Під ковпаком. Хто диктує рішення українським суддям

    23 Листопада, 2015 08:19
    Резонансні судові процеси виявили проблему ручного управління рішеннями суддів, яка залишилася нам з минулого. «Телефонне право», як і раніше, процвітає

    Практика запрошувати суддів на бесіду до Адміністрації президента (АП) напередодні розгляду резонансних справ складалася протягом усіх років незалежності України, за всіх президентів і урядів.

    «В Україні немає незалежної судової влади, – констатує член Конституційної комісії, екс-міністр юстиції Сергій Головатий. – У процесі її формування та функціонування беруть участь політичні інститути: президент і ВР – яка може бути незалежність?».

    Але виявилося, що й після Революції Гідності ця практика не втратила актуальності та вже не вперше стає приводом для критики й недовіри до прийнятих суддями рішень.

    Так, нардепи з міжфракційного об'єднання «УКРОП» вже зверталися в АП з вимогою пояснити часті візити суддів в цю структуру напередодні важливих судових засідань.

    Ані в Адміністрації, ані в судах подібні візити не коментують. Хоча коли мова заходить про загрозу арешту за ті чи інші справи, судді викладають все.

    У червні голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, якому загрожував арешт за звинуваченням у втручанні в систему автоматичного розподілу справ у суді, публічно заявив про те, що суддями керують люди з АП.

    «Мене неодноразово викликали в Адміністрацію президента і давали конкретні вказівки щодо прийняття рішень», – озвучив він схему взаємодії судів і АП на спеціально скликаному для цього брифінгу.

    У тому, що суддям дійсно можуть віддавати вказівки, яке рішення потрібно прийняти, не сумнівається екс-суддя Вінницького окружного суду, а нині експерт групи судових реформ Реанімаційного пакету реформ (РПР) Михайло Жернаков.

    У бесіді з UA1 він підтвердив, що також чув про те, що суддів Вищих судів викликали в АП, але що вони там робили – незрозуміло.

    Формат «телефонного права», що склався за десятиліття, все ще затребуваний і вигідний усім сторонам процесу: і суддям, і АП.

    А Станіслав Батрин, правозахисник, член Тимчасової спецкомісії з перевірки суддів і керівник проекту «Відкритий суд» говорить про управління суддями з АП як про незаперечний факт.

    «Я практикую 10 років і можу чітко і конкретно сказати – це дійсно так. І за два роки після Революції Гідності змін немає ані на жоден відсоток, – зазначив він у коментарях UA1. – Донині судді продовжують заходити в ці кабінети, приймати телефонні дзвінки і виконувати низку завдань».

    Про реакцію чиновників з АП на ці звинувачення побічно можна судити з думки Олега Медведєва, одного з радників президента, яку він висловив на своїй сторінці в Фейсбук після часткового задоволення судом позову нардепа Олега Ляшка проти президента щодо бездіяльності стосовно переформатування складу Центрвиборчкому.

    «Спростовано чергову брехню Ляшка, що суди контролюються президентом. Сьогодні суди незалежні від влади такою мірою, як ніколи раніше, і цьому можна було б лише порадіти, якби вони так само не підлягали іншим центрам впливу», – написав Медведєв, натякаючи, що глава держави ні при чому, а от парламент, якому судді також підкоряються, може диктувати свої правила.

    Як би там не було, формат «телефонного права», що склався за десятиліття, все ще затребуваний і вигідний усім сторонам процесу: і суддям, і АП.

    Винятковий випадок

    Всього місяць тому нардеп Ігор Мосійчук вийшов з парламенту в супроводі охорони. Але не своєї, а відомчої, і вже не як слуга народу, а як обвинувачений у справі про корупцію.

    І все це відразу після того, як генпрокурор Віктор Шокін просто на засіданні Верховної Ради продемонстрував відеодокази протиправної діяльності нардепа.

    Його колеги діяли без зволікання: одразу ж проголосували за зняття депутатської недоторканності, арешт і притягнення до кримінальної відповідальності.

    Проте рівно за 30 днів Вищий адмінсуд скасував постанову парламенту про зняття недоторканності з Мосійчука та згоду на його арешт, задовольнивши позов нардепа до ВР щодо незаконності її дій.

    Серед суддів вкоренилася самоцензура – навіть без жодних вказівок вони звіряються з політикою АП і приймають відповідні рішення.

    Варто зазначити, що процесуальні формальності щодо зняття депутатської недоторканності дійсно не було виконано.

    Приміром, навесні, коли в парламенті виникло питання щодо зняття недоторканності з нардепів Сергія Клюєва та Сергія Мельничука, в.о. голови комітету з питань регламенту Павло Пинзеник заявляв, що на це буде потрібно не менше місяця.

    За його словами, регламент відводить голові ВР 5 днів на підготовку відповідних документів до регламентного комітету. Після цього обвинувачений нардеп має надати свої пояснення, на що також дається 5 днів.

    Далі профільний комітет вислуховує докази генпрокурора і пояснення депутата, з якого просять зняти недоторканність. Після цього протягом 20 днів регламентний комітет готує свої висновки. Причому цей термін може бути продовжений, якщо є необхідність у додаткових поясненнях.

    Відносно Мосійчука ці правила було проігноровано. Саме тому він і не міг програти в суді – судді неминуче мали прийняти рішення на його користь і задовольнити його позов до ВР.

    Водночас, за інформацією джерела UA1, напередодні судового засідання за позовом Мосійчука, в Адміністрації президента суддям ВАСУ настійно рекомендували не задовольняти цей позов, і брати курс на те, щоб нардепа все ж «закрити».

    Обопільна вигода

    «Так склалося, що судді негласно звикли слухати АП, адже сьогодні президент впливає на призначення, переведення і звільнення суддів – пояснює UA1 Жернаков. – І не обов'язково самому президенту займатися бесідами з суддями – це робить хтось з Адміністрації. Так це працювало раніше, так це може працювати й зараз».

    Крім того, експерт звертає увагу і на те, що серед суддів вкоренилася самоцензура – навіть без жодних вказівок вони звіряються з політикою АП і приймають відповідні рішення.

    «Не обов'язково на суддю відкривати дисциплінарне провадження, аби він розумів, що його можуть звільнити. І Янукович, і влада до нього показово звільняли одного-двох, демонструючи всім суддям, що буде з тими, хто не виконує політичних вказівок».

    На суддів сьогодні впливає не лише нинішня влада через адмінресурс, а й екс-можновладці, які зберегли серйозний вплив, хочуть внести деструктив і відновити контроль.

    А Батрин бачить проблему ще й у тому, що суддям не вистачає сміливості відкрито про це заявити, аби змінити правила гри.

    «Судді стали заручниками ситуації, що склалася, тому що ніхто з них не взяв на себе відповідальності відмовитися від цієї практики і заявити про це на всю країну, – вважає експерт. – Одиничний випадок, який мав місце з суддею Чернушенком, не рахується, бо використовувався як самозахист. Інакше, чому інформацію не було опубліковано ним раніше?».

    На думку експерта, через страх втратити посаду й пільги судді не можуть відмовитися від цієї схеми взаємодії з АП і продовжують виконувати те, що диктує адмінресурс.

    Попри те, практика останніх судових рішень показує: або щось пішло не так, або АП змінила свою позицію з низки ключових питань, або суддів крім Адміністрації змогла чимось зацікавити третя сторона – у випадку з Мосійчуком та позовом Ляшка це могла бути Радикальна партія.

    Втім, Батрин впевнений, що в низці резонансних справ, які розглядалися суддями останнім часом, зіграв інший фактор.

    «Всіх нині діючих суддів було призначено командою Януковича, і вони донині вдячні попередникам, – упевнений він. – І на суддів сьогодні впливає не лише нинішня влада через адмінресурс, а й представники екс-влади, які зберегли серйозний вплив, хочуть внести деструктив і відновити контроль».

    Хоча є й інша думка з протилежного табору. Знову-таки, якщо опиратися на позицію Медведєва з АП, рішення суддів «всупереч» – ніщо інше, як бунт.

    «Сьогодні ВАСУ визнав незаконною постанову про зняття депутатської недоторканності та арешт Мосійчука. Вчора задовольнив скаргу Ляшка проти президента щодо ЦВК. А тиждень тому Окружний адмінсуд визнав незаконним підвищення тарифів на газ, – перерахував він. – Підозрюю, що все це більше схоже на помсту суддів президенту, тому що вони вже знають про заплановане очищення системи».

    Навіть якщо реформі дадуть хід, передбачені в ній зміни набудуть чинності не раніше, ніж за два роки, протягом яких діятиме стара відпрацьована схема взаємодії судів і АП.

    Тим часом правова колізія з Мосійчуком залишається невирішеною. Він поки перебуває в лікарні – ніби як під арештом, який судді визнали незаконним.

    Генпрокуратура вже заявила, що оскаржить це рішення, але до тих пір правовий статус нардепа залишається невизначеним, а на суддів, цілком імовірно, чекають нові бесіди з представниками АП.

    Незалежність, але не зараз

    Єдине, що може позбавити українських суддів «телефонного права», – зміни до Конституції щодо судової системи.

    РПР і Конституційна комісія розробили низку норм, за яких вплив президента і парламенту на суддів зведеться до нуля. Ці дві структури буде усунено від питань призначення, переведення і звільнення суддів.

    Єдина проблема – нині діючу систему пропонують залишити ще на два роки.

    «Продовження функцій президента і парламенту до 2017 року – це компроміс, тому що президент не хотів віддавати свої повноваження з переведення суддів на найближчі два роки, пояснюючи це питанням нацбезпеки, – пояснює Жернаков. – Але це краще, ніж нічого. У найближчі дні президент збирається внести до парламенту цей законопроект. Хотілося б, щоб він був максимально наближеним до напрацьованого Конституційною комісією. І сподіваюся, у парламентаріїв вистачить політичної волі, щоб прийняти його».

    Частина суддів також сподіваються на благотворний ефект від виходу з-під опіки президента і парламенту.

    «У нас мають бути міжнародні стандарти незалежності суддів, – упевнений суддя Верховного Суду України Олександр Волков. – Реформа передбачає, що суди створюються окремим законом, а кар'єру суддів формують не політики, а незалежний орган, більшість якого також складають судді. Це міжнародні визнані стандарти, їх і потрібно вводити».

    Водночас, навіть якщо реформі дадуть хід, передбачені в ній зміни набудуть чинності не раніше, ніж за два роки. А весь цей термін діятиме стара відпрацьована схема взаємодії судів і АП.

    «Скажіть, яке рішення має бути: законне або справедливе? – запитує Волков. – Зараз може бути і так, і сяк, причому все на законній підставі. У нас близько 97 тисяч чинних нормативно-правових актів, тому будь-якому рішенню судді можна знайти виправдання».

    Теги: Конституційна комісія Порошенко ігор мосійчук Адміністрація Президента Янукович Ляшко парламент партія "УКРОП" Апеляційний суд судова система Віктор Шокін пинзеник вищий адмінсуд судова реформа Реанімаційний пакет реформ
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів