Не погребують. Рейдери переключилися на грабіж дрібних фермерів

    5 Грудня, 2016 09:42
    Розподіливши поміж собою великі активи, українські рейдери взялися за дрібні фермерські господарства, що належать іноземним інвесторам

    «Ви іноземний інвестор і ведете бізнес в Україні? Тоді ми йдемо до вас!» – з цим принципом українських рейдерів донедавна стикалися в основному лише власники великих підприємств, таких як захоплена і розкрадена Житомирська кондитерська фабрика або відібраний у іноземної компанії Черкаський лікеро-горілчаний завод. Дрібні інвестори відчували себе у відносній безпеці.

    Проте швидкість, з якою в країні відбуваються рейдерські захоплення бізнес-активів, поставила перед рейдерами непросте завдання: їм все складніше знаходити цікаві для себе об'єкти, поле для діяльності катастрофічно звузилося, не даючи колишніх можливостей для легкої наживи.

    Тому зараз в поле їх зору потрапила неохоплена раніше сфера – фермерські господарства, навіть не дуже великі за українськими мірками. І особливо, якщо інвестор – іноземець. Досить часто це гарантує рейдерам ласий шматок.

    Міжнародні скандали і непоправна шкода бізнес-репутації України за кордоном? Ні, їх це абсолютно не бентежить, що й доводить випадок з французьким інвестором Крістофом де Лакареном.

    Протягом всього декількох годин маркіз, що створює вина за старовинною технологією в Шабо під Одесою ось уже 11 років, втратив половину своїх виноградників з унікальними 40-річними кущами. По них просто проїхався бульдозер, змітаючи все на своєму шляху.

    Крістоф де Лакарен – єдиний винороб в Україні, який отримав ліцензію на виготовлення вина ручним способом та продаж своєї продукції.

    У такий нехитрий спосіб французу продемонстрували, що земля біля моря більше підходить для котеджної забудови, а не для виноградників. А щоб у маркіза не залишилося жодних сумнівів у правоті рейдерів, які кинули оком на цю землю, на нього насіли фіскали, влаштовуючи перевірки одна за одною.

    «Я шокований. Я просто шокований, – поділився з UA1 Лакарен. – Прем'єр Гройсман нещодавно під час свого візиту до Франції обіцяв французьким інвесторам стовідсоткову гарантію захисту їх інтересів і повне сприяння. Він не сказав, що на 90% – він сказав на всі сто. А що ми бачимо?».

    За словами Лакарена, в ситуацію, що склалася із захопленням землі, ніхто не хоче втручатися. Місцева влада не реагує, і наразі єдине, чого вдалося домогтися – це складання протоколу поліцейськими, які приїхали на місце. Далі цього справа не пішла.

    Особливості національного виноробства

    Одинадцять років тому потомствений французький аристократ Крістоф де Лакарен, одружившись з українкою, вирішив облаштувати сімейне гніздо в Шабо і водночас зайнятися своєю улюбленою справою – виробництвом вина.

    Взявши в оренду землю у місцевого колгоспу – частину з готовими виноградниками, а частину під створення нових, – він став виробником авторських вин під егідою Інституту виноградарства і виноробства ім. Таїрова. На сьогодні Крістоф де Лакарен – єдиний винороб в Україні, який отримав ліцензію на виготовлення вина ручним способом і продаж своєї продукції.

    Його вино добре відоме не лише в кращих одеських ресторанах, але й у Європі, куди спрямовується частина продукції з його погребів. Експорт йде досить успішно, оскільки француз робить вино за тією ж технологією, що і його співвітчизники 200 років тому. У його планах створення українського вина найвищої якості, яке буде визнано провідними сомельє світу.

    Маркіз врахував все: і унікальні природні умови Шабо, які можна порівняти з умовами виноробного регіону Бордо, і тонкощі технології виробництва високоякісних вин та шампанського, і навіть особливості менталітету українських селян, які несхвально поглядали на чужака.

    Він не врахував лише одного – землі виноградників знаходяться практично в прибережній смузі. Поруч море, пляжі, недалеко Одеса. А це значить, що тут вигідніше облаштовувати не виноградники, а елітні котеджні селища.

    Більшість підприємців, які легально ведуть бізнес в Одеській області, з ностальгією згадують період роботи за Саакашвілі.

    Усвідомлення цього прийшло до Лакареном після того, як його виноградники кілька разів підпалювали, а місцеві чиновники з усіх можливих інстанцій обрушили на нього цілий шквал перевірок. Його наполегливо намагалися витіснити з Шабо, аби звільнити землю під забудову.

    Останньою краплею стали «маски-шоу» в січні 2016-го, коли показово, у супроводі ТВ-камер спецназ увірвався до будинку сім'ї Лакаренів, поставив його мешканців обличчям до стінки і конфіскував обладнання та готову продукцію. Формальна причина – незаконна торгівля алкоголем.

    Тоді виноробу пощастило – у ситуацію втрутився Міхеїл Саакашвілі, на той час голова області, який взяв курс на захист бізнесу від пресингу місцевих чиновників.

    За його підтримки Лакарену вдалося отримати пакет документів, аби у бюрократів не виникало жодних претензій, а це не багато, не мало – близько 40 різних погоджень, довідок, дозволів і висновків.

    Здавалося, всі конфлікти було вичерпано, і француз, як зазвичай, радо відзначивши свято збору нового врожаю, будував плани на майбутнє. Але тут грянули зміни: на початку листопада Саакашвілі подав у відставку, і практично відразу активізувалися десятки місцевих князьків і сотні чиновників на місцях.

    Якщо зараз провести опитування підприємців, які легально ведуть бізнес в Одеській області, щодо бізнес-клімату за останній рік, то 90 зі 100 з ностальгією згадають період роботи за Саакашвілі. А десять на умовах анонімності розкажуть, як і з ким тепер змушені «домовлятися».

    Після відставки глави області бізнесу нагадали, хто в домі господар, а тим, хто не захотів «згадувати», забезпечили всі кола бюрократичного пекла у вигляді різноманітних перевірок. До їх числа увійшов і французький винороб.

    Користуючись його від'їздом до Одеси на чергову зустріч з чиновниками, рейдери бульдозером зрівняли виноградник із землею, завдавши не лише матеріальних збитків, але й знищивши плоди 11-річної праці.

    «Оцінити ці збитки неможливо. Це все одно, як оцінювати, скільки коштує вирубаний столітній ліс. Формально ціна є, але прорахувати, скільки реально з цим втрачено, неможливо».

    Ціна бізнесу по-українськи

    Сьогодні Лакарен не в змозі оцінити збитки від цієї рейдерської акції, а на запитання UA1 про суму грошових втрат трохи ображається.

    «Ви не розумієте, ви міркуєте, як капіталіст, – відповідає він. – Тут не лише економіка й гроші – це ціла культура. І оцінити ці збитки неможливо. Це все одно, як оцінювати, скільки коштує вирубаний столітній ліс. Формально ціна є, але прорахувати, скільки реально з цим втрачено, неможливо».

    За словами винороба, за новим саджанцем потрібно ретельно доглядати три роки, це витрати часу, сил і грошей. І лише на п'ятий рік можна зібрати урожай. Тепер він всього цього позбувся.

    Але найбільше його пригнічує навіть не це, а надто примарна перспектива відстоювання своїх прав. «Домовлятися» з чиновниками Лакарен не звик, а підтримки у нього немає.

    «Суди на боці рейдерів, поліція на боці рейдерів, – говорить він. – І зараз з проблемою рейдерства зіткнулися не лише великі виробники, а й дрібні господарства. Україні на це слід звернути особливу увагу».

    Француз вже звернувся до прем'єра Гройсмана, з проханням, аби той втрутився у ситуацію. А в очікуванні відповіді не має наміру опускати руки, і планує відновлювати зруйноване господарство, попри увесь тиск, погрози та втручання у свої справи.

    «Зараз я почуваюся так, як ніби помер член сім'ї – важко, але потрібно жити далі, – ділиться він з UA1. – У мене є акти оренди – один до 2022 року, другий до 2032 року. І я буду обробляти цю землю, садити виноград і займатися своєю справою».

    Теги: Гройсман Саакашвілі завод Одеса экспорт чиновники одеська область вино винороби спецназ громадянин Франції малий та середній бізнес рейдерство Крістоф де Лакарен
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів