Що буде з гривнею і цінами

    12 Червня, 2015 17:53
    Фінансові аналітики розповіли UA1, що найближчим часом буде з цінами, який очікується курс валют і як зберегти свої заощадження за сьогоднішніх умов

    З початку року ціни на основні продукти харчування, за підрахунками фахівців з Нацбанку, виросли в середньому більше ніж на 38%. Саме такий показник фігурує в опублікованому Інфляційному звіті НБУ.

    Окрім подорожчання сировини, палива та енергоносіїв, зростання цін багато в чому спровокували коливання курсу валют.

    Аналітики Нацбанку підтверджують, що в очікуванні курсових стрибків, підприємства закладають ці ризики у вартість товару. В результаті ціни підвищуються на всіх етапах: від виробництва до роздрібних мереж продажів.

    Спрацьовує механізм самопідсилення інфляції, що ще більше накручує ціни. Тому за курсами валют так пильно стежать і виробники, і українці, які отримують зарплату в гривнях.

    Нинішня стабільність досить відносна і тримається, в першу чергу, за рахунок обмежень

    Думки фінансистів збігаються: прогнозувати чіткий курс в нинішніх умовах справа невдячна – надто багато чинників водночас впливає на цей показник. Тому, найчастіше, прогнози йдуть із застереженням «якщо».

    «У разі відсутності негативних зовнішніх чинників, таких як гостра ескалація конфлікту на Донбасі, взяття сепаратистами Маріуполя і т.д., а також за умови продовження дії адміністративних обмежень НБУ, курс гривні до кінця року буде коливатися в межах 20-23 грн/долар», – висловив свою думку UA1 старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Поворозник.

    Водночас, експерт звертає увагу на те, що гривня може «впасти» після зняття адміністративних обмежень Нацбанку.

    «Треба розуміти, що НБУ вдалося взяти під контроль панічні настрої на ринку і стабілізувати гривню досить жорсткими обмеженнями, тому нинішня стабільність досить відносна і тримається, в першу чергу, за рахунок обмежень», – упевнений він.

    Але за словами експерта, з урахуванням того, що МВФ наполягає на продовженні дії валютних обмежень, істотних коливань в найближчому майбутньому очікувати не варто.

    Держструктури поки менш оптимістичні. Мінекономіки розраховує, що курс гривні до кінця року складе 23,65 грн/долар, а наступного року цей показник сягне орієнтовно 25,37 грн/дол.

    Що стосується інфляції, то ще навесні НБУ оцінював її в 30% до кінця року. Але вже на початку червня цю цифру переглянули до показника 45-50% при оптимальному рівні інфляції в середньостроковій перспективі в межах 4-6%.

    Однак є кілька важливих факторів, які окремо або в комплексі можуть суттєво змінити первинні прогнози.

    Спільно з експертами UA1 проаналізував, що може розхитати ситуацію на фінансовому ринку, а що навпаки стабілізує становище.

    Фактори ризику

    Основні фактори, які будуть «тиснути» на курс валют найближчим часом – це ймовірність дефолту, можливість отримання траншу МВФ, стан економіки та рівень інфляції.

    Ймовірність дефолту. «При дефолті на готівковому ринку під впливом панічних настроїв відбудеться стрибок курсу долара, – попереджає експерт компанії « Простобанк Консалтинг» Іван Нікітченко. – Також можливе невелике зростання на міжбанківському ринку».

    Разом з тим, він вважає, що в цьому випадку втрутиться Нацбанк, і за допомогою адміністративних методів курс швидко повернеться до поточних показників.

    А в МЦПД сподіваються на прийнятний для України результат переговорів з реструктуризації зовнішніх боргів і поки не бачать приводу для хвилювання з приводу оголошення Україною дефолту.

    Запас міцності у НБУ не такий великий, щоб довго тримати ситуацію під контролем без вливань від міжнародних кредиторів

    Транш МВФ. Свою роль в стабілізації фінансового ринку повинен зіграти і транш МВФ, ймовірність його отримання, на думку експертів, досить висока, але не очевидна.

    «Існує ймовірність того, що МВФ негативно оцінить динаміку реформ в Україні, а це може поставити під питання отримання допомоги в майбутньому», – вважає Поворозник.

    У цьому випадку ситуація може кардинально змінитися. «Запас міцності у НБУ не такий великий, щоб довго тримати ситуацію під контролем без вливань від міжнародних кредиторів, – вважає Нікітченко. – А зрив або перенесення програми фінансової допомоги стане негативним сигналом для інших міжнародних партнерів».

    Стан економіки. Якщо ситуація на Донбасі кардинально не загостриться, то вже до осені експерти прогнозують невелике зростання економіки, що позитивно вплине на курс валют.

    «Попит бізнесу на гривню для ведення господарської діяльності виросте, і це сприятиме зміцненню курсу гривні, – прогнозує Нікітченко. – Крім того, восени почнеться сезон експорту нашої сільгосппродукції, а це збільшить пропозицію валюти на міжбанківському ринку».

    Рівень інфляції. «Зростання інфляції відбувається під впливом знецінення гривні – ціни відображають зростання курсу долара і всіх імпортних товарів і, в першу чергу, енергоносіїв, – пояснює Нікітченко. – Оскільки курс зараз стабільний, до кінця року інфляція істотно сповільниться, і вже у 2016 році єдиним фактором, який буде штовхати її вгору, стане зростання тарифів на комунальні послуги».

    Дані Інфляційного звіту НБУ більш стримані і прив'язані до ситуації на Донбасі.

    «Можливе поглиблення військового конфлікту на сході країни може призвести до суттєвої переоцінки ризиків інвесторами і викликати додатковий відтік капіталу з країни, що призведе до додаткової девальвації гривні, – йдеться у звіті. – Цей фактор може ще більше погіршити інфляційні очікування».

    Єдине, чим можуть заспокоїти аналітики – це те, що зниження купівельної спроможності буде стримувати бажання бізнесу піднімати ціни на товари і послуги.

    Тримайте ваші грошики

    Українці вже звикли до того, що чим наполегливіше держава просить не панікувати з питань курсу валют, тим швидше треба бігти і рятувати свої заощадження, вкладаючи їх у євро або долари.

    Оскільки обмеження на валютні операції в країні досі діють, населення чекає, що буде далі, і гадає як зберегти свої гроші.

    Додаткову знервованість викликає низка офіційних повідомлень НБУ про ліквідацію банків, що «прогоріли». Станом на середину червня у 12 банків ввели тимчасову адміністрацію, ще 39 перебувають у стадії ліквідації.

    Хоча останній фактор експерти розцінюють скоріше як позитивні зміни.

    У гривневій готівці вдома слід тримати суму в розмірі 2-3 місячних витрат

    «Стабільність банківської системи знаходиться на низькому рівні ще з кінця 2013 року, – визнає Нікітченко. – Суттєво погіршили ситуацію девальвація гривні, події в Криму і на Донбасі ».

    Але завдяки цьому, на думку експерта, всі «слабкі» банки вже виведені з ринку, або з ними це станеться найближчим часом. Крім того, НБУ ліквідовує банки, які задіяні в схемах з конвертації.

    «Сьогодні система набагато здоровіше, ніж це було рік тому, – зазначає Нікітченко. – Якщо НБУ доведе розпочате до кінця і відбудеться стабілізація в економіці в цілому, вже скоро ми побачимо стабільну і надійну банківську систему».

    Колегу підтримує і Поворозник: «Ліквідація слабких банків має сприяти підвищенню довіри до банківської системи, а також її стабільності. Але НБУ повинен спілкуватися з ринком і мінімізувати можливі панічні настрої».

    На тлі всіх цих подій експерти дають кілька рекомендацій, як зберегти свої кошти.

    «Завжди треба диверсифікувати свої заощадження, – радить Нікітченко. – У гривневій готівці вдома слід тримати суму в розмірі 2-3 місячних витрат. Залишок треба розділити між депозитами в різних валютах (наприклад, половину в гривні, і половину в доларі). Частину можна розмістити на термінових депозитах, а частину на вкладах до запитання з доступом у будь-який момент».

    А вклади у золото, на думку експерта, доцільні лише для тривалого інвестування – на строк від двох років. І розглядати це вкладення варто виключно як метод збереження заощаджень, а не заробітку.

    Поворозник менш схильний довіряти банківській системі на нинішньому етапі з урахуванням непевних перспектив щодо конфлікту на Донбасі і загальної ситуації в економіці.

    Він вважає, що тільки схильні до ризику люди можуть зараз спробувати шукати щастя, розміщуючи гривню на короткострокових депозитах. При цьому така стратегія вимагає високої обізнаності аж до інсайдерської інформації про стан справ банку.

    Тому його рекомендації більш стримані: «Долари, золоті злитки і коштовності я б рекомендував зберігати у банківських скриньках. А гривні інвестувати в здоров'я та освіту».

    Теги: МВФ нбу валютний ринок інфляція
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів