Розборки в оточенні Порошенка. Як відбувається боротьба за вплив на президента

    9 Жовтня, 2015 08:02
    Протистояння всередині президентської команди, про яке тривалий час ходили лише чутки і домисли, стало надбанням громадськості. Сам Порошенко в цій боротьбі, схоже, не збирається бути нейтральним арбітром, а готовий стати на одну зі сторін

    Особистість російського бізнесмена українського походження Костянтина Григоришина з обранням президентом Петра Порошенка була міфологізована та демонізована. Давнього друга і бізнес-партнера глави держави називали головним олігархом нової влади, йому приписували контроль мало не над усією енергетикою країни.

    Григоришина в ЗМІ прийнято вважати людиною, яка входить до найближчого кола Порошенка, яка розставляє своїх людей на вищі державні пости та впливає на доленосні для країни рішення. З його ім'ям пов'язували поставки вугілля та електроенергії з Росії, призначення міністром енергетики Володимира Демчишина, аферу з придбанням 37 трансформаторів за декілька мільярдів гривень, війну з ДТЕК з метою відбору частини активів енергетичної монополії Ріната Ахметова.

    Минулого тижня Григоришин дав інтерв'ю інтернет-виданню «Українська правда», в якому не особливо підбирав вирази. Олігарх жорстко розкритикував прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та голову Адміністрації президента Бориса Ложкіна.

    За словами Григоришина, уряд Яценюка очолює корупцію в країні, а сам прем'єр працює в інтересах Ахметова й осідлав всі тіньові схеми, що залишилися від попередньої влади. «Коли мені сказали, що Арсеній Петрович буде прем'єр-міністром, я жодних ілюзій не плекав. Оскільки ми розуміли, що до самого останнього дня президентства Януковича, його в багажнику возили в Межигір'я», – говорить бізнесмен.

    Першим серйозним зіткненням інтересів олігарха і глави АП стала боротьба за вплив у Національній комісії регулювання електроенергетики України.

    Ложкіна Григоришин назвав «не дуже освіченою людиною» з підробленими дипломами, яка займається кадровою політикою «разом з рестораторами й інвестбанкірами-лузерами або шахраями».

    Відповідь не змусила себе довго чекати – проблеми виникли в одному з центрів впливу Григоришина – «Укренерго».

    Давнє протистояння

    Відносини Яценюка і Григоришина не склалися від самого початку. З історії із закупівлею вугілля в ПАР переможцем вийшов олігарх, а Арсеній Петрович втратив контроль над міністерством енергетики. Володимир Демчишин, що став міністром після цього скандалу, швидко перетворився на найнеулюбленішого міністра Яценюка, з яким прем'єр не припиняє публічні розборки навіть під час засідань уряду. Яценюк заявляв, що «радникам Григоришина» в міністерстві не місце, і він не допустить монополізації олігархом відомства, але звільнення Демчишина так і не домігся.

    Протистояння Григоришина з Ложкіним – це зовсім інша історія. Обох прийнято вважати частиною президентської команди, основними центрами впливу всередині нинішньої системи влади. Сварки в оточенні президента тривалий час не виносилися назовні, але Григоришин переніс їх у публічну площину.

    Першим серйозним зіткненням інтересів олігарха і глави АП стала боротьба за вплив у Національній комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Спочатку після зміни влади вона була сформована з людей Ложкіна. Але з призначенням головою НКРЕ Дмитра Вовка люди глави АП почали залишати комісію, а їм на зміну прийшли люди Григоришина.

    Водночас розгорівся скандал зі збільшенням інвестиційної програми контрольованого олігархом «Укренерго» для закупівлі за 4 мільярди гривень 37 трансформаторів. Купити їх, природно, передбачалося у «Запорізького трансформаторного заводу», що належить тому ж Григоришину.

    Бентежила як кількість трансформаторів, що раніше змінювалися не більше п'яти на рік, так і їх значно завищена вартість. Історію з трансформаторами активно висвітлювали в ЗМІ, її навіть встигли порівняти зі знаменитою державною аферою часів Віктора Януковича – так званими «вишками Бойка». Потрапив цей скандал і на сторінки західної преси. У такому потужному освітленні промаху олігарха дехто бачить руку досвідченого медіа-менеджера Ложкіна.

    Але на самого главу АП теж знайшовся компромат. За даними, які були опубліковані народним депутатом Сергієм Лещенком, в Австрії Ложкін фігурує у кримінальній справі про «відмивання грошей». Провадження пов'язане з продажем нинішнім главою Адміністрації в 2013 році «Українського медіа-холдингу» Сергію Курченку через офшорні фірми з рахунками в австрійських банках.

    За словами того ж Лещенка, Ложкін факт наявності кримінального провадження підтвердив і вже направив до Відня своїх юристів для того, щоб якомога швидше закрити всі питання у резонансній справі.

    Григоришин починає поступатися

    Наступною главою у боротьбі Ложкіна і Григоришина стало вже знамените інтерв'ю олігарха. Причому відбувалося це «винесення сміття з хати» за відсутності Петра Порошенка в країні, коли той перебував з візитом у США.

    І Ложкін, і Григоришин змагаються за підтримку Порошенка, тільки заручившись якою, вони можуть просувати свої інтереси.

    Реакція на інтерв'ю була серйознішою – від виконання обов'язків було відсторонено директора «Укренерго» Юрія Касіча, протеже Григоришина. Впливу на його призначення в керівництво компанії олігарх навіть не приховував. У повідомленні «Укренерго» говорилося, що Касича переведено на іншу посаду, а не звільнено, щодо його діяльності проводиться внутрішнє розслідування.

    За відстороненням ставленика Григоришина послідувало кримінальне провадження про зловживання службовим становищем особами «Укренерго» в період 2010-2014 років. 5 жовтня до будівлі «Укренерго» прийшли з обшуком слідчі Генпрокуратури, підконтрольної Порошенку.

    Перед цим однопартієць Арсенія Яценюка, Антон Геращенко, заявив, що «прем'єр-міністр і глава Адміністрації президента Борис Ложкін пред'явили президенту Петру Порошенку документи, що незаперечно свідчать про масштабні зловживання при здійсненні закупівель державною компанією НЕК «Укренерго», керівником якої є ставленик Костянтина Григоришина Юрій Касич».

    Виходить, Порошенко вже зробив свій вибір у цьому протистоянні?

    Боротьба «за вуха» президента

    Очевидно, що і Ложкін, і Григоришин змагаються за підтримку Порошенка, тільки заручившись якою, вони можуть просувати свої інтереси. Це боротьба за вплив на главу держави, за те, що «потрапляє в його вуха» під час прийняття рішень.

    Ложкін, як глава Адміністрації, регулює потік інформації до Порошенка. Можливо, публічними висловлюваннями Григоришин намагався донести свою думку президенту в обхід Ложкіна. Або ж «спалював мости», розуміючи, що вже знаходиться в незавидному становищі. Адже винос на публіку внутрішніх проблем явно не в стилі Порошенка і міг не сподобатися главі держави, який найбільше цінує в близькому оточенні відданість і покірність.

    Президент на цьому етапі захищатиме Ложкіна та людей, які політично близькі йому, бо вони потрібні для того, аби напрацювати арсенал повноважень на майбутнє.

    Політтехнолог Сергій Слободчук вважає боротьбу всередині оточення Порошенка природним процесом, коли різні групи, бачачи посилення президентської вертикалі, намагаються підлаштуватися і вибити для себе більше важелів впливу та повноважень.

    На його думку, цю ситуацію можна порівняти з епохою Кучми, коли той «був найсильнішим політичним гравцем у країні, й усі намагалися увійти до його оточення, знайти контакт, щоб впливати на якісь рішення».

    За президентства Віктора Януковича боротьба всередині його оточення за вплив на нього також була звичною справою.

    Водночас, політолог Андрій Золотарьов вважає, що протистояння йде не за прихильність президента, а насамперед за реальні ресурси. «Закон №1 в українській політиці – при зменшенні вмісту корита та збільшенні бажаючих до нього припасти, невблаганно відбувається посилення політичної боротьби, що ми наразі й спостерігаємо», – зазначив він у коментарі UA1.

    На думку Слободчука, різкі висловлювання Григоришина на адресу Ложкіна пов'язані з програшем олігарха очільнику АП в кадрових питаннях.

    «Президент на цьому етапі захищатиме Ложкіна та людей, які політично близькі йому, бо вони потрібні для того, аби напрацювати арсенал повноважень на майбутнє. Якби була стабільна ситуація в країні, то президент зайняв би більш вигідну для себе позицію арбітра, людини над сутичкою, який мирить і розряджає обстановку», – підкреслив політтехнолог в розмові з UA1.

    Раніше здавалося, що друга українська влада, сформована після революції, вивчила урок першої, яка розвалилася через внутрішні конфлікти, і не виносить протиріччя на публіку. Нинішня ситуація доводить протилежне і є серйозним випробуванням на міцність для влади. Тим більше, що в цій історії ще далеко не поставлено крапку, а значить, ми встигнемо запастися попкорном і влаштуватися зручніше. Нудно точно не буде.

    Теги: корупція демчишин Порошенко Рінат Ахметов Адміністрація Президента Арсеній Яценюк Кучма Борис Ложкін НКРЕ Григоришин Укренерго
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів