Не солодко. Як в Україні вбивають кондитерський бізнес

    20 Серпня, 2015 13:03
    Намагаючись поповнити бюджет будь-якими способами просто зараз, уряд вичавлює з виробників все, аж до оборотних коштів. Хто платитиме податки завтра, нікому не цікаво

    Падіння промвиробництва – більш ніж на 20%. Зменшення експорту – майже 36%. Зниження ВВП – більш ніж на 16%. Таким є нинішній стан української економіки за даними Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП).

    У цій ситуації для кожного підприємства, яке працює і платить податки, логічно створити режим максимального сприяння. Але уряд вирішив максимально вичавити все можливе з успішних галузей просто зараз, не замислюючись над тим, де і в кого брати гроші потім.

    Сьогодні підприємства працюють в умовах, коли відкати за належне їм за законом відшкодування ПДВ складають від 20 до 35%, митниця завищує мита, щоб збільшити спущений зверху план зборів, фіскали роблять все, щоб жодна перевірка не залишилася без штрафів.

    Галузь на межі виживання – тих, хто зміг утриматися на плаву в ході торгової війни з Росією, добивають дії українського уряду.

    Та ще й валютну виручку потрібно обов'язково продати, щоб одразу ж знову купити її на потреби виробництва, залишивши банкам різницю курсу купівлі/продажу в мільйони гривень.

    Водночас необхідно авансом заплатити податок на прибуток, який підприємство отримає тільки в майбутньому, якщо отримає взагалі.

    Особливо відчутно така політика вдарила по підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність і забезпечують надходження валюти в країну.

    Всього 3 роки тому експорт українських кондитерів приносив Україні понад 1 млрд доларів. Наразі ж галузь на межі виживання – тих, хто зміг утриматися на плаву в ході торгової війни з Росією, добивають дії українського уряду.

    «Ми поставляли до Росії кондитерки на 600 млн доларів, а зараз цей ринок повністю втрачений, – розповів в інтерв'ю UA1 глава асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк. – На традиційних ринках збуту країн СНД, де ми витісняли РФ і заробляли півтора мільярда доларів, наш експорт впав на 30-40%, бо ми почали програвати цінову конкуренцію. Це наслідок неефективної економічної політики уряду, недосконального валютного регулювання та фіскального тиску на бізнес».

    За словами експерта, в Україні потужності кондитерських підприємств були завантажені всього на 70% і раніше, а з урахуванням падіння виробництва за останні півтора року ще на 35%, ситуація значно погіршилася.

    Олександр Кірш, нардеп і член Комітету ВР з питань податкової та митної політики вважає положення критичним: «Якби мене заслали зруйнувати економіку України, я б не зміг діяти більш ефективно, ніж сукупність цих заходів».

    Обіцяного три роки чекають

    Одна з головних проблем кондитерів – це неможливість отримати від держави відшкодування сплаченого підприємством ПДВ.

    «Непрозора система відшкодування ПДВ існує з перших днів незалежності України, – каже UA1 представник житомирської кондитерської фабрики «ЖЛ» Денис Долинський. – Сьогодні, як і раніше, в ручному режимі відшкодування отримують тільки обрані. Наше підприємство півтора року не може відшкодувати ПДВ, тому що фіскальна служба блокує повернення».

    За словами Долинського, численні звернення до Генпрокуратури, парламенту, СБУ, служби внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби (ДФС) і навіть до прем'єра та президента не дали жодних результатів.

    «Неповернення ПДВ – це зло, яке бере початок у корупції, – пояснює UA1 Кірш. – Раніше спеціально створювалися фірми, щоб під державним дахом викачувати з бюджету ПДВ. І як наслідок, держава досі не може розрахуватися з нормальними підприємствами-експортерами».

    Поодинокі випадки відшкодування є, проте лише тим підприємствам, які погоджуються негайно перерахувати ці гроші в бюджет в якості авансового податку на прибуток.

    Разом з тим, сьогодні численні посередники пропонують «вирішити питання» за відсоток від відшкодованої суми.

    «Кожен містечковий князьок-глава ДФС в регіонах виставляє таксу за повернення ПДВ, – розповідає Долинський. – Вони готові за певну суму допомогти вирішити питання з поверненням. Приміром, за 20%».

    За його словами, від глав ДФС діють посередники, які пропонують свої послуги, і це ні для кого не секрет.

    Подібна ситуація виникає через непрозорий розподіл – кому відшкодовувати ПДВ, а кому ні.

    «Нам незрозуміла логіка побудови черги на відшкодування в Держказначействі: одні отримують все й одразу, інші чекають півроку й більше», – дивується Балдинюк.

    Він визнає, що поодинокі випадки відшкодування є, проте лише тим підприємствам, які погоджуються негайно перерахувати ці гроші в бюджет в якості авансового податку на прибуток.

    Тому й відшкодовують найчастіше тим, у кого є недоплати податку на прибуток авансом. Якщо підприємство сплатило цей податок до кінця року, то на повернення ПДВ можна не розраховувати. Державі немає сенсу відшкодовувати, якщо відібрати назад нічого.

    Спостереження Балдинюка підтверджує і президент корпорації «Бісквіт-Шоколад» Алла Коваленко. «Минулого року нам взагалі нічого не відшкодовували. У цьому намагаються, але із серйозними затримками, – розповіла вона в коментарях UA1. – А частина сум все одно «зависає». Приміром, за місяць повернули 2 млн грн, а 1 млн 200 тис. – ні. Разом з тим всі відшкодовані суми ми перерахували назад у бюджет як податок на прибуток».

    Практично нікому з великих кондитерських підприємств не вдалося отримати відшкодування ПДВ, а Вінницька кондитерська фабрика, що входить до корпорації «Рошен», отримала 63 млн грн.

    Глава ДФС Роман Насіров лише руками розводить: «У бюджеті поточного року на ці потреби передбачено 58 млрд грн. Є борг понад 20 млрд грн, і є щомісячні заявки на відшкодування понад 6 млрд за можливості відшкодовувати щомісячно близько 5 млрд».

    За його словами, відомство вже запропонувало уряду збільшити суму на відшкодування ПДВ у цьому році на 13 млрд грн.

    «Це не індивідуальна проблема, ми намагаємося вирішувати її системно, – пояснює він. – Я не можу кожен раз пояснювати, чому одному підприємству відшкодували, а іншому ні».

    Головний фіскал країни справді не зміг відповісти на наше запитання щодо того, чому практично нікому з великих кондитерських підприємств не вдалося отримати відшкодування ПДВ, а Вінницька кондитерська фабрика, що входить до корпорації «Рошен» отримала 63 млн грн.

    «А ви впевнені, що ніхто не отримує? Будь ласка, покажіть мені матеріали з усіх, хто отримує, а хто не отримує. Провокаційне запитання з приводу фабрики «Рошен» і якоїсь домовленості. Негарно такі питання задавати», – резюмував Насіров.

    «Реальні механізми вирішення проблеми є, було б бажання, – упевнений Кірш. – Якщо буде політична воля зверху, щоб вирішити це питання, все вийде».

    Бюджет за будь-яку ціну

    Неповернення ПДВ – тільки верхівка айсберга, здатного потопити всю кондитерську галузь.

    «Фіскали керуються репресивною фіскальною філософією – жоден акт перевірки не має бути «пустушкою». З добросовісного бізнесу намагаються вичавити максимум можливого, – обурений Балдинюк. – А податок на прибуток стягується наперед, ми платимо його, ще не отримавши прибуток, і не знаючи, чи отримаємо його взагалі».

    Внаслідок запровадження додаткового митного збору на імпорт українські солодощі стали неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

    Ще одна проблема – валютне регулювання. «Через вимогу щодо обов'язкового продажу 75% валютної виручки наша галузь втрачає 150 млн грн на рік, – підраховує Балдинюк. – Це різниця між банківським курсом купівлі та продажу валюти, яку ми повинні продати, виконавши експортні операції, й одразу ж купити назад для закупівлі імпортної сировини».

    Свої проблеми за рахунок кондитерів намагається вирішити й митниця.

    «Ми одні з найбільших імпортерів арахісу, і разом з цим не можемо розмитнити його за нормальною ціною, – наводить приклад Долинський. – Митниця відповідає, що Кабмін поставив їм завдання збільшити збір на 20%. Ми виграли більше 15 судових справ, і нам кажуть, що ми праві, але механізму повернення сплачених понад закон грошей немає».

    Але головний цвях у труну кондитерської галузі увігнала норма про додатковий митний збір на імпорт у розмірі 10%.

    Керівники підприємств вражені тим, що уряду краще зараз отримати півтора мільярда до бюджету за рахунок цього збору, ніж думати про те, що буде далі, скільки підприємств розориться і скільки робочих місць буде втрачено.

    За деякими оцінками число звільнених загалом складе більше 4 тис. осіб – це приблизно три великі фабрики.

    «Ніхто не провів економічного аналізу можливих наслідків, а цей захід вже вбиває бізнес, – вважає Балдинюк. – До кінця року падіння виробництва в кондитерській галузі складе 43 тис. тонн. Не буде вироблено продукції на 3 млрд грн. Відповідно, ми скорочуємо закупівлю імпортної сировини, й уряд не добере те мито, на яке розраховує».

    Також експерт звертає увагу на те, що страждають і суміжні галузі: на внутрішньому ринку кондитери не викуплять близько 20 тис. тонн цукру, 10 тис. тонн борошна, іншу сировину.

    Але головне – через додаткове мито українські солодощі стали неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

    «Якщо ми хочемо експортувати продукцію, то маємо конкурувати за ціною, – пояснює Балдинюк. – А ми отримуємо штучне подорожчання сировини на 12%. Це 10% додаткового мита і 2% ПДВ».

    Низьку конкурентоспроможність вітчизняної кондитерки на ринках ближнього і далекого зарубіжжя підтверджує і Алла Коваленко: «У Росії немає мита на какао і горіхи. Є невелика на какао-продукти у розмірі 5%, але і її хочуть скасувати. Тоді ми взагалі не зможемо конкурувати на традиційних ринках СНД. У першу чергу, в Азербайджані, Узбекистані та Казахстані».

    Усе це призведе до скорочення персоналу кондитерських підприємств. За деякими оцінками число звільнених в цілому складе понад 4 тис. осіб – це приблизно три великі фабрики.

    «Як керівник я розумію, що коли у мене падають обсяги виробництва, то доведеться скорочувати людей, – визнає Коваленко. – І ті, хто піде у вільне плавання, перебиваючись якимись доходами, торгуючи на базарах, вже у промисловість не повернуться. Набирати нових, вчити – це втрати часу, обсягів виробництва та фінансів. І найголовніше, важко зрозуміти, що ж буде далі».

    Теги: Рошен імпорт експорт ПДВ Житомирська обл. мито митниця ДФС олександр кірш «ЖЛ» Держказначейська служба успп «Ренессанс Капітал Групп»
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів