Розквіт авторитаризму. Чого домагається Петро Порошенко

    14 Грудня, 2017 11:13
    Сьогодні увесь держапарат працює на одну мету – забезпечити Порошенку необмежену владу і якомога триваліше перебування на посту президента

    «Спочатку йдуть нападки на громадянське суспільство, потім – тиск: піднімається кампанія в ЗМІ, починається атака правоохоронних органів. Проходять рейди по офісах, з'являються податкові аудити і кримінальні звинувачення. Все це підкріплюється особистими погрозами активістам. Так вибудовується стійка схема залякування».

    За словами представника американської неурядової організації Human Rights First Брайана Дулі, так виглядають основні ознаки посилення авторитаризму в різних країнах світу. І віднедавна всі ці ознаки чітко простежуються в Україні.

    «Останні новини розчаровують», – так коротко відгукнувся Дулі про нинішню ситуацію в країні, представляючи у Києві звіт Human Rights First «Демократія в небезпеці: Україна на перехресті на четверту річницю Євромайдану».

    За оцінками американця, справи настільки погані, а скочування в авторитаризм відбувається настільки стрімко, що для України існує цілком реальний ризик втратити міжнародну підтримку. Понад те, зібрана й проаналізована інформація може стати приводом для введення персональних санкцій відносно низки високопоставлених українських чиновників.

    І це не просто особиста думка представника однієї з багатьох зарубіжних неурядових організацій, яку ніхто не помітить. Звіт Human Rights First по Україні буде широко представлений в американській пресі та, за словами Дулі, доведений до відома американського уряду.

    Утім, всі ці прогнози поки не зупиняють вище керівництво держави від агресивної політики «закручування гайок»: топ-чиновників турбує тільки збереження посад і можливість й надалі утримувати владу в своїх руках.

    Класика жанру

    Сьогодні у діях влади чітко простежуються всі названі Дулі етапи посилення авторитарних тенденцій.

    Спочатку все дійсно починалося з нападок на громадянське суспільство і найбільш активних його представників в стилі «а хто ви такі, щоб нам вказувати» і «хто вам дав право».

    Слово «антикорупціонер» фактично стало лайкою, а будь-яка інформація про корупцію у вищих ешелонах влади одразу ж супроводжується зауваженнями про сумнівність відомостей «грантоїдів».

    Це стало характерною і практично єдиною реакцією на пильну увагу громадських активістів до старих чиновників з різних відомств – починаючи від МВС і закінчуючи Адміністрацією президента, – які раптом полюбили постмайданну владу.

    Розуміючи, що довго на такій тактиці не протягнути, влада перейшла до активніших дій. За класикою жанру, у всіх провладних ЗМІ почалася масована інформаційна атака, результатом якої, зрештою, стало загальне неприйняття боротьби за очищення влади і протистояння корупції.

    Слово «антикорупціонер» фактично стало лайкою, а будь-яка інформація про корупцію у вищих ешелонах влади миттєво супроводжується зауваженнями про сумнівність відомостей «грантоїдів», які за гроші Держдепу очорнюють представників української влади.

    Провладні депутати договорилися навіть до того, що звичне вже лідерство України в різних рейтингах рівня корупції у світі – це результат дуже частого мусування цієї теми в нашій країні. Якби говорили про це менше, то й не фігурували б у перших рядках списків найбільш корумпованих країн.

    Нардеп від «Народного Фронту» Дмитро Тимчук так і заявив у своєму ФБ: «Ці рейтинги складаються, насамперед, на основі тієї інформації, яку даємо ми самі – у власному інформпросторі».

    Але навіть такі дії влади не послабили уваги різних громадських організацій і окремих громадських активістів до діяльності топ-чиновників, причому діяльності не завжди законної.

    Тоді в гру включилися правоохоронці. Найбільш поширеними причинами «наїздів» стали нібито порушення податкового законодавства і звинувачення в антиукраїнській діяльності та тероризмі.

    Добре перевірені технології, які успішно діють в Росії, зараз активно запускають політтехнологи Адміністрації Порошенка.

    «Зараз можна відкрити кримінальну справу з будь-якого приводу. Ми сміємося з російських медіа, але насправді наша система робить те ж саме, – стверджує член правління Центру протидії корупції Олександра Устинова. – Людям приписують те, що вони апріорі не могли зробити і «шиють» кримінальну справу. Сьогодні є десятки кримінальних справ щодо громадських організацій».

    Її слова підтверджує Дмитро Шерембей, чий фонд «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» поплатився за антикорупційні розслідування у сфері закупівель медикаментів та став об'єктом переслідування Генпрокуратури.

    «СБУ, ГПУ, поліція синхронно порушують справи проти організацій, що займаються антикорупційною діяльністю та правами людини, – свідчить він. – Щойно влада розуміє, що є ризик викриття, вона починає діяти так само, як і система за Януковича».

    Шерембей наводить простий приклад такої діяльності, що межує з маразмом: Генпрокуратура відкрила кримінальну справу стосовно міжнародних організацій «Лікарі без кордонів» та Глобальний фонд по ВІЛ/СНІД – підлеглі Луценка підозрюють їх у тероризмі.

    Водночас, Устинова констатує, що за нинішніх реалій українські активісти фактично безправні, оскільки поскаржитися на дії ГПУ вони можуть виключно в ГПУ.

    На завершення всього цього «комплексу заходів» з нейтралізації незручних громадських організацій та громадських активістів, влада використовує й прямі методи впливу у вигляді погроз і спроб фізичної розправи.

    Наприклад, недавно низка випадків нападів на неугодних поповнилась побиттям полтавської судді Лариси Гольник, яка відмовилась закрити кримінальне провадження проти мера Полтави Олександра Мамая.

    Однак цим далекосяжні плани верхівки держави не обмежуються. Основна мета – остаточно вибудувати український варіант російського авторитаризму для збереження влади. У зародку знищити будь-які сумніви у власній непогрішності, будь-які претензії на свої крісла і доходи.

    Влада готує ґрунт для того, аби будь-який невигідний для правлячої верхівки результат виборів було негайно оголошено російською диверсією.

    Для цього в хід йдуть добре перевірені технології, які успішно діють в Росії і які зараз активно запускають політтехнологи Адміністрації Порошенка. Адже на кону стоїть не лише влада, а й можливість надалі уникнути можливого кримінального переслідування.

    "Полювання на відьом"

    Ми все робимо правильно – цей постулат у середовищі провладних депутатів виник виключно з подачі самого президента, який діє за принципом «я завжди правий».

    І тепер кожен, хто хоч трохи сумнівається в правильності «курсу партії», автоматично переходить в категорію ворогів українського народу і української державності, що діють в інтересах Кремля. А якщо незадоволений діями влади і вийшов протестувати на вулицю – то взагалі терорист.

    За прикладом далеко ходити не треба: щотижневі київські марші «Руху Нових Сил» Михайла Саакашвілі, на думку особисто відданого президенту генпрокурора Юрія Луценка, не що інше, як спроба насильницького захоплення влади.

    А все той же Дмитро Тимчук, який фонтанує ідеями приборкання незгодних, й узагалі запропонував за штучні, на його думку, акції протесту «давати по руках». Водночас, він не уточнив, хто саме буде вирішувати, який протест штучний, а який ні.

    Поряд з цим місяць за місяцем, день за днем в голови обивателів вбивається знак рівності між президентом Петром Порошенком і Україною. Порошенко – це Україна. Якщо ти проти Порошенка, значить ти проти України. Потрібно об'єднатися навколо президента, а хто не з нами – той ворог.

    Одночасно запускається путінська політтехнологія, що ефективно зарекомендувала себе: «якщо не він, то хто?». Мета її – закріпити у свідомості українців безальтернативність кандидатури Порошенка на посаді президента. Ця ідея активно пропагується членами БПП, президентськими блогерами і політтехнологами Адміністрації президента.

    За чотири роки нової влади проблема корупції залишається однією з головних.

    А всім, хто сумнівається у цьому постулаті, чітко дали зрозуміти: якщо раптом щось піде не за планом і Петро Олексійович не добере голосів на майбутніх виборах, це буде розцінено не як волевиявлення українців, а як спецоперація ФСБ.

    Заступник глави СБУ Віктор Кононенко вже заявив, що Росія веде цілеспрямовану роботу з фальсифікації виборів президента, і є ймовірність втручання у хід виборів в Україні. Так готують ґрунт для того, аби будь-який невигідний для правлячої верхівки результат виборів було негайно оголошено російської диверсією.

    Таким чином, через чотири роки після Революції Гідності Україна замість «легітимного» отримала «безальтернативного», але з тими ж замашками і методами управління країною.

    Стримуючий фактор

    «І в нашому посольстві, і в США пильно спостерігають за тим, що відбувається в Україні», – сказала посол Сполучених Штатів Марі Йованович на зустрічі з представниками антикорупційних організацій в Києві 11 грудня. І дипломатично констатувала, що за чотири роки нової влади проблема корупції залишається однією з головних.

    Приблизно з тим же посилом виступили й депутати Європарламенту за підсумками засідання Ради з питань співробітництва України та ЄС.

    А представник Human Rights First Брайан Дулі підтвердив, що персональні санкції щодо українських топ-чиновників цілком реальні.

    Власне, їх м'який аналог у вигляді прозорих натяків уже взялися застосовувати, про що свідчить раптова відміна поїздки Юрія Луценка в США, де він мав виступати на глобальному форумі з повернення активів.

    За словами прес-секретаря ГПУ Лариси Сарган, генпрокурор не поїхав через свою завантаженість роботою. Але за інформацією журналістки Наталії Седлецької, яка спілкувалася з представниками американської сторони, Луценку відмовили у зустрічі з високопоставленими чиновниками, які відповідали рівню його посади. З українським генпрокурором відмовилися зустрічатися генпрокурор США Джефф Сешнс, а також керівництво ФБР і Держдепу.

    Все це стало наслідком того, що представники української влади втратили монополію на спілкування із західними політиками і впливовими чиновниками.

    Тепер з депутатами Європарламенту і американськими чиновниками безпосередньо спілкуються і лідери українських опозиційних сил, і лідери антикорупційних організацій та інститутів.

    У західних партнерів з'явилися не лише бравурно-офіційні, а й альтернативні джерела інформації про процеси, які відбуваються в Україні, зокрема про посилення авторитаризму і тиску на громадянське суспільство.

    Фактично це чи не єдиний фактор на сьогодні, який хоча й не зупиняє, але гальмує авторитарні замашки Порошенка з претензією на абсолютний контроль над усіма гілками влади в країні.

    Теги : США ГПУ генпрокуратура СБУ Порошенко фсб протест Дмитро Тимчук поліція БПП Юрій Луценко ФБР Народний Фронт національна поліція Лариса Сарган
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів