Справа Ноздровської: ще одна ланка у ліквідації правозахисників

    4 Сiчня, 2018 14:44
    Вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської стало ще однією ланкою в усуненні юристів і адвокатів, обізнаних про зловживання в системі МВС та ГПУ

    Це може здатися дивним збігом обставин або чистою випадковістю, але протягом останніх кількох років після перемоги Революції Гідності висококласні фахівці – адвокати і юристи, добре обізнані про закулісся «оновленої» правоохоронної системи і тіньові процеси в системі МВС та Генпрокуратури, систематично гинуть від рук убивць .

    Причому в деяких випадках людей, названих поліцією виконавцями вбивств, самих знаходять мертвими, але частіше злочинців взагалі не знаходять, списуючи все на нещасні випадки і самогубства.

    Створюється враження, що хтось зовсім не проти, аби правозахисники, які занадто багато знають про зворотний бік роботи правоохоронців, замовкли назавжди, а їх кількість поступово звелася б до мінімуму.

    Інакше як пояснити той факт, що один із убивць журналіста В'ячеслава Веремія Юрій Крисін, який, за чутками, мав серйозний «дах» в системі ГПУ, отримав держохорону через погрози його життю, а ось правозахисниця Ірина Ноздровська після таких же загроз залишилася без охорони?

    Вона відкрито заявляла про систему поборів у середовищі слідчих і прокурорів за прийняття того чи іншого рішення у кримінальних провадженнях, говорила про фальсифікації доказів і даних експертиз, про свідомі кричущі порушення в слідчих діях.

    Через це Ноздровська стала справжньою кісткою в горлі нинішньої правоохоронної системи, як і багато інших юристів та адвокатів, які занадто багато знали, і, врешті-решт, стали жертвами жорстокої розправи.

    Сьогодні не доводиться говорити, що справа Ірини Ноздровської єдина у своєму роді. Як, на жаль, не доводиться з повною впевненістю говорити й про те, що справжні замовники цього вбивства будуть знайдені.

    Той же сценарій

    Початок розслідування вбивства Ноздровської як дві краплі води схожий на розслідування вбивства іншого юриста – Ярослава Бабича, досить відомої в експертних колах людини, який перебував у складі батальйону «Азов», що знаходиться під контролем МВС і особисто міністра Арсена Авакова.

    Роздягненого Бабича знайшли повішеним у власній квартирі в Ірпені Київської області 26 липня 2015 року. На другий день після його смерті слідчі оголосили, що це було самогубство, цю ж версію активно підтримував командир «Азова», друг Авакова і начальника Нацполіції Вадима Трояна нардеп Андрій Білецький.

    Безглуздість такої версії була очевидна і сім'ї, і колегам загиблого: він готувався вести активне політичне життя, працював над законодавством про добровольчі батальйони та змінами до Конституції.

    Тільки після низки заяв родичів Бабича поліції все ж довелося відкрити кримінальну справу за статтею «умисне вбивство». Справа, яку слідчі під чуйним керівництвом Трояна «спустили на гальмах» не провівши елементарних слідчих дій, не пояснивши, наприклад, як в квартирі з'явилася лебідка, на якій повісили Бабича, і чому на ній не було його відбитків, якщо це було самогубство.

    Тепер повертаємося до подій 29 грудня 2017, коли зникла Ноздровська. Її оголене тіло з явними слідами насильницької смерті виявили 1 січня 2018-го, і практично відразу в ЗМІ з'явилося посилання на слова голови профспілки МВС Іллі Киви про те, що однією з версій загибелі жінки є самогубство.

    Збіги в цих двох справах вражають: і в першому, і в другому випадку оголені жертви та практично блискавичні заяви правоохоронців щодо можливого самогубства.

    Але якщо Ноздровська була послідовним відкритим критиком правоохоронної системи, то у зв'язку зі справою Бабича заговорили про неприємні факти з недалекого минулого «Азова». Такі, наприклад, як переправлення під «дахом» МВС необлікованої бойової зброї із зони АТО на підконтрольні території.

    Навряд чи юрист, який служив у цьому батальйоні, не знав про такого роду діяльність та інші не дуже законні факти роботи підконтрольного Авакову «Азова».

    Найцікавіше, що на цьому батальйоні все й зациклилося: більшість свідків у цій справі були членами «Азова». Колишні соратники Бабича – Троян і Білецький старанно зводили справу нанівець. А рупор Авакова Антон Геращенко з піною біля рота доводив, що це самогубство і нічого тут розслідувати.

    Водночас, адвокат Анатолій Башловка, який спробував зайнятися цією справою, публічно заявив про погрози з боку поліції, через що він змушений був відмовитися від власного розслідування загибелі Бабича.

    Занадто багато знали

    У загальну картину всього, що відбувається вписуються й інші випадки жорстокої розправи з юристами і адвокатами, які дуже добре знали правоохоронну систему зсередини. Причому розправа була настільки показовою, що поліції не залишалося шансів списати все на самогубство.

    19 січня 2015 року в Харкові біля свого будинку був розстріляний адвокат Олександр Грузков, виходець із системи МВС, який мав відомих і впливових друзів у правоохоронній системі.

    Екс-слідчий Грузков, який звільнився з органів після підозри у вимаганні та незаконному зберіганні боєприпасів, з середини 90-х працював юристом, а потім зайнявся адвокатською діяльністю.

    За бажання цей чоловік міг би багато розповісти про колишніх і нинішніх високопоставлених чиновників прокуратури та слідчих органів Харкова і області. Але отримав кілька куль у спину і контрольний постріл в голову.

    Поліція намагалася якось пов'язати це вбивство з можливою бізнес-діяльністю Грузкова, але його колеги категорично заявляли, що основною його діяльністю була саме юридична практика.

    А трохи більше року тому, 15 березня 2016-го, у своїй харківській квартирі був виявлений адвокат Віктор Лойко, який спеціалізувався на веденні кримінальних справ і добре знав, як працює правоохоронна система. Свого часу він навіть представляв інтереси високопоставлених чиновників МВС у гучному процесі про організовану правоохоронцями широкомасштабну наркоторгівлю.

    Протиріччя в розслідуванні з його вбивством почалися практично відразу ж. Наприклад, за повідомленням прокуратури Харківської області, на тілі убитого не було жодних пошкоджень, і щоб зрозуміти, як його вбили, збиралися провести експертизу.

    Однак за версією, яку озвучували в поліції, адвоката задушили. На шиї людини, яку душать, неодмінно залишаються виразні сліди. Чому в справі вони з'явилися вже постфактум, так ніхто й не пояснив.

    Як і не пояснили причини смерті людини, яку в поліції назвали одним із убивць – його труп без будь-яких ознак насильницької смерті, якщо вірити поліцейським протоколам, було виявлено в Одесі. А підставою того, що це саме він убив Лойка, стала знайдена у нього частина вкрадених у квартирі адвоката цінностей.

    Втім, поліція знайшла й іншу людину, яку назвала співучасником убивства, успішно закривши цю заплутану справу.

    Бізнес і нічого особистого

    Аналізуючи вбивства адвокатів і юристів останніх років, було б неправильно стверджувати, що зі шляху «прибирають» тільки тих, хто виключно добре обізнаний про закулісся правоохоронної системи. Нерідко «під роздачу» потрапляють фахівці, які зачепили інтереси впливових людей на стику поліція/бізнес.

    Наприклад, 27 лютого 2015 року безслідно зник Олександр Петренко, який працював юристом на Житомирській кондитерській фабриці «ЖЛ». Зник рівно за півроку до того, як підприємство зазнало рейдерського захоплення.

    За словами власника «ЖЛ» Ігоря Бойка, зниклий юрист володів інформацією про майбутнє захоплення фабрики, а також про основних замовників цього захоплення – нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського, якого прикривали міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і міністр юстиції Павло Петренко.

    Юрист міг зірвати рейдерську операцію і становив серйозну загрозу замовникам. Після серії прямих погроз і вимог передати документи та печатки підприємства третім особам, Олександр Петренко зник.

    За неофіційною інформацією до цього причетний підручний Пашинського, кримінальний авторитет Саша Кот, який за вдале вирішення проблеми отримав частку в статутному капіталі фабрики, а його коханку призначили заступником директора захопленого підприємства.

    На сьогодні все вказує на те, що юриста Олександра Петренка немає серед живих. Але поліція не проводить жодних слідчих дій щодо його розшуку – занадто тісно це зникнення переплітається з інтересами вищого начальства.

    Схожа ситуація мала місце в тому ж 2015 році в Києві. Тоді сталося відразу кілька нападів на юристів компанії Caparol та членів їхніх сімей: одного співробітника компанії намагалися зарізати на столичній Оболоні, дружину іншого побили битою.

    Однією з версій того, що відбувається, називали спробу відібрати бізнес у директора прибуткової компанії, яка була найбільшим виробником фарб, штукатурок, систем утеплення фасадів, матеріалів для ремонту залізобетону і мостів.

    У переліку замовників Caparol були, наприклад, НСК «Олімпійський», «Донбас Арена», Софіївський собор в Києві, Верховна Рада, Донецький театр і Успенський собор Києво-Печерської Лаври.

    Натяки на те, що бізнесом слід поділитися, почалися, як зазвичай це буває в таких справах, з тиску на юристів компанії, а закінчилися розстрілом директора Caparol Павла Зможного біля його будинку під Києвом. Зрозуміло, поліція вчергове розвела руками.

    Втім, тиск на юристів і дивні обставини їхньої смерті навіть не завжди стають предметом кримінального розслідування. Один з останніх прикладів – раптова смерть юриста Олександра Джуса, якого на початку вересня 2017 року знайшли мертвим у його івано-франківській квартирі.

    Це сталося якраз після того, як він виграв процес у ахметовського «Київенерго», відсудивши на користь споживачів 200 тис. гривень переплати за тепло. Понад те, юрист вів послідовну політику просвіти споживачів – як не платити більше за комунальні послуги.

    У своєму блозі Джус, зокрема, писав: «На місці короля – президент, олігархи є феодали, які або мають наділи, наприклад, довоєнний Донбас чи Дніпропетровськ, або монопольно володіють цілими секторами легальної або тіньової економіки».

    Піднімав він і проблему приватних армій олігархів під виглядом створення добробатів.

    «Слабкістю і нечисленністю регулярних військ України олігархи скористалися у власних інтересах, під виглядом патріотизму і захисту державних інтересів сформувавши низку батальйонів. Формально ці батальйони підпорядковані Міністерству оборони або Міністерству внутрішніх справ, але по факту вони використовуються олігархами у власних інтересах».

    Поліцію нітрохи не збентежила низка дивних збігів у смерті Джуса. Висновок – він помер від інсульту. Можливо, перед цим вдарився головою. А знайомі юриста стверджували, що перед смертю, цілком ймовірно, на нього було скоєно напад, після якого він дійшов до квартири і помер в результаті серйозної черепно-мозкової травми.

    Все це до болю нагадує старі сценарії ліквідації правозахисників за часів Януковича. Наприклад, один із резонансних випадків вбивства у Переяслав-Хмельницькому в лютому 2013 року юриста і правозахисника Віталія Білика.

    Йому неодноразово погрожували через його допомогу в земельних війнах між селянами та високопоставленими рейдерами, а напередодні своєї загибелі Білик планував опублікувати інформацію про корупцію чиновників у Київській області.

    У результаті його тіло знайшли в туалеті на шкільному подвір'ї. Вердикт прокуратури – впав, подавився і помер. Хоча на доданих до справи фотографіях видно, що на обличчі загиблого немає живого місця, а підлога та стіни туалету були буквально залиті кров'ю.

    Всі вищезгадані події, які лягають в єдиний логічний ланцюжок, на жаль, не дають підстав вірити в те, що розслідування щодо вбивства Ірини Ноздровської буде ефективним і, найголовніше, неупередженим.

    Адже розслідуванням цієї справи керує глава Нацполіції Київської області Дмитро Ценов. Людина, яка все життя пропрацювала в системі МВС і яка в 2016 році разом з главою Нацполіції Вадимом Трояном стала фігурантом розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ про організацію корупційних схем в поліції. Йшлося про формування ланцюжка грошових поборів від нижніх поліцейських чинів до вищих і пов'язаними з цим кадровими призначеннями потрібних людей.

    Чи зможе така людина об'єктивно розслідувати вбивство правозахисниці Ноздровської, яка звинувачувала правоохоронну систему в свавіллі та корупції, – вирішуйте самі.

    Теги : МВС генпрокуратура Арсен Аваков Павло Петренко Антон Геращенко сергій пашинський ілля ківа національна поліція вадим троян Ноздровська Дмитро Ценов
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів