Обкладинка для Заходу. Навіщо Україні нові іноземці у владі

    29 Квiтня, 2016 15:42
    В українському уряді з'явилася група підтримки реформ – з розмитими функціями, проте з гучними прізвищами

    Україна не відмовляється від практики запрошення закордонних політиків для допомоги в проведенні реформ. У владі вже навіть відбулася своєрідна ротація іноземців. Проте що не так було з попередніми, і чим нові кращі за старих, суспільству досі не пояснили.

    У 2014 році призначення іноземців міністрами було сприйняте з натхненням та ентузіазмом. У кожного експата склалася своя історія роботи в Україні за півтора року, що минули. Олександр Квіташвілі на посаді міністра охорони здоров'я з тріском провалився, водночас, такі успіхи Айвараса Абромавічуса та Наталії Яресько, як впровадження системи електронних торгів, стабілізація фінансової ситуації, реструктуризація державного боргу, зараз презентуються як головні досягнення нової влади.

    Слабкий склад нового уряду, в якому майже немає професіоналів і технократів, влада "присмачила" гучними й відомими у всьому світі іменами Міклоша та Бальцеровича.

    Проте, всіх іноземців з Кабміну звільнили разом з прем'єром Арсенієм Яценюком. Натомість влада знайшла нових експатів, готових реформувати Україну. Колишнього міністра фінансів Словаччини Івана Міклоша Володимир Гройсман спочатку хотів бачити главою Мінфіну в своєму уряді. Нинішній прем'єр навіть зареєстрував у Верховній Раді спеціальний законопроект під Міклоша, який не хотів розлучатися зі словацьким громадянством, але пізніше від цієї ініціативи вирішили відмовитися.

    У результаті словак став співголовою групи підтримки реформ при Кабінеті міністрів. Другим керівником цього об'єднання минулого тижня було призначено знаменитого польського реформатора Лешека Бальцеровича. Також поляк став представником президента України в Кабінеті міністрів.

    Бальцерович собі в поміч вже запросив екс-міністра внутрішніх справ Польщі Єжи Міллера, а також відомого польського журналіста, екс-депутата Сейму Мирослава Чеха.

    Нові іноземці повинні створити єдину групу стратегічних радників з підтримки реформ в Україні. Сам Бальцерович заявив, що ця група працюватиме з усією українською владою – президентом, урядом і парламентом.

    "Мова йде про те, щоб мати експертний вплив на перші проекти і стратегічні плани. Ця пропозиція була прийнята українською владою", – пояснював Бальцерович, чим планує займатися Україні польський журналіст.

    Водночас, як конкретно буде працювати нова група та що від неї буде залежати, наразі не дуже зрозуміло.

    Чого чекати від новеньких

    Бальцерович – колишній віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів і глава Національного банку Польщі. Польський економіст має успішний досвід реформ з переведення соціалістичної економіки на ринкові рейки. Його програма перетворень отримала назву "шокової терапії", ставши хрестоматійною для країн колишнього соціалістичного табору. На її результатах і побудована сучасна Польща.

    Разом з тим, варто зазначити, що "шокова терапія" Бальцеровича – це набір непопулярних заходів, ефект від яких став відчутним лиш через роки. Перша реакція на них була різко негативною.

    Приватизація по Бальцеровичу – це спрямування коштів від неї в інфраструктурні проекти, а не в збільшення соціальних виплат. Зростанню соціалки в реформах від поляка взагалі немає місця.

    Бальцерович – затятий прихильник приватизації. За перші два роки його роботи в Польщі до приватних рук було передано 45% усієї промисловості країни. Необхідність масштабної приватизації економіст бачить і в Україні. За його словами, в нашій країні є 1,5 тисячі державних підприємств, які або не працюють, або погано функціонують. Втім, така риторика нічим не відрізняється від того, що говорив Айварас Абромавічус, перебуваючи на посаді міністра економіки.

    Однак приватизація по Бальцеровичу – це спрямування коштів від неї в інфраструктурні проекти, а не в збільшення соціальних виплат. Зростанню соціалки в реформах від поляка взагалі немає місця.

    Водночас, Кабмін Гройсмана з самого свого призначення взявся загравати з популярними серед населення ідеями збільшення соціальних виплат. Прем'єр уже пообіцяв скасувати податок на пенсії, а з 1 грудня – підвищити соціальні стандарти не на 6%, як планувалося раніше, а на 10%. Виходить, якось дивно Гройсман прислухається до своїх стратегічних радників. Дешеві політичні дивіденди, як і раніше, важливіші.

    Також Бальцерович виступає за спрощення роботи українського малого бізнесу, який, на його думку, перевантажений різними юридично-адміністративними вимогами. Поки про жодні ініціативи нового Кабміну з урегулювання підприємницької діяльності чутно не було.

    Крім того, Бальцерович є прихильником вільного продажу землі, а Верховна Рада і президент продовжили мораторій на продаж сільгоспземель до 2017 року.

    Наразі складається враження, що в української влади просто немає політичної волі для впровадження реформ людини, яку вони покликали собі в радники.

    Красива ширма

    Головне, що потрібно розуміти про нові призначення іноземців, – тепер у експатів відсутні реальні повноваження і важелі впливу на процеси в країні. Бальцерович і Міклош – радники. Без чітко окресленого списку функцій і взагалі без будь-якої відповідальності. Міклош, між іншим, у радниках української влади ходить вже не перший рік, і поки абсолютно не зрозуміло, що він нарадив.

    Слабкий склад нового уряду, в якому майже немає професіоналів і технократів, влади "присмачили" гучними і відомими у всьому світі іменами Міклоша і Бальцеровича. Їхнє призначення – це спроба продемонструвати Заходу, що Україна продовжує рухатися в бік реформ і залучає кращі уми для проведення перетворень.

    Польський реформатор дав українській владі можливість експлуатувати своє ім'я та імідж задля її власних цілей.

    Поляк та словак, позбавлені будь-яких повноважень і можливості впливати на прийняття рішень, – піар-прикриття, обкладинка уряду, про професійний рівень якого красномовно говорить, наприклад, історія з новим главою Міненерго. Ігор Насалик, вступивши на посаду, насамперед заявив, що Україна не буде вести газових переговорів з Росією до рішення Стокгольмського суду. Однак всього за кілька днів Насалик уже написав листа до Єврокомісії з проханням призначити нову дату газових переговорів з Москвою.

    Українська влада продемонструвала, що зовсім не вміє працювати з технократами, які діють самостійно і не піддаються контролю. Тому, щоб уникнути проблем, які виникли з Абромавічусом і Яресько, під Міклоша та Бальцеровича вигадали нове ефемерне утворення, замість того, щоб дати їм міністерські портфелі.

    Головне, що така роль весільних генералів, схоже, не особливо обтяжує самих реформаторів. Втім, у того ж Бальцеровича вже є досвід подібної співпраці – на початку 2000-х він значився радником президента Грузії Едуарда Шеварнадзе. Про грузинські реформи того періоду не відомо нічого.

    Бальцерович вже заявив, що не планує переїжджати до Києва і працювати в Україні щодня. Він збирається періодично прилітати з Варшави і підтримувати зв'язок з новими українськими колегами через інтернет.

    У самій Польщі політична ситуація поки не сприяє колишньому міністру. Він є затятим критиком нинішньої польської влади і правлячої партії "Право і Справедливість". Ті відповідають йому взаємністю – міністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро, коментуючи призначення Бальцеровича в Україні, написав на своїй сторінці в Twitter, що висловлює співчуття, додавши: "Боже, бережи Україну!".

    З огляду на це можна припустити, що умовна посада в Україні ніяк не обтяжує польського реформатора. Він лише дав українській владі можливість експлуатувати своє ім'я та імідж задля її власних цілей. Чи ви все-таки вірите в силу реформ по інтернету?

    Теги: реформи Президент Яресько Айварас Абромавічус Кабмін Володимир Гройсман Насалик Бальцерович Іван Міклош експат
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів