Реінтеграція Донбасу: вся правда про законопроекти президента

    9 Жовтня, 2017 13:53
    Скасування торгової блокади і розширення повноважень президента: за що насправді проголосували нардепи під виглядом законопроекту про реінтеграцію Донбасу

    Процес скандального прийняття двох президентських законопроектів по Донбасу – з блокуванням трибуни, димовими шашками, взаємними звинуваченнями в зраді національних інтересів і часто ненормативною лексикою – наочно продемонстрував, як провладні партії в боротьбі за владу і гроші готові переступити будь-яку межу. З національними інтересами включно.

    А поспіх і секретність, з якою ці законопроекти вносилися, і маніпуляції, за допомогою яких їх було прийнято, показали, наскільки добре влада засвоїла метод попередників – «розвести як кошенят».

    Що насправді сталося в стінах Верховної Ради? Рішення однієї проблеми деокупації Донбасу розділили на два законопроекти, подані від імені Петра Порошенка.

    Одним з них, що продовжує на рік раніше прийнятий закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», прогнозовано відвернули увагу націоналістів і частини демократичної опозиції.

    Поки вони з піною у рота кричали про неприпустимість законодавчо дозволяти жителям ОРДЛО створювати власні загони народної міліції, обирати прокурорів і суддів та користуватися амністією, оточення президента вміло протягло в першому читанні другий його законопроект, заради якого, власне, все й влаштовувалося. І справжні цілі цього документа далекі від вирішення проблем деокупації Донбасу.

    У надрах тексту закону з громіздкою назвою «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» закладено розширення особистих повноважень президента Порошенка і фінансові інтереси його бізнес-оточення.

    Саме цим пояснюється поспіх, з яким через парламент протягували цю президентську ініціативу, щоб не було часу на детальний аналіз тексту і його обговорення. Причому не тільки в опозиції, а й у членів ефемерної парламентської коаліції.

    UA1 спостерігав за тим, як 5 жовтня Сергій Пашинський, керівник комітету з нацбезпеки і оборони (головний комітет з розгляду цих президентських законопроектів), запропонував колегам, не дивлячись, схвалити два невідкладних проекти щодо Донбасу.

    На заперечення членів комітету про те, що вони в очі не бачили текст цих законів і не мають ані найменшого уявлення про те, що в них, Пашинський розпорядився роздати роздрукований текст і дав на ознайомлення цілих 15 хвилин.

    Але навіть звиклі до гидливого нехтування з боку вищого партійного керівництва нардепи БПП і «Народного фронту» настільки оторопіли, що навідріз відмовилися читати текст в такому темпі. Зрештою Пашинський змушений був відступити, і розпорядився провести 30-хвилинне обговорення на наступний день, 6 жовтня, в день голосування.

    Петро Порошенко сам себе наділяє правом в мирний час ставити певні завдання армії, надаючи їй можливість застосовувати зброю.

    Поспішав і спікер. Андрій Парубій, який вже навіть не намагається робити вигляд, що йому не плювати на регламент, і що він рішуче засуджує кнопкодавство, провів розгляд президентських законопроектів за скороченою процедурою – без докладного обговорення в залі.

    Навіщо так поспішали і чого так побоювалися спікер і умовна коаліція, підкріплена екс-регіоналами, які в результаті й забезпечили прийняття одного закону і схвалення в першому читанні другого? Причини дві: боротьба за гроші і боротьба за владу.

    Усе під контролем

    Маневр у вигляді необхідності прийняти закон про продовження особливого статусу Донбасу успішно виконав свою функцію з відволікання уваги від норм, закладених в закон про держполітику щодо окупованих територій.

    За української парламентської традиції все найцікавіше у нових законопроектах криється в перехідних і прикінцевих положеннях. Президентські закони не стали винятком.

    Наприкінці тексту можна ознайомитися зі змінами, які вносяться до Закону «Про Збройні Сили України». Його доповнили таким положенням: «Органи військового управління, з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України можуть застосовуватися в мирний час відповідно до закону... Залучені до здійснення таких заходів з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку».

    Іншими словами, Петро Порошенко сам себе (оскільки це його законопроект) наділяє правом в мирний час ставити певні завдання армії, надаючи їй можливість застосовувати зброю. Про те, якими будуть ці завдання, вирішувати тільки йому.

    Всі торгові потоки з ОРДЛО контролюватиме особисто Петро Порошенко.

    Нагадаємо, що навіть у Віктора Януковича , який узурпував владу, не було такого права і можливості – відповідно до Конституції України Збройні Сили використовуються виключно у воєнний час. Таким чином, Порошенко хвацько заткнув за пояс свого попередника.

    «Неприйнятним є факт, що на нашій неокупованій території, президент всупереч Конституції своїм рішенням без участі Верховної Ради зможе вводити воєнний стан, при цьому повністю знищуючи місцеве самоврядування», – вважає нардеп Юрій Дерев'янко.

    Але гру затіяли не лише заради такого розширення повноважень президента. Адже цей пункт забезпечує тільки додаткову владу. А є ще один значимий для президента і його оточення фактор – гроші.

    У статті восьмій законопроекту йдеться: «Переміщення товарів на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях визначається з урахуванням ситуації безпеки начальником Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України за погодженням із Службою безпеки України».

    Це означає, що на законодавчому рівні закріплюється торгівля між Україною і окупованими територіями. Контролювати цю торгівлю буде якийсь новостворений орган – Оперативний штаб. А підпорядковується він тільки одній людині – президенту.

    Тобто всі торговельні потоки з ОРДЛО (а це і «Роттердам плюс», і метал, і паливно-мастильні матеріали) контролюватиме особисто Петро Порошенко.

    Зрозуміло, активні учасники діючої зараз торгової блокади автоматично опиняться поза законом з усіма відповідними наслідками у вигляді цілком конкретних тюремних термінів.

    Як кошенят

    Щоб завуалювати справжні мотиви президентського закону і красиво виглядати в очах суспільства, яке не надто вникає в тонкощі законодавчого процесу, політтехнологи Порошенко агітували за його ініціативу під приводом того, що в цьому документі Росія визнається державою-агресором. Хто не голосує за це – той кремлівська «консерва».

    «Так, там Росія названа країною-агресором. Так, там говориться про те, що Росія окупує території України. Але як завжди в таких законопроектах з'являються невеликі деталі», – уточнює нардеп Тарас Пастух.

    У нинішньому парламенті немає місця альтернативі президентським ідеям.

    А таких деталей там більш ніж достатньо. Наприклад, межі окупованих територій повинен визначати начальник Генштабу. Водночас, Пастух нагадує, що в 2015 році під час активних боїв під Дебальцевим та Іловайськом керівник ГШ Віктор Муженко заявляв, що немає даних про бої ВСУ з регулярними формуваннями РФ. Відповідно, нардеп сумнівається, що Муженко зможе виконати покладені на нього новим законом обов'язки.

    Ще одну претензію противників президентської ініціативи озвучив нардеп Роман Семенуха: «У президентському законі слово «Крим» згадується лише один раз, та й то в перехідних положеннях. Чи відповідає це національним інтересам України? Ні. З точки зору українських національних інтересів немає різниці між окупованими територіями Донбасу і Кримом».

    Депутат звертає увагу на те, що в альтернативному законопроекті опозиції цей пункт прописаний ретельніше. До того ж заборона торгівлі з ОРДЛО закріплюється на законодавчому рівні, а всі сфери життя громадян на окупованих територіях – від особливостей функціонування фондового ринку до перевезення особистих речей через лінію розмежування – ретельно регламентовані.

    Але в нинішньому парламенті немає місця альтернативі президентським ідеям: кілька законопроектів опозиції, нехай і не ідеальних, навіть не взяли до уваги.

    Тест по-президентськи

    Результати голосування за закони про Донбас несуть Порошенку не тільки нові можливості. Крім усього іншого вони стали ще й своєрідним багаторівневим тестом, наскільки сильно можна прогнути під себе парламент.

    Нова влада слід у слід йде по стопах «Партії регіонів».

    По-перше, президент переконався, що хоча й з труднощами, але все ще може продавлювати через ВР свої ініціативи, незважаючи на фактичну відсутність коаліції. А те, що її немає, підтверджують постійні скарги БПП і «Народного фронту» на те, що інші фракції не голосують за важливі закони і їх неможливо прийняти.

    Але якби парламентська більшість з БПП і НФ дійсно існувала, їй не потрібні були б голоси опозиції, і не доводилося б постійно клянчити голоси у екс-регіоналів.

    По-друге, відпрацьовано технологію поділу одного закону з приводу однієї сфери на два документи – один відволікає, другим протягуються потрібні положення.

    По-третє, випробувано метод включення в потрібний законопроект правильних з точки зору суспільства посилів з метою «втопити» опонентів і продавити потрібні зміни.

    У проект, що дозволяє Порошенку використовувати армію в мирний час і контролювати торгівлю з окупованими територіями, включили положення про визнання РФ державою-агресором. Хто не голосує – той проти України.

    За такою схемою в черговий закон, наприклад, який дає президенту необмежені повноваження, можуть внести пункт про визнання Криму територією, окупованою Росією. І знову буде діяти принцип «хто не голосує – той не патріот».

    Таким чином, на сьогодні Порошенко може протягнути через ВР все, що йому буде необхідно для розширення своїх владних повноважень і фінансових можливостей.

    З великою ймовірністю його закон без змін ухвалять у другому читанні. Й ані димові шашки, ані блокування трибуни, ані пікети під стінами парламенту не допоможуть, оскільки нова влада слід у слід йде по стопах «Партії регіонів».

    Ті могли в разі блокування трибуни влаштувати виїзне засідання парламенту в сусідній будівлі та наприймати потрібних законів скільки душі завгодно. Могли визначити, хто козли, а хто ні. І могли думати, що роблять зі свого ватажка царя з необмеженою владою.

    Не могли лише передбачити, до чого все це в результаті призведе. Як, схоже, не можуть передбачити й нині діючі.

    Теги: Верховна Рада Порошенко Віктор Муженко БПП сергій пашинський Народний Фронт реінтеграція Донбасу
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів