Павуки у банці з грошима. Як коаліція наповнює партійні каси

    21 Вересня, 2017 10:13
    Боротьба між «Народним фронтом» і БПП за контроль над фінансовими потоками держпідприємств виходить на черговий етап: чим ближче вибори, тим запеклішою стає сутичка

    «З партнерами по коаліції у нас цілком нормальні робочі стосунки. Доти, доки вони не починають заходити на нашу територію», – так один з нардепів БПП у неформальній бесіді з UA1 прокоментував боротьбу між партіями Порошенка і Яценюка за перерозподіл міністерських портфелів, що знову розпочалася.

    Про те, що уряд з великою ймовірністю буде переформатовано, в парламенті заговорили відразу ж після того, як представники НФ і БПП офіційно підтвердили процес переговорів про злиття в одну політичну силу.

    До того ж стало відомо, що переговори йдуть з великими труднощами, оскільки кожна партія вимагає об'єднуватися на своїх умовах. Але оскільки, згідно з вересневим дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, рейтинг БПП зараз на рівні 14,5%, а рейтинг НФ – 0%, то президентська партія поки наполегливо диктує свої умови.

    Одна з них – переформатування уряду за принципом «у кого вищий рейтинг, у того більше міністерських портфелів». І насамперед йдеться про ті міністерства, в чиєму віданні перебувають великі держкомпанії з мільярдними оборотами.

    У кожній з них є свої корупційні дірки, через які витікають сотні мільйонів, а вибори дедалі ближче, і партійну касу потрібно чимось наповнити.

    За сформованою українською традицією, на етапі підготовки до виборів найбільш запекла боротьба розгортається не за лояльність виборців, а насамперед за грошовий ресурс, за допомогою якого цю лояльність можна отримати.

    На сьогодні найприбутковіші активи контролює Міністерство інфраструктури під керівництвом члена НФ Володимира Омеляна. І саме за це міністерство, яке зараз знаходиться під контролем «фронтовиків», але яке дуже хоче загарбати БПП, почалася запекла боротьба.

    На кону десятки мільярдів гривень: у веденні Мінінфраструктури знаходяться «Укрпошта», «Укрзалізниця», «Укравтодор», Адміністрація морських портів, Державіаслужба. Все це найбільші держпідприємства, що входять у сотню найбільших компаній України і мають мільярдні річні обороти.

    Сісти на потік

    До останнього часу інтереси в усіх економічних сферах країни були чітко розподілені між НФ і БПП. Наприклад, стіна Яценюка – це виключно джерело доходів «фронтовиків», точно так само, як і контроль над нелегальним експортом лісу, здійснюваний через Мінекології тим же «Народним фронтом».

    Своєю чергою, надприбутки в сфері енергетики (вугілля, нафтопродукти, газ) – це виключно парафія БПП.

    Кожне втрачене міністерство – це втрачені фінансові можливості, тому боротьба розгорнулася неабияка.

    Такий поділ контролю над фінансовими потоками офіційно було закріплено під час останнього переформатування уряду в квітні 2016 року після відставки Яценюка.

    На той момент рейтинг НФ опустився до 1% порівняно з 11% БПП, відповідно президентській партії відійшли дев'ять міністерств, а соратникам Яценюка – шість.

    При цьому найбільш грошові сфери – Мінфін, Мінекономіки, Міненергетики – дісталися БПП. Це на додаток до Міноборони і Мінрегіонрозвитку (мільярди на держзакупівлі), Мінагропрому (сотні мільйонів на держдотації), Мінсоцполітики (мільярди субсидій і потоки Пенсійного фонду) та Міністерства окупованих територій (освоєння фінансів на відновлення Донбасу).

    Чисто «іміджеві» структури, такі як МЗС, Мінкульт і Мінінформполітики, партія Порошенка також «застовпила» за собою.

    На противагу цьому НФ дістався потужний силовий блок у вигляді МВС. А з «грошових» міністерств найближчому оточенню Яценюка відійшли Мін'юст (контроль держреєстрів власності), Мінінфраструктури (найбільші держкомпанії з мільярдними оборотами), Мінекології (контроль природних ресурсів, «теми» бурштину та лісу).

    А також Міносвіти (мільярдні бюджети на оснащення шкіл та освітню реформу) і Міністерство молоді та спорту (побори зі спортивних асоціацій).

    Після такого поділу залишилася частина сфер, де фінансові інтереси обох партій перетнулися, наприклад, як в корпораціях «Укроборонпром», «Укрзалізниця», Одеському припортовому заводі.

    До певного моменту конкуренти якось уживалися і намагалися не конфліктувати. Але зараз, в процесі переговорів щодо злиття БПП і НФ, давні протиріччя загострилися з новою силою: у боротьбі за наповнення партійних кас люди Порошенка дедалі активніше намагаються витиснути людей Яценюка зі сфер спільних інтересів.

    У боротьбі за джерела фінансування представники НФ не гребують нічим, аж до політичних «кидків».

    Ті, в свою чергу, намагаються огризатися, хоча в кулуарах парламенту вже говорять про те, що НФ готовий йти на деякі поступки, зокрема, поступитися БПП або Міносвіти, або Мінінфраструктури за умови, що під їхнім контролем залишається силовий блок.

    Водночас, кожне втрачене міністерство – це втрачені фінансові можливості, тому боротьба розгорнулася неабияка. А технологія цієї війни зараз відпрацьовується у боротьбі за контроль над українськими залізницями, оскільки мова йде про річний тіньовий потік в десятки мільярдів гривень.

    Великий переділ

    «10-15 млрд грн на рік – це тільки нижня межа тіньового фінансового потоку «Укрзалізниці». Це тільки те, що можна зараз довести», – констатує міністр Володимир Омелян.

    Боротьба за такий потік розгорілася запекла: «фронтовики» досі не змирилися з хитрим ходом людей Порошенка, які руками прем'єра Гройсмана забрали право контролю над компанією у НФ і перепідпорядкували залізниці України підконтрольному собі Мінекономіки.

    Це був настільки несподіваний і нищівний удар по фінансових вимогах найближчого оточення Яценюка, що НФ влаштував справжню істерику і зараз намагається в суді оскаржити перепідпорядкування «УЗ», повернувши собі контроль над цією компанією.

    Найактивнішим учасником цього процесу виступає міністр Омелян. Своєю посадою він багато в чому зобов'язаний Арсену Авакову, по суті, другій людині в НФ. І не приховує, що міністр МВС усіляко його підтримує.

    На пряме запитання UA1, чому міністр інфраструктури так категорично вимагає повернути назад в своє підпорядкування «УЗ», Омелян відповів, що це зовсім не боротьба за потоки, а виключно економічна доцільність.

    «Ми перше міністерство, яке розпочало процес корпоративного управління держпідприємств. Після того, як буде сформована вертикальна холдингова компанія, вона може бути в чиєму завгодно підпорядкуванні. Поки цього немає, «УЗ» вимагає постійного оперативного втручання: питання тарифів, фінплану, моніторингу діяльності», – заявив міністр.

    І одразу ж саркастично натякнув, що люди Порошенка з цим процесом не впораються: «Ні Мінекономіки, ні Мінкультури, ні Мінінформполітики не здатні це зробити, – перерахував він підконтрольні БПП структури. – Це може зробити тільки профільне міністерство, яке розуміє, що відбувається в компанії».

    Гроші понад усе, нічого особистого, просто бізнес – саме так і наповнюються партійні каси.

    Також Омелян визнав, що крім цього НФ не хоче втрачати можливість реалізації «іміджевого» проекту, особливо після провалу з такою помпою анонсованого виходу на ринок авіаперевезень ірландського лоукосту Ryanair.

    «Є політичні проекти, тому що залізничний зв'язок з ЄС – це на даному етапі не бізнес-проект, а політичний, – говорить міністр. – Точно так само, як робота зі світовими грантами на виробництво локомотивів, вагонів. Це політична конструкція, і нею має займатися профільне міністерство».

    Однак поки занадто скидається на те, що за всіма цими словами стоїть цифра – 10-15 млрд грн на рік. Особливо з урахуванням того, які люди стоять за міністром інфраструктури. Люди, які не зупиняться ні перед чим, щоб досягти своєї мети.

    Партійна доцільність

    У боротьбі за джерела фінансування представники НФ не гребують нічим, аж до політичних «кидків» і готовності «здати» не надто значущих і ефективних для себе персон в уряді. І той же міністр інфраструктури яскравий тому приклад.

    Пам'ять шанувальників «тефлонового Омеляна» (так називали його за те, що жодні звинувачення до нього не прилипають) досі зберігає шок від взяття на поруки звинуваченого в корупції Миколи Мартиненка, одного з основних фінансистів «Народного фронту».

    «Це була моя перша і остання спроба, – з образою розповідає UA1 міністр. – Справа в тому, що багато хто мені обіцяв підтримку в наведенні порядку на держпідприємствах і цих обіцянок не дотримав».

    Навіть більше: ті, хто «кинув» Омеляна, вже готові його «злити», якщо побачать в цьому доцільність у ході переговорів щодо об'єднання НФ і БПП.

    «Політика – річ тонка, – погоджується міністр. – Сьогодні ввечері можна лягти спати впевненим в одному сценарії, а за ніч щось зміниться і буде абсолютно інше».

    До слова, зручним приводом для цього може стати кримінальне провадження, відкрите ГПУ з приводу ситуації з провалом виходу на український ринок авіаперевезень ірландського лоукосту. Сам міністр інфраструктури вважає це прозорим натяком на своє можливе майбутнє.

    І навряд чи в цій ситуації НФ і особисто покровитель Омеляна Аваков, який, поговорюють, останнім часом не надто ним задоволений, стоятимуть горою за свого міністра. Гроші понад усе, нічого особистого, просто бізнес. Саме так і наповнюються партійні каси.

    Теги: Гройсман ГПУ МВС Порошенко Арсен Аваков Арсеній Яценюк укрзалізниця БПП Мінінфраструктури Народний Фронт Омелян
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів