Ризики закону про Антикорупційний суд: за що проголосувала Рада

    8 Червня, 2018 09:45
    Історичне рішення і перемога чи чергова маніпуляція влади – чим є прийнятий закон "Про Вищий антикорупційний суд", розбирався UA1

    «Сьогодні ми до останнього боролися за кожну правку. Було шахрайство, були спроби «випадково» помилитися з цифрою поправки і номерами статей. Ми все виправили. На сьогодні це дуже гарний закон для створення Антикорупційного суду. Я вважаю, що антикорупційне законодавство в парламенті сформовано назавжди», – так підсумував прийняття закону «Про Вищий антикорупційний суд» нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв.

    Після безпрецедентного тиску з боку західних фінансових донорів епопея з прийняттям цього документа, що тривала два роки, закінчилася 7 червня у практично повному залі парламенту: 317 нардепів з 382 присутніх підтримали ідею створення Антикорупційного суду.

    Всю ніч перед голосуванням команда президента вела переговори із західними партнерами, намагаючись узгодити варіант закону, який би влаштував і Адміністрацію Порошенка, і фінансових донорів України. За словами представника президента в парламенті Ірини Луценко, згоди було досягнуто лише біля п'ятої ранку в день голосування.

    Щоб збити неприємний осад цих переговорів і продемонструвати незалежність думки АП, депутати президентської фракції і сам Петро Порошенко постійно акцентували увагу на тому, що закон цей не для МВФ, а для України.

    О 10.30 президент приїхав до парламенту і звернувся до депутатів із закликом проголосувати за текст закону, якого на той момент ніхто з депутатів не бачив – його кінцевої редакції просто не існувало. Після цього протягом двох годин профільний комітет в авральному режимі погоджував кінцеву редакцію закону.

    І всього за 15 хвилин до голосування, коли вже ніхто з депутатів, навіть за бажання, не міг розібратися з нюансами тексту, роздруківку закону роздали на руки. Підкоряючись партійній дисципліні, нардепи проголосували «за».

    Так в Україні завершилося створення вертикалі органів по боротьбі з корупцією: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) і Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме справи про хабарництво в сумі від 500 прожиткових мінімумів (станом на червень це 881 тис. гривень).

    Щоправда, з урахуванням того, як складно йшли переговори західних фінансових донорів з Адміністрацією Порошенка, МВФ уже заявив, що детально розгляне кінцеву редакцію прийнятого закону, аби переконатися, що всіх домовленостей дотримано.

    Битва титанів

    Два дні розгляду 1927 поправок до закону, який проводився у напівпорожньому залі парламенту, були лише формальністю. Насправді каменем спотикання стало всього одне положення документа.

    До останнього моменту Петро Порошенко намагався відстояти свою позицію в основоположному для західних партнерів питанні – хто і як контролюватиме набір суддів в Антикорупційний суд.

    Президентська редакція закону відводила міжнародним експертам лише роль спостерігачів з правом рекомендувати того чи іншого кандидата. Цю позицію жорстко розкритикували в МВФ, Світовому банку і Венеціанській комісії.

    Західні партнери наполягали на беззастережному праві міжнародних експертів блокувати призначення сумнівних кандидатів на пост судді Антикорупційного суду. Але команда Порошенка категорично наполягала на своєму під тим приводом, що така вимога порушує суверенітет і суперечить Конституції.

    У результаті компромісна формула, яка влаштовує обидві сторони, з великими труднощами все ж була узгоджена. Суддів Антикорупційного суду відбиратимуть 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і шість членів Ради міжнародних експертів (РМЕ), делегованих міжнародними організаціями, що надають Україні допомогу в боротьбі з корупцією.

    При цьому представники РМЕ мають право заблокувати будь-яку сумнівну кандидатуру, яку висуне ВККС. У такому разі збирають спеціальне засідання, і якщо більшість з комісії і щонайменше троє міжнародних експертів висловляться проти кандидата, його знімають з конкурсу.

    «Всі рішення будуть прийматися як РМЕ, так і ВККС, – пояснює Єгор Соболєв. – А це означає, що ніхто не зможе сказати, що міжнародні експерти замість українців вибирають суддів. Разом з тим, міжнародні експерти можуть заблокувати будь-якого кандидата».

    Поки залишається незрозумілим, яким чином члени РМЕ отримуватимуть інформацію про недобропорядність кандидатів і хто буде джерелом такої інформації.

    Крім того, опитані UA1 нардепи-юристи відзначають кілька положень закону, якими, за бажання, команда президента зможе маніпулювати.

    Місце для маневру

    «Порошенко все ж заклав кілька небезпечних норм, які буде використовувати, щоб формувати Антикорупційний суд під себе», – каже UA1 нардеп з юридичною освітою Юрій Дерев'янко та перераховує положення закону, які його насторожили.

    На його думку, в документі недостатньо чітко виписано, які саме організації делегуватимуть членів у РМЕ. Окрім того, одним з недоліків депутат вважає надходження пропозицій щодо міжнародних експертів не від урядів країн, що надають Україні допомогу, а від самих міжнародних організацій.

    Думку колеги поділяє Соболєв: «Тут ризик в тому плані, що це може бути МВФ, Світовий банк, а може бути якась громадська організація, яка скаже, що надає Україні допомогу, і запропонує незрозумілого кандидата. Є ризик, що будуть намагатися привести іноземних шахраїв з іноземними паспортами і говорити – це експерти від міжнародних організацій, з якими Україна має угоди».

    Також, за словами Соболєва, є ймовірність нагальної передачі кримінальних справ про корупцію до місцевих судів, щоб Антикорупційний суд не встиг їх розглянути, і все можна було «повирішувати» на місцях.

    «Я не бачу в цьому логіки, – говорить UA1 нардеп від президентського БПП Ігор Артюшенко. – Якби суди захотіли за якийсь корупційний стимул всіх повідпускати, вони б робили це і вчора, і сьогодні, їм нічого не заважає. Але вони й так не справляються з роботою, суди просто завалені справами».

    Також Артюшенко вважає перебільшеними побоювання, що в ролі міжнародного експерта може фігурувати представник якоїсь незрозумілої організації: «Я впевнений, що ані громадянське суспільство, ані Венеціанська комісія, яка схвалила цей закон, ані наші міжнародні партнери ніколи не дозволять так зробити».

    Проте, у скептиків є ще один привід сумніватися у прозорій роботі Антикорупційного суду.

    «ВККС – це повністю підконтрольна президенту структура, – запевняє Дерев'янко. – І він може провести в Антикорупційний суд велику кількість своїх людей, у яких немає корупційної історії, але це його люди, як кажуть, «юристи Рошен». І ми можемо отримати суддів, повністю підконтрольних Порошенку».

    З колегою згоден ще один нардеп-юрист Віталій Купрій. «Не вирішено головного питання – щоб Антикорупційний суд був абсолютно незалежним, – пояснює він UA1 свою позицію. – Я вважаю, що є багато механізмів, які дозволяють садити корупціонерів вже зараз. А цей суд стане бутафорією».

    Крім того, депутата обурило, що такий важливий і складний документ роздали за 15 хвилин до голосування: «Неможливо було вникнути в рішення, які там були, це однозначно порушення регламенту».

    Коли старт

    Попри всі побоювання, опоненти Порошенка погоджуються, що краще такий закон, ніж взагалі ніякого.

    «Сказати, що я сильно щасливий з цього приводу не можу, – зізнається Дерев'янко. – Але вважаю, що це крок правильний. Це все одно краще, ніж нічого».

    «Як і завжди, будуть спроби маніпулювати, – припускає Соболєв. – Але загалом закон виписано так, щоб ми змогли створити справжній Антикорупційний суд».

    Наразі ніхто не може сказати, коли цей орган спроможеться винести перший вирок. У самому законі передбачено, що Вищий антикорупційний суд формується протягом року, а його робота стартує з моменту призначення не менше 35 суддів.

    Порошенко з цього приводу сповнений оптимізму і прогнозує формування суду вже до кінця року: «Антикорупційний суд з таким рівнем незалежності, з таким рівнем захисту, з таким, я сподіваюся, рівнем ефективності, ми повинні створити якомога швидше. Дехто мене критикував, коли я звернувся з проханням завершити процедуру створення Антикорупційного суду в Україні вже в 2018 році. Це не обіцянка. Це наша з вами спільна справа».

    Але в стані президента висловлюють більш стримані прогнози – початок роботи приблизно в середині наступного року.

    «Всі корупціонери дружно не сядуть вже завтра, – переконаний Артюшенко з БПП. – І навіть через місяць. І навіть через рік. Тому що спочатку мають бути експерти, конкурс, можливо, будуть якісь проблеми з набором суддів. Потрібна матеріально-технічна база, потім передача справ до суду і тільки потім почнеться робота. І якщо суд дійсно чесний, незалежний і прозорий, він за один день рішення не виносить, це загальносвітова практика».

    Як приклад, депутат наводить справу екс-глави фіскальної служби Романа Насірова, яка становить близько 300 томів, а обвинувальний акт розписано на 700 сторінок, і їх, щонайменше, треба прочитати, і це тривалий процес.

    «Я впевнений, що з таким законом дійсно буде результат. Але не має бути так, що сьогодні проголосували за суд, а завтра вже питають, чому ніхто не сидить, – каже Артюшенко. – У нас в суспільстві завищені очікування потім призводять до тотальної зради».

    Але такий оптимізм поділяють далеко не всі. «Люди думають, що створили суд і вже хтось буде сидіти. Та не буде такого, – усміхається «радикал» Ігор Попов. – Створили НАБУ – і що? За три роки ніякі обвинувальні акти в суд не подано. Та й взагалі, зовсім не для того створюється Антикорупційний суд. Він потрібен для політичного шантажу».

    Теги : Верховна Рада Порошенко МВФ купрій БПП світовий банк АП НАБУ ігор попов єгор соболєв НАЗК насіров Ірина Луценко юрій дерев’янко Антикорупційний суд САП Ігор Артюшенко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів