Перемога чи Зрада? Що означають нові положення Конституції про статус Донбасу

    17 Липня, 2015 17:19
    Старт процесу внесення змін до Конституції України в частині децентралізації перетворився на головне політичне шоу за півтора роки роботи нової влади. UA1 розбирався, що ж принесе Україні можлива зміна статусу Донбасу в Конституції

    Під час ухвалення змін до Конституції політики зробили все, щоб стати основними ньюзмейкерами дня: двічі заспівали гімн а капела, розказували вірші, билися, повторили присягу народних депутатів, не гребували надмірно пафосними, емоційними промовами та масовими оваціями. Але зрештою все це стало лиш антуражем для обговорення суспільством всього одного речення, що розмістилося в самому кінці прийнятого Верховною Радою тексту.

    Зміни, які пропонується внести до Конституції, вводять новий адміністративно-територіальний поділ країни, створюють нові державні органи на місцях, додають повноважень президенту, однак всі ці глобальні реформи меркнуть на тлі долі захоплених сепаратистами районів Донецької та Луганської областей.

    За що проголосували

    Насамперед  варто відзначити, що поки Верховна Рада ще не прийняла жодних ключових або доленосних рішень. Парламент лише направив текст змін Основного закону країни до Конституційного суду. Після того, як суд винесе свій вердикт щодо внесених пропозицій, Верховна Рада вже буде голосувати власне за зміну Конституції. Зробити це парламент зможе тільки на наступній сесії, тобто не раніше осені 2015 року.

    Для відправки пропозицій щодо зміни Конституції в КС парламентаріям достатньо було простої більшості – 226 голосів. У результаті за старт конституційної реформи проголосували 288 депутатів, але для внесення змін до Конституції цього мало – потрібно мінімум 300 голосів "за".

    Голосування за Конституцію вкотре підтвердило, що коаліція в парламенті існує тільки на папері. Формально до неї входять понад 300 депутатів, але фактично без голосів Опозиційного блоку, груп "Відродження" та "Воля народу" про жодні конституційні зміни взагалі б не йшлося.

    Першу редакцію змін Конституції президент вніс до парламенту 1 липня. У ній норма "особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом" містилася в перехідних положеннях закону про внесення змін до Конституції України.

    Але 15 липня з'явилася нова редакція, і в ній та ж норма про Донбас уже закріплювалася в 15 розділі – "Перехідні положення" – самої Конституції.

    Саме таке розташування пункту про особливості самоврядування на непідконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей і викликало основні суперечки.

    Аргументи прихильників змін

    За прийняття змін Конституції в такому вигляді насамперед виступають представники влади – президент Петро Порошенко, прем'єр Арсеній Яценюк та їх фракції в парламенті – "Блок Петра Порошенка" і "Народний Фронт".

    1. Про жодний особливий статус для Донбасу й мови бути не може – Україна залишається унітарною державою. "Проект (зміни Конституції) тільки припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, який визначається окремим законом", – підкреслив Порошенко.
    2. Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, на який пропонують послатися в Конституції, двічі був прийнятий Верховною Радою. Він запрацює тільки після складання сепаратистами зброї та ліквідації незаконних військових формувань.
    3. Особливості місцевого самоврядування в Донбасі, згідно вже ухваленого закону, будуть тривати тільки три роки, після цього закон і норма в Конституції втратять свою силу.
    4. Стосовно положення Донбасу Конституція буде посилатися на закон, а його можна змінити 226 голосами. Якби порядок самоврядування був безпосередньо записаний в основному законі, то змінювати таку норму було б набагато важче – 300 голосами депутатів.
    5. Внесення таких змін до Конституції – це виконання 11 пункту Мінських угод. Ним прийняття до кінця 2015 року Україною нової Конституції, яка враховує особливості самоврядування на Донбасі, пов'язується з відновленням контролю над державним кордоном. Таким чином Україна демонструє свою відданість дотриманню міжнародних домовленостей.
    6. Україна виконує мирний план президента, змінюючи таким чином Конституцію. Юрій Луценко запропонував тим депутатам, які не згодні з таким рішенням, самим брати зброю в руки і йти воювати із сепаратистами. «Досить спекулювати і влаштовувати "ура-патріотичну" шоу-програму... Голосуєте проти – завтра на фронт у першу шеренгу і атакуйте Донбас», – емоційно заявив він.
    7. Західні партнери зацікавлені саме в такому формулюванні статусу Донбасу не через домовленості з Росією, або бажання швидше завершити конфлікт, а для того, щоб продемонструвати, що свою частину зобов'язань вони разом з Україною виконали, а Росія і сепаратисти – ні. Така позиція може стати основою для продовження санкцій проти Москви та введення нових обмежень. Без підтримки західних партнерів України, можливо, вже взагалі б не існувало, і сваритися з ними не можна.
    8. Росія і сепаратисти розкритикували зміни Конституції, заявивши, що вони не відповідають принципам Мінських угод, а містять лише відсильну, тимчасову норму про статус Донбасу. А якщо РФ критикує, то це теж аргумент на користь того, що зміни правильні. У будь-якому разі, так вважає Петро Порошенко.

    Що кажуть противники змін

    Проти закріплення у Конституції положення про особливості місцевого самоврядування в Донбасі виступили фракції "Самопоміч" та Радикальна партія, депутати, що представляють партії "Свобода", "УКРОП", "Воля", а також інші патріотично налаштовані політики та організації.

    1. Особливий порядок місцевого самоврядування нічим не відрізняється від особливого статусу. "Це гра слів. Що таке статус? Це правовий стан. А особливий статус – це особливий правовий стан. Якщо всі суб'єкти місцевого самоврядування мають один статус, а якісь території – інший, то це і є особливий статус . Тут не треба грати словами, на зразок того, що не буде статусу. Він є", – упевнений заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка.
    2. Закріплення в Конституції норми про особливості місцевого самоврядування в Донбасі – це крок до легалізації ДНР і ЛНР. Перехідні положення Конституції мають таку ж силу, як і інші розділи, і для їх зміни потрібно цілих 300 голосів. Норма про особливе становище Донбасу може залишитися в Основному законі надовго.
    3. Існуючий закон про особливості місцевого самоврядування в Донбасі передбачає звільнення від кримінальної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей, право на мовне самовизначення, участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів, створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад. Також згідно із законом повноваження депутатів місцевих рад та посадових осіб в окремих районах Донбасу не можуть бути достроково припинені, а держава надає підтримку соціально-економічному розвитку даних районів. Тобто ЛНР і ДНР зберігаються у фактично нинішньому вигляді, а Україна їм ще й платить.
    4. Про тимчасовість закону про Донбас говорити не варто, адже через три роки норма все одно залишиться в Конституції, прибрати її можна буде тільки 300 голосами депутатів. Крім того, в згадуваному вже 11 пункті Мінських угод, який Україна виконує, приймаючи такі зміни до Конституції, також йдеться про "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у Примітці 1, до кінця 2015 року". Заходи з Примітки 1 повністю повторюють норми закону про особливий порядок самоврядування в Донбасі, перераховані в статті пунктом вище. Не може ж Україна виконувати одну частину 11 пункту Мінських угод, і не виконувати другу?
    5. Чому взагалі Україна починає виконувати Мінські угоди з 11 пункту, без виконання ані нею, ані сепаратистами усіх попередніх положень договору? Чому конкретні дати вказані тільки в пункті угоди, який стосується української Конституції?
    6. Так, закон про Донбас можна поміняти 226 голосами, але в разі зміни конфігурації у Раді, реваншу Партії регіонів, змінити його можна буде і в гіршу сторону. Представники колишньої влади вже готові повернутися в Донбас, який буде жити згідно з особливим порядком місцевого самоврядування. Внесення змін до Конституції прийняте завдяки екс-регіоналам.
    7. Закріплюючи в Конституції особливий статус одних територій, можна запустити небезпечний процес, коли кілька сотень озброєних людей можуть вибити особливе положення і для інших регіонів країни.
    8. Норму про статус Донбасу було змінено в проекті конституційної реформи під тиском Заходу. Про тиск з боку посольств західних держав з метою прийняття саме такого формулювання по Донбасу заявляли багато депутатів. Вікторія Нуланд, заступник державного секретаря США, приїхала в Україну для відкритого лобіювання норми по Донбасу, проводила з цією метою зустрічі з лідерами фракцій і депутатами. Україна вкотре показала себе як об'єкт, а не суб'єкт міжнародних відносин. Поряд з цим партнери вже нехтували своїми зобов'язаннями в рамках угод з Україною, зокрема Будапештським меморандумом. Інші держави не можуть нав'язувати Україні, за якою Конституцією їй жити.
    9. США проміняли Україну на поступки Росії в "ядерній угоді" щодо Ірану, яка є ключовим проектом зовнішньополітичної доктрини Барака Обами. Американський президент вже публічно відзначив зусилля Москви у вирішенні конфлікту з Тегераном, а нещодавно Обама і Путін провели чергову телефонну розмову, причому в "дружньому тоні". Двосторонні контакти між США і Росією останнім часом посилилися, і статус Донбасу цілком міг стати розмінною монетою у великій геополітичній грі.

    Аргументи і прихильників, і противників змін Конституції в частині положення Донбасу логічні та мають право на існування. І одним, й іншим під час своїх суперечок не варто забувати лише про дві речі. По-перше, процес конституційної реформи тільки розпочато, попереду ще досить тривала робота, за час якої текст змін може зазнати суттєвих змін. Тому бити на сполох і кричати "все пропало" ще занадто рано.

    По-друге, українським політикам і суспільству варто чесно визнати, що на даному етапі Україна не може здійснювати самостійну і незалежну внутрішню і зовнішню політику. Країна не може своїми силами перемогти ворога та завершити війну, не може існувати без іноземної фінансової допомоги. Ці факти необхідно усвідомити, прийняти, але не ввести в абсолют, а продовжувати в рамках наявних можливостей відстоювати національні інтереси.
    Теги: Верховна Рада Радикальна партія Арсеній Яценюк Юрій Луценко Петро Порошенко Самопоміч партія "УКРОП" особливий статус Донбасу зміни до конституції
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів