Показний радикалізм. Для кого марширував «Азов»

    27 Травня, 2016 12:02
    Наскільки серйозними є радикальні заяви на адресу влади з боку політичного руху, що фактично складається зі співробітників МВС

    Наприкінці минулого тижня в центрі Києва пройшов досить своєрідний захід. Формально – співробітники МВС з лінійного підрозділу спеціального призначення у складі військової частини № 3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України – "Азов", влаштували протестний марш вулицями столиці.

    Однак це була не боротьба профспілки за поліпшення праці співробітників Нацгвардії, а політична акція. При цьому охороняли співробітників МВС, які марширували містом, інші співробітники МВС – напевно, менш політично підковані.

    У Києві, що скучив за такими звичними для нього масовими протестами, марш став головною подією дня, а можливо й тижня. Останнім часом в центральних кварталах столиці, якщо й протестують, то бабусі та вкладники збанкрутілих банків. На тлі таких акцій хода кількох тисяч молодих людей у камуфляжі, що супроводжується вогнями фаєрів, вигідно виділялась.

    Вимагав "Азов" від влади не проводити вибори на Донбасі. Чому загроза проведення виборів назріла саме зараз і її не помічали місяць або два тому, в організації пояснили досить умовно. Цілком можна було б зрозуміти, якби "Азов" протестував через якісь проблеми на фронті, затримку обміну полоненими, переслідування своїх соратників, арешт лідера громадської організації "Громадянський корпус "Азов-Крим" Станіслава Краснова. Однак ні.

    Обурили азовців і змусили з'їхатися в центр столиці саме вибори, які, може бути, коли-небудь відбудуться, і закон для проведення яких ще навіть не зареєстровано в Раді.

    Попереджувальна акція

    "Азов" – останній з українських добровольчих батальйонів, який не загруз у скандалах і успішно продовжує свою діяльність. У "Азова" ніколи не було проблем з владою, бійці добровільно вступили до лав МВС, за що отримали офіційний статус, гідне утримання і законне право на існування.

    Головним покровителем "Азова" цілком обґрунтовано вважається міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

    Водночас полк активно намагається розвиватися у щось більше, ніж спецпідрозділ Національної гвардії. У "Азова" є свій громадянський корпус, який являє собою подобу громадської організації правого спрямування, що робить наголос на ідеологічному вихованні та спортивній підготовці. У "Азова" є своє телебачення, яке робить креативні, пропагандистські ролики, своє радіо, потужна прес- і піар-підтримка, є навіть дитячі табори.

    Ультраправа ідеологія – це головна і, по суті, єдина претензія, яку завжди пред'являли "Азову". При цьому керівництво полку всі звинувачення на адресу своїх бійців відкидає, називаючи їх українськими патріотами.

    І ось таке воєнізоване, ідеологічне об'єднання ніколи не було поміченим у гучних політичних акціях. Участь полку в політичному житті країни до недавнього часу обмежувалася обранням лідера "Азова" Андрія Білецького депутатом Верховної Ради. При цьому в саму Раду Білецький не ходить – він пропустив 171 зі 174 засідань парламенту.

    Однак минулого тижня "Азов" несподівано перейнявся проблемою виборів на Донбасі. Для акції проти можливого проведення таких виборів полк звіз своїх активістів і прихильників з усієї країни.

    Теоретичну згоду української влади на проведення таких виборів учасники акції назвали капітуляцією. Необхідність проведення маршу саме зараз Андрій Білецький пояснив тим, що саме минулого тижня помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд, яка курирує ситуацію в Україні, літала в Москву на зустріч з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Білецький стверджував, що на зустрічі американських і російських представників обговорювалося якраз проведення виборів на Донбасі.

    Лідер "Азова" зі сцени заявляв, що влада під тиском іноземних держав спробує провести вибори на Донбасі. При цьому конкретних претензій нікому з керівництва української держави висунуто не було. Білецький використовував досить обтічні форми, на зразок "вся влада погана". Акцію він назвав мирною і попереджувальною, хоча в кінці все-таки пригрозив: "У разі проведення таких зрадницьких виборів ми винесемо Раду і АП (Адміністрацію президента) і знайдемо нових депутатів. Цих виборів ніколи не буде. Потрібно бути уважними і чекати зради щосекунди".

    Виступ "Азова" ідеально підходить для керівництва української держави, від якого західні партнери вимагають якнайшвидшого прийняття закону про проведення виборів на Донбасі.

    Закінчився захід "Азова" ефектним масовим запалюванням червоних фаєрів навпроти будівлі Верховної Ради. Фотографи та оператори задоволені – можна згортатися.

    У підсумку, марш "Азова" здався добре вибудуваною і зрежисованою, але водночас абсолютно безцільною акцією. Чи цілі у цієї ходи все ж були?

    Для кого картинка?

    Марш "Азова" знову актуалізував розмови про його покровителів і плани на майбутнє. Спонсорство "Азова" приписували багатьом олігархам – від Ігоря Коломойського до Ріната Ахметова, проте їх інтерес у п'ятничному заході полку не зможуть простежити навіть найдосвідченіші автори конспірологічних теорій.

    Зараз головним покровителем "Азова" цілком обґрунтовано вважається міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Під його керівництвом "Азов" увійшов до структури МВС і підпорядковується безпосередньо йому.

    Зв'язати акцію "Азова" і політичні інтереси виключно партії Авакова "Народний фронт" теж досить важко. НФ формально проти виборів на Донбасі, але без їхніх голосів в Раді прийняти згаданий закон й так неможливо. Тобто, щоб донести свою позицію, "Народному Фронту" зовсім не потрібно проведення спеціальної акції "Азовом".

    Самостійні політичні перспективи полку теж досить туманні. Навіть якщо на його базі з'явиться партія, то претендувати на серйозний успіх їй буде дуже складно. В Україні, як і раніше, досить вузький праворадикальний електорат. Власне, обчислюється він не більше ніж 2,5% населення, що наочно продемонстрували результати "Правого сектора" на останніх виборах. До того ж на голоси цього електорату й так претендує чимало політичних сил, починаючи від "Свободи" і закінчуючи новим рухом Дмитра Яроша.

    Та й ніяк марш "Азова", що вмістився у кілька годин і один виступ Білецького, не тягнув на презентацію нової політичної сили. Навіть залякування влади вийшло якимось занадто лояльним – у п'ятницю, коли в парламенті, навпроти якого палили фаєри, збираються максимум кілька десятків депутатів.

    З іншого боку, виступ "Азова" ідеально підходить для керівництва української держави, від якого західні партнери вимагають якнайшвидшого ухвалення закону про проведення виборів на Донбасі.

    Склалася унікальна ситуація, коли одні представники влади – підрозділ МВС, протестують проти цієї ж влади.

    Під час свого останнього візиту до Києва наприкінці квітня Вікторія Нуланд посилала чіткі меседжі про необхідність врегулювання питання з виборами. Різні західні політики навіть називали терміни, за які українська влада має прийняти такий закон, – перше півріччя 2016 року або червень. Однак представники влади розуміють, що проштовхування закону про вибори на Донбасі пов'язане з величезними репутаційними та рейтинговими ризиками, а тому всіляко затягують цей процес.

    Акція "Азова" – ще один аргумент для Заходу, який може використовувати влада, пояснюючи зволікання: "закон про вибори призведе до народних хвилювань, праві обіцяють штурмувати держустанови", а відео з фаєрами навпроти Ради додаються.

    Причому Петро Порошенко показово швидко відреагував на акцію "Азова", особисто вирішивши її прокоментувати.

    "Не можу не сказати кілька слів щодо сьогоднішнього маршу в Києві. Першими з'явилися ці картинки на російському телебаченні – шини, петарди, повідомлення про поранених поліцейських, поранених громадян... Ще раз підкреслюю, це абсолютно чітка позиція – військового шляху до повернення Донбасу не існує", – сказав Порошенко, дещо перебільшуючи масштаби акції "Азова", під час якої не було жодної бійки та сутички. Після цього тему маршу президент використовував для чергової розповіді про свою повну прихильність Мінським угодам.

    Ось і виходить – акція протесту для зовнішнього користування.

    По суті, склалася унікальна ситуація, коли одні представники влади – підрозділ МВС, протестують проти цієї ж влади. І поки "Азов" виглядає дуже ефективним інструментом у руках керівництва держави – дисциплінований, боєздатний підрозділ, який можна використовувати при вирішенні як правоохоронних завдань, що було зроблено під час охорони правопорядку в Одесі 2 травня, так і завдань політичного характеру – як уявної радикальної опозиції.

    Але головне для влади – розуміти, наскільки вона контролює правих і чи контролює взагалі.

    Теги: МВС Порошенко Арсен Аваков закон АЗОВ АП акції протесту Вікторія Нуланд марш вибори в донбасі
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів