«Сєпари» із Заходу. Хто роздмухує істерію?

    12 Листопада, 2015 16:52
    Чи мають країни ЄС територіальні претензії до України та наскільки вони актуальні для європейського політикуму? UA1 розбирався з настроями європейських політиків та російською пропагандою, яка створює геополітичну напругу

    У країні, де триває війна, питання поділу на «свій» та «чужий» завжди постає гостріше, ніж у мирний час. Через це ми зараз набагато уважніше стежимо за словами та вчинками лідерів країн, які так чи інакше можуть впливати на стан речей в Україні.

    Окрема тема – наші західні сусіди, які історично мають певні територіальні інтереси на наших землях. Це Угорщина, Румунія, Польща та Словаччина з Чехією.

    Серед їхніх лідерів є ті, хто записався до «клубу друзів Путіна»: словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо, чеський президент Мілош Земан і угорський прем’єр Віктор Орбан. Водночас ані польський президент Анджей Дуда, ані його румунський колега Клаус Йоганніс аж ніяк не друзі Кремлю.

    Це треба брати до уваги, коли проводимо паралелі між Кримом і західноукраїнськими регіонами.

    Випробування Жириновським

    Взагалі-то тему сепаратизму в західноукраїнських областях активно роздмухує російська пропаганда. Тамтешні прокремлівські ЗМІ та ольгінські тролі радо підхоплюють кожне неакуратне слово поляків щодо Галичини та Волині, заяви Орбана на тему автономії закарпатських угорців, висловлювання прибічників відродження Великої Румунії та Підкарпатської Русі.

    Будучи неофіційним голосом Кремля, Жириновський, по суті, сигналізував західним сусідам України, що Росія не проти повторити пакт Молотова-Ріббентропа та поділити наші землі.

    Перший пробний камінчик для перевірки реакції «західних партнерів» кинули з Москви одразу після анексії Криму. Віце-спікер Держдуми Володимир Жириновський звернувся до Польщі, Румунії та Угорщини з пропозицією допомогти організувати у західних областях України референдум. Мешканці Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Рівненської областей, казав він, захочуть приєднатися до Польщі. Закарпатської – до Угорщини, а Чернівецької – до Румунії. До речі, мрії словаків і чехів, які мають свої погляди щодо Закарпаття, він не взяв до уваги. Південний схід, за логікою віце-спікера, мав би належати Росії, а Україні лишився б Київ та центральні області.

    Жириновський на той час вважався неофіційним голосом Кремля, який промовляв те, що не годилося б промовляти президенту. По суті, він сигналізував західним сусідам України, що Росія не проти повторити пакт Молотова-Ріббентропа та поділити наші землі.

    Допомога від Орбана

    Угорський прем’єр напередодні місцевих виборів зустрівся з головою Товариства угорської культури Закарпаття і народним депутатом від БПП  Василем Брензовичем. Віктор Орбан закликав активніше голосувати на місцевих виборах, щоб угорці з «найбільшою кількістю осіб були представлені в місцевій владі всіх рівнів».

    Він також пообіцяв продовжити допомогу: «В Угорщині теж нелегке становище, теж є різноманітні труднощі, але їх не можна згадувати вкупі з тими проблемами, які наповнюють щоденне життя угорців та українців по той бік кордону та які їм доводиться долати».

    Перший мешканець Закарпаття, загиблий у зоні АТО, – угорець Роланд Попович. І він не єдиний угорець, який загинув у війні на сході.

    Та все це звучало якось м’яко, тож не дивно, що скоро російські пропагандисти запустили в медіа фейкові цитати Орбана. Посилаючись на угорське державне телебачення, вони приписали йому слова про «Угорську Русь, яка з 11-го століття належала Угорщині», етнічних угорців та закарпатських русинів «які як ніколи потребують нашого захисту від, по суті, злочинного режиму, що встановився у Києві».

    Ця фальшивка широко розійшлася російськими ЗМІ. Деякі українські видання, на жаль, на неї теж купилися і передрукували. Хоча в угорських медіа таких слів Орбана немає.

    «Це брехня. Угорська державна телекомпанія такого не передавала, бо Орбан цього не говорив. Це російська пропаганда», – підтвердила UA1 фейковість наведених «цитат» закарпатський політолог, секретар Товариства угорської культури Закарпаття Кароліна Дарчі.

    За її словами, зараз на Закарпатті проживає приблизно 150 тисяч угорців, які ніколи не були сепаратистами. Як доказ угорці нагадують, що перший мешканець Закарпаття, загиблий у зоні АТО, – угорець Роланд Попович. І він не єдиний угорець, який загинув у війні на сході.

    «Закарпатські угорці мають європейський менталітет, поважають закони України і з самого початку є громадянами української держави. Вони підтримують європейську інтеграцію і сподіваються на те, що Україна подолає фінансову кризу та стане правовою державою, яка поважає права національних меншин», – говорить Кароліна Дарчі.

    До Віктора Орбана українські угорці ставляться, звичайно, інакше, ніж українці. Та його заклики створити в межах України угорську автономію, які звучали, наприклад, навесні цього року, сприймаються неоднозначно.

    «Угорці не хочуть автономії. Якщо буде йти децентралізація, то угорці хочуть, аби був один район, де компактно проживають 70% угорців. Зараз вони розділені по трьох районах», – пояснює Дарчі. За її словами, реформа дозволила б угорцям мати район зі своєю владою, яка б розвивала їхню культуру, розбудовувала школи тощо.

    Польський інтерес

    Окрім фальшивої цитати Орбана, російські ЗМІ вигадали ще й фальшиві слова польського президента Анджея Дуди про те, що поляки «мають бути готові до боротьби за повернення колишніх польських земель – Галичини, Волині та Полісся. Мовляв, після Орбана про «історичну справедливість» заговорили і поляки.

    Насправді ж висловлювання були, як і у випадку з Орбаном, дещо м’якшими. І не президента, а лише одного з депутатів його партії «Право і справедливість» (ПіС), історика Яна Жарина. Партія після нещодавніх парламентських виборів стала правлячою, тож слова Жарина сприймалися як слова представника партії влади. І тому викликали резонанс.

    Більшість експертів сходиться на думці, що Варшава й надалі лишатиметься союзником України у боротьбі з Росією.

    Найбільше ж галасу спричинили дві фрази, які історик сказав під час розлогого інтерв’ю про ідентичність поляків виданню Prawy.

    Перша була такою: «Якщо українці хочуть стати європейським народом, інтегруватися в європейський культурний простір, вони не повинні прославляти і шанувати ОУН-УПА». Українці, казав Жарин, «мають визнати свою провину за Волинську різанину і визнати цю трагедію актом геноциду проти польського народу».

    Друга – про те, що «без Львова, міста, яке завжди було вірним Польщі, немає польського народу».

    В Україні ці слова отримали різні оцінки. Одні казали, що Жарин ще не усвідомив себе парламентарем і продовжує говорити як історик, а не представник держави. Інші пояснювали, що Жарин викликав до життя привидів минулого, з якими, здавалося, покінчили, і таким чином допомагає російській пропаганді.

    Президент Порошенко вже приносив полякам вибачення за Волинську трагедію ще у грудні 2014 року. І це було не перше вибачення з боку України. Жарин говорить так, як думає значна частина суспільства, яке потім голосує на виборах. Тож українських дипломатів чекають непрості часи, хоча більшість експертів сходиться на думці, що Варшава й надалі лишатиметься союзником України у боротьбі з Росією.

    Реагувати має Київ

    Очікується, що нова влада Польщі може зробити ще більший поворот від Берліна та Брюсселя до Вашингтона. Зокрема, дуже вірогідно, що Варшава активніше наполягатиме на розгортанні на її території повноцінної бази НАТО, а не лише елементів ПРО. З огляду на це варто зауважити, що для України не буде зайвим мати американських військових якнайближче до лінії фронту на сході.

    Шкода, але український МЗС ніяк не відреагував на заяви ані Яна Жарина, ані Віктора Орбана. А це якраз той випадок, коли реагувати має Київ, а не Брюссель чи якась країна «старого Євросоюзу», бо ж формально ніякої крамоли у словах згаданих політиків не було.

    Українськими медіа гуляє інформація про те, що орієнтовна кількість українців, які на додачу до українського мають ще й румунський паспорт, – 50 тисяч.

    «Існує чітка відданість європейських країн принципу непорушності кордонів та поваги до територіальної цілісності, – пояснив UA1 керівник громадської організації «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. – Жодне з наведених висловлювань (Орбана і Жарина – Авт.) не є висловленням територіальних претензій до України. Але в ширшому контексті такі висловлювання повинні викликати стурбованість і певні форми реакції України».

    Фейкові організації

    Після Жарина інформпростір заповнила ще одна новина про те, що громадська організація «Реституція Кресів» оголосила про намір через суди добиватися виплати компенсацій або повернення нерухомості полякам, які втратили її на території Західної України в 1940-ві роки.

    Втім, цю організацію не варто сприймати як голос поляків. Її заcновано прокремлівською маргінальною партією «Зміна» (Zmiana), на чолі якої стоїть колишній скінхед і нацист Матеуш Піскорський. Аби зрозуміти, хто він такий, достатньо згадати лише, що Піскорський був «спостерігачем» на «референдумі» в Криму. «Реституторами» керує його заступник Конрад Ренкас. Про їхню «популярність» яскраво свідчить той факт, що сторінку проекту «реституції» на Facebook (facebook.com/powiernictwo) з дня заснування у квітні «залайкало» аж 696 користувачів.

    Є схожі «організації», які нібито представляють закарпатських русинів. Це  «Підкарпатська Русь», самопроголошений прем’єр Підкарпатської Русі Петро Гецко (оголошений в розшук СБУ) та ще кілька одіозних діячів. Вони активно підтримують ЛНР і ДНР, критикують «кривавий київський режим» та щедро роздають інтерв’ю «правильним» російським ЗМІ. Симптоматично, що з ними спілкується президент Чехії Мілош Земан. Він відомий фанат Путіна і в самій Чехії фігура з дуже суперечливою репутацією.

    Представники влади у Словаччині (незважаючи на її прем’єра, який відверто говорить про небажання сваритися з Росією) та Румунії не були помічені в публічних виступах з натяками щодо належності українських територій. Та певні гострі моменти у стосунках з цими країнами є.

    Румунські паспорти

    Про те, що буковинці масово отримують румунські паспорти відомо вже не перший рік. Тим, хто мав у роду румунів, у 2009 році спростили процедуру отримання громадянства. З подачі Геннадія Москаля українськими медіа гуляє інформація про те, що орієнтовна кількість українців, які на додачу до українського мають ще й румунський паспорт, – 50 тисяч. Офіційні дані свідчать, що за роки незалежності, до 2010 року, громадянами Румунії стали близько 3,5 тисячі українців. Пізніше офіційні дані було закрито для загального доступу.

    З початком АТО ця тема набула додаткового розголосу. З’являлися повідомлення про те, що власники румунських паспортів намагалися використати їх, аби відкосити від призову.

    Якщо Україна буде корупційною руїною, в Румунії будуть всерйоз будувати плани щодо забирання румунських земель собі – з хаосу, кошмару і тоталітаризму.

    Втім, останні новини у чернівецьких ЗМІ свідчать, що румуни прикрили лавочку з паспортами, посиливши вимоги до бажаючих отримати громадянство. Також були запевнення з боку румунських можновладців про те, що їхня країна, на відміну від Росії, не видає паспорти в пакеті з танками.

    «Звичайно, у Румунії є певна кількість маргіналів, яка досі підтримує ідею відновлення Великої Румунії. Однак в цілому бажаючих підтримати ідею швидше немає, аніж є. Але це на перший погляд, а загалом тут все набагато складніше», – розповів UA1 українсько-молдовський журналіст та політолог Сергій Ільченко.

    «Румуни в Румунії занепокоєні долею зарубіжних румун. З благополучною країною – демократичною та європейською – вони будуть домовлятися. Неблагополучну будуть розглядати як територію, з прицілом взяти її під свій контроль. Так вони зараз розглядають Молдову. Це не агресія, а позитивний варіант ідеології «тягар білих». Таким чином, яким буде ставлення до України, залежить від самої України. Якщо Україна буде корупційною руїною, як Молдова, – в Румунії будуть всерйоз будувати плани щодо забирання румунських земель собі – з хаосу, кошмару і тоталітаризму. Буде Україна пристойною державою – з нею пристойно поговорять про румунське населення», – говорить Ільченко.

    Щодо паспортів, то експерт пропонує не перебільшувати. Принаймні, зараз: «Люди брали їх як квиток до ЄС. А Румунія закладає таким чином фундамент для розмови про захист своїх. Але це не обов’язково має на увазі експансію».

    Зараз, як люблять висловлюватися американці, м’яч на українському боці поля. Як ми зіграємо – так і житимемо.

    Теги: Чехія Румунія молдова Порошенко Мілош Земан Кремль Угорщина паспорт словаччина Брюссель пропаганда Анджей Дуда Жириновський Віктор Орбан закарпаття Варшава Клаус Йоганніс
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів