Особисті вороги президента. Навіщо влада почала зачистку ЗМІ

    9 Листопада, 2017 13:59
    Влада так захопилася розчищенням інформаційного поля від незалежних ЗМІ, що за кількістю обшуків і нападів на журналістів вже наздогнала попередників

    З початку року п'ять резонансних обшуків у медіа, 80 нападів на журналістів станом на кінець жовтня (для прикладу, в 2012 році така ж кількість фіксувалася за увесь рік) і десяток судових рішень про стягнення штрафів з представників опозиційних ЗМІ – така зворотна сторона запевнень перших осіб держави про безпрецедентну свободу слова.

    «Публічно, особливо для західних партнерів України, вимовляються «правильні» заяви, а на ділі мало що змінюється в умовах роботи преси, – змушений констатувати голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко. – В цьому особлива небезпека позиції чинної влади: на відміну від попередників, вона навчилася створювати гарну «картинку», за якою ховається та сама безкарність».

    Тиск на незалежні засоби масової інформації, які відкрито критикують корумповану владу, відбувається за однією й тією ж схемою, яку реалізовують за допомогою силовиків: попередження, обшуки, блокування роботи редакції з вилученням техніки. Якщо не діє, все йде по другому колу аж до закриття окремих інформаційних ресурсів.

    І в цій боротьбі силовиків за єдино правильне висвітлення подій, що відбуваються в країні, вже не важливо, хто власник ЗМІ і які особливості редакційної політики. Найчастіше це видання, які стоять на принципово різних позиціях. Об'єднує їх лише одне – послідовна жорстка критика влади із зазначенням усіх імен, схем і сум.

    8 листопада низку ЗМІ, які стали жертвами силового тиску через здійснювану редакційну політику, поповнило й наше інтернет-видання. Обшук у редакції UA1 став шостим з початку року випадком втручання поліції в роботу незалежних ЗМІ. Мета – показати неприйняття будь-якої критики на адресу вищого керівництва країни з боку журналістів.

    Вранці близько двох десятків співробітників Нацполіції, не маючи при собі жодних дозволів на обшук редакції, без пред'явлення будь-яких звинувачень чи претензій заблокували частину співробітників у приміщенні, інших в будівлю впускати відмовлялися.

    У цей час слідчі з постановою на обшук однієї з компаній, які працюють у тій же офісній будівлі, де розташовується UA1, ретельно нишпорили по шафах і тумбочках редакції.

    Помилилися дверима? Нітрохи, це стандартна практика «покошмарити» невгодне ЗМІ, яке занадто багато собі дозволяє стосовно перших осіб держави взагалі та особисто до міністра МВС зокрема.

    Нападають на працівників ЗМІ найчастіше ті, хто зобов'язаний їх захищати.

    Знаєте, як в офіційному коментарі називався великий обшук медіа-холдингу «Вести»? Дослівно: «Нацполіція і ГПУ проводять слідчі дії в офісних приміщеннях ТРЦ «Гулівер».

    Так, можна по-різному ставитися до діяльності цього медіа та його редакційної політики, але якщо обшук має відбуватися на законних підставах, то закону слід дотримуватися. А не трусити редакцію з постановою про обшук зовсім іншої структури.

    Та й представники Нацполіції, коли помиляються дверима під час обшуку, не кидають журналістам на прощання багатозначне «Будьте обережні у висловлюваннях», як це було в UA1.

    Тому єдиний логічний висновок щодо причин цього акту залякування – професійна діяльність.

    «Акт залякування видання, яке критикує Порошенка й Авакова. Нічого не знайшли. Рішення суду про обшук стосувалося не редакції, а сусідів по офісній будівлі, проте обшукували нас і погрожували нам, – констатує шеф-редактор видання Вадим Фолькер. – Залякати не вийде. Писали про корупцію і злочини влади і будемо писати».

    Наше видання послідовно і обґрунтовано критикує перших осіб держави з їхнім оточенням, які прийшли до влади на хвилі Революції Гідності. І попри спроби силового тиску, ми маємо намір і надалі дотримуватися цієї редакційної політики.

    Хроніка неоголошеної війни

    Точкова агресивна реакція на діяльність журналістів спостерігалася вже давно, практично відразу ж після перемоги Революції Гідності. А планомірно «закручувати гайки» почали навесні 2017-го.

    20 квітня поліція Харкова заблокувала роботу незалежного харківського інтернет-видання 057.ua, провівши обшук і вилучивши частину редакційної техніки.

    Приводом для обшуку та припинення діяльності сайту стала інформація про податкові порушення в редакції – нібито там працювали невраховані співробітники, які одержували зарплату в конвертах (привіт співробітникам президентського «5 каналу»).

    З цього приводу поліція і влаштувала наліт, який у виданні пов'язували з професійною діяльністю і бажанням повністю припинити роботу незалежного міського медіа.

    Від актів залякування влада переходить до прямого впливу на конкретних журналістів.

    А через тиждень, 26 квітня силовики влаштували маски-шоу в київському офісі інвесткомпанії Dragon Capital, основного інвестора журналу і сайту «Новое время».

    Видання не особливо церемониться з найближчим оточенням президента, і удар силовиків було розраховано на найбільш вразливе місце – фінансове забезпечення діяльності.

    У цьому випадку силовики напружили уяву і вигадали привід: підозра у використанні неліцензійного програмного забезпечення. Природно, інформація не підтвердилася, але сигнал журналістам було послано.

    Продовжилися резонансні обшуки в ЗМІ масштабними діями спецназу в самому центрі Києва 14 липня – поліція обшукувала редакцію нелояльних до влади «Вестей». Роботу медіа було заблоковано, у співробітників відібрали телефони, поліція шукала докази протиправної фінансової діяльності.

    А вже 9 серпня стали відомі подробиці масштабних обшуків офісу і квартир журналістів інтернет-видання «Страна». Тут вже силовики були більш винахідливими і висунули версію про розголошення державної таємниці в матеріалах, що готуються до публікації.

    Не подобаються вам «Вести» і «Страна»? Тримайте демократичну «Українську правду», до якої силовики нагрянули з обшуком 15 вересня.

    Тут вже оригінальності не вистачило, і СБУ озвучило чергову версію про розголошену в одній із публікацій державну таємницю. І начебто редакція не винна, розслідування велося щодо якогось чиновника, зі слів якого інформацію опублікували. Ось тільки повномасштабний обшук влаштували чомусь не у чиновника, а в редакції «УП».

    А історія з обшуком в UA1 оригінальна тим, що силовики навіть не взялися обтяжувати себе вигадуванням якихось приводів для обшуку. Просто прийшли, обшукали, порадили бути обережнішими і пішли.

    Журналістів б'ють так само, як били за попередньої влади, а нападники так само залишаються безкарними.

    Втім, від актів залякування влада переходить і до прямого впливу на конкретних журналістів. Наприклад, 6 листопада стало відомо, що суди Львівської області оштрафували десять представників ЗМІ, які висвітлювали перехід кордону Михайлом Саакашвілі через пункт пропуску Шегині 10 вересня. Кожному призначено штраф 3400 гривень.

    На думку голови Незалежної медіа профспілки України Ігоря Чайки, це не що інше, як спроба силовиків догодити керівництву держави і скорегувати інформаційну складову цієї резонансної події, зробивши журналістів, які висвітлювали перехід кордону учасниками так званого «прориву».

    І це лише деякі фрагменти неоголошеної війни Адміністрації президента проти журналістів. В арсеналі є ще низка безвідмовних методів, як зробити ЗМІ більш терпимими і лояльними.

    Закляті вороги

    На Банковій часто люблять хизуватися різними рейтингами. Тож ось вам один з них: Мексика, Пакистан, Афганістан, Іран, Ємен, Сомалі та Україна.

    За даними Міжнародної федерації журналістів (МФЖ), в 2017 році саме ці країни не показали сигналів ефективної боротьби з нападами на журналістів.

    І це добре ще, що в МФЖ не знають звичного вже для України факту: нападають на працівників ЗМІ найчастіше ті, хто зобов'язаний їх захищати.

    «Очевидно, що журналісти-розслідувачі в Україні знаходяться в групі великого ризику, – заявив глава НСЖУ Сергій Томіленко. – Піднімаючи незручні для політиків, чиновників чи бізнесменів теми, наші колеги зазнають фізичної агресії, ризикують здоров'ям і життям. При цьому правоохоронці не лише ефективно не карають нападників, а й самі задають модель грубого реагування на професійну роботу журналістів».

    Демонстрація посвідчення журналіста викликала ще більший приступ агресії екс-беркутівців у формі Нацполіції.

    Ось тільки деякі резонансні випадки, що сталися за останні кілька місяців.

    15 вересня у передмісті Києва співробітники Управління держохорони напали на знімальну групу програми «Схеми» біля ресторану, де весілля сина генпрокурора святкували перші особи держави – президент, прем'єр, низка міністрів і депутатів.

    У результаті нападу оператор отримав струс мозку – за версією охоронців УДО через те, що один із співробітників спіткнувся й, падаючи, випадково схопився за оператора.

    А 24 жовтня під час заворушень у Святошинському суді Києва, де розглядався запобіжний захід лідеру ОУН Миколі Коханівському, бійці спецназу жорстоко побили двох журналістів – співробітників УНІАН і «Громадського». При цьому демонстрація посвідчень журналіста викликала ще більший напад агресії екс-беркутівців у формі Нацполіції.

    «Надії медійного співтовариства на поліпшення ситуації з безпекою працівників ЗМІ та дотриманням їхніх прав на професійну діяльність після Революції Гідності зазнали краху, хоча провідні політичні фігури Євромайдану декларували прихильність ідеалам свободи слова та підтримку журналістів як рушіїв суспільних перетворень, – вважає Сергій Томіленко. – На жаль, журналістів б'ють так само, як били за попередньої влади, а нападники так само залишаються безкарними. Позиція правоохоронців відома: нерідко це байдужість, зволікання, ігнорування, а часом безпосередня участь у протиправних зазіханнях на право журналістів виконувати професійні обов'язки».

    При цьому в НСЖУ називають прізвища конкретних людей, які несуть за це відповідальність.

    «Позитивні зрушення в цій сфері залежать перш за все від ключових політичних фігур – президента України, міністра внутрішніх справ і генерального прокурора, – впевнений секретар НСЖУ Віталій Голубєв. – Якщо від них піде чіткий сигнал по всій владній і силовій вертикалі про те, що журналістів бити не можна, а їх кривдники мають сидіти за ґратами, тоді й дрібні чиновники, і правоохоронці на місцях відчують: за перешкоджання журналістам обов’язково буде відповідальність».

    На жаль, у Спілці журналістів орієнтуються на ідеальну модель взаємин влади та ЗМІ, які її критикують. У реальності ані президент, ані тим більше глава МВС і генпрокурор не мають наміру посилати такий чіткий сигнал. Бо це не в їхніх інтересах.

    Теги : МВС СБУ Порошенко обшук Саакашвілі Арсен Аваков поліція журналіст національна поліція Національна спілка журналістів силовики НСЖУ
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів