Шоста хвиля мобілізації: примус та покарання

    29 Червня, 2015 15:19
    За рік кількість кримінальних справ за ухиляння від мобілізації в Україні зросла в шість разів. UA1 з'ясував, чи буде ким поповнювати українську армію

    До 17 серпня в Україні проходить шоста хвиля мобілізації, а з 9-10 липня мобілізованих почнуть відправляти в навчальні центри. Там за 25 днів ті, хто раніше служив у армії, поновлюють раніше набуті навички, а новачки вчаться поводитися зі зброєю.

    «Під призов по мобілізації потрапляють чоловіки від 20 до 60 років, але ми намагаємося після 55-ти не брати, – розповідає UA1 заступник воєнкому Київського міського військового комісаріату підполковник Ігор Слюсаренко. – Основний акцент робимо на 30-40-річних, що вже служили в армії. Це якраз той вік, коли людина ще не втратила армійських навичок і готова вчитися чомусь новому».

    у військкоматах намагаються вигадати все більш хитромудрі способи, як вручити повістки та забезпечити мобілізацію

    Насамперед, військових цікавлять десантники, розвідники, танкісти, водії та військові інженери. Вони повинні будуть замінити мобілізованих під час третьої хвилі. Але набирати заміну стає щоразу складніше.

    Якщо під час перших хвиль мобілізації люди самі йшли записуватися у військкомат і навіть стояли в чергах, то зараз ситуація кардинально протилежна: у військкоматах намагаються вигадати все більш хитромудрі способи, як вручити повістки та забезпечити мобілізацію.

    За підсумками поповнення, яке замінило мобілізованих другої хвилі, у звіті Міноборони сказано: «отримали достатню кількість військовослужбовців для поповнення некомплекту особового складу в частинах, які виконують завдання в зоні АТО».

    За цим розпливчастим формулюванням криються серйозні проблеми виконання норм мобілізації. Наскільки значною є нестача солдатів, невідомо – інформація про кількість поповнення закрита. З точністю можна сказати лише одне – кількість тих, хто ухиляється від мобілізації, зростає.

    Про це свідчить кількість кримінальних справ за ухилення від мобілізації, яка, за статистикою Генпрокуратури, всього за рік збільшилася в шість разів. За п'ять місяців минулого року таких справ було 253, цього року за той же період – вже 1640.

    «Минулу хвилю ми на 100% не виконали, невеликий відсоток недостачі є, – визнає в бесіді з UA1 заступник воєнкому Слюсаренко. – Зараз ситуація задовільна. Принаймні, краща, ніж в західних регіонах».

    Ціна спокою

    Підполковник знає, про що говорить: в регіоні, який вважається одним із найбільш патріотичних, справа з мобілізацією вкрай складна, приблизно так само, як і в східних областях.

    призовники не проживають за місцем реєстрації, не відкривають двері або просто відмовляються отримувати сповіщення

    У західній Україні найгірше мобілізація проходить на Волині та у Львівській області. Там визнають істотні проблеми з призовом військовозобов'язаних під час п'ятої хвилі мобілізації, та й шоста проходить не краще.

    Основні проблеми, з якими стикаються співробітники військкоматів – призовники не проживають за місцем реєстрації, не відкривають двері або просто відмовляються отримувати сповіщення. Наприклад, у Львівській області повістки не вдалося вручити більше ніж чотирьом тисячам потенційних військовослужбовців.

    Причому мова йде не лише про особисте небажання служити, але й про протидію мобілізації з боку підприємств, які не хочуть втрачати співробітників. Керівники підприємств просто не пускають на територію співробітників військкоматів з повістками.

    з 426 військових комісарів цього року за хабарі заарештовано вже 35

    За одним таким випадком військова прокуратура Тернопільського гарнізону Західного регіону вже зареєструвала кримінальне провадження. У свою чергу, Київський військовий комісаріат вже подав до МВС заяви на 102 установи, що перешкоджають врученню повісток.

    Небажанням співвітчизників служити вже активно користуються нечисті на руку воєнкоми. За даними головного військового прокурора Анатолія Матіоса, з 426 військових комісарів цього року за хабарі заарештовано вже 35.

    Розцінки за звільнення від мобілізації варіюються залежно від населеного пункту та регіону. Так, за даними Генпрокуратури, спійманий на гарячому військовий комісар Одеської області просив за це по 850 доларів з людини.

    А ось головний воєнком Глибочицького району на Буковині був більш гуманним і брав всього по 350 доларів з кожного потенційного військовослужбовця.

    Три причини не служити

    Попри досить суворе покарання за ухилення від мобілізації – від 2 до 5 років позбавлення волі згідно зі ст. 336 Кримінального кодексу, – українці продовжують бігати і ховатися, тільки б не служити.

    Якщо на початку АТО ще виникали запитання щодо законності мобілізації в мирний період і призовники намагалися знайти якісь юридичні обґрунтування не служити, то зараз цей момент повністю врегульовано на законодавчому рівні.

    Мобілізація проводиться за законом 113-VIII «Про часткову мобілізацію», всі правові колізії врегульовано законом 1313-VII «Про внесення змін до законів України щодо боротьби з тероризмом».

    Крім того, в Генштабі апелюють до ст.65 Конституції України: обов'язком громадян є захист незалежності та територіальної цілісності країни.

    одна з причин небажання служити в тому, що люди втрачають заробіток і роботу

    Однак, кількість людей, готових виконати свій конституційний обов'язок, стрімко зменшується. Крім особистої неготовності та небажання безпосередньо брати участь у боях, воєнкоми називають ще ряд важливих чинників, які відлякують від армії.

    «Одна з причин небажання служити в тому, що люди втрачають заробіток і роботу, – пояснює UA1 Слюсаренко. – Люди не довіряють своїм роботодавцям, і часом небезпідставно».

    За словами підполковника, дійсно були випадки, коли мобілізованого звільняли. У цьому разі військкомат не може наказати взяти людину назад. Воєнком може лише порекомендувати, вказати на норми закону та пояснити керівнику підприємства, що він неправий.

    Друга причина, за словами Слюсаренко, в тому, що у багатьох є невиплачені кредити. І позичальники побоюються штрафних санкцій від банку за несплату, поки будуть на армійській службі, як це нерідко траплялося на початку АТО.

    «Ми пояснюємо, що зараз досить надати довідку, що людина призвана по мобілізації, і банк надає кредитні канікули», – говорить Слюсаренко.

    Нарешті, ще одна причина ухиляння від мобілізації – це, як не дивно, бажання записатися в добровольчий батальйон.

    Існує думка, що у разі призову через військкомат, служба триватиме чітко визначений термін – 1 рік. А якщо йти добровольцем, то можна відслужити стільки, скільки захочеш, поки не набридне.

    «Це через нестачу інформації, – пояснює Слюсаренко. – Практично всі добровольчі батальйони передано у відання Міноборони або Нацгвардії. А люди вважають, що якщо прийшов в добровольчий батальйон, то через місяць-два за власним бажанням можна розвернутися й піти. Це не так. У будь-якому разі доведеться відслужити рік».

    Військова кмітливість

    Поки Міноборони намагається впоратися з ухилянням від мобілізації адміністративними методами. Зараз йде робота над створенням реєстру людей, придатних до мобілізації.

    в Генштабі кажуть, що воєнкоми можуть вручати повістки де і коли завгодно

    Для нього використовують дані фіскальної, міграційної, прикордонної служб і бази виборців України. У Генштабі кажуть, що це на 90% унеможливить ухилення від мобілізації.

    Крім того, військкомати почали демонструвати винахідливість у питанні вручення повісток. Процес цей законодавчо не врегульовано, тому в Генштабі кажуть, що воєнкоми можуть вручати повістки де і коли завгодно.

    Приміром, на початку червня воєнкоми зробили масовий рейд на найбільший авторинок Івано-Франківська, в результаті чого їм вдалося вручити відразу 80 повісток. А в Запорізькій і Дніпропетровській областях практикують вручення повісток на КПП при в'їзді в місто та біля супермаркетів.

    Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко називає такі методи «тупим закручуванням гайок» і «полюванням за призовниками». І пропонує замість цього ввести платне звільнення від мобілізації.

    «Не хочеш, не можеш служити, воювати – сплати до державного бюджету визначену законом суму і почувай себе спокійно, не відкуповуйся хабарами і не ховайся», – вважає він. На його думку, сума відкупних може бути в межах 10 тис. доларів.

    Раніше схожу пропозицію висловлював нардеп Семен Семенченко. І навіть вніс законопроект про це в парламент. Передбачалося, що сума відкупних буде варіюватися в середньому від 29 до 113 тис. грн.

    Але закон викликав багато суперечок та пропозицій, і врешті-решт автор відкликав його для доопрацювання. Доопрацьованого проекту поки що немає.

    Але попри труднощі в процесі мобілізації, які щоразу збільшуються, армійське поповнення все ж збирають. І навіть зараз знаходяться ті, хто самі приходять у військкомат і запитують, чому їм не приходять повістки.

    У приватній бесіді з UA1 екс-співробітники однієї зі спецслужб скаржилися, що похід до військкомату не дав результатів і в АТО їх не взяли.

    «У нас одна зі спеціалізацій – створення розвідувально-диверсійних груп, проведення диверсій, але ми сидимо в Києві, а туди їдуть пацани, які раніше автомат в очі не бачили, – скаржиться один із бійців на умовах анонімності. – Нам сказали, що ми в резерві на охорону держоб'єктів у разі воєнних дій. Ось і сидимо».

    Слова бійців підтверджують і військові. «Патріоти нікуди не поділися, вони є і досі приходять у військкомат зі скаргами, чому їх не мобілізують, – підтверджує Слюсаренко. – Тому хвилюватися не варто – поповнення буде».

    Теги: Міноборони генпрокуратура закон мобілізація Львівська область анатолій матіос Семенченко Анатолій Гриценко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів