ситуація з фізичною безпекою журналістів, які порушують резонансні теми, є проблемною», – розповів кореспонденту інтернет-видання UA1 голова НСЖУ Сергій Томіленко.

    Причина друга – конфлікт

    Жителька Херсону Катерина Гандзюк не є типовою активісткою. Її можна віднести навіть до чиновників.  Гандзюк обіймає посаду керуючої справами Херсонської міськради. Однак це не заважало їй вести активну боротьбу з проявами «руського міра» в Херсоні, а також виступати проти дій місцевих правоохоронців, як зазначають друзі активістки.

    31 липня на Катерину Гандзюк скоїли напад, обливши її обличчя сірчаною кислотою. Постраждало 35% шкіри. Катерина перенесла операцію з пересадки шкіри.

     

    Згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що підозрюваного у нападі на активістку затримано.

    Прикметно, що спочатку кримінальну справу відкрили за статтею «Хуліганство». І лише потім, під тиском громадськості, перекваліфікували на «Замах на вбивство».

    3 серпня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що справу нападу на Гандзюк передають до Служби безпеки України.

    Друзі Катерини розповідали у коментарі BBC News Україна, що постраждала має власні версії щодо замовників нападу на неї, однак не готова їх озвучувати і взагалі неохоче спілкується із правоохоронцями.

    Пояснюється це, зокрема, тим, що окрім протидії проросійським силам у Херсоні активістка Гандзюк боролася з корупційними проявами у місцевій поліції. І там, і там присутній конфлікт.

    Відомий в Україні правозахисник Масі Найєм відразу після нападу на Гандзюк відвідав її у лікарні. На своїй сторінці у Facebook Найєм назвав напад на Катерину «терактом з метою залякати нас усіх».

     

    У коментарі інтернет-виданню UA1 Масі Найєм підтвердив, що оточення Катерини вважає конфлікт з поліцією основною версією нападу на неї.

    «Ми вважаємо, що це точно пов’язано з правоохоронними органами, з конфліктом із правоохоронцями. Однак я не можу говорити більше, ніж уже сказано в медіа, щоб не завадити слідству», – зазначив Найєм.

    Причина третя – гроші

    Михайло Кузаконь та Григорій Козьма відомі в Одесі своєю антикорупційною діяльністю. Активізм вони поєднують з журналістикою і регулярно публікують розслідування на сайті своєї громадської організації «Громадське слідство». Часто об’єктами розслідувань, кажуть самі активісти, є Одеська міськрада та її топ-чиновники. До того ж, Михайло Кузаконь, як лідер одеського відділення ГО «Народний Рух», є заявником відразу у кількох гучних справах щодо розкрадання бюджетних коштів.

    2 серпня Михайло та Григорій були на межі того, аби повторити долю свого колеги Віталія Олешка. На них також було здійснено замах. На цей раз нападники «заморочились» і замість звичайної зброї використали вантажівку. Невідомий на великій швидкості протаранив машину одеських активістів, яких врятувала реакція.

    Як написав після нападу Григорій Козьма, йому вдалося не лише вчасно вистрибнути з автомобіля, а ще й відкрити вогонь по нападниках. У тому, що це був напад з метою вбивства, не сумнівається ні він, ні його товариш Михайло Кузаконь.

     

    То за що ж могли так карати активістів? Михайло розповів кореспонденту інтернет-видання UA1, чим вони займаються в Одесі та кому могли перейти дорогу.

    «Більше двох років ми займаємось боротьбою з так званим «Труханівським кланом». Це ті люди, які ґвалтують наше місто, розкрадаючи кошти і поширюючи корупцію. Ми займаємось журналістською, правовою та політичною діяльністю, направленою на боротьбу з корупцією в Одеській області. На базі наших матеріалів та звернень до нардепів відкриваються кримінальні справи. В Одесі по-крупному крадуть землю, знищують єдиний на узбережжі Чорного моря військовий аеродром «Шкільний», – розповідає Михайло.

    Він є заявником одразу в семи кримінальних справах щодо чиновників. «Найдорожчою» справою називає «дерибан землі» саме під військовим аеродромом.

    «Загалом територія, яку місцева влада виділяє своїм же фірмам, складає 288 га. Із них 90 га – військові, належать Міноборони і взагалі не можуть нікому передаватись. Всю цю землю я оцінюю в 300-500 млн доларів. Це дуже коштовна земля. Якщо її реалізовувати через конкурс в комерційних цінах, ці гроші отримала б громада. Це фактично річний бюджет міста Одеси», – зазначив Кузаконь.

    Михайло Кузаконь є позивачем у суді на користь Міністерства оборони. Суд триває вже 8 місяців.

     

    Куди ми котимось?

    Не політичними, а кримінальними розборками називає всі ці події політолог, експерт ГО «Слово і діло» Валентин Гладких.

    «Я не бачу ніякої політики. Це кримінальні, або напівкримінальні процеси. Нікуди кримінальні структури не зникли. Ми так багато говоримо про корупцію. А про кримінал ми не хочемо поговорити? Про організовану злочинність ми не хочемо поговорити? Рекет повертається в Україну. Чи готова правоохоронна система давати адекватну відповідь на ці процеси», – наголосив він під час прес-конференції.

    Експерт прогнозує, що кримінальні методи стануть нормою під час виборів наступного року, і політичний рекет яскраво розквітне по всій Україні.

    «Це може стати трендом політичної кампанії. На превеликий жаль, дедалі більше соціальних груп, у тому числі й політичних, починають використовувати насилля для досягнення політичних цілей. Якщо ми не почнемо бити по руках і припиняти будь-які намагання порушити чинне законодавство для досягнення політичних цілей, то ця межа буде постійно відсуватись. Сьогодні будуть бити і ламати намети, завтра будуть залякувати агітаторів, післязавтра будуть залякувати виборців, потім почнуть вбивати кандидатів. Є загроза, що дуже велика кількість політичних суб’єктів може не встояти перед спокусою використовувати насилля для досягнення своїх політичних цілей», – спрогнозував Валентин Гладких.

    Про причини стрімкого розквіту насильства по відношенню до журналістів та активних громадян в Україні розповів голова НСЖУ Сергій Томіленко. Він впевнений – фундаментом для нападів і побиттів слугує тотальна безкарність.

    «Ми відзначаємо, що передумовою агресії є системна безкарність. Тобто, у будь-кого – чи це політик, чи звичайний громадянин – у нього є стереотип сприйняття ситуації: йому не відомі випадки, коли належно карали нападників на журналістів. Скрізь поширюються історії: там побили журналіста, там поліцейський розпилив газ в обличчя журналісту… Постійно ідуть меседжі про скривджених і постраждалих журналістів, але ми не маємо новин про те, чи дають по рукам тим, хто скоює ці напади», – наголошує Томіленко.

    Наразі ж немає передумов для того, аби в Україні припинились напади на активістів і журналістів. І навіть затримання підозрюваних у резонансних злочинах останніх днів не є гарантією того, що їх буде покарано належним чином. Це доводять десятки, чи навіть сотні подібних справ.

    Теги : Міноборони ГПУ СБУ Арсен Аваков В'ячеслав Аброськін Юрій Луценко генпрокурор НСЖУ Масі Найєм Катерина Гандзюк Віталій Олешко Григорій Козьма Михайло Кузаконь
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів