Правда і брехня солдатів інформаційної війни

    4 Червня, 2015 19:19
    4 червня у вестибюлі станції метро «Золоті Ворота» за підтримки столичного метрополітену активісти громадської організації «Центр UA» презентували виставку робіт 3-го Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадянин за вільні країни», присвячену Дню журналіста

    Водночас із вибухами та пострілами у зоні АТО на інформаційному полі вітчизняних ЗМІ ведуться свої бої. Поняття «універсальний солдат» для журналістів сьогодення як ніколи актуальне. У «четвертої влади» теж є свої герої і навіть терористи, а також комбати, які дають вказівки щодо цілей та способів ведення війни.

    UA1 з’ясував, хто серед українських ЗМІ – «вірні солдати», що служать правді, а хто – «герої цензури», поспілкувавшись з одним із присутніх на виставці експертів, виконавчим директором Інституту Медіа Права, представницею в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксаною Романюк.

    «Основний меседж виставки – нашою зброєю має бути правда в цій інформаційній війні,» – одразу заявляє Оксана.

    Експерт зазначає, що з часів Януковича рівень цензури значно знизився. Однак сьогодні можна спостерігати певний тиск з боку медіа-власників. На думку виконавчого директора Інституту Медіа Права, це відбувається через надмірне фокусування на війні. «Вже зараз медіа-середовищу потрібно солідаризуватися та виробляти власні стандарти політики, з тим, щоби не допустити більшого впливу на контент, щоб захистити професію».

    Оксана Романюк порівнює сьогоднішню ситуацію з постмайданівським періодом у 2004-му. «В той час медіа-спільнота розслабилася та комерціалізувалася, і зрештою це не принесло нічого доброго, тому що згодом сильно розцвіла цензура, джинса і так далі.» – зазначає експерт Інституту Медіа Права.

    «Сьогоднішня ситуація потребує переоцінки журналістських стандартів і редакційної політики. Аби перемогти інформаційну війну та зрозуміти, що можна робити в певній ситуації, а що ні, потрібно обговорювати це питання публічно та долучати європейських експертів або представників журналістських організацій – це було б чудово.» – переконана Оксана Романюк.


    Фото: UA1

    Однак поки такої нагоди для українських журналістів немає. Як і конкретного органу контролю за дотриманням журналістських стандартів. Окрім громадських організацій. Зокрема, Інститут Медіа Права займається моніторингом українських ЗМІ на предмет дотримання журналістських стандартів, свободи слова та захисту прав журналістів. Так, за даними дослідження Інституту, в антирейтингу українських ЗМІ знаходиться інтернет-видання «Обозреватель», «Вести» та, як не дивно, інформаційне агентство «УНІАН».

    «УНІАН» скотився, на жаль, низько зараз. Тому що там Московський патріархат, наприклад. Одна із останніх новин, яка мене буквально вразила: «Патріарх Кирил сказав, що в Україні процвітає безбожжя». Це було винесено в новину без жодної бази, без коментарів експертів – просто як цитата. Мені здається, що такі важливі новини варто більш професійно виправляти.» – зазначила Оксана Романюк.

    Серед видань, що відповідають необхідним стандартам, фахівці  Інституту Медіа Права називають видання «Українська правда» та «Ліга Бізнес Інформ».

    Як стверджує виконавчий директор, пропаганда надходить на кількох рівнях. «Є відверті фейки. Якщо це дійсно відвертий фейк, тоді можна написати, притягнути до суду, порушити справу, якщо йдеться про честь, гідність, репутацію. Але разом з тим є маніпуляція. В маніпуляції ви не доведете, що там є щось. Коли заголовок один, а текст та інформація зовсім інші. Наприклад, газета «Вести» часто так робить. Ми робимо аналіз контенту газети «Вести» – там не йдеться взагалі про професійну журналістику. Однак і немає підстав для того, щоб притягнути їх до суду,» – підкреслює експерт.

    Що робити з журналістами та редакторами, які не дотримуються принципу прозорості – питання дуже гостре. На думку Оксани Романюк, їх люстрацію має здійснювати не держава, а безпосередньо медіа-спільнота. «Якби у нас була така система, як в Британії, де вони просто відкликають карту журналіста в тієї людини, що порушує професійні стандарти…»

    Українська медіа-спільнота вже давно намагається здійснювати контроль за «слугами замовних матеріалів», які під тиском редакційної політики своїх «генералів» публікують матеріали та знімають сюжети, що суперечать об’єктивності. «Дошка ганьби» нечесних журналістів на сайті «Телекритики» – яскраве тому підтвердження. Та чи достатньо такої зброї, аби здолати ворогів, що розпалюють інформаційну війну у власній країні?

    Хочеться вірити, що «четверта влада» все ж виправдає довіру міжнародних журналістських стандартів, а найголовніше – глядачів і читачів, заради яких журналісти й працюють. Інакше – шини горітимуть скрізь. 

    Теги: свобода слова інформполітика Оксана Романюк
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів