Прибутковий вибух. Хто заробить на пожежах армійських складів

    12 Жовтня, 2017 11:54
    Загадкові вибухи армійських складів виявили приховану боротьбу за контроль над утилізацією боєприпасів на сотні мільйонів доларів на рівні перших осіб держави

    Диверсія ФСБ, злочинна недбалість, застаріла інфраструктура – які тільки версії не висували чиновники всіх можливих рангів і відомств, намагаючись пояснити підриви військових складів по всій території України, що вже стали регулярними.

    І лише одна з версій залишилася за рамками офіційних коментарів – про те, що вибухи можуть бути відмінним способом приховати справжню кількість боєприпасів, які зберігалися на складі.

    На прозорі натяки з приводу того, а чи була на складах, що вибухнули, заявлена кількість боєприпасів, чиновники тільки відмахувалися: «Красти танкові снаряди? Кому вони потрібні? Куди їх продавати?».

    Але виявилося, що декому потрібні. Особливо вже списані та з терміном придатності, що збігає. І продавати також є кому.

    Всупереч нав'язуваній думці про те, що списаний боєзапас – це нікому не потрібний обтяжливий мотлох, який вельми дорого утилізувати, за снаряди радянського виробництва йде неабияка боротьба.

    До останнього часу її вели далеко не останні люди, які курирують сферу оборони і воєнпрому від різних політичних сил. Але після вибухів у Калинівці боротьба між ними загострилася, ставки підвищилися, і конфлікт вийшов на рівень перших осіб держави.

    Підсумки політико-фінансових ігрищ зводяться до того, що 30% всього боєзапасу країни на кілька мільярдів доларів перетворилися на дим.

    Справа в тому, що на сьогодні в Україні успішно використовується технологія доопрацювання і своєрідного переобладнання списаних боєприпасів, завдяки якій їх знову можна використовувати. До слова, за твердженням деяких військових експертів, роботи з продовження терміну боєздатності списаних снарядів велися і в Калинівці.

    Формально весь процес контролюють представники Генштабу. Але судити про те, наскільки цей контроль ретельний, і які насправді обсяги проходять через структури, що безпосередньо займаються процесом утилізації та доопрацювання, досить проблематично.

    Оновлені боєприпаси продають як для потреб української армії, так і на експорт. Ринок цей оцінюють у сотні мільйонів доларів, а монополізувати його намагаються лише кілька людей.

    Для цього вони спритно використовують у власних інтересах низку дивних раптових вибухів армійських складів. Дивних з урахуванням того, що наслідком цього процесу стало питання про передачу контролю над складами з усім їхнім вмістом від Генштабу іншій структурі.

    Особистий інтерес

    «Ситуація, яка склалася зі зберіганням боєприпасів, неприпустима, – заявив глава комітету з нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський. – За два роки ми втратили половину свого ресурсу, і ми з цим миритися не будемо».

    Гнів куратора армії і оборонпрому від «Народного фронту» зрозумілий: за останні кілька років Калинівка стала четвертим підірваним армійським складом. Причому арсенали трьох з них злетіли в повітря цьогоріч – у березні в Балаклії Харківської області, 22 вересня під Маріуполем, а 26 вересня в Калинівці. До цього в жовтні 2015 року вибухнув армійський склад у місті Сватове Луганської області.

    Але, схоже, не лише співчуття про завдані армії та державі збитки рухає гнівом Пашинського. Його негативні емоції живить ще один дуже вагомий фактор. Серед волонтерів, що допомагають армії, вже давно ходить інформація про особисту зацікавленість цього нардепа у контролі над запасами списаних снарядів.

    Першим, хто зважився відкрито про це сказати, став волонтер Роман Донік: «Є у нас така собі компанія «Таско», яка займається переобладнанням і перепродажем боєприпасів, – написав він на своїй сторінці в Facebook. – Продають переобладнані боєприпаси як нам, так і за кордон. Керує виходець з Укроборонпрому Павлюков. За компанією стоїть Пашинський і Вінник (Іван Вінник, секретар комітету з нацбезпеки і оборони – ред.). Вони лобіюють її інтереси і прикривають її діяльність».

    За інформацією Доніка, Пашинський продавлює розформування і передачу деяких армійських складів з усіма залишками підготовлених до списання боєприпасів компанії «Таско». Але все впирається в узгодження з Генштабом, начальник якого Муженко навідріз відмовився це робити.

    «Вінник оббиває пороги командування, намагаючись «порєшать» передачу. Але все вперлося в рішення Муженка, – поділився своїми спостереженнями Донік. – Звичайно, для Вінника, Пашинського і Ко кращий спосіб вирішити такі перешкоди (як теперішні, так і майбутні) шляхом зміни начальника ГШ. Ці хлопці підсіли на оборонку і знімають з неї вершки три роки».

    «Народний фронт» просуває ідею передачі контролю над військовими арсеналами підрозділу МВС, контрольованому «народнофронтовиком» Аваковим.

    І дійсно, не чекаючи закінчення розслідування щодо вибухів у Калинівці, яке проводить Військова прокуратура, Пашинський терміново скликав засідання комітету.

    За його підсумками прийняли кілька рішень: звернутися до президента з вимогою звільнити начальника ГШ Віктора Муженка і затребувати у Міноборони інформацію про те, де і скільки зберігається списаних боєприпасів.

    І найголовніше, на вищому рівні обговорити можливість перепідпорядкування армійських складів. У протокол засідання цю особисту ініціативу Сергія Пашинського внесли під витіюватим формулюванням: «Звернутися до президента України з пропозицією проаналізувати інституційну спроможність Генерального штабу ЗСУ виконувати свої обов'язки щодо забезпечення захищеності небезпечних об'єктів зберігання боєзапасу Збройних Сил України».

    А на словах, не під протокол, Пашинський запропонував членам комітету подумати, яка структура може взяти участь у контролі над армійськими складами.

    Зокрема, він натякнув, що це цілком може бути очолюваний ним комітет з нацбезпеки і оборони, оскільки контроль на інших рівнях себе не виправдав. Мовляв, до вибуху склади в Калинівці перевіряла одна президентська комісія і дві з Міноборони, а закінчилося все грандіозним збитком.

    Раніше його найближчий соратник по комітету Іван Вінник з цього приводу заявляв: «Я вважаю, що можна розглянути передачу наших стратегічних запасів або ж охорону іншому військовому підрозділу, наприклад, Національної гвардії. Вона краще впорається».

    Іншими словами, Вінник, який формально входить до БПП, але діє виключно в інтересах «Народного фронту», озвучив ідею передачі контролю над військовими арсеналами від президента (армія – це його сфера впливу) до підрозділу МВС, що перебуває під повним контролем Арсена Авакова і «Народного фронту».

    Про те, що це не особиста позиція окремих осіб, свідчить і поширена партійною прес-службою офіційна заява НФ, сенс якої зводився до того, що логістика і зберігання боєприпасів мають бути докорінно змінені.

    Звичайно, все можна було б списати на низку збігів і непорозумінь, якби не одне «але» – Сергій Пашинський у ролі головної дійової особи всього цього процесу. Надто вже багато корупційних скандалів пов'язано з цією людиною взагалі і в сфері оборони зокрема.

    Як мухи на мед

    Дивовижне зникнення арештованого для потреб армії палива олігарха Сергія Курченка на суму 70 мільйонів доларів, виведені через фіктивні фірми 600 мільйонів гривень з мережі підприємств «Укроборонпрому», скандали із закупівлею систем зв'язку для армії на 350 мільйонів доларів – це лише мала частина гучних скандалів, пов'язаних з Сергієм Пашинським.

    Протягом декількох років на посаді голови наглядової ради «Укроборонпрому» його прізвище регулярно спливало у корупційних скандалах, пов'язаних з усіма сферами життєдіяльності армії – від матеріального забезпечення та організації харчування до закупівель і виробництва озброєння.

    Саме на Сергієві Пашинському замикався процес виділення грошей військовому концерну і контроль над їх використанням. Справа в тому, що він одночасно був і головою наглядової ради «Укроборонпрому», і головою комітету з питань нацбезпеки і оборони.

    Як представник концерну він вимагав фінансування у парламенту, а як парламентарій і голова профільного комітету це фінансування забезпечував.

    І лише коли ланцюжок десятків відкритих кримінальних справ почав вести безпосередньо в кабінет Пашинського, він несподівано залишив своє крісло у головному військовому концерні країни, написавши заяву про відставку.

    НФ, у сфері впливу якого знаходяться Нацгвардія, поліція, спецпідрозділи МВС та прикордонні війська, хоче відхопити частину повноважень у президента, за яким армія і СБУ.

    Але це не означає, що всі його зв'язки з «Укроборонпромом» на цьому обірвалися: у концерні продовжує працювати його син Артем, який вже встиг стати одним з фігурантів скандалу із закупівлею армійських рацій.

    Крім того, чергування журналістів під Адміністрацією президента підтвердили, що Сергій Пашинський продовжує «вирішувати питання» у сфері воєнпрому. Співробітники програми «Слідство.Інфо» зняли, як він виходив з АП під руку з Олександром Дубовим – фігурантом кримінальної справи про махінації з продажем техніки Київського бронетанкового заводу.

    Тож не дивно, що прізвище Пашинського спливло і у зв'язку з питанням отримання контролю над арсеналом армійських складів на сотні мільйонів доларів.

    При цьому на певні роздуми наводить той факт, що коли в Калинівці ще вибухали снаряди, його соратник Вінник вже заявляв, що збиток становить 800 мільйонів доларів. Залишається загадкою, як йому вдалося підрахувати фінансові втрати.

    Правда, кілька днів по тому його патрон Пашинський «накинув» зверху ще 200 мільйонів доларів, заявивши, що оцінює збитки в суму понад мільярд доларів.

    А остаточну, на думку членів профільного комітету, суму озвучила протеже Пашинського Тетяна Чорновол. Вона заявила, що тепер уже точно можна говорити про втрати вартістю у півтора мільярда доларів.

    Нагадаємо, Військова прокуратура ще тільки вивчає дані експертизи та секретну документацію Центрального ракетно-артилерійського управління ЗСУ та своїх висновкыв ще не зробила. Але члени комітету вже про все в курсі.

    Понад те, вони вже і план роботи на найближчий час склали. Чорновіл, яка зазвичай виступає рупором Пашинського, заявила в парламенті: «Члени нашого комітету їздитимуть, вони відвідають всі склади. Це дуже важливе завдання для нашої держави – забезпечити умови зберігання боєприпасів. Мова йде про сотні мільйонів і навіть мільярди доларів».

    Двох зайців одним пострілом

    Зараз представникам «Народного фронту» залишається тільки задоволено потирати руки: у ситуації, що склалася, крім фінансової сторони питання вони одночасно вирішують і політичне завдання з розширення свого впливу на силові структури, а також зменшення на них впливу президента.

    Про те, що між Арсеном Аваковим і Петром Порошенком йде негласна війна за силовиків, визнав і незмінний спікер міністра МВС Антон Геращенко. Він заявив, що між політиками давно існує протистояння з цього приводу.

    Таким чином, НФ, в сфері впливу якого знаходяться Нацгвардія, поліція, спецпідрозділи МВС та прикордонні війська, хоче відхопити частину повноважень у президента, за яким армія і СБУ.

    Вже зараз «фронтовики» заявили, що місце вірного Порошенку начальника ГШ Муженка має зайняти «молодий відповідальний офіцер». А контроль над усіма військовими арсеналами повинен перейти до однієї з контрольованих партією структур.

    У теорії це означає, що в разі будь-якого внутрішнього загострення ситуації в країні президент тільки формально буде наділений повноваженнями застосувати війська. Насправді вирішувати, чи видавати цим військам зброю, буде «Народний фронт».

    Порошенко до останнього тягне з остаточним рішенням, розуміючи, що його заганяють в глухий кут. З одного боку, суспільству дедалі складніше пояснювати, як чиновник, який чотири рази припустився одного й того ж промаху у вигляді підірваних складів, може залишатися на своєму посту. А збитки від його діяльності вже перевищили два мільярди доларів – це два транші МВФ.

    З іншого боку, президент не має наміру здавати Муженка, поки не знайде особисто віддану собі людину на його місце. Інакше крім мало на що здатної СБУ у нього нічого не залишиться і опертися йому не буде на кого.

    Підсумки ж цих політико-фінансових ігрищ поки зводяться до того, що 30% всього боєзапасу країни на кілька мільярдів доларів перетворилися на дим. Офіційна причина невідома. Винних немає.

    Теги: корупція Міноборони ЗСУ МВС зброя СБУ Нацгвардія Порошенко Арсен Аваков Генштаб Адміністрація Президента Укроборонпром Віктор Муженко Тетяна Чорновол Антон Геращенко БПП сергій пашинський Народний Фронт склад Роман Доник Іван Вінник вибухи Комітет з питань національної безпеки і оборони Таско Калинівка
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів