«План Б»: як високим чинам уникнути е-декларування

    25 Жовтня, 2016 10:20
    У чиновників з'явився ще один аргумент не заповнювати е-декларації: сайт з прийому звітності не функціонує належним чином. І схоже, що зроблено це навмисно

    «1 вересня ви привітали всіх, хто боровся за запуск електронного декларування, з початком повноцінної роботи системи. Однак досі залишаються невирішеними низка технічних проблем у роботі системи, які з'явилися після «доопрацювання» програмного коду структурами Держспецзв'язку», –таке відкрите звернення адресували прем'єру Гройсману представники коаліції «Декларації під контролем».

    Вони констатують, що на сьогодні електронний реєстр майнових декларацій чиновників на сайті Нацкомісії щодо запобігання корупції (НАЗК) працює з перебоями, часто некоректно відображаючи інформацію. Крім того існує ще низка істотних недоліків.

    Все це веде до того, що подані через недопрацьований сайт декларації можуть втратити одну з основних функцій – бути доказом у суді проти корупціонерів. Це вже підтвердив глава НАБУ Артем Ситник.

    Детективи його відомства відмовилися декларувати свої доходи, оскільки форма запропонованих до заповнення декларацій відрізняється від затвердженого НАЗК зразка.

    «Під час заповнення було виявлено низку невідповідностей існуючої форми декларації тій, яку було затверджено НАЗК раніше. Тому легітимність таких заповнених електронних декларацій під питанням», – пояснив Ситник. За його словами, через ці невідповідності практично неможливо буде довести провину підозрюваного у подачі недостовірної інформації.

    За свідченням IT-фахівців, усі претензії до роботи сайту можна виправити протягом одного-двох днів. Але ось вже майже місяць ані власник реєстру електронних декларацій НАЗК, ані Держспецзв'язку, який допомагає цій структурі, ніяк не можуть впоратися з технічними проблемами.

    «План Б» для клептократів – не дозволити нормально запрацювати сайту з деклараціями.

    Це дало привід говорити про те, що затягування вирішення цієї проблеми дуже схоже на саботаж е-декларування в цілому. Принаймні, такої думки дотримується голова парламентського Антикорупційного комітету Єгор Соболєв.

    «Завдяки громадськості ми заблокували спроби переписати законодавство в парламенті, і тепер основна загроза, яку ми бачимо для роботи системи, – це робота сайту», – озвучив він свої побоювання. – Сайт, де мають збиратися і публікуватися декларації всіх посадових осіб, не дозволяє заповнити декларацію правильно».

    На його думку, незацікавлені у повноцінному запуску системи люди взялися реалізовувати «план Б». Оскільки через парламент не вдалося проштовхнути кілька законів, які нівелювали суть е-декларування, методику було змінено.

    «План Б» для клептократів – не дозволити нормально запрацювати сайту з деклараціями. Справа не лише в тому, що це буде перешкодою для слідства і правосуддя. Все суспільство зможе бачити нажите непосильною працею клептократів тільки за допомогою інтернету. Відповідно, якщо сайт буде кривий, закон про відкритість декларацій чиновників не працюватиме», – впевнений Соболєв.

    При цьому ситуацію до абсурду доводить позиція НАЗК і Держспецзв'язку, які ніяк не можуть визначитися, хто ж відповідає за виправлення помилок на сайті, перекладаючи один на одного відповідальність за систему, яка працює неповноцінно.

    Хто крайній?

    «Півтора місяці минуло з моменту анонса запуску доопрацьованого реєстру електронних декларацій, але він все одно працює неповноцінно», – констатує експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська. – Форма декларації не відповідає вимогам закону і дозволяє недобросовісним чиновникам й надалі приховувати свої доходи».

    Наприклад, немає можливості подати у повному обсязі інформацію про суттєві зміни в майновому стані, а також вказати, що член сім'ї не надав потрібну для заповнення декларації інформацію.

    Знайти відповідального за некоректну роботу сайту просто неможливо.

    Понад те, електронна форма на сайті не передбачає необхідності вказувати майно, що перебуває у користуванні декларанта, але яке формально належить іншій людині. А це один з найбільш поширених способів приховати незаконно нажиті активи.

    Ще один істотний недолік – декларування готівки. Згідно із законом, чиновник повинен вказати суму наявної у нього готівки. Але відповідне поле в електронній формі працює так, що декларанту потрібно вказати не лише суму, а й місцезнаходження цих грошей. А це вже протизаконно і може бути оскаржено в судовому порядку.

    Важливо й те, що наразі реєстр, за словами Красносільскої, дозволяє подати кілька декларацій за один і той же звітний період. І співробітники НАЗК не зможуть визначити, яку саме декларацію брати за основу, якій вірити, а за яку притягати до відповідальності.

    За словами заступника голови НАЗК Руслана Радецького, ці та інші технічні проблеми роботи реєстру співробітникам знайомі, саме тому допомогти зробити роботу сайту коректною попросили фахівців із Держспецзв'язку.

    Ця структура не має жодного стосунку до електронного реєстру декларацій і не повинна втручатися ані в його розробку, ані в виправлення помилок на сайті. Але за розпорядженням прем'єра Гройсмана фахівці Держспецзв'язку взялися допомагати НАЗК.

    «Ми надаємо консультативну та методологічну допомогу IT-департаменту НАЗК для того, щоб виправляти недоліки, – відзвітував голова Держспецзв'язку Леонід Євдоченко. – Сьогодні система функціонує стійко, подано і зареєстровано понад п'ять тисяч декларацій».

    При цьому він не втомлюється повторювати, що на виконану роботу не витрачено ні копійки бюджетних коштів. І натякає, що його структурі припадає доробляти те, що нібито не зробила приватна фірма, яка виграла тендер на розробку сайту електронних декларацій.

    Крім того, Євдоченко засвідчив, що всі ключі, логіни, паролі та коди в систему співробітники Держспецзв'язку передали в НАЗК, яка є власницею реєстру.

    Одночасно з цим в НАЗК офіційно заявили, що всі паролі, логіни і коди їх відомству і зокрема відділу захисту інформації не передавалися. І знаходяться вони у Держспецзв'язку.

    Понад те, виявляється, що на сьогодні взагалі немає угоди, яка структура буде підтримувати цю систему. Наразі цим займається НАЗК, хоча й не може виразно пояснити, як робить це без ключів і паролів.

    Більшість проблем з невідповідністю форми е-декларації затверджену законом зразку почалися після того, як допрацьовувати сайт взялася Держспецзв'язку.

    «Ми не знаємо, в чиїх руках сьогодні перебувають коди доступу до системи, – обурюється член Антикорупційної ради Віктор Чумак. – Наскільки нам було відомо, вони перебували в Інституті спеціального зв'язку, який належить Держспецзв'язку. Вони кажуть, що все у НАЗК. І ми зараз не можемо з'ясувати, де знаходяться коди доступу до системи електронного декларування! Це межує зі злочином».

    В результаті знайти відповідального за некоректну роботу сайту просто неможливо. Програмне забезпечення розробляла IT-компанія «Міранда» за рахунок грошової допомоги уряду Данії через ПРООН, у власність реєстр прийняла НАЗК і теоретично зобов'язана за нього відповідати, а допрацьовувати реєстр взялася Держспецзв'язку.

    Зараз всі показують пальцем один на одного, але крайнього знайти не можуть. Єдина зрозуміла на сьогодні інформація полягає в тому, що більшість основних проблем з невідповідністю форми е-декларації затвердженому законом зразку почалися після того, як допрацьовувати сайт взялася Держспецзв'язку.

    Звичайний саботаж

    «До 1 вересня на тестовому сайті я заповнював декларацію, і все виходило, а зараз чомусь не виходить, – свідчить Чумак. – Але крайніх немає, тому що Євдоченко каже, що ключі у НАЗК, хоча 25 серпня всі документи були передані в інститут Держспецзв'язку, який взявся доопрацювати софт програми. І до сих пір допрацьовує, що ми й бачимо».

    Про те, що технічні збої в роботі реєстру е-декларацій пов'язані з роботою Держспецзв'язку, говорять і в коаліції «Декларації під контролем».

    «Всі технічні проблеми, які зафіксовано в системі, з'явилися після того, як почалася доробка сайту Держспецзв'язку», – категорично заявляє представник цієї організації Олександра Дрік.

    За її словами серед проблем в роботі сайту виявлено зникнення даних з уже поданих електронних декларацій.

    «Ми зафіксували випадок зникнення інформації з декларації одного судді, і ми не можемо знайти кінців цієї інформації. Як таке взагалі можливо?», – обурюється вона.

    Вслід за «планом Б» може послідувати і «план В» – ініціатива з визнання деяких положень Закону про протидію корупції неконституційними.

    Представники Держспецзв'язку кивають на розробників – фірму «Міранда», однак у частини нардепів вимальовується інша версія.

    «Зараз програму, підготовлену «Мірандою», переробляє Держспецзв'язок, тобто того продукту, який був підготовлений «Мірандою», вже не існує в принципі, – вважає Сергій Лещенко. – Їхній продукт був в ідеальному стані, за винятком деяких моментів, які характерні для будь-якого програмного забезпечення. Але воно було готове до роботи, а в тому стані, в якому воно зараз існує, воно не готове до роботи. І це робиться свідомо, щоб е-декларування, як інститут антикорупційної профілактики, не запрацювало ніколи».

    На думку депутата, ситуація з сайтом реєстру лише чергова ланка в довгому ланцюжку дій із саботажу е-декларування.

    Спочатку представники фейкових громадських організацій, що брали участь в комісії по відбору претендентів НАЗК, ледь не перетворили конкурсний відбір на фарс.

    Потім була спроба в парламенті перенести е-декларування на рік, запропонована, за словами Лещенка, прямою креатурою Адміністрації президента Андрієм Павелком.

    Після цього з'ясувалося, що НАЗК не може отримати сертифікат реєстру від Держспецзв'язку, колишнього підрозділу СБУ, який, відповідно, перебуває в сфері впливу Адміністрації президента.

    Нарешті, відразу двоє людей президентської політсили – глава парламентської фракції БПП Ігор Гринів і глава податкового комітету Ніна Южаніна – запропонували свої поправки до Закону про протидію корупції, які повністю нівелювали його дію. А сьогодні некоректно працює сайт е-декларацій.

    «Очевидно, що ми свідки того, про що всі говорять – немає політичної волі боротьби з корупцією з боку АП та президента, – впевнений Лещенко. – Тому що ці ініціативи неможливі без схвалення з боку президента».

    А Єгор Соболєв вважає, що вслід за «планом Б», що передбачає технічні проблеми в роботі реєстру, може послідувати і «план В» – ініціатива з визнання деяких положень Закону про протидію корупції неконституційними.

    «Народні депутати-колишні друзі Віктора Януковича просять Конституційний суд скасувати як закон про люстрацію, так і закон про відкритість декларацій. А оскільки в самому Конституційному суді теж сидять колишні друзі Януковича, і вже четвертий генпрокурор після перемоги Євромайдану їх не турбує, рішення цих тітушок в мантіях може стати останньою надією клептократів», – прогнозує він.

    Одним з виходів у цій ситуації нардеп вважає докладне інформування зарубіжних партнерів, зокрема, представників ЄС і США про проблеми, які виникають з е-декларуванням.

    «Вони вміють по-своєму переконувати президента та його друзів. Якщо ми отримаємо їхню підтримку до кінця, закон запрацює», – переконаний Соболєв.

    Теги: ООН США Президент СБУ сайт тендер декларація сергій лещенко Артем Ситник держспецзв'язок ЄС Глава АП парламент Ніна Южаніна НАБУ єгор соболєв євдоченко антикорупційна рада нацагенство із запобігання корупції Андрій Павелко електронне декларування генпрокурор нульова декларація
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів