Прихистити біженця. Країни Європи сперечаються через квоти на мігрантів

    20 Липня, 2015 13:39
    Потік мігрантів до країн ЄС цього року значно виріс. Це стало ще однією величезною проблемою європейців, на додаток до російської агресії та грецької кризи

    Для вирішення проблеми мігрантів Європейська комісія та Європейська Рада запропонували змінити досі непорушний принцип, згідно з яким надання притулку біженцям залишалося внутрішньою справою країн-учасниць ЄС. Відтепер планується розподіляти шукачів притулку поміж усіма членами Євросоюзу. 

    Бізнес на живому товарі 

    За перші шість місяців цього року до Європи через Середземне море прибуло 137 000 потенційних біженців, свідчать дані УВКБ ООН. У 2014 році за такий же період їх число склало 75 000. Тобто потік виріс майже удвічі. 

    Загальна кількість тих, хто звернувся за наданням притулку теж рекордно зросла. У 2014 році таких було 626 000. Це на 44% більше, ніж у 2013-му, свідчать дані Євростату. 

    За даними Міжнародної організації міграції, цього року під час катастроф в Середземному морі потонуло 1 865 мігрантів.

    Важливо розуміти, що мова йде про гарно відпрацьований бізнес. Фактично – про торгівлю людьми. 

    Перевалочний пункт – Лівія. Країна не має стабільної центральної влади, і відповідно – сильної правоохоронної системи. Міста на узбережжі перетворились на хаби, де мігранти збираються в групи, чекаючи на судно, яке доправить їх до Італії, Греції чи на Мальту. 

    Судна використовуються старезні, в основній масі – рибальські посудини, які забиваються людьми під зав’язку. «Квитки» на палубу коштують найдорожче, найдешевші – в нижні відсіки трюму. Адже на поверхні вижити при катастрофі шансів більше. Середня ціна – 6-8 тисяч євро. 

    Основних маршрутів два. Мешканці Сирії дістаються спочатку Туреччини. Туди ж прямують мешканці Афганістану, Бангладеш, Пакістану та інших азіатських країн. Звідти морем вони добираються або до Лівії, або до Греції. 

    Мешканці країн Африки – Нігера, Судана, Еритреї, Ефіопії, Сомалі – дістаються до Лівії суходолом. 

    Далі їх чекає небезпечна подорож. За даними Міжнародної організації міграції (МОМ), цього року під час катастроф в Середземному морі потонуло 1 865 мігрантів. Власне, через їхню масову загибель ЄС і забив на сполох. 

    Італійський рятувальник з дитиною з Лівії

    Причин того, що потік значно виріс за останній рік, кілька. 

    По-перше, це активізація "Ісламської держави" та схожих груп відморожених ісламістів. Вони захоплюють цілі міста в Сирії та країнах Африки, змушуючи місцевих жителів втікати. 

    По-друге, ситуація в Лівії остаточно вийшла з-під контролю центральної влади, і для контрабандистів настали золоті часи. 

    По-третє, знизився контроль у водах Середземного моря з боку італійців. 

    Принцип квот 

    Почати вирішили з малого. Наприкінці травня Європейська Рада запропонувала розселити по країнах ЄС 40 000 шукачів притулку. Йдеться виключно про людей із Сирії та Еритреї, які вже перебувають у таборах для біженців Греції та Італії. Ще 20 000 зарезервували з прицілом на майбутніх переселенців із згаданих країн. Це ті, хто знаходиться поза межами ЄС, але скоро може потрапити на його територію. 

    Громадян інших країн, вочевидь, вважатимуть економічними мігрантами, а відтак намагатимуться депортувати. 

    Скільки кожна країна прийматиме біженців, залежатиме від кількості населення, ВВП, рівня безробіття та числа справ про надання статусу біженця, що перебувають на розгляді. 

    У цьому питанні, як слушно зазначив у своєму блозі на Bloomberg публіцист Леонід Бершидський, слід звернути увагу не на цифри, а на прецедент. Це вперше ЄС намагається запровадити принцип розподілу мігрантів серед усіх членів Євросоюзу. І в майбутньому мова вже може йти не про десятки тисяч, як зараз, а про сотні тисяч, а то й мільйони. 

    Словаччина має намір провести референдум, якщо Європа наполягатиме на введенні принципу квот.

    Але наразі все виглядає так, що цю ідею не вдасться втілити в життя. Після кількох напружених зустрічей було вирішено пересунути на 20 липня дедлайн з питання визначення обсягу квот для кожної конкретної країни. 

    Лобісти та супротивники 

    Ідею розподілу біженців лобіюють держави, до яких звертаються за притулком 70% біженців, – Франція, Німеччина, Австрія, Швеція. За квотний принцип виступають також країни, куди масово прибувають біженці та мігранти. Це вже згадані Італія, Мальта, Греція. 

    Останнім давно набридло опікуватись мігрантами самотужки лише тому, що вони – форпост на шляху біженців до Європи. Зокрема, італійці вимагають участі й інших країн ЄС у вирішенні проблеми. 

    Натомість Велика Британія та Данія взагалі відмовились брати участь у програмі розподілення біженців. Вони не бажають поступатися Брюсселю ексклюзивним правом надання притулку. 

    Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Гарсія-Маргалло виступив проти ідеї з квотами. Він сказав, що Мадрид намагається дати раду власному потоку нелегалів, який тече з іспанських ексклавів у Північній Африці Мелілья та Сеута, а також з Канарських островів. 

    Акції протесту проти мігрантів у Празі

    Активний спротив чинять країни Балтії та Східної Європи. Там до біженців та мігрантів не звикли і ставляться до них прохолодно. Ідею квот називають спробою країн-лобістів нав’язати свою волю молодшим партнерам. 

    Зокрема, країни Вишеградської четвірки – Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія – зробили спільну заяву. Слід розрізняти тих, хто потребує міжнародного захисту, та економічних мігрантів, йдеться в документі. Тож необхідно «імплементувати, передивитися та підсилити» політику повернення та реадмісії. 

    Польша погодилась прийняти 60 сімей з Сирії, але всі вони мають бути християнами.

    Словаччина має намір провести референдум, якщо Європа наполягатиме на введенні принципу квот, попереджає прем’єр-міністр країни Роберт Фіцо. Його країна у 2014 році надала притулок 14 біженцям з-поміж 330 тих, хто звернувся з проханням надати притулок. В основній масі це афганці та сирійці. 

    Прем’єр-міністр Польщі Єва Копач сказала, що підтримує ідею добровільного розподілу мігрантів. Її країна, сказала політик, погодилась прийняти 60 сімей з Сирії, але всі вони мають бути християнами. Польське суспільство все ще недружньо ставиться до мусульман, констатує сайт Euractiv. 

    «Це божевільна ідея, коли хтось пускає біженців до своєї власної країни, не захищає свої кордони і говорить: тепер я розподілю їх між вами – тими, хто не хоче пускати до себе жодного з них», – сказав «Німецькій хвилі» прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. 

    Угорський прем’єр вже вирішив, що його країна збудує паркан на кордоні з Сербією. Він буде 4 метри заввишки, з сенсорами руху та колючим дротом. Саме через цю ділянку кордону до Угорщини потрапляють сирійці, афганці, бангладешці та косовари. 

    Не дуже раді бачити мігрантів і прибалти. Міністр закордонних справ Естонії Кейт Пентус-Розіманнус каже, що біженці – це наслідок. Сфокусуватися треба на відновленні миру в Лівії та протидії торгівлі людьми. 

    Альтернативні шляхи рішення проблеми 

    Те, про що згадав естонський політик, теж входить до плану дій Євросоюзу. Після масової загибелі мігрантів у морі з’явилась ідея знищувати судна, які використовують контрабандисти, просто біля узбережжя Лівії. 

    Також є досить утопічна ідея проводити лікбез серед потенційних мігрантів. Італійці спільно з МОМ запланували пілотний проект у Нігері, мета якого – переконати мігрантів зупинити свою подорож. Їм будуть розповідати про небезпеку, яка їх чекає в морі, життя у таборі та можливу депортацію. 

    Однак радикально вирішити проблему може лише повернення миру та спокою в Лівії. Сусідній Туніс також мало не перетворився на хаб для відправки мігрантів після Арабської весни. Але там нова влада відновила контроль над узбережжям, і потік нелегалів знизився. У Лівії цього, на жаль, не відбулося.

    Теги: ООН ЄС Лівія міграційна політика Ісламська держава
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів